Ухвала

від 11.10.2022 по справі 521/22170/21

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

УКРАЇНА

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

МІСТА ОДЕСИ

Справа № 521/22170/21

Провадження2/521/1973/22

УХВАЛА

4 жовтня 2022 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

судді - Маркарової С.В.

за участю секретаря судового засідання Іськової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

позивач : ОСОБА_1

відповідачі : Одеський заклад дошкільної освіти «ЯСЛА-САДОК» № 190 ОМР

КУ «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Малиновського району м.Одеси»

предмет позову : визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вищезазначена справа.

Предметом спору є наказ про відсторонення позивача від роботи № 161 від 25.11.2021 року через відмову від проведення робітником щеплення проти респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2.

Відповідачі процесуальним правом надання відзиву не скористались.

В процесі розгляду справи з позовних вимог вбачається, що національне законодавство з питань відсторонення від роботи у зв`язку з ухиленням від профілактичних щеплень і запроваджене підзаконними актами регулювання відсторонення від роботи працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19нечіткі та суперечливі.

Зазначене підтверджується різною практикою національних судів всіх ланок.

Правової позиції Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо відсторонення від роботи працівника у зв`язку з відсутністю в нього щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 наразі немає.

Практики Верховного Суду у справах про відсторонення від роботи працівника через відсутність щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 також немає.

В постанові від 17.04.2019 року у справі № 682/1692/17 Верховний Суд дійшов висновку, що сама по собі вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я заінтересованих осіб є виправданою. Тобто в цьому питанні принцип важливості суспільних інтересів превалює над особистими правами, однак лише тоді, коли таке втручання має об`єктивні підстави, тобто є виправданим.

Виключна правова проблема по вказаних судових справах є такою, що впливає на застосування норм права в подібних та/або тотожних правовідносинах судами декількох юрисдикцій.

Її не вирішення призводить до різного тлумачення та застосування судами норм права й неоднакового вирішення спорів за тими ж фактичними обставинами та правовим регулюванням.

Разом з тим, на час вирішення спору тотожна справа є предметом розгляду у касаційному порядку в іншій справі № 130/3548/21 (провадження № 61-4479св22) про відсторонення від роботи працівника АТ «Укрзалізниця» з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2, яка згідно ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.08.2022 року передана на розгляд Великої Палати Верховного Сулу.

В ухвалі ВС зазначив, що колегія суддів зобов`язана звернутися до використання повноважень ВП ВС задля забезпечення сталості та єдності судової практики щодо вирішення виключної правової проблеми, яка полягає в таких питаннях:

- чи є правомірним без ухвалення органом законодавчої влади відповідного закону, шляхом прийняття підзаконних актів, упровадження обмежень права на працю в Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженому наказом МОЗ України від 4.10.2021 року № 2153, і постанові Кабінету Міністрів України від 9.12.2020 року № 1236, яке полягає у встановленні обов`язковості профілактичних щеплень проти COVID-19для певних працівників та запровадженні спеціального порядку відсторонення від роботи працівників, які відмовились або ухилилися від профілактичних щеплень проти COVID-19;

- чи є порушенням вимоги рівності конституційних прав і дискримінаційним установлення додаткових обмежень у вказаному Переліку, що полягають в обов`язковості профілактичних щеплень проти COVID-19для працівників центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій і їх структурних підрозділів; закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, зокрема спеціальних закладів, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти й наукових установ незалежно від типу та форми власності й установлення обов`язку в постанові №1236 керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій здійснювати відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників і державних службовців, обов`язковість профілактичних Щеплень проти COVID-19яких визначена Переліком та які відмовляються або ухиляються від цього (враховуючи що, наприклад, на працівників юридичних осіб приватного права чи інших працівників такі обмеження не поширюються);

- чи є національне законодавство з питань відсторонення від роботи працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19(Закони України «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Інструкція про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, зазначений вище Перелік та постанова №1236), таким, що дозволяє особі прогнозувати наслідки своєї поведінки, і яким чином мають застосовуватися норми цих правових актів з урахуванням того, що в них передбачено різне правове регулювання, яке суперечить Конституції України.

Оскільки, справи цієї категорії переважно малозначні в силу закону, то рішення Великої Палати Верховного Суду за наслідкам вирішення цієї правової проблеми має стати орієнтиром при вирішенні подібних справ судами першої та апеляційної інстанцій.

Встановлене судом узгоджується із пунктом 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, за яким правом суду є зупинення з власної ініціативи провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

В порядку п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Дослідивши матеріали справи, значення судового рішення для сторін, суд вважає, необхідним зупинити провадження у справі до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №130/3548/21 (провадження №61-4479св22) про відсторонення від роботи працівника АТ «Укрзалізниця» з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2, яка згідно ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.08.2022 року передана на розгляд Великої Палати Верховного Сулу.

Керуючись п. 10 ч. 1 ст. 252, п.14 ч.1 ст.253 України, -

УХВАЛИВ:

Провадження по справі - зупинити до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №130/3548/21 (провадження №61-4479св22).

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 353, 354 ЦПК України: апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м.Одеси.

Суддя С.В. Маркарова

Повний текст ухвали виготовлений 11.10.2022 року

11.10.22