Ухвала

від 10.10.2022 по справі 160/15328/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 жовтня 2022 року Справа 160/15328/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали повної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

04.10.2022 року (до відділення поштового зв`язку таку подано 30.09.2022 року) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) починаючи з 05.03.2019 року з урахуванням всіх видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, в тому числі надбавки, доплати, які мають постійний характер, премії, одноразові додаткові види грошового забезпечення), на підставі довідки від 18.02.2021 року наданого Дніпровським центром підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України у наступних розмірах встановлених:

- посадовий оклад - 6630,00 грн.

- оклад за спеціальним званням -1410,00 грн.

- надбавка за вислугу років (50%) - 4020 ,00 грн.

- надбавка за особливості проходження служби (50%) - 6030,00 грн.

- надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10 %) - 663,00 грн

премія (станом на 05.03.2019 р за лютий 2019 р. - 50 %) - 3315,00 грн.;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області у десятиденний строк з моменту отримання надати звіт про виконання рішення.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45 повідомляють орган Пенсійного фонду України. Отже, позивач вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області які полягають у відмові здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до наданої довідки.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2022 року, зазначена вище справа була розподілена та 05.10.2022 року передана судді Пруднику С.В.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Так, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Крім того, згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;

9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;

12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;

13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Так, у поданій до суду позовній заяві позивач просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) починаючи з 05.03.2019 року з урахуванням всіх видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, в тому числі надбавки, доплати, які мають постійний характер, премії, одноразові додаткові види грошового забезпечення), на підставі довідки від 18.02.2021 року наданого Дніпровським центром підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України.

В той же час суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 в адміністративній справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 (вказані судові рішення також залишені без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019), зокрема, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Таким чином нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України у відповідній частині втратив чинність і не підлягає застосуванню. У зв`язку з наведеним додаток 2 Порядку № 45 діє в редакції, яка застосовувалась до внесення зазначених змін.

При цьому, суд зазначає, що порядок дій, які повинно вчинити Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стосовно перерахунку пенсій у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови КМУ № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився.

Вказані висновки узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року у зразковій адміністративній справі №160/8324/19.

Також в адміністративній справі № 553/3619/16-а Верховний Суд дійшов висновку, який викладено у постанові від 10 жовтня 2019 року, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Таким чином, відповідач, після отримання від позивача довідки №11/98 від 18.02.2021 року, яка була видана Дніпровським центром підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, виданої станом на 05.03.2019 року з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, зобов`язаний здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.04.2019 року, а не з 05.03.2019 року, як зазначив позивач у поданій до суду позовній заяві.

Таким чином, позовна заява не відповідає наведеним приписам процесуального закону, а тому позивачу слід чітко визначитися зі змістом тексту позовних вимог та слід сформулювати позовні вимоги шляхом зазначення вірної дати, з якої слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки №11/98 від 18.02.2021 року, яка була видана Дніпровським центром підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, виданої станом на 05.03.2019 року з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення.

Окрім того, відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суддя зазначає, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із непроведенням перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки №11/98 від 18.02.2021 року, яка була видана Дніпровським центром підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, виданої станом на 05.03.2019 року з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення.

Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).

Як вбачається з позовної заяви, 31.03.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки №11/98 від 18.02.2021 року, яка була видана Дніпровським центром підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, виданої станом на 05.03.2019 року з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 15.04.2021 року №12520-10685/К-01/У-01/8-0400/21 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.

З позовною заявою до суду ОСОБА_1 звернувся 30.09.2022 року шляхом направлення позову засобами поштового зв`язку (з врахуванням шестимісячного строку до 15.10.2021 року), тобто з пропуском строку, встановленого ч. 2 ст.122 КАС України.

При цьому, одночасно із позовною заявою, позивачем подано також заяву про поновлення строку звернення до суду із даним позовом з огляду на введення воєнного стану в Україні та поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

З цього приводу суд зазначає, що позивач не наводить аргументів та не надає відповідних письмових доказів, яким саме чином дані обставини обмежили право позивача на своєчасне звернення до суду із позовною заявою.

До того ж, шестимісячний строк звернення до суду позивача сплив ще 15.10.2021 року, тоді як воєнний стан в Україні було запроваджено з 24.02.2022 року.

Суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження рішень відповідача, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Тож, з ч. 1, 3 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Слід зазначити, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."

Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 907/50/16, зокрема вказав, що позовна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Відтак, у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зазначає, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

За висновком ЄСПЛ, викладеним в його рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі МШ Голуб проти України, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка та Шереметьєв проти України).

Отже, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2019 року по справі №9901/82/19.

Частиною 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши інші обґрунтовані підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:

- позовної заяви та її копіями, відповідно до кількості учасників справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України, в якій слід чітко визначитися зі змістом тексту позову та слід сформулювати позовні вимоги шляхом зазначення звірної дати, з якої слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки №11/98 від 18.02.2021 року, яка була видана Дніпровським центром підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, виданої станом на 05.03.2019 року з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення;

- вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник