Рішення

від 11.10.2022 по справі 922/845/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/845/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотек Груп Україна", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лодза", м. Харків про стягнення 91025,60 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотек Груп Україна" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лодза" заборгованість за договором №2524 про постачання електричної енергії споживачу від 23.12.20р. в розмірі 91025,60 грн., яка складається з: 71666,66 грн. - основний борг, в тому числі ПДВ 14333,03 грн., 714,33 грн. - 3%річних, 4311,28 грн. - пеня. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 06.06.22р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/845/22 без повідомлення учасників справи.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, про відкриття позовного провадження був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції (ухвали суду про відкриття провадження у справі) за адресою, вказаною у позовній заяві позивачем, яка відповідає відомостям про місцезнаходження відповідача, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61099, м. Харків, вул. Лодзька, 8-А; код ЄДРПОУ 38496917.

Проте, копія ухвали суду була повернута 18.07.22р. з відміткою Укрпошти - "адресат відсутній за вказаною адресою".

Слід звернути увагу, що копія ухвали суду про відкриття провадження по справі від 06.06.22р. направлялась судом також на електронну пошту відповідача, яка була вказана позивачем в позовній заяві: lodza@ukr.net.

Необхідно зазначити, що існує правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Зважаючи на вищевикладене, відповідач належним чином був повідомлений судом про час, місце і дату розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення всіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

23 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІОТЕК ГРУП УКРАЇНА" (Постачальник) та Відповідачем було укладено договір №2524 про постачання електричної енергії споживачу (або надалі за текстом - Договір).

У відповідності до п. 2.1. Договору за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п. 5.1. Договору, Споживач розраховується за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії згідно обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до Договору.

У відповідності до п.5.2 Договору, Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта застосовується один спосіб визначення ціни.

У відповідності до п. 5.4. ціна повинна зазначатися в рахунках на оплату Товару у тому числі у разі її зміни.

В п. 5.5. Договору погоджено, що розрахунковим періодом є місяць. Згідно з Комерційною пропозицією Споживач оплачує 100% вартості використаної електричної енергії, визначеної Оператором системи розподілу, в місяці наступному за розрахунковим. Постачальник надає Споживачу рахунки для оплати одним із таких способів: електронною поштою, факсимільним зв`язком за телефоном, нарочно у центрі обслуговування клієнтів.

За порушення строків оплати Споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення включаючи день фактичної оплати та 3% річних.

Початок постачання електричної енергії 01 січня 2021 року. У Комерційній пропозиції визначено, що термін дії Договору до 31.12.2021 року, а в частині зобов`язань Споживача щодо оплати - до повного виконання зобов`язань. Договір вважається щороку продовженим, якщо жодною із Сторін не буде заявлено про намір припинення Договору за 21 календарний день до його закінчення.

За твердженнями Позивача, останнім було належним чином виконані зобов`язання за Договором та було поставлено електричну енергію Позивачу в порядку та на умовах цього Договору. Відповідач в свою чергу не виконав належним чином свої зобов`язання за Договором в частині розрахунків за спожиту (поставлену) електричну енергію за листопад-грудень 2021 року, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Так, вищезазначене підтверджується додатками № 10 до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 20.10.2020р. №12/17001, укладеного Позивачем з Оператором системи розподілу АТ "Харківобленерго", про Фактичні (звітні) обсяги купівлі електричної енергії Постачальником ТОВ "БІОТЕК ГРУП УКРАЇНА", у тому числі із розбивкою по площадках вимірювання групи "а" та групи "б", та фактичний (звітний) корисний обсяг по кожному споживачу, у тому числі з розбивкою окремо по площадках вимірювання групи "а" і групи "б" за листопад-грудень 2021 року (копії додаються до цієї позовної заяви), наданими Оператором системи розподілу АТ "Харківобленерго".

Позивач вказує, що станом на день подання позовної заяви заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 91025,60 грн., а саме: сума основного боргу 71666,66 в тому числі ПДВ 14333,03грн.; 3% річних 714,33грн, пеня 4311,28 грн. Також, позивачем у позові зазначено, що пеня та 3% річних на суму боргу починаючи з 24.02.2022 року не нараховувались у зв`язку з введенням воєнного стану на території України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України). Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (надалі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Учасники ринку електричної енергії за статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

За приписами частин 1-4 статті 276 ГК України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди. Пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності виробничих можливостей в енергопостачальника. Показники якості енергії узгоджуються сторонами шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов`язком для сторін договору. Строки постачання енергії встановлюються сторонами в договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила).

У п.2 вказаної постанови зазначено, що укладання договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви - приєднання за формою, наведеною в додатку до цієї постанови.

Відповідно до п. 1.2.15. Правил, для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов у цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

За п.3.1.7. Правил, договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

За умовами п.3.2.5. Правил, за яким укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об`єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунка, про що споживач інформується в передбаченому договором порядку (п.3.2.13. Правил).

Відповідно до частини 1 статті 202 та частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 633 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець, взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Положення частини 1 статті 634 ЦК України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

В силу п.10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, в тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії в межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР (оператор системи розподілу на території Харківської області - АТ «Харківобленерго»).

