Рішення

від 06.10.2022 по справі 907/957/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2022 р. м. УжгородСправа № 907/957/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи підприємця Тацюн Івана Васильовича, с. Свобода, Берегівський район, Закарпатська область

до відповідача Великоберезького закладу загальної середньої освіти імені Добраі Петера Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області, с. Великі Береги, Берегівського району, Закарпатська область

про визнання протиправним та скасування рішення

Секретар судового засідання Соханич В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача Мурін О.С., адвокат

Від відповідача - не з`явився

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ

Фізична особа - підприємець Тацюн Іван Васильович заявив позов до Великоберезького закладу загальної середньої освіти імені Добраі Петера Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області, яким просить визнати протиправним та скасувати протокольне рішення уповноваженої особи з питань публічних закупівель Великоберезького закладу загальної середньої освіти імені Добраі Петера Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 22.11.2021 про визначення переможцем спрощеної закупівлі згідно за ідентифікатором UA-2021-11-10-006790-a Товариство з обмеженою відповідальністю «Термотехбуд (код ЄДРПОУ 41713218). Позов заявлено на підставі статей 5, 11, 14 Закону України «Про публічні закупівлі».

Ухвалою суду від 06.12.2021 відкрито провадження у справі постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

08.02.2022 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в позовних вимогах.

Разом з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову. Ухвалою від 15.06.2022 судом у задоволенні відповідної заяви було відмовлено.

У підготовче судове засідання відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоч і був повідомлений про дату та місце розгляду справи належним чином.

Ухвалою від 15.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

03.10.2022 на вимогу суду відповідач надав суду докази, які були долучені ним до клопотання про закриття провадження.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 3 405,00 грн сплаченого судового збору.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Правова позиція позивача

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 22.11.2021 року про визначення переможцем спрощеної закупівлі згідно за ідентифікатором UA-2021-11-10-006790-a Товариство з обмеженою відповідальністю «Термотехбуд (код ЄДРПОУ 41713218). Позивач стверджує, що наявно достатньо підстав для дискваліфікації учасника, якого Відповідач обрав переможцем цієї закупівлі.

Правова позиція відповідача

Відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, вважає, що переможцем спрощеної закупівлі за ідентифікатором UA-2021-11-10-006790-a було допущено формальні (несуттєві) помилки, що не впливають на зміст пропозиції. Окрім цього, Відповідач вказує на те, що права позивача не є порушеними через те, що його тендерна пропозиція не відповідає вимогам тендерної документації та Закону України «Про публічні закупівлі». Крім того, стверджує, що із переможцем спрощеної закупівлі уже укладено договір та проведена оплата, що підтверджує актами приймання виконаних будівельних робіт та платіжними дорученнями.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10.11.2021 в системі електронних торгів на відкритому державному порталі prozorro.gov.ua замовником - Великоберезьким закладом загальної середньої освіти імені Добраі Петера Великоберезької сільської ради Закарпатської області було оприлюднено закупілю за предметом «Капітальний ремонт системи опалення та зовнішніх теплових мереж Квасівської гімназії-філії Великоберезького закладу загальної середньої освіти імені Добраі Петера Великоберезької сільської ради Закарпатської області» (ідентифікатор у Prozorro UA-2021-11-10-006790-a).

Задля забезпечення проведення відповідних торгів Відповідачем було завантажено наступну тендерну документацію: оголошення та 4 додатки до неї (технічне завдання, проект договору, кваліфікаційні вимоги та комерційну пропозицію).

19.11.2021 відбувся аукціон (спрощена/допорогова закупівля) за предметом «Капітальний ремонт системи опалення та зовнішніх теплових мереж Квасівської гімназії-філії Великоберезького закладу загальної середньої освіти імені Добраі Петера Великоберезької сільської ради Закарпатської області», організований Відповідачем.

Відповідно до протокольного рішення Уповноваженої особи з питань публічних закупівель Великоберезького закладу загальної середньої освіти імені Добраі Петера Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 22.11.2021 року визнано переможцем закупівлі за ідентифікатором №UA-2021-11-10-006790-a Товариство з обмеженою відповідальністю «Термотехбуд» (код ЄДРПОУ 41713218).

Окрім переможця у відповідній закупівлі брало участь ще двоє учасників: ФОП Фільварочний С.В. та ФОП Тацюн І.В.

23.11.2021 Позивач подав вимогу за вих.№87, в якій просив переглянути пропозицію ТОВ «Термотехбуд (код ЄДРПОУ 41713218) та прийняти рішення про дискваліфікацію відповідного учасника. 24.11.2021 відповідна вимога була відхилена Відповідачем.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 1 Закону визначено, що:

публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом;

спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону;

замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону;

учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об`єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

пропозиція учасника спрощеної закупівлі (далі - пропозиція) - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі;

предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі);

уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту);

переможець спрощеної закупівлі - учасник, пропозиція якого відповідає всім умовам, що визначені в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вимогам до предмета закупівлі і визнана найбільш економічно вигідною та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю.

Частинами 1, 2 ст. 3 Закону передбачено, що цей Закон застосовується, зокрема, до замовників, визначених частиною першою статті 2 цього Закону, які здійснюють спрощені закупівлі відповідно до цього Закону та/або укладають договори без використання електронної системи закупівель відповідно до частини другої цієї статті. Замовники здійснюють спрощені закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель у порядку, передбаченому цим Законом.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням. Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах. Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників (ч. 4 ст. 5 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону.

Спрощена закупівля складається з таких послідовних етапів: 1) оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі; 2) уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі; 3) подання пропозицій учасниками; 4) проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону; 5) розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника; 6) визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю; 7) розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 цього Закону (ч. 2 ст. 14 Закону).

Частиною 3 ст. 14 Закону визначені відомості, що обов`язково зазначаються в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, в тому числі інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі (п. 3).

Вимоги до предмета закупівлі, визначені замовником, можуть зазначатися шляхом завантаження окремих файлів до оголошення про проведення спрощеної закупівлі або в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель. Оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (ч. ч. 4, 5 ст. 14 Закону).

Статтею 11 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, зокрема, що відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів: 1)шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; 2)шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов`язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб); 3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством.

Уповноважена особа під час організації та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі повинна забезпечити об`єктивність та неупередженість процесу організації та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель в інтересах замовника.

Уповноважена особа: 1) планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель; 2) здійснює вибір процедури закупівлі; 3) проводить процедури закупівель/спрощені закупівлі; 4) забезпечує рівні умови для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 5) забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом; 6) забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону; 7) здійснює інші дії, передбачені цим Законом.

Рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.

Таким чином, питання проведення процедури закупівлі та вибору переможця віднесені до виключної компетенції уповноваженої особи замовника; зазначена особа відповідає також за об`єктивність та неупередженість процесу організації та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель в інтересах замовника.

Абзацом 1 ч. 9 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що пропозиції подаються учасниками після закінчення строку періоду уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну та інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), шляхом завантаження необхідних документів через електронну систему закупівель, що підтверджують відповідність вимогам, визначеним замовником.

Відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п`ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону. За результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця.

Згідно із ч. 13 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє пропозицію в разі, зокрема, якщо: 1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.

Відповідно до ч. 20 ст. 14 Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.

Як вбачається із змісту протокольного рішення Уповноваженої особи з питань публічних закупівель Великоберезького закладу загальної середньої освіти імені Добраі Петера Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 22.11.2021, учасник ТОВ «Термотехбуд» (код ЄДРПОУ 41713218): надав всі документи передбачені оголошенням про проведення спрощеної закупівлі; відповідає кваліфікаційним критеріям визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі; надав пропозицію, яка відповідає технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам предмета закупівлі.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.11.2021 між Великоберезьким закладом загальної середньої освіти імені Добраі Петера Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області та ТОВ «Термотехбуд» укладено договір № 86 про виконання робіт з капітального ремонту.

