Справа №705/1049/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2022 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Піньковського Р.В.
при секретарях Романовій О.М.,
Прокопенко І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Паланської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, в обґрунтування якої зазначив наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 і після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Він, як син померлої, є спадкоємцем першої черги за законом та є єдиним спадкоємцем за заповітом. Інших спадкоємців немає, оскільки його рідні брат та сестра, діти покійної, від прийняття спадщини відмовилися.
У встановлений законом термін та порядок він звернувся до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Ящука Д.О. із заявою про прийняття спадщини. Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті його матері ОСОБА_2 йому було відмовлено, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів та реєстрації права власності на нерухоме майно, про що приватний нотаріус 20.05.2021 року виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Все інше майно, що належало покійній та на що були оригінали правовстановлюючих документів ним без жодних проблем було переоформлено через нотаріальну контору уже на своє ім`я.
Таким чином, на цей час виникла ситуація при якій спадкоємець позбавлений можливості набути право власності на майно в порядку спадкування через нотаріальну контору, що і стало причиною його звернення до суду з вказаним позовом.
Просить суд визнати за ним, ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшла письмова заява, у якій просить суд справу слухати у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшла заява сільського голови Паланської сільської ради Яремчука Руслана, у якій просить суд справу слухати у відсутність представника відповідача та винести рішення у відповідності до правових вимог законодавства України.
Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК Українисудове засідання проведено у відсутності сторін, на підставі наявних у суду матеріалів та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, повно та всесторонньо вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, врахувавши позицію сторін, викладену у заявах, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть № 58.
Згідно матеріалів спадкової справи № 74 за 2020 рік, заведеної приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Ящуком Д.О. після смерті ОСОБА_2 , 03.06.2020 року спадкоємець ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_2 , а спадкоємці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 03 червня 2020 року подали заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті їх матері ОСОБА_2 .
Спадкодавцем за життя, 28 липня 2014 року, було складено заповіт, зареєстрований в реєстрі за № 2, яким все своє майно, де б воно не було і з чого воно не складалося заповіла ОСОБА_1 .
Позивач ОСОБА_1 отримав право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,6890 га, кадастровий номер 7124389500:02:000:1360, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Юрківської сільської ради Уманського району Черкаської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 26 листопада 2020 року, зареєстрованим у реєстрі за № 486.
Разом з тим, ОСОБА_5 , приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області 20 травня 2021 року винесено постанову, якою ОСОБА_1 , єдиному спадкоємцю за заповітом на все майно після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вищевказаний будинок та відсутності реєстрації права власності на це майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Згідно довідки, виданої 07.05.2020 року за № 154/17-05 Юрківським старостинським округом Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживала і була зареєстрована на день смерті по АДРЕСА_1 . На день смерті спадкодавця у вказаному будинку разом з нею ніхто не проживав і не був зареєстрований.
Згідно довідки, виданої 18.05.2021 року за № 106/23-25 Юрківським старостинським округом Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 проживала і була зареєстрована на день смерті по АДРЕСА_1 . На день смерті разом зі спадкодавцем в будинку ніхто не проживав і не був зареєстрований. На день її смерті в с. Юрківка Уманського району Черкаської області залишився житловий будинок з господарським будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , який числиться за померлою у погосподарській книзі під № 1, земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок, не перебуває у приватній власності.
Згідно технічного паспорту на житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , складеного станом на 23 грудня 2021 року, будинковолодіння складається із: житлового будинку літ. «А», веранди літ. «а», погрібу літ. «Б», огорожі «№ 1», хвіртки «№ 2», водопроводу «№ 3».
Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Стаття 15 ЦК Українипередбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений устатті 16 ЦК України.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність або відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення чи захисту в обраний спосіб.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування після смерті його матері.
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Статтею 1218 ЦК Українивизначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У відповідності зст. 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1223 ЦК Українивизначено, що право на спадкування мають особи визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Враховуючи, що ОСОБА_2 за життя розпорядилася належним їй майном шляхом складання заповіту, спадкування здійснюється за заповітом.
Положеннями ч.ч.1,3 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
У відповідності з ч. 1ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини на все майно після смерті своєї матері та отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, інші спадкоємці першої черги за законом, брат та сестра позивача по справі, відмовилися від прийняття спадщини, але у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок нотаріусом було відмовлено, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно.
Суд враховує, що інші спадкоємці, які б прийняли спадщину у порядку ч. 3ст. 1268 ЦК Українишляхом спільного проживання відсутні. Крім цього, інші спадкоємці за заповітом відсутні, а спадкоємці за законом, якими є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , скористались своїм правом відмови від прийняття спадщини в порядку, передбаченому ст. 1273 ЦК України.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Згідно положень п. 4.14, 4.18 глави 10 Порядку здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину здійснюється за наявності необхідних документів, що підтверджують наявність певних юридичних фактів, у тому числі й склад спадкового майна. У разі, якщо у спадкоємців відсутні всі необхідні документи, питання визнання права на спадщину вирішується у судовому порядку.
Пунктом 23постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК Українинезалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Статтею 55 Конституції Українипередбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Відповідно до ст. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.
Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
В силу ст. 392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.
Судом встановлено, що житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , рахувався за матір`ю позивача ОСОБА_2 у відповідності до погосподарської книги, але право власності на спадковий житловий будинок спадкодавцем за життя не зареєстровано та не отримано відповідний правовстановлюючий документ, а після її смерті за нею не може бути визнано право власності, що на цей час позбавляє позивача скористатися своїм правом та належним чином оформити свої права на спадковий житловий будинок.
За таких обставин, з урахуванням досліджених доказів по справі суд визнає, що наявні достатні підстави для визнання за позивачем права власності в порядку спадкування, таке визнання не порушує прав, свобод чи інтересівінших осіб і може бути прийняте, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд вирішує судові витрати в порядку ст. 141 ЦПК України, але позивач у своїй заяві на стягненні судових витрат не наполягає.
Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 319, 321, 328, 356-358, 1216, 1222, 1226, 1268, 1269 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 272, 354, 355 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаськогоапеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Р. В. Піньковський
Суд | Уманський міськрайонний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2022 |
Оприлюднено | 13.10.2022 |
Номер документу | 106692251 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Уманський міськрайонний суд Черкаської області
Піньковський Р. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні