Рішення

від 10.10.2022 по справі 724/750/22

ХОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 724/750/22 Провадження № 2/724/321/22

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2022 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.

за участі секретаря судового засідання: Банарюк К.Б.

за участі сторін:

представника позивача: Савлівої Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Хотинської районної філії Чернівецького обласного центру зайнятості про визнання трудового договору удаваним та зняття його з реєстрації, -

В С Т А Н О В И В:

26.04.2022 року до Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Хотинської районної філії Чернівецького обласного центру зайнятості про визнання трудового договору удаваним та зняття його з реєстрації.

В обґрунтування позовної заяви представник позивача ОСОБА_3 зазначає, що заданими Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості, позивачку обліковано у Хотинській районній філії Чернівецького обласного центру зайнятості 18 вересня 2020 року.

28 вересня 2020 року позивачкою було подано заяву про надання статусу безробітної.

За інформацією Чернівецького обласного центру зайнятості було встановлено, що на момент подання позивачкою вказаної заяви між позивачкою та ФОП ОСОБА_2 укладено трудовий договір від 11 січня 2012 року, який по теперішній час не знятий з реєстрації та відповідно продовжує свою дію.

Зважаючи на це, позивачці було відмовлено у наданні статусу безробітної відповідно до п/п 2 п. 23 Порядку № 792, та позивачка до цього часу обліковується як особа, яка шукає роботу.

Дізнавшись про вищевказаний факт та достеменно знаючи, що жодного договору з ФОП ОСОБА_2 позивачка не укладала, не надавала їй своєї трудової книжки (відсутність запису у трудовій книжці позивачки це підтверджує) та не з`являлась до центру зайнятості для реєстрації вказаного трудового договору як того вимагало чинене на той момент законодавство, позивачка невідкладно звернулась до правоохоронних органів про порушення кримінальної справи.

На підставі заяви позивачки до Єдиного реєстру досудового розслідування були внесенні відомості про кримінальне правопорушення та відкрито провадження № 12020265160000071, передбачене ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу Україну. В межах кримінального провадження № 12020265160000071 була призначена судова почеркознавча експертиза.

Позивачка стверджує, що не укладала спірного трудового договору, не отримувала заробітної плати по ньому, його умови не виконувались і відповідачка достеменно знала про абсолютну неможливість їх виконання. При фальсифікації спірного трудового договору відповідачка не мала наміру працевлаштувати позивачку, яка жодного дня не працювала у неї на підставі спірного трудового договору, тому цей договір є фіктивним.

Зважаючи на те, що відповідачка відмовляється визнати незаконне оформлення трудового договору з позивачкою та його реєстрацію, а відтак і розірвання у добровільному досудовому порядку.

Для захисту порушеного права позивачка змушена звернутися до суду з вимогою про визнання трудового договору удаваним та зняття його з реєстрації.

Крім того, представник позивача в позовній заяві посилається на ст. 45 КЗпП України та зазначає, що трудовий договір може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо його укладено без наміру створити юридичні наслідки (удаваний трудовий договір).

Враховуючи вище викладене представник позивача просить суд задовольнити позовун заяву в повному обсязі та визнати трудовий договір удаваним та зняття його з реєстрації.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 29 квітня 2022 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні посилаючись на позовну заяву просила суд задовольнити її позовну заяву в повному обсязі та не заперечувала щодо заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки суду не повідомили. Відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи у їх відсутності до суду не подали.

Відповідно до ст. 280 ч. 1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням наведених обставин, та відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, згідно трудового договору ОСОБА_2 та ОСОБА_1 11.01.2012 року уклали трудовий договір між працівником та фізичною особою, яка використовує найману працю в якому сторони погодили строк дії договору (безстроковий), час виконання робіт (згідно з графіком з 10 год. 12 год.), вихідні дні (субота, неділя), термін оплачуваної відпустки (24 календарних дні) та інші умови. Договір підписано сторонами.

