Рішення

від 05.10.2022 по справі 910/8861/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2022Справа № 910/8861/20

За позовом Приватного підприємства "Будіндустрія-1" м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тінторетто" м. Києва

про стягнення боргу, ціна позову 64200,24 грн.,

Суддя Паламар П.І.

Секретар судового засідання Божко Д.О.

Представники:

від позивача: Тонконог В.В.,

від відповідача: Захарчук І.А.

СУТЬ СПОРУ :

у червні 2020 року Приватне підприємство "Будіндустрія-1" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що на підставі видаткової накладної № 41618 від 16 квітня 2020 р. він передав відповідачу товар загальною вартістю 64200 грн.

Посилаючись на те, що відповідач одержаний товар не оплатив, просив стягнути з останнього на свою корить 64200 грн. боргу, а також понесені ним по справі судові витрати.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог, оскільки він товар від позивача не одержував, видаткову накладну № 41618 від 16 квітня 2020 р. не підписував. Вказував на відсутність у сторін первинних документів, які б підтверджували здійснення господарської операції з постачання товару.

Справа розглядається після скасування на підставі постанови Верховного Суду від 21 травня 2021 р. рішення господарського суду міста Києва від 2 грудня 2020 р., постанови Київського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2021 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 265 ГК України, ч. 2 ст. 712 ЦК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

За змістом ч. 1 ст. 662, ст. 663, ч. 1 ст. 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Відповідно ст. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що позивачем складено видаткову накладну № 41618 від 16 квітня 2020 р. на поставку відповдачу 30 м3 бетону БСГ В20 Р3 F200 W6 на суму 64200,24 грн. Указана видаткова накладна складена на підставі рахунка-фактури № 40164 від 16 квітня 2020 р.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, наявними у матеріалах справи копіями рахунка-фактури, накладної.

Заявлені позивачем вимоги зводяться до невиконання відповідачем обов`язку за договором поставки, укаладеного між сторонами в усній формі, щодо оплати одержаного останнім товару на підставі видаткової накладної № 41618 від 16 квітня 2020 р. вартістю 64200,24 грн.

Всупереч вимог ст. 74 ГПК України позивачем не надано належних і допустимих доказів передачі відповідачу товару вартістю 64200,24 грн.

Як на докази передачі позивачем відповідачу товару позивач посилається на видаткову накладну № 41618 від 16 квітня 2020 р., товарно-транспортні накладні, відомості про вантаж, податкову накладну № 238 від 16 квітня 2020 р.

Подана позивачем видаткова накладна № 41618 від 16 квітня 2020 р. не є належним і достовірним доказом передачі указаного в ній товару відповідачу, оскільки з указаної накладної вбачається, що з боку відповідача вона не підписана.

Факт поставки позивачем товару за договором відповідачем не визнано.

Згідно п.п. 1, 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 р. товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форм, наведеної в додаку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

З поданих позивачем товарно-транспортних накладних №№ 224, 223, 232 від 16 квітня 2020 р. також не вбачається, що товар за договором був переданий відповідачу, оскільки указані накладні не мають обов`язкових реквізитів, зокрема, печатки товариства, посади відповідальних осіб за здійснення господарської операції, а також інших даних, які б могли дати змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у цій господарській операції.

Крім того, з пояснень позивача, змісту вищевказаних товарно-транспортних накладних слідує, що пукнт розвантаження товару є м. Остер, Чернігівської області. При цьому, не зазначено ані об`єкт, ані вулицю, будинок, ані час прибуття та розвантаження товару.

Також згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач зареєстрований у м. Києві, а не у м. Остер.

Доводи ж позивача про здійснення відповідачем господарської діяльності у м. Остер доказами не підтверджені, тому є необгрунтованими.

Той факт, що у липні 2019 року відповідач, який здійснює діяльність з виробництва металопластикових вікон та дверей, проводив набір працівників за спеціальністю збірника ПВХ конструкцій у м. Острі, самі по собі не свідчать про здійнення у тому ж місті у квітні 2020 року відповідачем діяльності, що потребувала б постачання йому бетону.

Подану заяву свідка ОСОБА_1 (водія Приватного підприємства "Будіндустрія") про доставку ним та іншими двома водіями бетонної суміші відповідачу у м. Остер суд також оцінює критично, оскільки з показання останнього не містять відомостей про доставку вантажу у конкретне місце у м. Острі Чернігівської області з передачею товару уповноваженим представникам відповідача (посада, прізвище тощо), а зводяться до загальних пояснень щодо належного виконання зобов`язань перевізника.

Посилання позивача на неможливість подання доказів у вигляді показань свідків-двох інших водіїв-перевізників у зв`язку призовом остьанніх на військову службу є необгрунтованими, оскільки провадження у даній справі відкрито 4 серпня 2020 р., тобто до запровадження Указом Президента № 64/2022 від 24 лютого 2022 р. воєнного стану в Україні.

У силу вимог ст. 164 ГПК України позивач був зобов`язаний подати усі наявні у нього докази разом із позовною заявою.

Посилання позивача на податкову накладну № 238 від 16 квітня 2020 р., як на доказ поставки товару, є також необгрунтованими та безпідставними, оскільки податковий кредит за спірної господарською операцією був відстуній, податкова звітність відповідачем була виправлена (відкорегована).

Це підтверджується наявним у матеріалах справи уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2020 року.

Інших доказів передачі позивачем указаного майна відповідачу суду не надано.

Враховуючи, що позивачем не доведено факту порушення його прав з боку відповідача, у задоволенні позову відповідно до вимог ст. 15 ЦК України слід відмовити.

Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У позові Приватного підприємства "Будіндустрія-1" м. Києва відмовити.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складене 12 жовтня 2022 р.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар