Ухвала

від 11.10.2022 по справі 640/16700/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 жовтня 2022 року м. Київ № 640/16700/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Бояринцева М.А., ознайомившись з позовною заявою

за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСМУТ КОРП" про стягнення податкового боргу,В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 12 410 гривень.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Приписами частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2020 № 1928-IX установлено, що з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481 гривень.

Таким чином, під час звернення до суду з даним позовом позивачеві належало сплатити судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Натомість у позовній заяві позивачем заявлено клопотання, у якому останній просить суд відстрочити сплату судового збору з підстав обмеження фінансування видатків на сплату судового збору.

Розглядаючи дане клопотання по суті, суд зазначає наступне.

Статтею 8 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Водночас клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, як необґрунтоване та безпідставне, оскільки наведені підстави стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень та не відносяться до жодної з умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити йому сплату судового збору. Позиція Верховного Суду з цього питання не змінювалась.

З урахуванням викладеного, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 2481,00 гривень.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.Залишити позовну заяву без руху.

2.Встановити позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.

Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена лише у випадку порушення правил підсудності

Суддя М.А. Бояринцева