Рішення

від 07.10.2022 по справі 691/103/22

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 691/103/22

Провадження № 2-а/691/9/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2022 року Городищенський районний суд Черкаської області

в складі :

судді Черненка В.О.

за участю секретаря Озюменко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Городищенського районного суду Черкаської області з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має місце проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України Серії ВМ №00008626 від 20.01.2022 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що згідно постанови Державної служби України з безпеки на транспорті Серії ВМ №00008626 від 20.01.2022 року, його притягнуто до відповідальності згідно ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень 00 копійок за перевищення нормативних параметрів ваги транспортного засобу зазначених пунктом 22.5 ПДР України.

Позивач є директором Приватного підприємства «Автомобільні перевезення «Автоера» (код ЄДРПОУ 33386703) що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань. Вказане Підприємство дійсно є власником транспортного засобу, зазначеного в оскаржуваній постанові, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Але, зазначений транспортний засіб - вантажний контейнеровоз-с MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 (транспортний засіб, зазначений в оскаржуваній постанові) з причепом ПР-контейнеровозом KRONE ADW 27 реєстраційний номер НОМЕР_2 перебуває в оренді Приватного підприємства «Престиж Сервіс» (код 37281801) згідно договору оренди транспортних засобів з екіпажем №3011/18 від 30.11.2018 року (п. 37 Додатку №1 від 01.12.2018). Відповідно до ТТН серії 12ААИ №223656 від 22.12.2021, перевізником зазначено саме ПП «Престиж Сервіс». Тобто ПП «Автомобільні перевезення «Автоера» є власником транспортного засобу, зазначеного в оскаржуваній постанові, але не виступає перевізником у відносинах транспортування вантажу. Таким чином, транспортний засіб, стосовно перевищення нормативних параметрів якого позивача притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, фактично перебуває у користуванні іншої юридичної особи, а тому позивач, будучи директором ПП «Автомобільні перевезення «Автоера», не має відношення до ПП «Престиж сервіс», не є перевізником, а тому не може бути суб`єктом адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

В оскаржуваній постанові зазначено про перевищення загальної маси транспортного засобу на 10,4% (9,077 тони). Втім, згідно товарно-транспортної накладної Серії 12ААИ №223656 від 22.12.2021 року вантажним контейнеровозом-с MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 (транспортним засобом зазначеним в оскаржуваній постанові) з причепом ПР-контейнеровозом KRONE ADW 27 реєстраційний номер НОМЕР_2 (транспортний засіб не зазначений в постанові) здійснювалося перевезення вантажу кукурудзи, загальною масою брутто 44 720 кг. Допустима загальна маса транспортного засобу для контейнеровозів складає 44 тонни (46 тонн на деяких ділянках доріг). Перевищення на10,4%від допустимогопоказника (якзазначено воскаржуваній постанові)мало бскладати 4,576тони,у тойчас якв оскаржуванійпостанові вказанопро перевищенняна 9,077тони. За логікоювідповідальної особиУкртрансбезпеки,якщо 9,077тонн це 10,4%,то допустимамаса транспортногозасобу маєскладати 87,28тони,чого взагаліне можебути,оскільки наземнихтранспортних засобівз такимитехнічними характеристикамине існує.Крім того,п.22.5ПДР,за порушенняякого позивачапритягнуто довідповідальності,навіть ненаведено такогограничного розміруфактичної маситранспортних засобівяк 87,28тони.Таким чином,розмір перевищеннямаси транспортнихзасобів,зазначений воскаржуваній постанові,взагалі єнезрозумілим тахибним,що свідчитьпро несправністьтехнічного засобу,на підставівимірювань якогопозивача притягнутодо адміністративноївідповідальності,а відтакі протиправністьоскаржуваної постанови. Крім того, оскаржувана постанова не містить інформації про результати зважування (загальної маси автомобіля), а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортного засобу на даній ділянці автомобільної дороги (як зазначено у п. 22.5 ПДР, на певних ділянках доріг допустимою масою може бути 46 тон), тобто не зрозуміло від яких показників допустимої маси відштовхувалася уповноважена особа під час винесення оскаржуваної постанови.

Крім того, позивач вважає, що оскаржувана постанова складена з порушеннями вимог КУпАП та Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом інфраструктури України від 27.09.2021 року №512, а викладені в ній обставини не підтверджені належними і допустимими доказами та не відповідають дійсності.

Позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися. Через канцелярію суду подали письмові заяви про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача надіславши відзив на позовну заяву, в судове засідання не з`явилася, проте, у відзиві просила відмовити позивачу у його вимогах та розглянути справу без її участі.

Зокрема, представник у своєму відзиві зазначила, що постанова складена відносно позивача у повній відповідності до вимог чинного законодавства щодо здійснення контролю у сфері безпеки на автомобільному транспорті, відповідає Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженій Наказом МІУ від 27.09.2021 року № 512 (далі Інструкція № 512) та містить необхідну інформацію, передбачену КУпАП України як Законом України. Подія та склад адміністративного правопорушення, належним чином встановлені та відображені у оскаржуваній постанові та доказуються фото та відеодоказами, які, також містяться на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки у мережі Інтернет за відповідними посиланнями, зазначеними в постанові, яка містить, також і ідентифікатор доступу до веб-сайту. Механізм фіксації даного адміністративного правопорушення повністю відповідає механізму визначеному Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою КМ України від 27.12.2019 року №1174 (далі Порядок №1174), а технічні засоби фіксації адміністративного правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам Технічним регламентам засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою КМ України від 24.02.2016 року №163.

Посилаючись на наведене та на те, що доводи позивача, викладені у позовній заяві не спростовують факту наявності події адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а направлені виключно на ухилення від адміністративної відповідальності за перевищення нормативних параметрів транспортних засобів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, просила відмовити у позові.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши і оцінивши всі докази у справі в їх сукупності, вважає наступне.

Згідно ст. 9КУпАП України,адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до приписів ст.11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Згідно ч.1 та ч.3 ст. 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбаченічастиною другоюстатті 122-2,частинами другоюі третьою статті 132-1цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбаченихстаттею 279-7цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.1 ст.279-7 КУпАП, відповідальна особа, зазначена участині першійстатті 14-3цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили: така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння

внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Згідно приписів ч.1 ст.78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до поданої первісної позовної заяви та заяви про зміну підстав позову, позивач зазначив, що він є директором Приватного підприємства «Автомобільні перевезення «Автоера» (код ЄДРПОУ 33386703). Сторона відповідача проти вказаних тверджень позивача не заперечувала. Інших доказів, які б підтверджували, що позивач є керівником вищевказаного приватного підприємства, суду не надано.

Враховуючи положення ч.1ст.78КАС України та за відсутності обґрунтованого сумніву щодо достовірності вказаних вище обставин і в добровільності їх визнання сторонами, суд вважає встановленою ту обставину, що позивач є директором ПП «Автомобільні перевезення «Автоера» .

Вказане Підприємство дійсно є власником транспортного засобу, зазначеного в оскаржуваній постанові, що підтверджується копією свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу Серії НОМЕР_3 та причепу Серії НОМЕР_4 .

Згідно договору оренди транспортних засобів з екіпажем №3011/18 від 30.11.2018 року (п. 37 Додатку №1 від 01.12.2018), зазначений транспортний засіб - вантажний контейнеровоз-с MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом ПР-контейнеровозом KRONE ADW 27 реєстраційний номер НОМЕР_2 на час вчинення правопорушення перебував в оренді Приватного підприємства «Престиж Сервіс» (код 37281801).

Відповідно до ТТН серії 12ААИ №223656 від 22.11.2021, перевізником зазначено ПП «Престиж Сервіс».

Тобто, вказаний транспортний засіб на правомірній підставі (договір оренди) перебував у користуванні іншої юридичної особи.

