Постанова

від 08.08.2007 по справі 21/219/06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем

України

08.08.07                                                                                      

Справа №21/219/06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду

у складі:

Головуючий суддя Шевченко Т. М. судді  Шевченко Т. М.    , Мойсеєнко Т. В.  , Юхименко О.В.

при секретарі - Акімовіій Т.М.,

за участю представників:

позивача -         

Безух А.М., дов. б/н від 05.01.07;                       

відповідача-1 - 

не з'явився;

відповідача-2 - 

Литкін А.П., дов. б/н від 01.08.06;

відповідача-3 - 

Крамаренко А.А., дов.№216/01-07 від 10.05.2007;

3-ї особи-1 -     

не з'явився;

3-ї особи-2 -     

ОСОБА_2., паспорт НОМЕР_1від 28.10.95;

3-ї особи-3 -     

не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу Державної госпрозрахункової установи «Агентство з питань банкрутства», в

особі філії в Запорізькій області, м. Запоріжжя та апеляційну скаргу Приватного

підприємства «Базіс Стандарт», м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від

14.05.2007р. по справі №21/219/06

за позовом Відкритого акціонерного товариства

«Мелітопольський елеватор», Запорізька область, м. Мелітополь

до відповідачів:

1)Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський

консервний завод», Запорізька область, м. Мелітополь

2) Приватного підприємства «Базіс Стандарт», м.

Запоріжжя

3) Державної госпрозрахункової установи «Агентство з

питань банкрутства» в особі філії в Запорізькій області, м. Запоріжжя

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на

предмет спору на стороні відповідачів:

1) ОСОБА_1, Запорізька область, м. Мелітополь

2) ОСОБА_2, Запорізька область, м. Мелітополь

3) ОСОБА_3, м. Донецьк

про визнання публічних торгів такими, що не відбулися,

та визнання недійсним договору купівлі-продажу частини комплексу будівель,

споруд,

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням першого заступника голови Запорізького

апеляційного господарського суду від 07.08.2007 справу передано  на розгляд колегії суддів у складі: головуючий

суддя - Шевченко Т.М., судді - Юхименко О.В., Мойсеєнко Т.В. Зазначеною

колегією справу прийнято до свого провадження.

Відвід, заявлений судді Шевченко Т.М. відповідачем до

початку розгляду справи, відхилений як безпідставний ухвалою голови Запорізького

апеляційного господарського суду від 16.07.2007. Ухвала міститься в матеріалах

справи.

Рішенням господарського суду Запорізької області від

14.05.2007 у справі №21/219/06 (суддя Черкаський В.І.) частково задоволені

позовні вимоги ВАТ «Мелітопольський елеватор» до відповідачів - ВАТ

«Мелітопольський консервний завод», ПП «Базіс стандарт», Державна

госпрозрахункова установа «Агентство з питань банкрутства» в особі філії в

Запорізькій області про визнання публічних торгів такими, що не відбулися, та визнання

недійсним договору купівлі-продажу частини комплексу будівель і споруд. Визнано

незаконними повторні публічні торги (аукціон) від 12.05.2005 з реалізації майна

ВАТ «Мелітопольський консервний завод» в частині реалізації лоту №1; визнано

недійсним договір купівлі-продажу частини комплексу будівель, споруд від

30.07.2005, укладений між ВАТ «Мелітопольський консервний завод» та ПП «Базіс

стандарт»; судові витрати покладено на сторін пропорційно задоволеним вимогам;

відмовлено в задоволенні вимог про визнання такими, що не відбулися, публічних

торгів (аукціону) від 12.05.05 в частині реалізації лоту №1 (протокол №1) з

реалізації майна відповідача-1.

Господарський суд, приймаючи рішення, вийшов за межі

позовних вимог, відповідно до ч. 2 ст. 83 ГПК України, та визнав незаконним

публічні торги від 12.05.2005 на підставі того, що права та законні інтереси

співвласників майна, що відчужувалось, були порушені. Господарський суд дійшов

висновку, що в результаті визнання недійсними торгів  договір купівлі-продажу майна також

суперечить вимогам цивільного законодавства та потребує визнання його недійсним

на підставі ст. 203, 215, 365 ЦК України. Відмовляючи у задоволенні позовних

вимог в частині визнання публічних торгів (аукціону) від 12.05.05 щодо лоту №1

(протокол №1) з реалізації майна відповідача-1 такими, що не відбулися, суд

першої інстанції мотивував недоведеністю наявності підстав задоволення

зазначених вимог.

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, відповідачі 2

та 3 звернулись до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною

скаргою.

Відповідач-2 (заявник апеляційної скарги) вважає, що

рішення господарського суду винесено з порушенням норм матеріального та

процесуального права, обставини справи встановлені не в повному обсязі, а

висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а саме:

- не прийнято до уваги існування ухвали Мелітопольського

районного суду про виділ в натурі часток у спільному майні, що було предметом

продажу на аукціоні;

- господарський суд неправомірно застосував спосіб

захисту цивільних прав - визнання публічних торгів незаконними, так як жодним

нормативним актом не передбачено такий спосіб захисту;

- виходячи за межі позовних вимог, суд порушив права ПП

«Базіс стандарт» як добросовісного набувача та норми ст. 388 ЦК України, так як

майно продано на виконання рішення суду;

- висновок суду про порушення прав співвласників майна

суперечить приписам ст. 362 ЦК України щодо відсутності переважного права

співвласників у випадку продажу частки з публічних торгів, що також

підтверджується рішенням господарського суду Запорізької області та постановою

Запорізького апеляційного господарського суду у справі

20/319-20/320-20/321-20/322-20/323;

- вважає, що суд не повинен був застосовувати ст. 365 ЦК

України до правовідносин, що склались між сторонами.

В судовому засіданні представник відповідача-2 підтримав

доводи апеляційної скарги та просить скасувати рішення господарського суду

Запорізької області від 14.05.2007 у справі №21/219/06 повністю, у задоволенні

позову відмовити.

Відповідач-3 вважає (заявник апеляційної скарги), що

рішення господарського суду підлягає скасуванню, так як прийнято з порушенням

норм матеріального та процесуального права. Порушення господарським судом норм

процесуального права, за його твердженням, полягає у тому, що відповідачем-3 по

справі є філія Державної госпрозрахункової установи «Агентство з питань

банкрутства», а не юридична особа, що суперечить нормам закону. До того ж,

позивачем заявлено дві самостійні по своїй правовій природі вимоги, що суперечить

приписам ч.1 ст. 58 ГПК України.

На думку відповідача-3, порушення судом норм

матеріального права полягає у наступному. Місцевим господарським судом не

прийнято до уваги факт існування провадження по справі про банкрутство ВАТ

«Мелітопольський консервний завод» та 

ст. 31 Закону про банкрутство, яка встановлює порядок використання

грошових коштів, отриманих від продажу майна банкрута, що мало місце при

проведенні спірного аукціону. Вважає, що позовні вимоги відповідно їх змісту є

по суті оскарженням дій ліквідатора і повинні розглядатися в рамках справи про

банкрутство. Не погоджується з висновком суду про те, що в оголошенні про

проведення торгів неправильно вказано найменування майна, що виставляється, так

як Агентство з питань банкрутства при формулюванні найменування керується

виключно заявкою ліквідатора, що мало місце в даному випадку, а також не

погоджується з висновком суду про те, що майно не належало відповідачу-1, так

як це не відповідає фактичним обставинам справи. Вважає, що господарським судом

нормативно не обґрунтовано, з яких підстав торги підлягають визнанню

незаконними, не правильно застосовані норми ст. 362 ЦК України. Просить

скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 14.05.2007 у

справі №21/219/06, в задоволенні позовних вимог відмовити, судові витрати

покласти на позивача.

Представник позивача проти доводів апеляційних скарг

заперечував, вважає, рішення суду першої інстанції обґрунтованим, просить

залишити його без змін, а апеляційні скарги - без задоволення (письмовий відзив

приєднано до матеріалів справи).

Відповідач 1 та треті особи 1 і 3 в судове засідання не

прибули, письмових пояснень з приводу спору не надали, про дату, місце та час

розгляду апеляційних скарг були повідомлені належним чином.

Третя особа-2 (ОСОБА_2.) в судовому засіданні підтримав

доводи заявників апеляційної скарги.

За заявою представників сторін здійснювався аудиозапис

судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу - «Діловодство

суду».

За їх згодою в судовому засіданні 08.08.2007 оголошено

вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції

справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з

урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний

господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується

правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи

апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами

повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник

обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не

залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами

апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення

місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не

приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді

першої інстанції.

Колегія суддів, вислухавши пояснення присутніх

представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційних скарг,

проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої

інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні

оскаржуваного рішення, знаходить апеляційні скарги такими, що не підлягають

задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено підчас розгляду справи в суді першої та

апеляційної інстанції і підтверджується матеріалами справи, після визнання

відповідача-1 банкрутом, відповідачем-3 в особі його Запорізької філії, що діє

на підставі Положення про філію Державної госпрозрахункової установи

"Агентство з питань банкрутства в Запорізькій області", затвердженого

наказом Агентства з питань банкрутства №25 від "10.07.2002 (з наступними

змінами), 12.05.2005 були проведені публічні торги (аукціон) з продажу майна

відповідача-1, розташованого за адресою: м. Мелітополь, вул. Шмідта, 65, у т.ч.

лоту 1 - «будівля пральні з сіньми загальною площею 95,6 кв.м», про що свідчить

протокол №1 проведення публічних торгів (аукціону) від 12.05.2005. Ціна продажу

лоту 1 склала 1300 грн.

Для організації проведення торгів 03.01.2003 між

відповідачем 1 та відповідачем 3 було укладено договір № 04/1-1 на організацію

проведення активів, відповідно до якого відповідач-1 (замовник) доручив

відповідачу-3 (виконавець) виконання зобов'язань з організації проведення

реалізації активів відповідача-1. Перелік активів, що підлягають реалізації,

визначається за письмовими заявками замовника, які є невід'ємною частиною цього

договору (п.2.1.1 зазначеного договору).

04.04.2005 відповідач-1 доручив відповідачу-3

реалізувати будівлю пральні з сіньми загальною площею 95,6 кв.м (а.с.70).

07.04.2005 в газеті "Голос України" № 63

(3563) опубліковане оголошення про продаж відповідачем-1 та відповідачем-3 з

повторних публічних торгів (аукціону) майна відповідача-1, розташованого за

адресою: м. Мелітополь, вул. Шмідта, 65, у т.ч. лоту 1 - «будівля пральні з

сіньми загальною площею 95,6 кв.м».

За результатами проведення торгів переможцем визнано

відповідача-2 - ПП «Базіс стандарт».

30.07.2005 на підставі протоколу № 1 від 12.05.2005

аукціону між ВАТ «Мелітопольський консервний завод» та ПП «Базіс стандарт»

укладено договір купівлі-продажу частини комплексу будівель та споруд, за яким

Продавець (в особі ліквідатора) продав, а Покупець купив 1/500 частину

комплексу будівель та споруд, розташованого в м. Мелітополі Запорізької

області, вул. Шмідта, буд.65, за ціною - 1300 грн.

Означена частина комплексу будівель та споруд обчислена

з дійсної вартості всього комплексу будівель та споруд, належить ВАТ

"Мелітопольський консервний завод" на підставі свідоцтва про право

власності, виданого Мелітопольським міськвиконкомом Запорізької області від

25.05.2004р., зареєстрованого в КП МБТІ м. Мелітополя за № 199/2-П, що

підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП

МБТІ м. Мелітополя №7882303 від 26.07.2005р. (п.1.1 та 1.2 договору,

а.с.14-16).

Як встановлено господарським судом і підтверджено

матеріалами справи,  продаж  активів 

боржника здійснювалась відповідно до 

Порядку продажу активів  у рахунок

погашення податкового боргу боржника в процедурі банкрутства, затвердженого

Наказам міністерства економіки України №123 від 07.06. 2001 року.

   Згідно з п.

1.5. Порядку, дія  цього Порядку

поширюється на активи платника  податків,

щодо якого порушено справу про банкрутство, з урахуванням обмежень,  установлених законодавством, склад і умови

продажу яких: уключені до складу ліквідаційної маси в процедурі  ліквідації боржника. Відповідно до п. 2.3.

названого Порядку, оголошення про торги, конкурс повинно містити таку

інформацію: назву, технічні чи інші характеристики активів боржника і їх

місцезнаходження; обмеження щодо  обігу

активів, передбачені чинним законодавством; початкову ціну продажу,  розмір гарантійного внеску, строк і порядок

внесення цього внеску; вартість документації про торги, конкурс; порядок

оформлення участі в торгах, конкурсі; кінцевий термін прийняття заяви про участь

у торгах; час, місце та форма проведення продажу; порядок оформлення

результатів продажу.

Результати публічних торгів оформлюються протоколом,

копія підписаного протоколу видається покупцю.

Отже, виходячи зі змісту названого Порядку, оголошення

про проведення торгів   являє собою

підготовку до продажу об'єктів, включених у ліквідаційну масу боржника активів

та один з етапів проведення  торгів.

Згідно з п. 7.1. Порядку, затверджений протокол є

підставою для укладення протягом 15 днів договору купівлі-продажу між  покупцем 

та  керівником боржника, керуючим

санацією чи ліквідатором.

Матеріалами справи підтверджено (а.с.46), що в

оголошенні про проведення повторних публічних торгів вказано про продаж майна

ВАТ «Мелітопольський консервний завод» (лот №1 - будівля пральні з сіньми

загальною площею 95,6 кв.м),  власником

якого не є Товариство.

Фактично, виходячи зі змісту Протоколу №1 проведення

публічних торгів від 12 травня 2005 року (а.с.45), затвердженого директором

філії державної госпрозрахункової установи «Агентство з питань банкрутства», на

публічні торги було виставлене майно - будівля пральні з сіньми загальною

площею 95,6 кв.м, що розташовано за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь,

вул. Шмидта,65 та визнано переможцем публічних торгів ПП «Базіс Стандарт» з

продажу майна, яке не є  власністю

відповідача-1 у зазначеному складі.

Разом з тим, на підставі названого Протоколу укладено

спірний договір купівлі-продажу.

Виходячи з приписів цивільного законодавства України

(глава 23, 54 ЦК України, Закону України «Про власність»), власникові належить

право володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Власник може вчиняти щодо свого майна будь які дії, що не суперечать закону.

Право продажу майна належить власникові.

Враховуючи, що на відкрити торги, згідно з оголошенням

та Протоколом проведення торгів, було виставлено та продане майно, яке не

належало на праві власності ВАТ «Мелітопольський консервний завод», проведення

зазначених торгів не можна вважати таким, що відповідають закону.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з

висновком господарського суду щодо визнання незаконними повторних публічних

торгів від 12.05.2005 року з реалізації майна ВАТ «Мелітопольський консервний

завод», в частини реалізації лоту №1, результати яких закріплені в Протоколі №

1.

Матеріали справи свідчать, що на підставі Протоколу №1

аукціону по лоту від 12.05.2005 року між Відкритим акціонерним товариством та

приватним підприємством «Базіс Стандарт» 30 липня 2005 року укладено договір

купівлі-продажу частини комплексу будівель та споруд, за умовами якого покупець

(ПП «Базіс Стандарт») купив 1/500 частину комплексу будівель та споруд,

розташованого в м. Мелітополі Запорізької області, вул. Шмідта,буд.65. Договір

посвідчено приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за № 6363 (а.с.14-15).