На виконання договору замовником прийняті та оплачені виконані підрядником роботи за актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за травень 2022 року від 03.05.2022; актом приймання виконаних будівельних робіт № 2 за травень 2022 року від 03.05.2022.

Крім того, Великоберезьким закладом загальної середньої освіти імені Добраі Петера Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області було здійснено оплату Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕРМОТЕХБУД» за виконані роботи згідно платіжних доручень від 06.05.2022 №126 та від 30.08.2022 №127 за договором №86 від 25 листопада 2021 року.

До обсягів та якості виконаних робіт, їх вартості, Великоберезьким закладом загальної середньої освіти імені Добраі Петера Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області зауважень не висловлено.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правомірність правочину презюмується.

Закріплена зазначеною статтею Цивільного кодексу України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Схожа за змістом позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/13985/19, від 19.12.2019 у справі № 910/12355/19, від 15.01.2020 у справі № 910/14150/19, від 16.04.2020 у справі № 910/18680/19.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ця норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

За змістом положень процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

З огляду на положення ст. 4 ГПК України та ст. 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.

Отже, позивач, звертаючись до суду з позовною заявою зобов`язаний довести наявність порушених його прав та законних інтересів, а суд, у свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав позивача.

Зміст статей 3, 15, 16 ЦК України свідчить, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Такі висновки, викладені також у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (постанова від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), саме тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (така ж правова позиція викладена у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).

Виходячи із змісту статті 215 ЦК України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

У даному спорі позовними вимогами є: визнання Визнати протиправним та скасувати протокольне рішення уповноваженої особи з питань публічних закупівель Великоберезького закладу загальної середньої освіти імені Добраі Петера Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 22.11.2021 про визначення переможцем спрощеної закупівлі згідно за ідентифікатором UA-2021-11-10-006790-a Товариство з обмеженою відповідальністю «Термотехбуд» (код ЄДРПОУ 41713218).

Позивачем належним чином не обґрунтовано, як та у якій мірі були порушені його інтереси та яким чином задоволення заявлених позовних вимог може їх відновити, адже укладений договір, внаслідок спрощеної закупівлі згідно за ідентифікатором UA-2021-11-10-006790-a виконаний ТОВ «Термотехбуд» у повному обсязі, що підтверджується копіями актів виконаних робіт.

Окрім того, позивач не ставить питання у позовній заяві про застосування наслідків визнання правочинів недійсними.

Відповідно до абз. 5 п. 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 року № 11, у силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (прокурора - в разі подання ним відповідного позову).

Суд зазначає, що після визначення переможця та укладення з ним договору на закупівлю кінцева стадія процедури закупівлі настала, тому оскарження будь-яких проміжних актів/дій/тощо не забезпечить належне поновлення прав (у разі доведення їх порушення), оскільки такі акти, що застосовуються одноразово, після реалізації вичерпують свою дію фактом прийняття остаточних (кінцевих) актів, з прийняттям яких, власне, виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема укладання договору).

Викладене узгоджується з позицією Верховного Суду, що зазначена у постанові від 03.05.2018 року по справі № 922/3393/17 та від 29.11.2017 року по справі № 922/3393/17.

Відповідно до правової позиції, що зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17: «захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19)».

З огляду на наведене, суд доходить до висновку, що позивач обрав неналежний спосіб захисту, що унеможливлює задоволення позовних вимог. Відтак, суд відмовляє у позові ФОП Тацюна І.В.

Згідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В ході судового розгляду, позивач не спростував доводів відповідача, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

Судові витрати

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на позивача покладаються витрати на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 80, 129, 236, 238, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядаєтьсяhttp://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 11.10.2022

Суддя Л.В. Андрейчук