Провадження № 2/760/5119/21
Справа № 760/14121/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 грудня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді - Букіної О.М.,
за участю секретаря - Кривулько С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Сканія», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Сканія», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 129 840,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що між ним та ТОВ «А-Сканія» в особі директора ОСОБА_2. було укладено договір позики № 21/11 від 21.11.2017 року, відповідно до якого позивач передав відповідачу грошові кошти у розмірі 10 000,00 доларів США, а відповідач зобов`язувався повернути грошові кошти до 21.11.2018 року шляхом перерахування на картковий рахунок позивача або готівкою за домовленістю сторін.
Зазначає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є засновниками ТОВ «А-Сканія».
Вказує, що заборгованість відповідачами була частково погашена і станом на 12.12.2018 року залишилася заборгованість у розмірі 4 800,00 доларів США, про що було укладено додаткову угоду № 1 від 12.12.2018 року до договору позики № 21/11 від 21.11.2017 року.
Станом на день подання позовної заяви відповідачами зобов`язання згідно договору позики № 21/11 від 21.11.2017 року та додаткової угоди № 1 від 12.12.2018 року не виконанні.
Враховуючи викладене вище позивач просить суд позов задовольнити.
26.06.2020 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.
Ухвалою суду від 08.07.2020 позовну заяву залишено без руху та позивачу надано термін для усунення недоліків.
15.10.2020 позивачем на виконання вимог ухвали суду від 08.07.2020 подано до суду позовну заяву у новій редакції.
Ухвалою суду від 19.10.2020 по справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Копію ухвали про відкриття провадження разом із копією позовної заяви із додатками направлено на адресу відповідів.
Направлена відповідачам кореспонденція повернулася не врученою до суду із відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».
Відповідачем у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подано.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частина 1 статті 1047 ЦК України встановлює, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 21.11.2017 між ОСОБА_1 та ТОВ «А-Сканія», в особі директора ОСОБА_2., було укладено договір позики № 21/11 від 21.11.2017 року, відповідно до якого позикодавець передав, а позичальник прийняв грошові кошти у розмірі 10 000,00 доларів США, що на момент укладення договору позики складає 264 771,00 грн. (а.с. 25-27).
Відповідно до п. 3.2. договору позики позичальник зобов`язується повернути позикодавцю грошові кошти до 21.11.2018 року шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок позикодавця в Ощадбанку ( НОМЕР_1 ) або готівкою, за домовленістю сторін, з обов`язковою сплатою винагороди згідно Додатку 1 до даного договору.
Факт передачі позивачем відповідачу-1 грошових коштів у розмірі 10 000,00 доларів США підтверджується розпискою від 21.11.2017 року директора ТОВ «А-Сканія» ОСОБА_2. (а.с. 29).
12.12.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «А-Сканія», в особі директора ОСОБА_2., було укладено додаткову угоду № 1 до Договору позики № 21/11 від 21.11.2017 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди, що станом на 12.12.2018 року основний борг за договором позики № 21/11 від 21.11.2017 року складає 4 800,00 доларів США та позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кошти у розмірі 4 800,00 доларів США з обов`язковою виплатою позикодавцю винагороди за використання грошових коштів на умовах та в порядку, які зазначені у Додатку 1 до Додаткової угоди № 1 до Договору позики № 21/11 від 21.11.2017 року. Строк дії даної додаткової угоди до 21.06.2019 року (а.с. 28).
Разом з тим, в іншій частині взяті на себе зобов`язання перед позивачем, відповідачі не виконали.
При цьому позивачем заявлено вимоги про стягнення боргу із ТОВ «А-Сканія», а також із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як засновників товариства у солідарному порядку.
Разом із тим, судом було встановлено, що договір позики було укладено саме між позивачем та ТОВ «А-Сканія», а ОСОБА_2 укладав договір позики та отримував грошові кошти як директор ТОВ «А-Сканія» та в інтересах товариства.
Таким чином позивачем не обґрунтовано правових підстав для пред`явлення позовних вимог до відповідача-2 та відповідача-3, а боргові зобов`язання перед позивачем наявні у відповідача-1.
Так, відповідно до ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
Таким чином, наявність боргової розписки у позикодавця та відсутність останньої у позичальника, свідчить про те, що боргові зобов`язання останньою не виконані.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Таким чином, законодавством України кожній особі гарантовано та закріплено право на судовий захист своїх прав та вільний вибір способів такого захисту.
Відповідач, належно повідомлений про час розгляду справи, своїм правом не скористався, проти вимог позивача заперечень не подав і наявність боргових зобов"язань перед позивачем не спростував.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на викладене вище та приймаючи до уваги те, що відповідач-1 не в повному обсязі виконав взяті на себе зобов`язання та суму боргу у розмірі 4 800 дол. США у визначений у додатковій угоді №1 від 12.12.2018 року строк, позивачу не повернув, а тому суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 заборгованості згідно договором позики № 21/11 від 21.11.2017 року та додатковою угодою № 1 від 12.12.2018 року є обґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" гідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв`язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання.
У разі пред`явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.
Звертаючись до суду позивач просив стягнути заборговану відповідачем суму за курсом НБУ станом на день звернення до суду, а саме 129 840,00 грн.
Згідно з офіційним курсом гривні щодо долара США Національного банку України, станом на 28.12.2021 року такий курс становить: 100 доларів США = 27,2306 та 4 800,00 доларів США становить 130 706,88 грн.
При цьому суд приходить до висновку про стягнення із відповідача-1 на користь позивача заборгованості у розмірі 129 840,00 грн., тобто в межах заявлених вимог.
Щодо вимог про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особі гарантоване право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Частиною 2 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Між сторонами справи виникли правовідносини позики, які регулюються нормами параграфу 1 глави 71 розділу ІІІ ЦК України.
Згідно зі ст. 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.
Ні умовами договору позики № 21/11 від 21.11.2017 року, укладеними між позивачем та відповідачем-1, ні законодавчими нормами, якими регулюються правовідносини позики, не передбачено можливості відшкодування моральної шкоди позикодавцеві у випадку невиконання позичальником зобов`язань за договором позики.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору 1 298,40 грн.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 625 ЦК України, статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 274 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Сканія», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Сканія» (код ЄДРПОУ 41426326, адреса: м. Київ, просп. Комарова, 17-А, оф. 2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість у розмірі 129 840,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Сканія» (код ЄДРПОУ 41426326, адреса: м. Київ, просп. Комарова, 17-А, оф. 2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1 298,40 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О.М. Букіна
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.12.2021 |
Оприлюднено | 13.10.2022 |
Номер документу | 106676765 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Солом'янський районний суд міста Києва
Букіна О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні