Постанова

від 10.10.2022 по справі 380/8476/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/8476/22 пров. № А/857/10067/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕВС АВТО" на ухвалуЛьвівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року про повернення позовної заяви у справі №380/8476/22 (головуючий суддя Брильовський Р.М., м.Львів) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕВС АВТО" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби Українипро визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕВС АВТО" (далі ТзОВ "АЛЕВС АВТО") звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.11.2021 року №3411060/44240198 Головного управління ДПС у Львівській області;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 22.10.2021 року, складену ТзОВ "АЛЕВС АВТО", датою її подання на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.11.2021 року №3411059/44240198 Головного управління ДПС у Львівській області;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 22.10.2021 року, складену ТзОВ "АЛЕВС АВТО", датою її подання на реєстрацію.

Ухвалою від 16 червня 2022 року Львівський окружний адміністративний суд позовну заяву залишив без руху у зв`язку з пропуском строку звернення до суду та надав десятиденний строк з дня одержання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 24 червня 2022 року Львівський окружний адміністративний суд позовну заяву і додані до неї документи повернув позивачу на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ТзОВ "АЛЕВС АВТО" подало апеляційну скаргу, оскільки вважає ухвалу незаконною і необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує на те, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви. Зазначає, що у зв`язку з введенням на території України воєнного стану з метою збереження життя та здоров`я працівників з початку війни в Україні діяльність ТзОВ "АЛЕВС АВТО" була повністю зупинена. Частина працівників виїхали за кордон та вивозили свої сім`ї в безпечні місця. Керівник ТзОВ "АЛЕВС АВТО" Чех О.А. станом на 24 лютого 2022 року перебувала у відрядженні в Республіці Польщі та через початок війни змогла повернутись лише 04.03.2022. Крім того, керівник та інші працівники активно долучались до волонтерського руху з метою забезпечення потреб військових та внутрішньо переміщених осіб. Наприкінці березня 2022 року ТзОВ "АЛЕВС АВТО" розпочало відновлювати свою господарську діяльність з метою збереження робочих місць та заробітніх плат працівників.

З огляду на наведене вище, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду від 24 червня 2022 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі частини 2 статті 312 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції керувався тим, що наведені обставини та докази пропущення строку звернення до суду не є поважними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Аналіз наведеної норми процесуального права дає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що ч. 1 ст. 122 КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Разом з тим, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зміст аналізованих статей ПК України та статті 122 КАС України, надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому, є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Отже, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленою у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18.

Як слідує з матеріалів справи, щодо оскаржуваного рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.11.2021 року №3411060/44240198, позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, передбаченою нормами Податкового кодексу України, та направив в електронному вигляді скаргу на рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.11.2021 року №3411060/44240198, в задоволенні якої рішенням податкового органу від 13.01.2022 №1778/44240198/2 було відмовлено.

З урахуванням наведеного, позивач мав звернутися до адміністративного суду з вказаним позовом у тримісячний строк з дня отримання рішення від 13.01.2022 року №1778/44240198/2 про відмову у задоволенні скарги, поданої позивачем до уповноваженого органу.

Таким чином, з 13 січня 2022 року почався перебіг тримісячного строку для звернення до суду із цим позовом, визначеного абз. 1 ч. 4 ст. 122 КАС України, а останнім днем звернення позивача до суду було 13 квітня 2022 року.

Щодо оскаржуваного рішення від 23.11.2021 року №3411059/44240198 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області позивач не скористався процедурою адміністративного оскарження, передбаченою нормами Податкового кодексу України, та не направляв скаргу на Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.11.2021 року №3411059/44240198.

Таким чином, з 23 листопада 2021 року почався перебіг шестимісячного строку для звернення до суду із цим позовом, визначеного ст. 122 КАС України, а останнім днем звернення позивача до суду було 23 травня 2022 року.

Однак, з адміністративним позовом, позивач звернувся до суду лише 14 червня 2022року, тобто із пропуском строку звернення до суду.

Щодо посилання скаржника в обгрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, то слід зазначити, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

Що стосується доводів скаржника про повне зупинення діяльності ТзОВ "АЛЕВС АВТО" у зв`язку з введенням воєнного стану, то суд апеляційної інстанції не бере такі до уваги, оскільки, жодних розпорядчих документів, які б підтверджували наведене до матеріалів справи не надано.

Крім цього, місцезнаходженням ТзОВ "АЛЕВС АВТО" є м. Львів, на території якого, не велися активні бойові дій, що у свою чергу, надавало можливість направити позовну заяву до суду в межах встановленого строку.

Щодо тієї обставини, що керівник ТзОВ "АЛЕВС АВТО" Чех О.А. станом на 24 лютого 2022 року перебувала у відрядженні в Республіці Польща та через початок війни змогла повернутись лише 04.03.2022, суд зазначає, що доказів наведеного скаржником також не надано, при цьому, вказана обставина не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Наведені позивачем підстави є загальними, не конкретизованими, без посилання на конкретні докази.

Суд також враховує, що перебіг строку звернення до суду з вказаним позовом розпочався до запровадження на території України воєнного стану, при цьому скаржником не наведено обставин, які перешкоджали йому звернутись до суду з даним позовом у вказаний період.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач пропустив строк звернення до суду та на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху не навів поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку, що з урахуванням вимог пункту 1 частини 4 статті 169 є підставою для повернення позовної заяви.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, судове рішення першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕВС АВТО" залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року про повернення позовної заяви у справі № 380/8476/22 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов