Рішення

від 11.10.2022 по справі 120/5065/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 жовтня 2022 р. Справа № 120/5065/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БОС-ТРАНС" до відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області як територіального органу Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "БОС-ТРАНС" (далі - ТОВ "БОС-ТРАНС", позивач) з адміністративним позовом до відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області як територіального органу Державної служби України з безпеки на транспорті (відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що постановою від 21.06.2022 № 337139 до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн на підставі абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". На переконання позивача, оскаржувана постанова є протиправною, оскільки відповідач застосував адміністративно-господарський штраф до неналежного суб`єкта правопорушення, а саме до власника транспортного засобу, а не до автомобільного перевізника. Також позивач вважає, що відповідачем порушено строк розгляду акта №328494 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За таких обставин позивач вважає прийняту відносно нього постанову протиправною та просить її скасувати.

Ухвалою від 08.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того встановлені сторонам строки для подання заяв по суті справи.

09.08.2022 представником відповідача подано до суду відзив на адміністративний позов із запереченнями щодо позовних вимог. Обґрунтовуючи відзив, зазначає, що 11.01.2022 у пункті габаритно-вагового контролю на а/д Київ-Одеса 452 км+811 м посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, що належить ТОВ "БОС-ТРАНС" та виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень (без дозволу, виданого компетентними уповноваженими органами, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів - у разі неподільного вантажу), встановлених Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР). Так, під час зважування транспортного засобу, як зазначає відповідач, встановлено фактичне навантаження на одиничну вісь - 12,26 тон, при допустимих 11 тон. Відповідач вказує, що представник позивача жодним чином не повідомив орган контролю, що перевезення здійснювалось іншою особою та не заперечував порушення зафіксоване 11.01.2022, не надав будь-яких договорів виконаних робіт.

Щодо застосування строків під час воєнного стану в Україні, то відповідач зазначає, що з огляду на запровадження на всій території України воєнного стану, наявність загрози здоров`ю і життю, відсутність можливості забезпечення належних організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи Укртрансбезпеки, посадові особи відповідача не мали можливості забезпечити розгляд справ про порушення у визначені пунктом 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок № 1567) строки. В рамках заходів правового режиму воєнного стану в Україні та для збереження життя і здоров`я, деякі посадові особи були переведені у простій або на дистанційну роботу. У зв`язку із цим, належне повідомлення автомобільного перевізника про час і місце розгляду справи про порушення не було можливим, адже відправка/доставка поштової кореспонденції не функціонувала належним чином. Також, звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Відтак, відповідач просить визнавати поважною причиною пропущених строків застосування до суб`єктів господарювання штрафних санкцій посадовими особами Укртрансбезпеки з урахуванням воєнного стану та положень вимог статті 250 Господарського кодексу України.

18.08.2022 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, в якій представник позивача виклав свої пояснення щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення. Позивач зазначає, що відповідач жодним чином не спростовує та не заперечує факт пропуску строку розгляду акта проведення перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, не спростовує, а навпаки підтверджує факт надання працівникам Укртрансбезпеки водієм всіх необхідних документів для визначення особи, яка є перевізником. Також позивач вважає, що притягнення його до відповідальності за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм на 9,27 % є протиправним.

Враховуючи, що інших заяв по суті та документів не надходило, суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч.4 ст. 229 КАС України).

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив, що ТОВ "БОС-ТРАНС" зареєстроване як юридична особа 07.06.2019 та здійснює господарську діяльність, пов`язану з перевезенням вантажів.

Місцем реєстрації ТОВ "БОС-ТРАНС" є: 23211, Вінницька область, Вінницький район, смт. Стрижавка, вул. Київська, буд. 198. Ця ж адреса зазначена у позовній заяві.

11.01.2022 у пункті габаритно-вагового контролю на а/д Київ-Одеса 452 км+811 м посадовими особами Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом PO4KON, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ТОВ "БОС-ТРАНС".

Під час перевірки виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень на одиничну вісь, що становить 12,26 т при нормативно допустимих 11 т.

За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 328494 від11.01.2022. Також складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0069871 від 11.01.2022.

21.06.2022 відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області розглянув справу про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт та виніс постанову № 337139 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн.

Вважаючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із такого.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Вказаний закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (ст. 3 Закону № 2344-ІІІ).

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Так, на виконання вимог абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до п. 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п.п. 1, 3 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Як зазначено у п. 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На момент прийняття оскаржуваної постанови таким органом виступав Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області, утворений згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 № 1579-р "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті".

Статтею 6 Закону №2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком №1567 (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).

За приписами частини восьмої статті 60 Закону №2344-ІІІ порядок розгляду справи про порушення стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Так, Порядком № 1567 регламентовано порядок оформлення результатів рейдової перевірки (перевірки на дорозі) та застосування адміністративно-господарських штрафів.

Надаючи оцінку доводами позивача щодо застосування адміністративно-господарської санкції із порушенням строку розгляду справи, встановленого п. 25 Порядку №1567, суд виходив з такого.

Згідно із абзацом першим пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26, 27 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

За змістом частини першої статті 238, частини першої статті 239 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції, до яких відноситься адміністративно-господарський штраф.

Відповідно до частин першої, другої статті 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб`єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Згідно із частиною першою статті 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Системний аналіз наведених нормативно-правових актів дає підстави суду дійти висновку про те, що справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт в територіальному органі Укртрансбезпеки повинна бути розглянута не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (абзац перший пункту 25 Порядку №1567).

Разом з тим, за своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до статті 60 Закону №2344-ІІІ є адміністративно-господарським штрафом (як вид адміністративно-господарської санкції), а тому його застосування повинно здійснюватися у межах строків, передбачених частиною першою статті 250 ГК України (тобто, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом).

Дійсно оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнято із порушенням приписів абзацу першого пункту 25 Порядку №1567 в частині строку розгляду справи.

В той же час, вказану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу було прийнято з дотриманням строків застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених частиною першою статті 250 ГК України.

При вирішенні даного спору суд також враховує, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 №133/2022 (затвердженим Законом України від 14.03.2022 №2119-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18.04.2022 №259/2022 (затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Тобто розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт відносно позивача в межах строку, визначеного п. 25 Порядку №1567, не відбувся з об`єктивних причин, у зв`язку з військовою агресією та введенням в Україні воєнного стану.

Крім того, суд наголошує, що позивачу було забезпечено право на участь у розгляді справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт шляхом направлення повідомлення від 06.06.2022 №15369/821.1/24 про розгляд справи 21.06.2022.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України суд дійшов висновку про те, що порушення строку розгляду справи, передбаченого абзацом першим пункту 25 Порядку №1567, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування до автомобільного перевізника адміністративно-господарського штрафу, якщо при цьому було дотримано строки застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачені частиною першою статті 250 ГК України, який має вищу юридичну силу, ніж Порядок №1567.

Надаючи оцінку підставам застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу, суд виходив з такого.

Згідно з абзацом 1 пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до частини другої статті 48 Закону №2344 автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

До інших документів передбачених законодавством слід віднести і ті, обов`язковість яких визначена Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 (далі - Положення № 340) та Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 (далі Інструкція № 385).

Зокрема, згідно з п. 6.1 Положення № 340, п.п. 3.3, 3.6 Інструкції № 385 вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. А водій транспортного засобу обладнаного тахографом зобов`язаний мати при собі, зокрема картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344 передбачена відповідальність автомобільних перевізників за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В даному випадку спірним моментом у цій справі є визначення належного суб`єкта, який має нести відповідальність за виявлене порушення згідно з Законом №2344, а саме: це має бути позивач як власник транспортного засобу, що був об`єктом перевірки, чи безпосередньо особа яка використовувала такий транспортний засіб на законних підставах та вважалась автомобільним перевізником.

Надаючи оцінку даним обставинам суд враховує, що відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів застосовується саме до автомобільних перевізників. Тобто, суб`єктом юридичної відповідальності згідно абз.3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III є автомобільний перевізник.

Так, за визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Статтею 33 Закону № 2344-III визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, власник транспортного засобу - фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб, що підтверджується відповідними документами.

Відтак, законодавство України розмежовує поняття власника транспортного засобу та автомобільного перевізника.

Згідно з положеннями ст.ст. 908-909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363), згідно з якими товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Додатком 7 до Правил № 363 затверджена форма товарно-транспортної накладної, в якій обов`язковою до заповнення графою визначено автомобільного перевізника.

Таким чином, відомості щодо перевізника зазначаються в товарно-транспортній накладній, яка надається працівникам Укртрансбезпеки для перевірки; під час руху основним документом, який надає відомості про автомобільного перевізника і про перевезення вантажу, є товарно-транспортна накладна, яка використовується для внутрішніх перевезень в межах України.

Як встановлено судом, позивач дійсно є власником транспортного засобу марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом PO4KON, реєстраційний номер АВ0958XF.

Втім, на момент проведення перевірки (11.01.2022), перевезення такими транспортними засобами вантажу здійснювалось іншою особою приватним підприємством "МИКОЛАЇВВТОРМЕТ" (код ЄДРПОУ 33084791) на підставі товарно-транспортної накладної №41-0001393 від 11.01.2022.

Дослідженням змісту цієї товарно-транспортної накладної, наявність якої на момент проведення перевірки відповідачем не оспорюється, з`ясовано, що автомобільним перевізником дійсно виступало ПП "МИКОЛАЇВВТОРМЕТ" (код ЄДРПОУ 33084791), водій - ОСОБА_1 .

Таким чином суд вважає, що ТОВ "БОС-ТРАНС" у спірних правовідносинах не мав статусу автомобільного перевізника, а отже не є суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, у зв`язку з чим правових підстав для застосування до нього адміністративно - господарського штрафу згідно абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" також не має.

Отже, спірна постанова від 21.06.2022 № 337139 про застосування до ТОВ "БОС-ТРАНС" адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн є протиправною та підлягає скасуванню.

За змістом частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані стороною позивача, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідачем у справі виступає відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області як територіального органу Державної служби України з безпеки на транспорті, який в силу норм КАС України хоч і володіє статусом суб`єкта владних повноважень, однак не є юридичною особою, не має власного ідентифікаційного коду та власних відкритих рахунків в органах Казначейства, що виключає можливість стягнення із нього понесених судових витрат. Оскільки Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) відповідно до свого Положення є центральним органом виконавчої влади та здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи, тому сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2481 грн належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань саме Державної служби України з безпеки на транспорті як юридичної особи - суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області за №337139 від 21.06.2022 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БОС-ТРАНС за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2481 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "БОС-ТРАНС" (код ЄДРПОУ 43047162, місце реєстрації: вул. Київська, буд. 198, смт. Стрижавка, Вінницька область, 23211)

Відповідач: відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: вул. Порика, 29, м. Вінниця, 21021) як територіальний орган Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135)

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович