Рішення

від 19.09.2022 по справі 607/9382/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.09.2022 Справа №607/9382/21

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

з участю секретаря судового засідання Крук А. В.,

представника позивача, адвоката Сольського В. В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

його представника, адвоката Печеного О. П.,

розглянувши у загальному позовному провадженні в судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області» про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої залиттям нежитлового приміщення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої залиттям нежитлового приміщення.

В обґрунтування доводів позовних вимог зазначено, що він є власником нежитлового приміщення підвалу під літ. «А» за адресою: АДРЕСА_1 . 03 травня 2021 року внаслідок пошкодження шлангу холодної води в приміщенні на першому поверсі, яке належить на праві власності ОСОБА_1 відбулось залиття належного позивачу підвального приміщення та майна, яке знаходилось у ньому, зокрема: стін, стелі, електропроводки, меблів, охоронної та пожежної сигналізацій тощо. Про залиття 06 травня 2021 року ОСОБА_2 в присутності третьої незацікавленої сторони було складено відповідний акт, в якому зафіксовано факт залиття та перелік пошкоджень. Відповідачем був здійснений огляд пошкодженого майна в присутності його орендарів, однак від участі в складанні акту останній відмовився.

Внаслідок затоплення позивачу спричинено матеріальні збитки. Так, на відновлення в попередній стан (ремонт) майна сума затрат складає 640 567,43 грн, що підтверджується розрахунками (кошторисами), складеними спеціалістами інженерамибудівельниками.

Отож, з урахуванням викладеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 в його користь 640 567,43 грн матеріальних збитків та суму сплаченого судового збору.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 червня 2021 року відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої залиттям нежитлового приміщення. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

03 вересня 2021 року судом зареєстровано відзив на позовну заяву відповідача ОСОБА_1 , у якому він просив поновити строк для подання відзиву на позовну заяву та у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне:

1) ОСОБА_1 є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки передав нежитлове приміщення, загальною площею 134,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , в оренду TOB «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області». Між вищевказаними особами 01 січня 2018 року укладено договір оренди № 1/0118/о. Відповідно до розділу 6 договору оренди, він вступає в силу з дня підписання і діє до «30» червня 2018 року. Якщо за 3 місяці до спливу строку оренди жодна з сторін письмово не заявила про небажання продовжувати договір, договір вважається продовженим на тих самих умовах і на той строк. Договір оренди на дату затоплення був дійсний. Як вбачається з ЄДРПОУ, юридична адреса TOB «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області»: вулиця Шпитальна, 7, м. Тернопіль. 01 січня 2018 року між ОСОБА_1 і TOB «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області» підписаний акт прийманняпередачі майна до вищевказаного договору оренди. Відповідно до ст. 780 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), шкода, завдана третім особам у зв`язку з володінням та/або користуванням річчю, переданою у найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах;

2) вважає, що акт про затоплення є неналежним та недопустимим доказом. За словами позивача, затоплення відбулось 03 травня 2021 року, однак акт про затоплення нежитлового приміщення складено лише 06 травня 2021 року. Позивачем не надано жодних підтверджуючих документів, хто є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 , адже саме балансоутримувач мав входити в комісію для підписання акту. Покликаючись на вимоги Додатку № 4 та роз`яснення Міністерства з питань житловокомунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття (лист від 29 грудня 2009 року № 12/20111975), відповідач вказує, що акт про затоплення нежитлового приміщення не містить характеру залиття та його причини, а також висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Позивач не долучає в якості доказу технічного паспорту на його нежитлове приміщення, з акту про затоплення нежитлового приміщення не зрозуміло, з яких кімнат складається підвальне приміщення під літ. «А», і що саме затоплено. Відповідач стверджує, що його не повідомляли про створення комісії щодо затоплення житлового приміщення та необхідність підписання акту та він, відповідно, від участі в складанні акта не відмовлявся. Відповідач не визнає пошкоджень, які зазначені в акті про затоплення нежитлового приміщення, оскільки він не міг переконатися в їх наявності. Позивач не долучає ні фото, ні відео, які б підтвердили пошкодження і факт затоплення. Акт про затоплення нежитлового приміщення від 06 травня 2021 року складено позивачем, як власником підвального приміщення під літ. «А», за адресою АДРЕСА_1 та в.о. директора Державної установи «Госпрозрахункова група Тернопільської державної адміністрації» Чудопалова Ю. Ю. У відповідача виник сумнів, яке відношення має державна установа «Госпрозрахункова група Тернопільської державної адміністрації» до затоплення, яке відбулось 03 травня 2021 року за адресою АДРЕСА_1 . Відповідач вважає акт про затоплення нежитлового приміщення в якості неналежного і недопустимого доказу, враховуючи вищенаведені аргументи;

3) у справі відсутній висновок будівельнотехнічної експертизи, яка б могла встановити розмір і причини завданої шкоди позивачу. Інженери, які складали кошториси не попереджалися про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, у них відсутній статус судового експерта. Відтак відповідач вважає, що кошториси, надані позивачем є неналежними та недопустимими доказами.

24 вересня 2021 року адвокат Сольський В. В., який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 подав до суду заперечення на відзив. Вказав, що, враховуючи ст. 322 ЦК України, ОСОБА_1 є належним відповідачем. У постанові ВС від 12 лютого 2020 року у справі № 727/2372/18ц висловлена правова позиція, що недотримання форми акта не спростовує факту залиття нежитлового приміщення. Крім того вважає, що посилання на ту обставину, що акт залиття не відповідає формі, визначеній пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житловокомунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 є некоректним, оскільки вказані Правила поширюються на правовідносини, які виникають у сфері утримання житлових будинків і їх дія на нежитлові приміщення не поширюються. Твердження відповідача про те, що він не був ознайомлений з характером пошкоджень не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 неодноразово особисто (і з представниками орендарів) після затоплення заходив в приміщення позивача і оглядав всі наявні пошкодження, встановлював їх об`єм, однак, зважаючи на значний характер таких пошкоджень, від підписання акту відмовився. Причини затоплення (пошкодження гнучкого шлангу підводу холодної води до умивальника в санвузлі належного відповідачу приміщення) ОСОБА_1 були достовірно відомі, оскільки останній підписав відповідний акт з іншим потерпілим ДУ «Госпрозрахункова група Тернопільської державної адміністрації», чиє підвальне приміщення також було затоплено внаслідок цієї події. Балансоутримувач до участі в складанні акту не залучався з причин його відсутності. Вказане приміщення ні в кого на балансі не перебуває, оскільки є приватним окремо стоячим приміщенням. Відсутність висновку будівельнотехнічної експертизи не може бути підставою для висновку про не підтвердження розміру шкоди, оскільки у справі наявні кошториси затрат на ремонт, які необхідні для відновлення нежитлового приміщення до попереднього стану після їх залиття, які складені фахівцями в сфері будівництва (інженерамибудівельниками та кошторисником). Про допустимість такого доказу у справі свідчить, зокрема, висновок ВС, викладений в постанові від 13 березня 2018 року у справі №398/5325/15ц. Позивач вважає, що посилання у відзиві на правові висновки Великої Палати ВС від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 є некоректними, оскільки правовідносини, про які йдеться у цій справі не пов`язані з відшкодуванням шкоди у зв`язку з залиттям приміщення.

28 вересня 2022 року представник відповідача, адвокат Печений О. П. звернувся до суду із запереченням, у якому висловив думку про те, що позивач подав заяву по суті, яка не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), оскільки її назва заперечення на відзив. Також надав суду судову практику щодо суб`єктного складу сторін у справах про затоплення.

Ухвалою суду від 04 листопада 2021 року заяву адвоката Сольського В. В. в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено ОСОБА_1 відчужувати належні йому офісні приміщення першого поверху під літ. «А» загальною площею 30,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , номер об`єкта в РПВН: 23316376, та приміщення першого поверху салону магазину 21 під літ «А», нежитлове приміщення загальною площею 104,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , номер об`єкта в РПВН: 23314862.

У судовому засіданні 29 листопада 2021 року суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача, адвоката Печеного О. П. про залучення до участі у справі у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариства з обмеженою відповідальністю «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області» (далі ТОВ «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області»).

Ухвалою суду від 29 листопада 2021 року у справі призначено судову будівельнотехнічну експертизу, на вирішення якої постановлено наступні питання: 1. Які пошкодження підвального приміщення під літ. «А», за адресою АДРЕСА_1 , виникли внаслідок залиття 06 травня 2021 року? 2. Яка технічна причина пошкоджень та руйнувань підвального приміщення під літ. «А», за адресою АДРЕСА_1 (елементів, конструкцій, його інженерних мереж, тощо)? 3. Яка вартість ремонтнобудівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття підвального приміщення під літ. «А», за адресою АДРЕСА_1 ? 4. Який розмір завданої матеріальної шкоди підвального приміщення під літ. «А», за адресою АДРЕСА_1 , унаслідок його залиття 06 травня 2021 року? На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

На виконання вказаної ухвали 13 травня 2022 року від Тернопільського відділення Київського науководослідного інституту судових експертиз на адресу суду надійшов висновок експерта № 1478/2122 від 28 квітня 2022 року у даній справі. Відтак, судом 13 травня 2022 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої залиттям нежитлового приміщення, відновлено.

Протокольною ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні 08 червня 2022 року без виходу до нарадчої кімнати, залучено до участі у справі співвідповідача ТОВ «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області».

29 червня 2022 року позивач звернувся до суду із заявою про зміну підстав позову, у якій вказав, що нежитлове приміщення першого поверху за адресою АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 і з якого відбулось залиття належного позивачу нежитлового приміщення за договором оренди знаходилось в користуванні TOB «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області» (м. Тернопіль, вул. Шпитальна, 7, код ЄДРПОУ 38645557). Відтак, просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області» в його користь 640 567,43 грн матеріальних збитків та суму сплаченого судового збору.

25 травня 2022 року відповідач ОСОБА_1 подав суду додаткові пояснення, у яких повторно покликався на те, що є неналежним відповідачем у справі, оскільки передав приміщення за адресою: АДРЕСА_1 в оренду ТОВ «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області». Посилаючись на ст. 819 ЦК України та договір оренди №1/0118/о від 01 січня 2018 року, вважає, що поточний ремонт приміщення зобов`язаний здійснювати наймач (орендар). Факт залиття нежитлового приміщення наймачем якого є TOB «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області» підтверджується висновком судової будівельнотехнічної експертизи № 1478/2122 від 28 квітня 2022 року, у якому зазначено, що пошкодження підвального приміщення літ. «А» по АДРЕСА_1 відбулося внаслідок залиття цих приміщень водою з приміщень поверхом вище. Причиною заливання підвальних приміщень був прорив шланга холодної води до умивальника. Відповідач вважає, що дані обставини свідчать про пряму вину наймача (TOB «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області») нежитлового приміщення загальною площею 134,9 м. кв. за адресою АДРЕСА_1 , де відбувся прорив шланга холодної води до умивальника, який, як наймач нежитлового приміщення, несе відповідальність за його належний стан та справність. Враховуючи вищевикладене, можна прийти до обґрунтованого висновку про те, що завдані позивачу збитки підлягають відшкодуванню за рахунок наймача приміщення (TOB «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області»), де відбувся прорив шланга холодної води до умивальника, з підстав, передбачених ст. 1166 ЦК України.

16 червня 2022 року відповідач ОСОБА_1 подав суду додаткові пояснення, у яких просив взяти до уваги лист Державного комітету України з будівництва та архітектури № 7/7401 від 30 квітня 2003 року «Щодо віднесення ремонтнобудівельних робіт до капітального та поточного ремонтів», із якого вбачається, що роботи по заміні шлангу холодної води до умивальника відносяться до робіт з поточного ремонту, які повинні здійснювати згідно договору оренди орендар, тобто ТОВ «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області».

Протокольною ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні 15 липня 2022 року без виходу до нарадчої кімнати, підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача, адвокат Сольський В. В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у заявах по суті, та просив повністю задоволити шляхом солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача розміру завданої йому внаслідок затоплення приміщення належного ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Печений О. П. у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову, підтримали відзив на позовну заяву, а також доводи, викладені у запереченнях та додаткових поясненнях.

Представник відповідача ТОВ «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив; відзив на позовну заяву від вказаного відповідача на адресу суду не надходив.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду показала, що складала кошторис на замовлення позивача для визначення вартості робіт. Всі конструкції та стіни, дерев`яні конструкції у приміщенні пошкоджені; стеля в багатьох місцях падала, вона була пошкоджена в залі та на кухні, плитка місцями відшаровувалась, меблі, дивани намокли; пожежна сигналізація та електропроводка були затоплені. Не було включено до кошторису заміну каркасу та проводки. Під час складання кошторису свідок враховувала ціну нових меблів, користувалася ДБН та ДСТУ, а також посадовою інструкцією. ОСОБА_3 обраховувала тільки надані інженером об`єми. Для розрахунку вартості робіт свідок використовувала програму АВК5, яка включає у вартість ПДВ.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показав, що на запрошення власника кафе він прийшов оглянути приміщення, яке було сильно затоплене. Ним визначалися обсяги пошкоджень, які були наслідком затоплень, а вартість робіт визначала кошторисник на підставі складених свідком актів. Тоді був присутній директор Експертоцінки і власник кафе. Приміщення ним оглядалося на предмет затоплення, об`ємів пошкодження і їх кількості. Площу заміряв рулеткою, проводку міряв по стіні, гіпсокартон також міряв, стіни потрібно було перешпакльовувати та пофарбувати, ламінат заміряв. Розетки свідок рахував всі, які потребували заміни навіть, якщо вони були пошкоджені не внаслідок затоплення. Свідок писав, що пошкоджено в акті обстеження все відображено, там все було затоплено, дивани замочені. Його стаж будівельника 45 років, а сертифікат оформлено на інженера технічного нагляду.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, свідків, дослідивши та оцінивши матеріали справи, доходить до висновку про задоволення вимог позивача частково, виходячи з наступного.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 258123199 від 25 травня 2021 року, офісні приміщення першого поверху під літ «А», загальною площею 30,7 кв.м., а також приміщення першого поверху магазину 21 під літ. А, об`єкт житлової нерухомості: Ні, загальною площею 104,2 кв.м., що за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Також за змістом Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 258127177 від 25 травня 2021 року, підвальні приміщення під літ. «А», об`єкт житлової нерухомості: Ні, загальною площею 129 кв.м., що за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2