Проте, за відсутності доказів щодо обставин, передбачених ч.1 ст.279-7 КУпАП (випадків коли особа звільняється від відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП), суд вважає, що позивач, в даному випадку, як керівник підприємства, за яким зареєстрований транспортний засіб, в силу вимог ч.1 ст. 14-3 КУпАП є суб`єктом правопорушення передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, а тому, відповідач, склавши відносно нього постанову, в цій частині діяв в межах своїх повноважень та у відповідності до закону.

Щодо інших підстав, зокрема: постанова складена з порушеннями вимог КУпАП та Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом інфраструктури України від 27.09.2021 року №512, а викладені в ній обставини не підтверджені належними і допустимими доказами та не відповідають дійсності, з врахуванням яких, на думку позивача постанова має бути скасована, то суд вважає наступне.

Згідно ч.ч. 2, 3, 4 ст. 283 КУпАП, постанова в справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

В оскаржуваній постанові Серії ВМ№00008626 від 20.01.2022 року наявні відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення та результати автоматичної фіксації у виді фото автомобіля, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення та постановою в електронній формі, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, повну масу транспортного засобу.

Таким чином, оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, містить усі передбачені положеннями ст.283 КУпАП обов`язкові відомості щодо події правопорушення, суб`єкта адміністративної відповідальності, накладеного стягнення та порядку його сплати, а також порядку ознайомлення та оскарження постанови, а також інші обов`язкові відомості, визначені ст.283 КУпАП.

Крім того постанова містить додаткову інформацію про транспортний засіб, визначену Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МІУ від 27.09.2021 року № 512 (далі Інструкція № 512).

Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.132-1 КУпАП, є допуск руху транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, визначених п.22.5 ПДР: загальної маси транспортного засобу на 10,4% (9,077тон).

Відповідно до вимог ст.14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно ч.2 ст.132-1 КУпАП, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Відповідно до 22.5. ПДР, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75м), за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35м), за довжиною - 22м (для маршрутних транспортних засобів - 25м), фактичну масу понад 40т (для контейнеровозів - понад 44т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46т), навантаження на одиночну вісь - 11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5т), здвоєні осі - 16т, строєні - 22т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11т, здвоєні осі - 18т, строєні - 24т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2м.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В даному разі, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами системи автоматичної фіксації зважування.

Згідно постанови габаритно-ваговий контроль проводився у пункті автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, який розміщений на автомобільній дорозі М-03 Київ Харків - Довжанський, км 81 + 000. При цьому використовувались вимірювальне обладнання автоматичного пункту: технічний засіб WIM3, 3.

Представником відповідача, разом з відзивом на позовну заяву, серед інших, надано сертифікат перевірки типу від 17.06.2020 року №UA.TR001 76-20, приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі, позначення типу Інформаційно-телекомунікаційна система (ІТС) «Автоматизована система зважування ТЗ в русі WIM». Підсистема вагового контролю транспортних засобів, чинний до 16.06.2030 року.

Також, представником були надані копії Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки: приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі, який розміщений на автомобільній дорозі М-03 Київ Харків - Довжанський, км 81 + 000 (в кожній смузі руху в обох напрямках) - №35-02/6013, №35-02/6014, №35-02/6015, №35-02/6016 від 26.10.2021 року, чинні до 26.10.2022 року, згідно яких засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010.

Крім цього, представником була надана копія Експертного висновку від 16.10.2020 року про те, що комплекс «Інформаційно-телекомунікаційна система (ІТС) «Автоматизована система зважування ТЗ в русі WIM» відповідає вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації в обсязі функцій, зазначених у документі «Комплекс «Інформаційно-телекомунікаційна система (ІТС) «Автоматизована система зважування ТЗ в русі WIM».

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що прилад для автоматичного зважування дорожніх транспортних засобів у русі, який розміщений на автомобільній дорозі М-03 Київ Харків - Довжанський, км 81 + 000 на день та час фіксації адміністративного правопорушення був повірений, відповідав вимогам ДСТУ і вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації та був у робочому стані.

Як зазначалося вище до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП притягуються особи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Згідно оскаржуваної постанови Серії ВМ №00008626 від 20.01.2022 року, складеної відносно позивача, транспортний засіб зазначено MAN TGX 26/440, ДНЗ НОМЕР_1 .

Відповідно до відзиву наданого представником відповідача, згідно інформаційної карти габаритно-вагового контролю за вищевказаною постановою загальна маса належного позивачу транспортного засобу в момент вчинення правопорушення склала 49077 тон, що більше за максимально дозволену масу порівняно з 40 тонами на 9077 тон. Перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху було встановленоіз врахуваннямвимірів ізурахуванням похибки вагових та габаритних параметрів зазначеного вище транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги. Відсоткове значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів розраховувалось з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу, та 16 % щодо навантаження на осі.

Враховуючи можливу максимально дозволену похибку автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, відсоткове перевищення загальної маси транспортного засобу розраховувалося за формулою: (М факт М макс -10% х М факт ) : М макс х100%, де:

М факт - фактична маса транспортного засобу, зафіксована в автоматичному режимі;

М макс - максимально допустима п. 22.5. Правил загальна маса транспортного засобу.

Отже, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси відповідачем проводився так: (49077 - 40 000 - 10% х 49077) : 40 000) х 100% = 10,423 (перевищення з урахуванням максимальної похибки в обидві сторони) :40 000 х 100 = 10,4 %.

Тобто, фактично зафіксована загальна маса транспортного засобу автоматичним комплексом габаритно-вагового контролю склала 49077 кг замість 40000 кг дозволених.

Таким чином, при розрахунку відсоткового перевищення загальної маси автомобіля MAN TGX 26.440, ДНЗ НОМЕР_1 , відповідач брав його максимально допустиму вагу 40 тон.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Серії НОМЕР_3 автомобіль MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 є вантажним контейнеровозом-с та рухався він з причепом, який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є причепом ПР-контейнеровозом KRONE ADW 27, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Як зазначалося вище, відповідно до 22.5. ПДР, фактична допустима маса контейнеровоза не може перевищувати 44 тони.

За таких обставин, суд вважає, що посадова особа відповідача при складенні постанови не вірно визначила тип автомобіля при проведенні розрахунку відсоткового перевищення загальної маси транспортного засобу, взявши допустиму вагу не контейнеровоза в 44 тони, а вантажного тягача в 40 тон, та, як наслідок, провела розрахунки, які не відповідають дійсним обставинам справи.

Суд, провівши розрахунки за вищезазначеною формулою представника відповідача, взявши допустиму вагу контейнеровоза 44 тони, отримав наступні результати:

(49077 - 44 000 - 10% х 49077) : 44 000) х 100 = 0,38477%.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана позивачем постанова є необґрунтованою, протиправною та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимоги позивача підлягають до задоволення.

Щодо частини позовних вимог про відшкодування судових витрат позивачу.

У відповідностідо ст.133КАС України.судові витратискладаються ізсудового зборута витрат,пов`язаних зрозглядом справи. Розмірсудового збору,порядок йогосплати,повернення ізвільнення відсплати встановлюютьсязаконом.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивачем сплачений судовий збір в сумі 992гривні 40копійок,що підтверджуєтьсяквитанціями №6925-4939-3744-3603від 03.02.2022року та6637-3412-0327-4756від 09.02.2022року,суд прийшовши до висновку про задоволення позову, вважає, за необхідне стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір в сумі 992 гривні 40 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 251, 258, 288, 292, 293 КУпАП, ст. ст. 9, 18, 77, 90, 139, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має місце проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, Серії ВМ №00008626 від 20.01.2022 року.

Справу про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 про накладення штрафу у розмірі 17000,00 гривень постановою Серії ВМ №00008626 від 20.01.2022 року, закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та місце проживання АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті, місце знаходження: м. Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ39816845, сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Копію рішення суду надіслати для відому позивачу та відповідачу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 11.10.2022 року.

Суддя В. О. Черненко