Постанова

від 16.07.2010 по справі 2а-5216/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 16 липня 2010 року           < Час проголошення >           № 2а-5216/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Нижному А.В., розглянувши адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоналадка ЛТД»

про

стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача до державного бюджету заборгованість в сумі 3823,61 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач заперечення на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту ч. 2 ст. 17, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»з урахуванням вимог ч. 8 ст. 35 КАС України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

За таких обставин відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.07.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 21.07.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ «Енергоналадка ЛТД»зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією та знаходиться на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Відповідно до облікової картки платника податків відповідача обліковується заборгованість з штрафних санкцій у розмірі 3719,52 грн., що виникла на підставі рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0009622307 від 27.08.2007, №0005272305 та №0005282305 18.04.2008, №0001602308 від 05.02.2010; з податку на прибуток у розмірі 76657,00 грн., що виникла на підставі податкових повідомлень-рішень № 0034431504/0 від 28.10.2009, №0037421504/0 від 05.11.2009 та податкової декларації №401466 від 19.08.2009, а також з податку на прибуток у розмірі 104, 09 грн., що виникла на підставі декларацій №300640 від 13.07.2009, 3539599 від 05.11.2009, №723274 від 09.02.2010.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Доказів подання уточнюючих розрахунків щодо зазначених декларацій, а також оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень у апеляційному чи судовому порядку суду не надано.

Сума податкового зобов’язання, визначена зазначеними декларацією та податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем не сплачена.

За таких обставин позивачем відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідачеві виставлено податкові вимоги № 1/7202 від 21.08.2009 та №2/10058 від 1.11.2009. Проте сума заборгованості на день розгляду спору залишається несплаченою.

Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню наступних підстав.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання –це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки,  визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як встановлено судом, податкове зобов’язання відповідача, нараховане йому контролюючим органом, не було сплачене у встановлені строки, в судовому чи адміністративному порядку не оскаржувалось, а відтак таке зобов’язання визнається судом податковим боргом.

Відповідно до пп. “а” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до п. “б” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Як видно з матеріалів справи, перша та друга податкові вимоги були вручені позивачу з дотриманням вимог пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у Печерському районі м. Києва підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоналадка ЛТД»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 145/1; ідентифікаційний код 22886004) до Державного бюджету України заборгованість з штрафних (фінансових) розмірі 3719,52 грн. (три тисячі сімсот дев’ятнадцять гривень 52 коп.).

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоналадка ЛТД»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 145/1; ідентифікаційний код 22886004) до Державного бюджету України заборгованість з податку на прибуток у розмірі 104, 09 грн. (сто чотири гривні 09 коп.) на р/р № 31112104700007 та №31110009700007 (одержувач: УДК у Печерському районі, код 26077922, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 21080900 та 11021000).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

К.С. Пащенко