Рішення

від 07.10.2022 по справі 922/1041/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/1041/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Ловченко Любові Леонідівни ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо комерційна фірма "АМК-Харків" (61045, м. Харків, вул.Шекспіра, 16, оф. 212) про стягнення 6872,30 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець Ловченко Любов Леонідівна звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо комерційна фірма "АМК-Харків" про стягнення 6872,30 грн., що складається з: суми основного боргу у розмірі 5700,00 грн., індексу інфляції у розмірі 1021,44 грн. та 150,86 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.08.2022 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - для подання відповіді на відзив, а відповідачу - заперечення на відповідь на відзив.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи.

Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, відзив на позов не надав. Разом з цим, суд зазначає, що копія ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.08.2022, яка надсилалась судом на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо комерційна фірма "АМК-Харків" повернулась до господарського суду Харківської області без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою", а тому суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі в розумінні п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Крім того, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Суд констатує, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Матеріалами справи установлено, що 15.07.2021 між Фізичною особою-підприємцем Ловченко Л.Л. (перевізник, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо комерційна фірма "АМК-Харків" (замовник, експедитор) було укладено Договір-заявку на транспортування вантажу автомобільним транспортом по території України № БН 110 (надалі - Договір-заявка), відповідно до умов якого сторони дійшли взаємної згоди, шляхом її підписання, про те, що замовник, ТОВ "ВКФ "АМК-Харків", замовляє-доручає, а перевізник - виконавець ФОП Ловченко Любов Леонідівна, здійснює перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України.

Відповідно до умов п. 2.3. Договору-заявки: маршрут перевезення м .Харків - с. Степове, Кіровоградська область; місце завантаження: м. Харків, вул. Механізаторів, 2 (ХТЗ), (контактна особа Юрій Сергійович, засоби зв`язку); найменування вантажу - обладнання; об`єм, вага, вимога до автомобіля-5 тон, 10 метрів; дата та час завантаження - 16 липня 2021 року; дата розвантаження - 19 липня 2021 року; адреса розвантаження: с. Степове, Кіровоградська область, згідно ТТН; сума фрахту/порядок оплати 8 700,00 гри,, з ПДВ, 2 банківські дні після отримання оригіналів документів (акт, заявка, рахунок, ТТН, реєстрація податкової накладної); транспортний засіб: автомобіль марки МАН, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1.

Згідно з п. 2.1. Договору - заяви передбачено, що : 1. Договір-заявка переданий факсимільним зв`язком, завіреними підписами та печатками обох сторін, має юридичну силу на рівні оригіналу; 2. Перевізник-виконавець повинен забезпечити своєчасне надання автомобільного рухомого складу (автомобіля) до пункту завантаження. 3. Перевізник-виконавець несе повну матеріальну відповідальність за цілісність вантажу і упаковки, з моменту прийняття вантажу до перевезення і за доставку вантажу до пункту розвантаження. Перевізник - виконавець несе повну відповідальність за всі дії водія; 4. Виконавець зобов`язаний виконати перевезення вантажу суворо у відповідності з Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом, затвердженим наказом Мінтрансу України № 363 від 14.10.1997 р., з моменту підписання Договору-заявки; 5. Замовник-експедитор не несе відповідальності за пошкодження вантажу, яке сталось у випадку форс-мажорних обставин: стихійних лих, бойових дій і інших обставин; 6. За відмову від перевезення вантажу, після підписання Договору-заявки, перевізник - виконавець виплачує замовнику-експедитору штраф у розмірі 1000 грн. За запізнення на завантаження понад 3 (трьох) годин, перевізник - виконавець виплачує замовнику-експедитору штраф у розмірі 500 грн. За запізнення на розвантаження за кожну добу перевізник-виконавець виплачує замовнику-експедитору штраф у розмірі 500 грн. 7.Перевізник-виконавець зобов`язаний надіслати товарно-транспортні накладні замовнику з мокрою печаткою товароотримувача і у тому вигляді, в якому він отримав по факту розвантаження. 8. Завантаження проводиться протягом 24 годин з моменту подачі автомобіля. Аналогічні терміни при розвантаженні автотранспорту. За кожну добу простою понад терміни, вказані у п.8 даного Договору, замовник-експедитор виплачує перевізнику-виконавцю неустойку в розмірі 500 грн., за добу, якщо останній надає документи підтверджуючі цей факт. 9. Перевізник-виконавець зобов`язаний надати свої установчі документи. 10. Даний договір-заявка, підтверджена сторонами являється рахунком - фактурою та актом виконаних робіт від перевізника-виконавця. Датою акту виконаних робіт є дата розвантаження.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначив, що у визначені Договором-заявкою строки та умовах позивач здійснив перевезення вантажу для замовника-експедитора (відповідача), про що посилається на відтиск печаток вантажовідправника ПП "Хартехпром-97" та вантажоотримувача ФГ Мізецького Григорія Васильовича на товарно-транспортній накладній (форма № 1-ТН) № 288 від 16 липня 2021 року.

Так, із обставин справи слідує, що для своєчасної оплати послуг перевізника-виконавця, 22.07.2021 позивач надіслав відповідачу, оригінали документів. А саме: договору-заявки № БН 110 на транспортування вантажу автомобільним транспортом по території України від 15.07.2021; акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 093 від 19.07.2021; рахунку на оплату № 093 від 19.07.2021 на суму 8700,00 грн.; податкової накладної № 17 від 19.07.2021 на суму 8700,00 грн., товарно-транспортної накладної № 288 від 16.07.2021.

При цьому, позивачем у позові зазначено, що зауважень та заперечень щодо отриманих документів від відповідача не надходило, втім підписаного відповідачем примірнику Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 093 від 19.07.2021 відповідачем повернуто не було.

Таким чином, позивачем у позові наголошено, що з урахуванням умов Договору-заявки, послуги з транспортування вантажу автомобільним транспортом по території України в розмірі 8700,00 грн. відповідач зобов`язаний сплатити протягом 2 банківських днів після отримання оригіналів документів, тобто у строк до 28.07.2021.

Так, із обставин справи убачається, що 19.08.2021 відповідачем було перераховано позивачу часткову оплату наданих послуг в сумі 3000,00 грн., про що свідчить належним чином засвідчена копія платіжного доручення 775 від 19.08.2021 з призначенням платежу: згідно рахунку № 93 від 19.07.2021.

Позивачем у позові наголошено про те, що здійснення часткової оплати послуг свідчить про те, що відповідач отримав від позивача оригінали документів, строк оплати настав, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем наявна заборгованість, яка лишилась несплаченою.

Отже, враховуючи здійснену відповідачем часткову оплату, заборгованість відповідача перед позивачем склала 5700,00 грн., яка залишилась останнім несплаченою.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором транспортного експедирування.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Відповідно до частини 1 статті 929 ЦК України та статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Відповідно до абзацу 1 статті 11 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку. Згідно з абзацом 2 статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Статтею 931 ЦК України передбачено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач прийняв замовлені ним послуги, однак в обумовлені договором строки повну вартість цих послуг позивачу не сплатив, відповідний борг, який заявлено до стягнення у розмірі 5700,00 грн. є обґрунтованим, доведеним та таким, що відповідачем не спростований.

Щодо заявлених до стягнення 150,86 грн. 3 % річних та 1021,44 грн. інфляційних втрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних в сумі 150,86 грн. та інфляційних втрат в сумі 1021,44 грн., установлено, що його здійснено вірно, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правову допомогу в сумі 7000,00 грн.

Відповідно до приписів ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 126 ГПК України). Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України). Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України). Водночас, за змістом ч. 4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або 42/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

На підтвердження понесення судових витрат на професійну правову допомогу позивачем разом з позовом надано належним чином засвідчені копії: договору-доручення про надання правової допомоги б/н від 08 червня 2022 року; додаткової угоди №1 від 08 червня 2022 року до договору-доручення про надання правової допомоги; акту приймання-передачі б/н від 07 липня 2022 року.

При цьому, відповідно до умов пунктів п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4. додаткової угоди №1 від 08 червня 2022 року до договору-доручення про надання правової допомоги, правова допомога вважається наданою після складання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності). У акті приймання-передачі наданої правової допомоги зазначається зміст, обсяг наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов Договору, а також додаткові витрати, які були понесені адвокатом понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце). Клієнт зобов`язаний на протязі п`яти днів з моменту отримання акту приймання-передачі наданої правової допомоги підписати його або протягом вказаного строку надати письмове заперечення, в якому обґрунтувати причину відмови від приймання наданої правової допомоги та підписання відповідного акту. Якщо протягом строку, вказаного в пункті 3.3 цієї Додаткової угоди клієнт не підписав акт приймання-передачі наданої правової допомоги і не надав письмове заперечення, правова допомога вважається наданою та прийнятою клієнтом і підлягає оплаті у порядку, визначеному п. 4 цієї Додаткової угоди.

Відповідно до умов пункту 4 вищевказаної додаткової угоди №1 від 08 червня 2022 року до договору-доручення про надання правової допомоги, де сторони встановили порядок оплати гонорару визначено, що розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги передбачений у розділі 2 зазначеної додаткової угоди №1 та визначається у акті приймання-передачі правової допомоги. Оплата гонорару здійснюється не пізніше 3-х банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

Проте жодних доказів здійснення такої оплати позивачем до матеріалів справи не надано, а тому в матеріалах справи відсутні документальні докази підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу в сумі 7000,00 грн.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).

Таким чином, з огляду на відсутність документального підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу, суд відмовляє у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо комерційна фірма "АМК-Харків" (61045, м. Харків, вул. Шекспіра, 16, оф. 212, код ЄДРПОУ 42937914)

на користь Фізичної особи-підприємця Ловченко Любові Леонідівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) - 5700,00 грн. суми основного боргу; 150,86 грн. 3 % річних; 1021,44 грн. інфляційних втрат та 2481,000 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "07" жовтня 2022 р.

Суддя Є.М. Жиляєв