Рішення

від 11.10.2022 по справі 916/1858/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1858/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом приватного підприємства „Артезія до акціонерного товариства „Одеський припортовий завод про стягнення 80 166,49 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Артезія (далі по тексту ПП „Артезія) звернулося до господарського суду із позовною заявою до акціонерного товариства „Одеський припортовий завод (далі по тексту АТ „ОПЗ) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 80 166,49 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 63 498,00 грн., пені у розмірі 6 081,89 грн., 3% річних у розмірі 1341,29 грн. та збитків від інфляції у розмірі 9 245,31 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору поставки №903ет/ВГМ від 13.09.2021р. в частині оплати вартості поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 10.08.2022р. дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження; встановлено відповідачу 15-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; встановлено позивачу 5-ти денний строк з дня вручення відзиву на позов для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу триденний строк з дня вручення відповіді на відзив для подання заперечень на відповідь на відзив.

Відповідно до ч. ч. 5, 8 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Ухвалою суду від 10.08.2022р. про відкриття провадження у справі була 10.08.2022р. о 14:24 год. доставлена в електронний кабінет АТ „ОПЗ в підсистемі „Електронний суд. Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд судом даної справи.

31.08.2022р. до суду від АТ „ОПЗ надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить суд зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій, 3% річних та збитків від інфляції на 90%. При цьому, відповідач не заперечував факт наявності заборгованості за договором №903ет/ВГМ від 13.09.2021р.

05.09.2022р. до суду від ПП „Артезія надійшла відповідь на відзив, по тексту якого позивач заперечував проти задоволення заявленого відповідачем клопотання про зменшення штрафних санкцій, 3% річних та збитків від інфляції, посилаючись на відсутність передбачених законом підстав для їх зменшення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

13.09.2021р. між ПП „Артезія (Постачальник) та АТ „ОПЗ (Покупець) було укладено договір поставки №903ет/ВАМ, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує, товари 100% імпортного походження на умовах викладених цим договором, кількість, асортимент і технічні умови якого зазначені у специфікації, згідно з додатком №1, що складає невід`ємну частину цього договору. Специфікація повинна містити найменування, одиницю виміру, кількість, загальну вартість.

Умовами п. 3.1 договору №903ет/ВАМ від 13.09.2021р. передбачено, що загальна сума даного договору на дату його складання становить 63 498,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 10 583,00 грн., що еквівалентно 1 987,53 Euro. Загальна сума у договорі вказана відповідно до курсу НБУ у співвідношенні гривня - Euro на дату проведення аукціону та складає на 05.08.2021 року 3 1,9482 за 1 Euro.

Згідно з п. 3.2 договору №903ет/ВАМ від 13.09.2021р. оплата за кожну партію товару за цим договором здійснюється по факту поставки товару протягом 20 (двадцяти) робочих днів, на підставі рахунку (рахунку-фактури), виставленого Постачальником, згідно видаткової накладної, підписаної сторонами договору, у розмірі 100% від вартості поставленого товару. Разом з товаром у момент поставки Постачальник передає Покупцеві видаткову й транспортну накладні, рахунок-фактуру. З метою забезпечення можливості формування та подання Покупцем податкової звітності у встановлені законодавством терміни, Постачальник зобов`язаний зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни вказані згідно з вимогами Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 3.5 договору №903ет/ВАМ від 13.09.2021р. залежно від реального фінансового стану Покупця, умови оплати товару або партії товару можуть бути змінені Покупцем в односторонньому порядку на оплату по факту постачання з відтермінуванням платежу до 90 календарних днів. Про це Покупець повідомляє Постачальника шляхом надіслання відповідного повідомлення за підписом уповноваженої особи на адресу електронної пошти Постачальника, з подальшим направленням Постачальнику оригіналу повідомлення. Датою зміни умов оплати вважається дата направлення повідомлення на адресу електронної пошти Постачальника.

Згідно з п. 3.6 договору №903ет/ВАМ від 13.09.2021р. ціна за одиницю товару за цим договором може бути зменшена Покупцем в односторонньому порядку, якщо таке зниження вартості одиниці товару спричинене письмовим висновком відповідних установ (Торгово-промислової палати України, Державним комітетом статистики України, Держзовнішінформом, тощо). Про зменшення ціни за одиницю товару за цим Договором Покупець повідомляє Постачальника шляхом надіслання відповідного повідомлення за підписом уповноваженої особи на адресу електронної пошти Постачальника, з подальшим направленням Постачальнику оригіналу повідомлення. Датою зміни ціни за одиницю товару за цим договором вважається дата направлення повідомлення на адресу електронної пошти Постачальника. У разі відмови Постачальника від зменшення ціни за одиницю товару встановленої цим договором на вимогу Покупця, Постачальник має право на розірвання цього договору, про що сторони укладають відповідну додаткову угоду до договору.

Пунктом 4.6 договору №903ет/ВАМ від 13.09.2021р. встановлено, що днем виконання Постачальником зобов`язань по постачанню товару вважається дата, що вказана Покупцем в видатковій накладній (або товарно-транспортній накладній) при одержанні товару. Постачальник надає Покупцю протягом 15 (п`ятнадцяти) днів після виникнення податкових зобов`язань податкову накладну, складену в електронній формі, зареєстровану в ЄРПН відповідно до вимог діючого податкового законодавства України і направлену Покупцю за допомогою системи «M.E.Doc».

Відповідно до п. 7.2 договору №903ет/ВАМ від 13.09.2021р. Покупець за порушення обов`язку, визначеного у п. 3.2. цього договору, за вимогою Постачальника зобов`язаний сплатити останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення встановленої Законом України від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Згідно з п. 10.1 договору №903ет/ВАМ від 13.09.2021р. цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2021р.

30.12.2021р. між ПП „Артезія та АТ „ОПЗ було укладено додаткову угоду №1 до договору №903ет/ВАМ від 13.09.2021р., згідно умов якої сторонами було викладено п. 10.1 у новій редакцією, якою передбачено, що договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2021р., а в частині взаєморозрахунків до повного виконання зобов`язань.

Найменування, виробник, кількість товару, одиниця виміру та ціна були визначені сторонами у додатках №1, 2 (специфікаціях) до договору №903ет/ВАМ від 13.09.2021р.

22.10.2021р. ПП „Артезія було поставлено АТ „ОПЗ товар, загальною вартістю 63 498,00 грн., що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №405. Товар був отриманий представником АТ „ОПЗ, яка діяла на підставі довіреності №784 від 25.02.2021р. Крім того, 22.10.2022р. позивачем було виставленого відповідачу рахунок на оплату поставленого товару.

Листом №3093 від 17.11.2021р. АТ „ОПЗ із посиланням на п. 3.5 договору №903ет/ВАМ від 13.09.2021р. було повідомлено ПП „Артезія про відтермінування платежу на 90 календарних днів від дати поставки товару.

08.07.2022р. ПП „Артезія звернулось до АТ „ОПЗ із претензією №08/07-1п, відповідно до якої позивач просив оплатити вартість поставленого за договором №903ет/ВАМ від 13.09.2021р. товару, а також сплатити штрафні санкції, 3% річних та збитки від інфляції

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи вимог, суд виходить з наступного.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено наступне: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що на виконання зобов`язань, прийнятих на себе за договором поставки №903ет/ВАМ від 13.09.2021р., ПП „Артезія було поставлено АТ „ОПЗ товар, вартість якого складає 63 498,00 грн., що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №405 від 22.10.2021р. Проте, вартість поставленого позивачем товару з боку відповідача оплачена не була.

З викладених обставин, позовні вимоги ПП „Артезія до АТ „ОПЗ про стягнення вартості поставленого товару у розмірі 63 498,00 грн. підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

З посиланням на умови п. 7.2 договору №903ет/ВАМ від 13.09.2021р., а також приписи чинного законодавства позивачем було заявлено до стягнення пеню у розмірі 6 081,89 грн., 3% річних у розмірі 1341,29 грн. та збитки від інфляції у розмірі 9 245,31 грн. Слід зазначити, що пеня була нарахована на суму боргу протягом періоду з 20.11.2021р. по 20.05.2022р., 3% річних були нараховані протягом періоду з 20.11.2021р. по 03.08.2022р., збитки від інфляції були нараховані з урахуванням показників інфляції за грудень 2021р. травень 2022р.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд звертає увагу ПП „Артезія, що необхідною умовою для визначення обґрунтованості вимог в частині застосування до відповідача заходів відповідальності, передбачених ст. 625 ЦК України, а також нарахування відповідачу пені, крім обставин наявності несвоєчасно виконаного боржником грошового зобов`язання, є правильність визначення позивачем періоду нарахування, у тому числі, моменту (строку), з якого боржник вважається таким, що прострочив.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання підлягає виконанню у строк (термін), який ним встановлений.

Умовами п. 3.2 договору №903ет/ВАМ від 13.09.2021р. передбачено, що товар має бути оплачений протягом 20 (двадцяти) робочих днів від дати його отримання.

При цьому, п. 3.5 договору №903ет/ВАМ від 13.09.2021р. АТ „ОПЗ надано право в односторонньому порядку відстрочити оплату товару до 90 календарних днів.

Листом №3093 від 17.11.2021р. АТ „ОПЗ було повідомлено ПП „Артезія про відтермінування платежу на 90 календарних днів від дати поставки товару.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що товар мав бути оплачений відповідачем у строк по 20.01.2022р. включно, а, отже, початковим моментом прострочення оплати товару є 21.01.2022р.

Господарським судом було самостійно розраховано 3% річних (за період з 21.01.2022р. по 03.08.2022р. включно) та встановлено, що їх розмір складає 1 017,71 грн., розмір пені за період з 21.01.2022р. по 20.05.2022р. включно складає 4 175,21 грн.; розмір збитків від інфляції, які були розраховані з урахуванням показників інфляції за лютий 2022р. - травень 2022р., складає 7 885,72 грн.

З викладених обставин позовні вимоги ПП „Артезія до АТ „ОПЗ підлягають частковому задоволенню шляхом присудження до стягнення на користь позивача 3% річних у розмірі 1 017,71 грн., пені у розмірі 4 175,21 грн. та збитків від інфляції у розмірі 7 885,72 грн.

При наданні оцінки клопотанню АТ „ОПЗ про зменшення 3% річних, збитків від інфляції та пені, господарський суд виходить з наступного.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Господарський суд зазначає, що розмір пені, який був присуджений до стягнення на користь позивача складає лише 6,6 % від суми основного боргу, а, отже, її розмір не є надмірним, що свідчить про відсутність підстав для її зменшення. При цьому, суд зауважує, що віднесення АТ „ОПЗ до державного сектору економіки, наявність кредиторської заборгованість, в даному випадку, не можуть бути підставами для зменшення пені.

Крім того, суд зазначає, що по тексту відзиву відповідач посилається на зупинення виробництва мінеральних добрив у вересні 2021р., що мало наслідком неможливість здійснення розрахунків з контрагентами. Проте, суд зазначає, що товар був поставлений відповідачу пізніше, а, отже, АТ „ОПЗ мало планувати свою господарську діяльність таким чином, щоб не допустити прострочення виконання зобов`язання на 9 місяців.

При цьому, господарським судом відхиляється клопотання АТ „ОПЗ про зменшення нарахованих позивачем трьох відсотків річних та збитків від інфляції із посиланням на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020р. по справі №902/417/18, з огляду на наступне.

Так, у постанові від 18.03.2020р. по справі №902/417/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що суд, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Слід зазначити, що у межах справи №902/417/18 судами було встановлено, що умовами укладеного між сторонами договору поставки було встановлено сплату боржником 40% річних від несплаченої вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та 96% відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев`яноста календарних днів.

З огляду на викладене вище, господарський суд зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020р. по справі №902/417/18 питання про наявність у суду права зменшувати збитки від інфляції не було предметом оцінки. За таких обставин, господарський суд відхиляє клопотання відповідача про зменшення розміру збитків від інфляції. Крім того, господарський суд, враховуючи обставини даної справи, приймаючи до уваги нарахування позивачем 3% річних, розмір яких є справедливим та пропорційним до простроченої відповідачем суми заборгованості, дійшов висновку про відсутність правових підстав для зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення трьох відсотків річних.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених приватним підприємством „Артезія до акціонерного товариства „Одеський припортовий завод позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача суми основного боргу у розмірі 63 498,00 грн., 3% річних у розмірі 1 017,71 грн., пені у розмірі 4 175,21 грн. та збитків від інфляції у розмірі 7 885,72 грн. В решті позову необхідно відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 130, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з акціонерного товариства „Одеський припортовий завод /65481, Одеська обл., місто Южне, вул. Заводська, буд. 3; ідентифікаційний код 00206539/ на користь приватного підприємства „Артезія /02121, м. Київ, вул Декабристів, буд. 5, кв. 258; ідентифікаційний код 33738395/ суму основного боргу у розмірі 63 498,00 грн. /шістдесят три тисячі чотириста дев`яносто вісім грн. 00 коп./, 3% річних у розмірі 1 017,71 грн. /одна тисяча сімнадцять грн. 71 коп./, пеню у розмірі 4 175,21 грн. /чотири тисячі сто сімдесят п`ять грн. 21 коп./, збитки від інфляції у розмірі 7 885,72 грн. /сім тисяч вісімсот вісімдесят п`ять грн. 72 коп./, судовий збір у розмірі 2370,00 грн. /дві тисячі триста сімдесят грн. 00 коп./.

3.В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 11 жовтня 2022 р.

Суддя С.П. Желєзна