За п.2.3.12. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (або надалі - Правила) комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу комерційного обліку та цих Правил.

Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку (п.2.3.14. Правил).

За умовами п.2.3.1. та п.2.3.2. Правил на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку. Для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки. Споживання електричної енергії за відповідним тарифом (ціною) відповідно до комерційної пропозиції має бути забезпечене окремим комерційним обліком. Окремі площадки вимірювання мають бути забезпечені засобами вимірювальної техніки, які дають можливість організувати комерційний облік за відповідним тарифом (ціною) на всій площадці вимірювання (п.2.3.12. Правил).

За п.2.3.5. Правил у разі виникнення в споживача сумніву в правильності показів розрахункових засобів вимірювальної техніки або визначення суми в пред`явленому до оплати документі щодо оплати за постачання або розподіл (передачу) електричної енергії споживач подає про це заяву учаснику роздрібного ринку, який надав розрахунковий документ. Учасник ринку протягом 5 робочих днів від дня одержання заяви перевіряє документ (рахунок) щодо оплати електричної енергії, послуг з розподілу (передачі), комерційного обліку електричної енергії, компенсації перетікань реактивної електричної енергії тощо, в разі необхідності звертається в установленому Кодексом комерційного обліку порядку щодо перевірки даних комерційного обліку. На підставі отриманих за результатами перевірки даних комерційного обліку електропостачальник, оператор системи та постачальник послуг комерційного обліку за необхідності проводять відповідні коригування. За результатами перевірки учасник роздрібного ринку повідомляє споживача.

Відповідно до п. 10.2.1. та п. 10.2.2. Кодексу комерційного обліку електричної енергії АКО розглядаються суперечки, що попередньо розглядались сторонами та щодо яких не було досягнуто згоди. Розгляд такої суперечки може бути ініційовано будь-якою зі сторін шляхом відповідного звернення до АКО. У зверненні можуть також міститись вимоги щодо улаштування ЗКО та вузлів обліку, перегляду або виправлення будь-якого результату та значення даних комерційного обліку електричної енергії, проведення повторних обчислень і, за умови виявлення помилок, проведення заміни відповідних даних комерційного обліку електричної енергії. Оскільки Позивач отримує дані щодо обсягів електричної енергії, необхідні для формування платіжних документів, від адміністратора комерційного обліку, яким у даному випадку с АТ «Харківобленерго», тому в разі незгоди з вказаними в платіжних документах даними стосовно обсягу зазначеної розподіленої електроенергії Відповідач мав звернутися до ОСП, яким є АТ «Харківобленерго» щодо перевірки даних комерційного обліку. Проте такого звернення Відповідача до ОСП не було.

У відповідності до статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зі змістом якої кореспондуються приписи статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо.

Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче маг настати, підтягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор маг право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором, відповідач не оплатив вартість наданих позивачем послуг з поставки електричної енергії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на те, що станом на дату звернення позивачем до суду з відповідним позовом, відповідачем не була сплачена заборгованість за спожиту електричну енергію по Договору № 2524 від 23 грудня 2020 року в розмірі 71666,66 грн., вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 71666,66 грн. за поставлену відповідачу електричну енергію є законними та обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно ст. ст. 610, 611ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Частинами 1,3 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

В п. 5.5. Договору погоджено, що розрахунковим періодом є місяць. Згідно з Комерційною пропозицією Споживач оплачує 100% вартості використаної електричної енергії, визначеної Оператором системи розподілу, в місяці наступному за розрахунковим. Постачальник надає Споживачу рахунки для оплати одним із таких способів: електронною поштою, факсимільним зв`язком за телефоном, нарочно у центрі обслуговування клієнтів.

За порушення строків оплати Споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення включаючи день фактичної оплати та 3% річних.

Так, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені в сумі 4311,28 грн.

Судом здійснено перевірку нарахованої позивачем суми пені та встановлено, що вона підлягає стягненню в повному обсязі в сумі 4311,28 грн.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перерахунок нарахувань 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що вони підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме 3% річних в сумі 714,33 грн.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення заборгованості у розмірі 71666,66 грн. в тому числі ПДВ 14333,03грн.; 3% річних у розмірі 714,33 грн. та пеню у розмірі 4311,28 грн., - позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 29, 42, 46, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 130, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛОДЗА" (61099, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ЛОДЗЬКА, будинок 8-А; Код ЄДРПОУ 38496917, адреса електронної пошти: lodza@ukr.nel) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТЕК ГРУП УКРАЇНА" (61037, Харківська обл., місто Харків, вул. ГІлеханівська, буд. 126; Код ЄДРПОУ 42451510, адреса електронної пошти: k@ukr.net) заборгованість за договором №2524 про постачання електричної енергії споживачу від 23.12.2020р. в розмірі - сума основного боргу 71666,66 грн. в тому числі ГІДВ 14333,03грн.; 3% річних у розмірі - 714,33 грн. та пеню у розмірі- 4311,28 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "11" жовтня 2022 р.

Суддя Л.В. Шарко