Листом Головного УНП в Чернівецькій області від 28.12.2020 року № 1-22, Т-22/1/123/02/31-2020 та витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що відкрито кримінальне провадження за № 12020265160000071 29.10.2020 року за ч. 1 ст. 358 КК України.

Листом з Державного центру зайнятості від 20.12.2021 року № 2333/24/01-20 повідомляється, що в центрі зайнятості наявний зареєстрований трудовий договір № 1824 від 11.01.2012 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , щодо припинення трудових відносин у відповідності до п. 8 «порядку реєстрації трудового договору між працівником фізичною особою, яка використовує найману працю» до центру зайнятості відомостей не надходило. Тому у відповідності до ЗУ «Про зайнятість населення» на даний час ОСОБА_1 статус безробітного не надається.

Відповідно до висновку Чернівецького НДЕКЦ від 24.05.2021 року № СЕ-19/126-21/4456-ПЧ експертом вирішено, що підпис в рядку «Працівник» в розділі 17 трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю зареєстрований за № 1824 від 12.12.2012 року виконаний ОСОБА_1 . Підпис в рядку «Працівник» в розділі 15 та 20 трудового договору між працівником та фізичною особою, яка використовує найману працю зареєстрований за № 1824 від 12.01.2012 року виконані, ймовірно не ОСОБА_1 , а іншою особою. Відповісти на поставлене питання в категоричній формі не виявляється можливим в зв`язку з відсутністю вільних зразків підпису ОСОБА_1 за 2010-2012 роки.

Даним доказом не стверджується в категоричній формі, що договір не підписано ОСОБА_1 . Крім того в графі 17 договір підписано саме ОСОБА_1 .

Крім того згідно даних Єдиного державного реєстру страхувальників між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено трудовий договір 11.01.2012 року інформація щодо причин та дати розірвання договору відсутня. Згідно відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування містяться дані про трудову діяльність в січні 2012 року і сплату ЄСВ (єдиного соціального внеску).

Як вбачається з трудової книжки серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 2012 року по 2021 рік відсутні відомості щодо запису про прийняття на роботу ФОП ОСОБА_2 .

Нормою ч. 2 ст. 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод громадянина.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, а нормами ст. 46 Конституції України передбачено право на соціальний захист шляхом сплати пенсії, яка сплачується за рахунок страхових внесків громадян при загальнообов`язковому соціальному страхуванні.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Щодо визнання трудового договору удаваним.

Позивач в своїй позовні й заяві просить суд визнати трудовий договір удаваним та посилається на те, що не укладала спірного трудового договору, не отримувала заробітної плати його умови не виконувалися і відповідачка знала про його невиконання. Крім того, представник позивача в позовній заяві посилається на ст. 45 КЗпП України та зазначає, що трудовий договір може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо його укладено без наміру створити юридичні наслідки (удаваний трудовий договір).

Відповідно до ст.235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Удаваним є правочин, що вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, а не сторони правочину. Тобто сторони з учиненням удаваного правочину навмисно виражають не ту внутрішню волю, що насправді має місце. Отже, сторони вчиняють два правочини: один удаваний, що покликаний «маскувати» волю осіб; другий - прихований, від якого вони очікують правових наслідків, а не «приховують» сторону правочину.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» уточнює: за удаваним правочином (стаття 235) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності, передбачені статтею 216 ЦК України, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

Суд вважає, що позивач не обґрунтував та не довів належними, достатніми та допустимими доказами удаваності трудового договору, який саме правочин сторони приховували укладаючи трудовий договір.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Змагальність сторін є одним із основних принципів судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Перекладення на сторону обов`язку доказати певний факт або спростувати його в умовах, коли такий обов`язок об`єктивно спроможна виконати лише інша сторона, може призвести до необґрунтованого свавільного рішення.

Також, судом не встановлено, відсутність між сторонами трудових відносин в січні 2012 року.

