Рішення

від 22.09.2022 по справі 372/1923/22

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/1923/22

Провадження № 2-о-46/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2022 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Тодоровій В.Д.,

за участю заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем однією сім`єю, заінтересовані особи Українська міська рада Обухівського району Київської області, ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

21 липня 2022 року заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем, а саме просив встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_4 у період з серпня 2007 року до моменту смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, оскільки він здійснював опіку над ним, спільно проживав у одному будинку, але не має можливості оформити своє право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , у якого інших спадкоємців не залишилось.

25 липня 2022 року винесено ухвалу про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, призначено відкритесудове засідання.

Заявник та його представниця в судовому засіданні вимоги заяви підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в заяві, пояснили, що заявник зі своєю сім`єю з 2007 року проживав спільно у одному будинку із ОСОБА_4 , здійснював над ним опіку, оскільки останній був визнаний недієздатним по причині психічної хвороби, також у цьому ж будинку проживала сестра ОСОБА_4 , яка теж була недієздатною і психічно хворою, вона померла в 2018 році. Інших спадкоємців не залишилось, тому спору щодо спадщини немає. Для оформлення спадщини просили задовольнити вимоги заяви.

Представник заінтересованої особи до суду не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечень проти вимог заяви не представив.

Свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , будучи сусідами, в судовому засіданні пояснили, що заявник багато років опікувався психічно хворими братом і сестрою ОСОБА_4 , проживали всі разом у одному будинку, у них гарні відносини були, разом працювали на подвір`ї, заявник годував і лікував їх, жили як одна сім`я.

Вислухавши заявника та його представницю, свідків, перевіривши та дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть сер. НОМЕР_1 , виданим 16.04.2021 виконавчим комітетом Української міської ради Обухівського району Київської області, актовий запис № 91.

Заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю з серпня 2007 року і до дня його смерті в м. Українка, що підтверджується показами свідків та сукупністю наявних у справі письмових доказів.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина. До складу спадкового майна увійшло:

-житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належав померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.08.1997 сер. НБ № 0838108 (додаток до позову № 4), на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.12.2019 сер. НОЕ № 795707 (додаток до позову № 5) та підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.12.2019 № 194025930 (додаток до позову № 6);

-земельна ділянка площею 0,1004 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3223151000:01:018:0022, що належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку сер. ЯА № 301997. Дане підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.11.2019 № 189917776 (додаток до заяви № 7);

-земельна ділянка площею 0,0836 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3223151000:01:018:0023, що належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку сер. ЯА № 301998. Дане підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.11.2019 № 189937788 (додаток до заяви № 8).

У встановлений законом шестимісячний строк заявник звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 . На підставі його заяви нотаріусом заведено спадкову справу № 139/2021 (номер у Спадковому реєстрі 67641582), що підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 14.05.2021 № 64708275.

Після спливу шестимісячного строку заявник звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом. Проте у видачі зазначених свідоцтв йому було відмовлено в зв`язку тим, що ним не подано документів, які підтверджували б родинні стосунки з померлим, хоч ним було подано довідку про те, що він проживав і був зареєстрований з померлим на день смерті за однією адресою. У зв`язку з цим, заявникові рекомендовано звернутися до суду для встановлення спільного проживання з померлим, що підтверджується листом Обухівської районної державної нотаріальної контори Київської області від 30.11.2021 № 1662/02-14.

Отже, у заявника виникла необхідність у зверненні до суду з даною заявою, оскільки від цього залежить виникнення прав на спадкування.

ОСОБА_4 (з 1993 року) та ОСОБА_7 (з 1983 року), які були рідними братом і сестрою, перебували на обліку у лікаря-психіатра з приводу хронічного захворювання шизофренії параноїдної форми та були визнані інвалідами 2-ої групи довічно. Внаслідок захворювання вони потребували сторонньої допомоги. Їх опікуном була мати - ОСОБА_8 . Однак, ІНФОРМАЦІЯ_2 вона померла, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 06.06.2007 № 9926960. Після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_7 залишились самі проживати у власному житловому будинку, розташованому на АДРЕСА_1 .