01 січня 2018 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області» укладено договір оренди № 1/0118/о, згідно якого орендодавець зобов`язався передати орендареві в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 134,9 м.кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а орендар зобов`язався прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути орендоване майно орендодавцеві в належному стані (п. 1.1. Договору). Орендар зобов`язався: утримувати орендоване майно в належному стані; своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату не пізніше 25 числа поточного місяця за звітним місяць; сплачувати у встановлені чинним законодавством України строки платежі за послуги з обслуговування приміщення: тепло, водопостачання, електроенергію та ін.; після припинення договору повернути орендоване майно орендодавцеві в належному стані (п. 2.1. Договору). Договір вступає в силу з дня підписання і діє до «30» червня 2018 року. Якщо за 3 місяці до спливу строку оренди жодна з сторін письмово не заявила про небажання продовжувати договір, договір вважається продовженим на тих самих умовах і на той самий строк (п. 6 Договору).

Згідно акту прийманняпередачі до Договору № 1/0118/о від 01 січня 2018 року, ОСОБА_1 передав, а ТОВ «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області» прийняло в оренду нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 , 134,9 кв.м., стан задовільний. Передане майно оглянуте сторонами. Недоліків, які перешкоджають використанню майна за цільовим призначенням на момент огляду не виявлено.

06 травня 2021 року ОСОБА_2 , власник підвального приміщення під літ. «А», за адресою АДРЕСА_1 та в. о. директора Державної установи «Госпрозрахункова група Тернопільської державної адміністрації» (м. Тернопіль, вул. Шпитальна, 7) ОСОБА_5 склали акт про те, що 03 травня 2021 року внаслідок пошкодження водяного шлангу побутової сантехніки в приміщенні, що знаходиться на першому поверсі нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_1 було затоплено приміщення кафебару, що знаходиться в підвальному приміщенні під літ. «А» за цією ж адресою. Внаслідок затоплення було спричинено наступні пошкодження: пошкодження покриття стін (штукатурки, фарба, гіпсокартон, відставання керамічної плитки) в приміщеннях, позначених на плані «110», «19», «18», «17», «16», «14», «15», «13»; пошкодження гіпсокартонного перекриття стелі в приміщеннях, позначених на плані «110» площею 46,7 м.кв., «19» площею 48,4 м.кв., «18» площею 10,5 м.кв., «17» площею 2,2 м.кв., «16» площею 1,6 м.кв., «14» площею 1,0 м.кв., «15» площею 2,2 м.кв., «13» площею 7,5 м.кв.; пошкодження електропроводки; пошкодження гіпсокартонної барної стійки в приміщенні «19»; пошкодження гіпсокартонного муляжу каміну в приміщенні «110»; пошкодження сцени з гіпсокартону та ламінату в приміщенні «19»; пошкодження декоративного покриття арок (2 шт.) та стовбів (3 шт.); пошкодження дерев`яних дверей 4 шт. та дерев`яних дверних коробок; пошкодження м`яких диванів в кількості 16 шт.; пошкодження м`які покриття крісел для кафе в кількості 43 шт.; пошкодження стільниць з тирсоплити столів для кафе в кількості 13 шт.; пошкодження меблів з тирсоплити: кутова шафа за барною стійкою, гардеробна шафакупе 2 шт.; пошкодження комп`ютера та аудіо системи; пошкодження пожежної сигналізації; пошкодження охоронної сигналізації; можливі приховані пошкодження побутової електротехніки під дією води: холодильників 4 шт., морозильні камери 3 шт., індукційні плити 2шт., витяжка, кондиціонери 3 шт. ОСОБА_1 від участі в складанні акта відмовився.

Також 06 травня 2021 року інженеромбудівельником ОСОБА_4 проведено обстеження нежитлового підвального приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 після його затоплення з верхнього поверху. При обстежені встановлено, що в результаті затоплення потребують заміни та ремонту наступні конструктиви, а саме: демонтаж електропроводки 350,0 м; прокладання електропроводів 350,0 м; заміна світильників 37,0 шт.; заміна електровимикачів 6,0 шт.; заміна електророзеток 30,0 шт.; заміна розподільчих коробок 15,0 шт.; заміна обшивки стін гіпсокартоном по металевому каркасу 56,5 м2; заміна підвісних стель гіпсокартонними листами 112,6 м2; заміна каркасу підвісних стель 112,6 м2; влаштування каркасу підвісних стель 112,6 м2; влаштування стель гіпсокартонними плитами 112,6 м2; шпаклювання стелі 112,6 м2; Фарбування стель водоемульсійними фарбами 112,6 м2; Демонтаж ламінатних підлог 6,5 м2; демонтаж декоративного покриття стін 15,36 м2; демонтаж дверних коробок 4 шт.; заміна дверних полотен 7,38 м2; влаштування обшивки стін гіпсокартонними плитами 56,5 м2; шпаклювання стін 152,72 м2; фарбування стін 152,72 м2; улаштування дверних коробок 7,38 м2; монтаж дверних полотен 4 шт.; покриття підлог ламінатом 4,5 м2, що зафіксовано у двох актах.

Згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва б/н, капітальний ремонт підвального приміщення під літ. «А» за адресою АДРЕСА_1 станом на 06 травня 2021 року становить 515,14669 тис. грн.

За змістом об`єктного кошторису № 21, капітальний ремонт підвального приміщення під літ. «А» за адресою АДРЕСА_1 , складає: кошторисна вартість об`єкта 407,96292 тис. грн; кошторисна трудомісткість 2,31955 тис. люд.год.; кошторисна заробітна плата 156,18772 тис. грн.

Відповідно до локального кошторису на будівельні роботи № 211 від 06 травня 2021 року, на ремонтні роботи капітальний ремонт підвального приміщення під літ. «А» за адресою вул. Шпитальна, 7, м. Тернопіль, складений в поточних цінах станом на 06 травня 2022 року, вартість будівельних робіт складає: кошторисна вартість 251493,9 грн; кошторисна трудомісткість 1,70383 тис. люд.год.; кошторисна заробітна плата 116,55877 тис. грн.

Також локальним кошторисом на будівельні роботи № 213 від 06 травня 2021 року на пожежну і охоронну сигналізацію капітальний ремонт підвального приміщення під літ. «А» за адресою вул. Шпитальна, 7, м. Тернопіль, складений в поточних цінах станом на 06 травня 2022 року, визначено: кошторисна вартість 95,72024 грн; кошторисна трудомісткість 0,38447 тис. люд.год.; кошторисна заробітна плата 24,77925 тис. грн.

Локальний кошторис на будівельні роботи № 211 на заміну меблів капітальний ремонт підвального приміщення під літ. «А» за адресою вул. Шпитальна, 7, м. Тернопіль, містить відомості про: кошторисна вартість 103,97903 грн; кошторисна трудомісткість 0,06703 тис. люд.год.; кошторисна заробітна плата 4,16736 тис. грн., стосується капітального ремонту приміщення за вищевказаною адресою та складений по поточних цінах станом на 06 травнч 2021 року.

Згідно локального кошторису на будівельні роботи № 212 від 06 травня 2021 року, на електромонтажні роботи капітальний ремонт підвального приміщення під літ. «А» за адресою вул. Шпитальна, 7, м. Тернопіль,вартість будівельних робіт становить: кошторисна вартість 60,74878 грн.; кошторисна трудомісткість 0,23125 тис. люд.год.; кошторисна заробітна плата 14,8497 тис. грн.

Найменування цих робіт і витрат підкріплено дефектними актами, які, як і вищевказані кошториси, складено інженеромпроектуальником ОСОБА_3 з допомогою програмного комплексу АВК 5 (3.6.0.) укр.

Зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва б/н капітальний ремонт підвального приміщення під літ. «А» за адресою АДРЕСА_1 (кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій (АВ)) складає суму 104,43483 грн. В обґрунтування цього кошторису надано відомість ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва капітальний ремонт підвального приміщення під літ. «А» за адресою АДРЕСА_1 .

Також в підсумковій відомості ресурсів до локального кошторису № 214 (заміна меблів) вказано поточну та відпускну ціну меблів в розмірі 96310,00 грн, що також включає капітальний ремонт підвального приміщення під літ. «А» за адресою АДРЕСА_1 .

Із оглянутого у судовому засіданні диску з відеозаписом із нагрудної камери поліцейського ВО00038 події, яка мала місце близько 12 год. 50 хв. 03 травня 2021 року вбачається, що залиття нежитлового приміщення підвалу під літ. «А» за адресою: АДРЕСА_1 мало місце і є беззаперечним фактом, однак вказане відео не може обґрунтовувати розмір завданого позивачу збитку, а тому оцінюється судом в сукупності із зібраними доказами.

Висновком експерта Тернопільського відділення Київського науководослідного інституту судових експертиз № 1478/2122 від 28 квітня 2022 року за результатами проведення будівельнотехнічної експертизи встановлено:

