Ухвала

від 12.10.2022 по справі 920/822/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

12.10.2022м. СумиСправа № 920/822/22

Господарський суд Сумської області у складі судді Резніченко О.Ю., розглянув заяву №б/н від 10.10.2022 (вх. №2514 від 11.10.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Клото» про забезпечення позову у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Клото» (вул. Центральна, буд. 78, с. Руднівка, Сумський район, Сумська область, 42323, код ЄДРПОУ 30268103)

до відповідача: Сумської міської ради (майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 23823253)

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки з розміщеним на ній водним обєктом.

Суть питання, що вирішується ухвалою суду.

Позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати укладеною додаткову угоду від 20.06.2022 року про поновлення договору оренди земельної ділянки з розміщеним на ній водним об`єктом від 09.08.2012 року, зареєстрованого 20.08.2012 року у Державному реєстрі земель за № 59247000400599, в редакції, наведеній у прохальній частині позовної заяви.

Ухвалою суду від 12.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №920/822/22, призначене підготовче засідання на 14.11.2022.

Разом з позовною заявою 11.10.2022 до суду надійшла заява про забезпечення позову (вх. №2514), в якій позивач просить суд: 1) заборонити відповідачу - Сумській міській раді приймати будь-які рішення з приводу земельної ділянки з кадастровим номером 5924787100:06:007:0505, площею 37,0333 га, в тому числі ставок -36,0924 га, пасовища 0,9409 га., до набрання законної сили рішенням суду; 2) заборонити органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 5924787100:06:007:0505, площею 37,0333 га в тому числі ставок -36,0924 га, пасовища 0,9409 га, до набрання законної сили рішенням суду.

Позивач в обґрунтування заяви зазначає, що у випадку негативного вирішення Сумською міською радою питання щодо продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки з розміщеним на ній водним об`єктом до закінчення розгляду справи та набрання судовим рішенням законної сили, земельна ділянка з розміщеним на ній водним об`єктом можуть бути передані в оренду іншим суб`єктам господарювання (або вчинено інші розпорядчі дії), що призведе до виникнення додаткових спорів, пов`язаних з оскарження подальших рішень органу місцевого самоврядування та укладених на їх підставі договорів, що може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду та виконання рішення суду.

Суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких суд дійшов вищезазначеного висновку. Законодавство, що підлягає застосуванню.

Згідно з ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

За змістом частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача та являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Враховуючи вищенаведене, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає у рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів

Суд звертає увагу, що забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

З урахуванням загальних вимог, які передбачені статтями 73, 74 ГПК України, обов`язковим для заявника є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд враховує, що Господарський процесуальний закон не зобов`язує під час розгляду питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Такі заходи забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії, мають на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів позивача, тобто, невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він і звернувся до суду.

Судом установлено, що відповідач у справі є власником спірної земельної ділянки.

Таким чином, суд вважає, що заборона на вчинення реєстраційних дій в цілому щодо спірної земельної ділянки та заборона власнику приймати рішення може призвести до істотних негативних наслідків, а саме - порушення прав та охоронюваних законом інтересів власника земельної ділянки.

У ст.19 Конституції України закріплено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 12 Земельного кодексу України зазначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організація землеустрою; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Господарський суд не вправі перебирати на себе виключні повноваження та функції органів місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, тобто суди не можуть підміняти інші органи влади та зобов`язувати уповноважений орган прийняти рішення визначеного судом змісту або заборонити вчиняти відповідні дії.

Отже, заборона Сумській міській раді приймати будь-які рішення з приводу земельної ділянки з кадастровим номером 5924787100:06:007:0505, площею 37,0333 га, до набрання законної сили рішенням суду, за відсутності її відповідного волевиявлення є порушенням виключної, передбаченої Конституцією України, компетенції органу місцевого самоврядування на здійснення права власності та управління землями.

Враховуючи те, що заява позивачем не обґрунтована, то суд відмовляє в її задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні заяви №б/н від 10.10.2022 (вх. №2514 від 11.10.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Клото» про забезпечення позову відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. ст. 255-257 ГПК України.

Ухвала підписана суддею 12.10.2022.

СуддяО.Ю. Резніченко