Також було встановлено та підтверджується матеріалами

справи (інформаційна довідка КП "Мелітопольське міжміське бюро технічної

інвентаризації" від 29.03.2007), що станом на 12.05.2005 майно - комплекс

будівель та споруд, розташований за адресою: м. Мелітополь, вул. Шмідта, 65, в

тому числі об'єкти, зазначені у лоті №1, належав на праві спільної часткової

власності (із зазначенням часток без виділення в натурі) наступним особам:

гр-ну ОСОБА_2. - 9/1000 часток; гр-ну ОСОБА_1. - 7/250; ВАТ "Мелітопольський

елеватор" - 179/200, ВАТ "Мелітопольський консервний завод" -

63/1000. За станом на 29.03.2007 майно - комплекс будівель та споруд,

розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Шмідта, 65, належить на праві

спільної часткової власності  (із

зазначенням часток) наступним особам: гр.-ну ОСОБА_2. - 9/1000, гр.-ну ОСОБА_1.

- 33/1000, ВАТ «Мелітопольський елеватор» - 170/200, ПП «Базіс Стандарт» -

6/125.

У статті 362 ЦК України закріплено переважне право

купівлі частки у праві спільної часткової власності.

Відповідачами не надано доказів дотримання зазначеної

норми закону при   відчуженні спірного

майна, що складає 1/500 частини комплексу будівель та споруд, які знаходяться у

спільній частковий власності перелічених вище юридичних та фізичних осіб.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 ЦК України

підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину

стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5-6 статті 203 ЦК

України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із

сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах,

встановлених законом, такий правочин (оспорюваний правочин) може бути визнаний

судом недійсним.

Виходячи з приписів статті 203 ЦК України,  зміст правочину не може суперечить цьому

Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам

суспільства.

Отже, досліджені матеріали справи свідчать, що договір

купівлі-продажу майна за лотом №1 не відповідає законодавству України.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів

погоджується з висновком господарського суду щодо наявності правових підстав

для визнання недійсним   зазначеного

договору купівлі-продажу від  30 липня

2005 року, укладеного на підставі 

проведених повторних публічних торгів (аукціону), які визнані судом

незаконними.

Колегія суддів зауважує, що торги, які проведенні з

порушенням встановленого законом порядку їх проведення та норм чинного

законодавства, є незаконними, недійсними. У даному випадку поняття «незаконні»,

«недійсні» вживаються як слова - синоніми.

Господарський суд правомірно відмовив в задоволенні

позовних вимог в частині визнання торгів такими, що не відбулися, з причин

необґрунтованості та недоведеності заявлених вимог у зазначеній частині.

Відповідно до приписів ст. 83 ГПК України, господарський

суд, приймаючи рішення, має право визнати повністю або у певній частині

пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству, виходити

за межи позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів

позивача.

Колегія суддів, з врахуванням досліджених обставин

справи, не знаходить  порушень в

застосуванні господарським судом прав, наданих йому наведеною вище нормою

закону.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції

відповідають обставинам справи, рішення прийнято з дотриманням норм

матеріального та процесуального права, підстав для зміни або скасування рішення

господарського суду немає.

Доводи заявників апеляційних скарг спростовуються

вищенаведеним та наступним.

Аналіз документів, що містяться в матеріалах справи,

свідчать про те, що учасником судового процесу по даній справі (відповідачем -

3) є юридична особа - Державна госпрозрахункова установа «Агентство з питань

банкрутства» в особі Запорізької філії, тому доводи  щодо неналежного відповідача-3 судом

апеляційної інстанції до уваги не приймаються.

Відповідач-1 не надано доказів в підтвердження того, що

ним пропонувалось позивачу придбати майно у спільній частковій власності за

ціною, оголошеною для продажу  на

аукціоні (оголошеною початковою ціною).

Позивач не є стороною у справі про банкрутство

відповідача-1, тому обраний ним спосіб захисту відповідає  закону.

Судові витрати за апеляційними скаргами покладаються на

заявників апеляційних скарг.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101,

п. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький

апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Державної госпрозрахункової установи

«Агентство з питань банкрутства» в особі філії в Запорізькій області, м.

Запоріжжя, та Приватного підприємства «Базіс Стандарт», м. Запоріжжя, залишити

без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від

14.05.2007р. у справі №21/219/06 - без змін.

Головуючий суддя Шевченко Т. М.

 судді  Шевченко Т. М. 

 Мойсеєнко Т.

В.  Юхименко О.В.