1)при огляді нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 експертом встановлено наступні пошкодження приміщень, які були затопленні водою з приміщень поверхом вище: 110. Зал площею 46,7 м. пошкоджена стеля з гіпсокартоних листів, пошкоджене водоемульсійне фарбування стелі і стін, пошкоджене облицювання деревом колони та дверей, демонтовані вентиляційні труби, демонтовані світильники зі стелі; 19 Зал площею 48,4 м2 частково пошкоджена стеля з гіпсокартонних листів, частково пошкоджене водоемульсійне фарбування стін і стелі пошкоджене облицювання деревом колони та дверей, пошкоджене облицювання деревом дверного прорізу, демонтовані вентиляційні дефлектори, пошкоджена дерев`яна плита барної стійки, пошкоджений подіум; 13 Коридор площею 7,5 м2 частково пошкоджене водоемульсійне фарбування стелі та стін, пошкоджене облицювання деревом дверного прорізу, зняте дверне полотно; 14 Коридор площею 1,0 м2 частково пошкоджене водоемульсійне фарбування стелі та стін; 15 Туалет площею 2,2 м2 пошкоджені гіпсокартонні листи; 16 Мийна площею 1,6 м2 частково пошкоджене водоемульсійне фарбування стелі, часткове відставання плитки від стін; 17 Мийна площею 2,2 м2 частково пошкоджене водоемульсійне фарбування стелі, часткове відставання плитки від стін; 18 Кухня площею 10,5 м2 частково пошкоджене водоемульсійне фарбування стелі, часткове відставання плитки від стін, зняте дверне полотно, пошкоджене облицювання деревом дверного прорізу;

2)пошкодження підвального приміщення під літ. «А» по АДРЕСА_1 відбулося внаслідок залиття цих приміщень водою з приміщень поверхом вище. Причиною заливання підвальних приміщень було юрив шланга холодної води до умивальника в місці введення вводу труб;

3)вартість ремонтнобудівельних робіт по відновленню технічного стану нежитлових приміщень під літ. «А» по АДРЕСА_1 , включаючи вартість будівельних матеріалів станом на день дослідження згідно розрахунку вартості будівельних робіт (Додаток № 3) становить 253 956,06 грн;

4)визначення розміру матеріальної шкоди завданої підвального приміщення під літ «А» по АДРЕСА_1 в наслідок залиття його водою не є предметом дослідження будівельнотехнічної експертизи.

28 квітня 2022 року інженерпроектувальник в кошторисній частині ОСОБА_3 склала відповідь на висновок експерта за результатами проведеної будівельнотехнічної експертизи у цивільній справі № 607/9382/21, згідно якого під час обстеження об`єкту: підвального приміщення під літ. «А», за адресою: АДРЕСА_1 , яке проводилося після руйнувань, які виникли внаслідок залиття 06 травня 2021 року, було проведеного кошторисний розрахунок вартості ремонтнобудівельних робіт, для відшкодування матеріальних втрат, які виникли в результаті пошкоджень та руйнувань за допомогою комп`ютерного комплексу (АВК5. Автоматизований випуск кошторисів версія 3.6.0.). Вартість об`єкта визначається згідно ДСТУ Б Д. 1.11:2013 «Правила визначення вартості будівництва». Найменування, перелік та кількість (обсяги) будівельних робіт прийнято згідно результатів візуального обстеження і даних згідно технічного паспорту на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 . При розрахунку вартості робіт врахований інсталяційний блок, який враховує кошторисний прибуток, загальновиробничі витрати та адміністративні витрати, а також ставку податку на додану вартість 20%, що не суперечить чинному законодавству і ДСТУ Б Д.1.11:2013 «Правила визначення вартості будівництва», і не забороняє позивачеві сточити договір на виконання ремонтнобудівельних робіт з юридичною особою, яка має ліцензію на виконання будівельних робіт. Внаслідок візуального обстеження було встановлено пошкодження стель з гіпсокартонних листів, водоемульсійне покриття стін, та стель частково облицювання стін керамічною плиткою, дерев`яне обшивання стін і колон, дверей, світильників та електропроводки, пожежної сигналізації. Згідно додатку № 3 висновку експерта розрахунок вартості будівельних робіт становить 253 956,06 грн. Дана сума не відповідає дійсності, оскільки в даному розрахунку не враховано весь перелік ремонтнобудівельних робіт для відшкодування витрат: зокрема не враховано заміну каркасу для виконання облицювання стель гіпсокартонними листами, так як передній каркас використати не можна, оскільки порушилась цілісність конструкції, яка в дальшому може спричинити руйнування. Внаслідок затоплення було пошкоджено електропроводку, що спричинило замикання, відповідно потрібно провести заміну електропроводки, яка не врахована у Додатку № 3 розрахунку вартості будівельних робіт. За допомогою комп`ютерного комплексу (АВК5. Автоматизований випуск кошторисів версія 3.6.0.) вартість об`єкта визначається згідно ДСТУ Б Д.1.11:2013 «Правила визначення вартості будівництва», було розраховано вартість пошкодженого майна внаслідок затоплення з верхнього поверху підвального приміщення під літ. «А», за адресою: АДРЕСА_1 становить 515 146,69 грн.

За встановлених обставин до правовідносин, що виникли між сторонами, підлягають застосуванню наступні норми процесуального та матеріального права.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будьякими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будьякого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Частинами 1 та 2 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 3 ст.386ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

За змістом ч. 1, 2 ст.1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, цивільноправова деліктна відповідальність це забезпечений державним примусом обов`язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.

Аналіз положень ст.1166ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).

Відсутність будьякої з цих умов є підставою для звільнення особи від відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 2 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від27березня 1992року №6«Про практикурозгляду судамицивільних справза позовамипро відшкодуванняшкоди» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Тобто цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Отже, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_2 є власником нежитлового приміщення підвалу під літ. «А» за адресою: АДРЕСА_1 , яке 03 травня 2021 року було пошкоджене внаслідок залиття водою з приміщень поверхом вище. Причиною заливання підвальних приміщень став прорив шланга холодної води до умивальника в місці введення вводу труб. Приміщення з якого сталося затоплення нежитлове приміщення загальною площею 134,9 м.кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , на праві власності належить відповідачу ОСОБА_1 , яке на час настання вказаної події було передано останнім в оренду ТОВ «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області».

За наслідками залиття нежитлового приміщення за вищевказаною адресою позивач за участі в. о. директора Державної установи «Госпрозрахункова група Тернопільської державної адміністрації» (м. Тернопіль, вул. Шпитальна, 7) ОСОБА_5 склали акт про подію затоплення та обсяги пошкоджень та зазначили про те, що ОСОБА_1 від участі в складанні акта відмовився.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник заперечували відмову бути присутнім під час складення вищевказаного акту, однак не заперечували того, що факт затоплення належного позивачу майна мав місце з вини орендаря ТОВ «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області», який мав утримувати передане йому майно в належному стані, здійснювати поточний ремонт, в тому числі проводити заміну шланга холодної води до умивальника.

Про факт затоплення приміщення позивача свідчить і відеозапис із нагрудної камери поліцейського, а також покази свідка ОСОБА_4 , який оглядав це приміщення.

Отож, факт залиття нежитлового приміщення позивача та причина, яка призвела до такої події судом встановлена, а складений на підтвердження цих обставин акт від 06 травня 2021 року є належним та допустимим доказом у вказаній справі. Недотримання форми акта не спростовує факту залиття нежитлового приміщення, що узгоджується із правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 727/2372/18ц.

Щодо належності відповідача у виниклих між сторонами правовідносинах, то суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

У постанові Верховного Суду України від 12 лютого 2014 року у справі № 6168цс13 зроблено висновок по застосуванню ст. 1190 ЦК України та вказано, що особи, які спільно заподіяли неподільну шкоду взаємопов`язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Суд вході розглядусправи встановиввідсутність солідарногообов`язку ОСОБА_1 та ТОВ «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області» за шкоду, яка завдана внаслідок залиття належного позивачу підвального приміщення, оскільки їхні дії по спричиненню шкоди ОСОБА_2 не були спільними чи з єдиним наміром.

Нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 134,9 м.кв. відповідач ОСОБА_1 передав в оренду ТОВ «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області».

Відтак, до спірних правовідносин слід застосовувати положення ч. 1 ст. 780 ЦК України, згідно якої шкода, завдана третім особам у зв`язку з володінням та/або користуванням річчю, переданою у найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах.

01 січня 2018 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області» укладено договір оренди № 1/0118/о, згідно якого орендодавець зобов`язався передати орендареві в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 134,9 м.кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а орендар зобов`язався прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути орендоване майно орендодавцеві в належному стані (п. 1.1. Договору).

Згідно акту прийманняпередачі до Договору № 1/0118/о від 01 січня 2018 року, ОСОБА_1 передав, а Товариству з обмеженою відповідальністю «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області» прийняло в оренду нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 , 134,9 кв.м., стан задовільний. Передане майно оглянуте сторонами. Недоліків, які перешкоджають використанню майна за цільовим призначенням на момент огляду не виявлено.

Вказаний вище договір оренди був чинним на момент залиття належного позивачу підвального приміщення під літ. «А» по АДРЕСА_1 , що відбулося 03 травня 2021 року внаслідок залиття цих приміщень водою з приміщень поверхом вище.

Отож, належним відповідачем у виниклому між сторонами спорі є орендар приміщення з якого відбулося залиття, а саме ТОВ «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області».

Суд не вбачає підстав вважати, що до виниклих правовідносин слід застосовувати ч. 2 ст. 780 ЦК України, оскільки факт затоплення відбувся за відсутності необхідної умови для покладення відповідальності на наймодавця, яка передбачена цією статтею, а саме: якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати.

При передачі майна, згідно змісту вищевказаного акту, сторони зазначили про те, що передане майно ними оглянуте, недоліків, які перешкоджають використанню майна за цільовим призначенням на момент огляду не виявлено.

Відтак, в силу ч. 1 ст. 776 ЦК України, поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно роз`яснень, викладених у листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30 квітня 2003 року №7/7401 «Щодо віднесення ремонтнобудівельних робіт до капітального та поточного ремонтів» визначено, що поточний ремонт це комплекс ремонтнобудівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Поточний ремонт повинен провадитись з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об`єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію).

Отож, суд робить висновок, що саме ТОВ «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області» мало здійснюватися поточний ремонт переданого в оренду приміщення, що включає заміну шланга холодної води до умивальника в місці введення вводу труб, прорив якого і став причиною залиття належного позивачу нежитлового приміщення та подальшого звернення ОСОБА_2 із позовом до суду про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям підвального приміщення.

В частині обґрунтування розміру завданої матеріальної шкоди суд покликається на наступне.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, суд повинен всебічно і повно з`ясувати усі обставини, що складають предмет доказування, дослідити кожен доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів, окремо та всі докази у їх сукупності. Відхилення того чи іншого доказу, перевагу одного доказу над іншим має бути мотивованим.

Так, на обґрунтування розміру завданої шкоди позивачем надано два акти обстеження, складені інженеромбудівельником ОСОБА_4 , який провів заміри обсягів робіт, які необхідно зробити для відновлення затопленого приміщення до попереднього стану, а також ряд кошторисів, дефектних актів та відомість, які описані вище, складені інженеромпроектувальником ОСОБА_3 . Цими документами ОСОБА_2 та його представник наполягали на розмірі завданої матеріальної шкоди в сумі 640 567,43 грн.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник не погоджувалися із таким розміром збитку у зв`язку з чим суд за клопотанням останніх призначив у справі будівельнотехнічну експертизу.

Згідно висновку експерта Тернопільського відділення Київського науководослідного інституту судових експертиз № 1478/2122 від 28 квітня 2022 року за результатами проведення будівельнотехнічної експертизи встановлено, що вартість ремонтнобудівельних робіт по відновленню технічного стану нежитлових приміщень під літ. «А» по АДРЕСА_1 , включаючи вартість будівельних матеріалів станом на день дослідження згідно розрахунку вартості будівельних робіт (Додаток № 3) становить 253 956,06 грн. (з урахуванням податку на додану вартість).

Відповідно до ст.76ЦПК України передбачено, що доказами є будьякі дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Положеннями ст.89ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст. 102 ЦПК України).

Статтею 106 ЦПК України, передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи.

Частиною 6 ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Відтак, саме висновок будівельнотехнічної експертизи суд приймає до уваги в якості належного та допустимого доказу на обґрунтування завданої шкоди та відхиляє доводи позивача та його представника, які посилаються на вже наведені вище кошториси.

Кошторис це документ, в якому відображаються всі статті витрат майбутнього проекту або певної частини робіт, з необхідною деталізацією по кожній з них.

Як пояснювала в судовому засіданні інженерпроектувальник ОСОБА_3 , кошторис нею складався з допомогою програмного комплексу АВК 5 (3.6.0.) укр. на підставі актів оформлених інженеромбудівельником ОСОБА_4 , який також був допитаний в судовому засіданні в якості свідка та пояснював, що ним вимірювалися та обраховувалися об`єми пошкоджень, однак він також і враховував майно, яке не було пошкоджене внаслідок затоплення, зокрема розетки, що впливає на обсяги робіт та їх вартість, тобто на розмір завданої шкоди.

Отож, суд вважає, що доводи позивача та його представника на обґрунтування розміру завданої шкоди в розмірі 640 567,43 грн спростовані висновком експерта Тернопільського відділення Київського науководослідного інституту судових експертиз № 1478/2122 від 28 квітня 2022 року за результатами проведення будівельнотехнічної експертизи.

Проаналізувавши наданідокази вїх сукупностісуд дійшовдо висновку,що позовнівимоги слідзадовольнити частково,стягнути з ТОВ«Технічна інвентаризаціянерухомості Тернопільськоїобласті» накористь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям підвального приміщення, в розмірі 211 630,05 грн.

Суд не вбачає підстав, на час ухвалення рішення, стягувати шкоду з врахуванням податку на додану вартість, що згідно вищевказаного висновку складає суму 42 326,01 грн, оскільки відсутні дані про те, що приміщення позивачем відремонтовано платником податку на додану вартість та до стягнення підлягає саме така сума податку.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на ТОВ «Технічнаінвентаризація нерухомостіТернопільської області»пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 7678, 206, 258268, 273, 352355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товаристваз обмеженоювідповідальністю «Технічнаінвентаризація нерухомостіТернопільської області»на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям підвального приміщення, в розмірі 211 630,05 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства зобмеженою відповідальністю«Технічна інвентаризаціянерухомості Тернопільськоїобласті»на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 2 116,30 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: ОСОБА_2 ,РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідачі:

ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області», код ЄДРПОУ 38645557, адреса місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Шпитальна,7.

Повний текст рішення суду складено 29 вересня 2022 року.

Головуючий суддя Герчаківська О.Я.