Заявник стверджує, що влітку 2007 року від сусідів його сім`я дізналася про брата та сестру Невмержицьких, які проживають удвох і потребують стороннього догляду. Сім`я заявника є віруючою і вони вирішили з ними познайомитись. Після спілкування з Невмержицькими, заявник разом з дружиною прийняли рішення взяти їх під опіку. У свою чергу Невмержицькі не заперечували проти нашого рішення та проживання сім`ї заявника разом з ними у їх будинку. Однак, будинок потребував капітального ремонту та додаткового облаштування. Тому, за свої кошти та своїми силами сім`я заявника облаштувала свердловину та автономне водопостачання в будинок, встановили бойлер, в будинку зробили туалет, ремонт у всіх кімнатах, побудували баню тощо. Вказані обставини узгоджуються із показами свідків.

У грудні 2007 року сім`я заявника переїхала у житловий будинок сім`ї ОСОБА_4 і з цього часу вони всі разом проживали однією сім`єю, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, спільно харчувались, купляли майно для спільного користування, здійснювали витрати на утримання житла. Вказані обставини підтверджуються показами свідків.

Також, з 28.08.2007 і по цей час заявник зареєстрований у зазначеному будинку, а з 2008 року були зареєстровані його діти, що підтверджується довідкою, виданою 10.08.2020 виконавчим комітетом Української міської ради Обухівського району Київської області вих. № 1648, будинковою книгою для прописки (реєстрації) громадян м. Українка, у буд. АДРЕСА_2 , довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданою 17.03.2017 виконавчим комітетом Української міської ради Обухівського району Київської області вих. № 43.

Крім того, у грудні 2010 року Обухівським районним судом Київської області були розглянуті дві цивільні справи № 2-о-17/2010 та № 2-о-24/2010 за заявою відділу опіки та піклування виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області про визнання ОСОБА_4 та ОСОБА_7 недієздатними, встановлення опіки та призначення опікуна. За результатами розгляду справ ОСОБА_4 і ОСОБА_7 визнано недієздатними, над ними встановлено опіку, а ОСОБА_1 призначено їх опікуном, що підтверджується копією рішення Обухівського районного суду № 2-о-17/2010, копією рішення Обухівського районного суду № 2-о-24/2010.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 21.12.2018 виконавчим комітетом Української міської ради Обухівського району Київської області. Після її смерті все спадкове майно успадкував ОСОБА_4 . Вказані обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи.

Статтею 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно статті1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Упостанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»зазначається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.п. 2, 21 Постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.

Сім`я може бути створена на будь-яких підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Змістом положень ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю з серпня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до моменту смерті спадкожавця, що узгоджується із матеріалами справи.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення, оскільки один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Суд має право встановлювати юридичні факти тільки за додержання таких умов: а) це мають бути юридичні факти, тобто такі, які тягнуть за собою виникнення, зміну чи припинення правовідносин; б) заявниками у цих справах можуть бути тільки громадяни; в) коли чинне законодавство допускає судовий порядок встановлення даного факту; г) коли в іншому порядку його встановити не можна; ґ) при встановленні факту не повинен вирішуватися спір про право цивільне. При вирішенні питання про цивільну юрисдикцію справи суди повинні враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено позасудовий порядок встановлення певних фактів або визначені факти, які у даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду.

Зазначений у заяві факт підтверджується письмовими доказами та показами свідків, і має юридичне значення з огляду на вирішення питання про виникнення у заявника права спадкування майна ОСОБА_4 за відсутності спору про таке право.

Відповідно дост. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно дост. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом було встановлено, що заявник звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтв про право власності на спадкове майно через відсутність у нього документів необхідних для підтвердження родинних зв`язків зі спадкодавцем, у зв`язку з чим заявник звернувся до суду для встановлення факту родинних відносин.

Таким чином, суд вважає доведеними вимоги заяви, тому її слід задовільнити повністю.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 11, 263, 264, 265, 293, 315, 319 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Заяву задовольнити повністю.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт сер. НОМЕР_4 , виданий 16.02.1999 Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській області) зі спадкодавцем ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ), у період з серпня 2007 року до моменту смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.В. Кравченко