Крім того, суд враховую правову позицію ВСУ від 24.06.2015 року № 6-530вс15, від 20.11.2019 у справі № 295/8991/17, від 22.05.2019 у справі № 757/49315/16-ц. Де у вказаних рішеннях ВС вкотре підкреслив, що трудовий договір не є правочином у розумінні статті 202 ЦК України і на трудові договори не поширюються норми законодавства щодо чинності правочину та правових наслідків недійсності правочину, оскільки "предметом трудового договору є праця (трудова функція) особи, яка є об`єктом саме трудових правовідносин, які повною мірою врегульовані трудовим законодавством (зокрема, статтями 3, 7, 9, 9-1, 44 КЗпП)". Тому у таких спорах варто було б зосередитись на інших способах захисту своїх прав.

Також суд звертає увагу, що представник позивача посилається на проект ст. 45 КЗпП України (трудовий договір може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо його укладено без наміру створити юридичні наслідки (удаваний трудовий договір).

На даний час вище зазначена стаття не регламентує оспорюванний трудовий договір, оскільки проект статті немає жодної юридичної сили.

Станом на день укладання трудового договору та винесення рішення редакція ст. 45 КЗпП регламентує розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Отже, оскільки воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших правовідносин, ніж ті, які ним передбачені, не доведена, а тому суд звертає увагу на те, що позивачкою не доведено наявність дефекту волі при укладенні договору, невідповідність її волі та зафіксованого у договорі волевиявлення.

Таким чином, суд критично оцінює доводи і міркування позивачки.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачкою не доведено удаваності правочину, що свідчить про необґрунтованість позовної вимоги про визнання трудового договору удаваним, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Щодо іншої позовної вимоги суд враховує, що станом на час звернення з позовом та прийняття рішення у справі між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 відсутні трудові відносини.

Згідно зі статтею 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

При цьому, зняття з реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою врегульовано Порядком реєстрації трудового договору , затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 № 260 (зі змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за № 554/5745.

Відповідно до пункту 8 Порядку у разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково, в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті Кодексу законів про працю України, про що сторони сповіщають центр зайнятості, незалежно від місця реєстрації трудового договору.

Діючий порядок передбачає обов`язкову присутність сторін під час розірвання такого договору в центрі зайнятості.

Окрім того, трудові договори зареєстровані до 01 січня 2015 року, знімаються з реєстрації відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08.06.2001р. «про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю та «Порядку реєстрації трудового договору між працівником фізичною особою, яка використовує найману працю».

Отже, судом встановлено, що трудові правовідносини між сторонами у справі наразі відсутні. Позивач з відповідачем добровільно в центр зайнятості з`явитися не мають змоги. Оскільки відповідач не з`являється, що також суд бере до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 тричі повідомлялася про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями (повернутими листами) № 6000003281819 (а.с.21), № 6000003290478 (а.с.27, 50) та до суду в судове засідання не з`являлася та відзив на позовну заяву чи будь яких заяв до суду не надала.

Таким чином, враховуючи ст. 43 Конституції України суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів вважає, що позовну вимогу про зняття трудового договору укладеного 11 січня 2012 року між ОСОБА_1 та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 з реєстрації у Хотинській районній філії Чернівецького обласного центру зайнятості слід задовольнити.

Враховуючи все вище викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Хотинської районної філії Чернівецького обласного центру зайнятості про визнання трудового договору удаваним та зняття його з реєстрації слід задовольнити частково.

На підставі викладеного та керуючись ст. 8, 43 Конституції України, ст. 21, 24 КЗпП, ст. 235 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-89, 260, 265, 279, 280, 352, 353 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Хотинської районної філії Чернівецького обласного центру зайнятості про визнання трудового договору удаваним та зняття його з реєстрації задовольнити частково.

Зняти трудовий договір укладений 11 січня 2012 року між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНКОПП НОМЕР_2 ) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (зареєстроване місце знаходження: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 ) з реєстрації у Хотинській районній філії Чернівецького обласного центру зайнятості (зареєстроване місце знаходження: вул.Свято-Покровська буд. 80 м. Хотин Дністровського району Чернівецької області код ЄДОРПОУ 21432465).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 10.10.2022 року.

Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