Рішення

від 12.10.2022 по справі 300/3206/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2022 р. справа № 300/3206/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап`юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Центральної районної аптеки №13 про стягнення податкового боргу в розмірі 12 849, 70 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2022 Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Центральної районної аптеки №13 (далі відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 12 849, 70 гривень.

15.08.2022 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов`язку, встановленого пунктом 16.1 статті 16, статтею 33 Податкового кодексу України, не сплатив грошові зобов`язання з: податку на додану вартість: за основним платежем в розмірі 2 275, 45 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 170 гривень; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: за основним платежем в розмірі 6 162, 78 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 1 020 гривень; земельного податку в розмірі 3 221, 47 гривень, внаслідок чого утворено податковий борг в розмірі 12 849, 70 гривень, який ним не погашено.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву, в строк встановлений судом, не скористався.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у позовній заяві, встановив наступне.

Центральна районна аптеки №13 зареєстрована як юридична особа, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні Державної податкової служби в Івано-Франківській області, є платником податків, зборів та обов`язкових платежів.

Відповідач допустив утворення податкового боргу в розмірі 12 849, 70 гривень, що виник в результаті несплати грошових зобов`язань з: податку на додану вартість: за основним платежем в розмірі 2 275, 45 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 170 гривень; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: за основним платежем в розмірі 6 162, 78 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 1 020 гривень; земельного податку в розмірі 3 221, 47 гривень.

Суми невиконаних грошових зобов`язань з податок на додану вартість визначені відповідачем самостійно податковими деклараціями з податку на додану вартість, поданими за жовтень, листопад 2019 року, та визначені позивачем податковим повідомленням-рішенням за № 0012935404 від 04.02.2020 на підставі акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих в податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2019 року за № 675/09-54-04/01977547 від 30.01.2020.

Суми невиконаних відповідачем податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначені відповідачем податковими деклараціями з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік, поданих за кожен об`єкт нерухомого майна за його місцезнаходженням, та визначені позивачем податковими повідомленнями-рішеннями: №№ 0063331811, 0063311811, 0063341811 від 16.09.2021.

Суми невиконаних відповідачем податкових зобов`язань з земельного податку визначені відповідачем податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2019 рік, поданими за місцезнаходженням земельних ділянок.

Станом на 04.08.2022 податковий борг відповідача становить 12 849, 70 гривень, що підтверджується довідкою позивача про борг Центральної районної аптеки №13.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Стаття 8 Податкового кодексу України визначає види податків та зборів.

В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1).

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).

Згідно з підпунктом 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належать: податок на додану вартість.

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать податок на майно.

При цьому, згідно з пунктом 265.1 статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу земельний податок обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов`язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).

Згідно з статтею 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Обов`язок контролюючого органу самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, визначає пункт 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Відповідно до підпункту 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

Підпунктом 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Таким чином, податкові зобов`язання самостійно визначені відповідачем відповідними податковими деклараціями відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України є узгодженими з моменту подання таких декларацій, а визначені позивачем грошові зобов`язання вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, які відповідачем не оскаржувалися, відповідно до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженими з моменту закінчення процедури адміністративного оскарження.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 даного Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суд встановив, що позивач на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслав податкову вимоги за № 142472-54 від 06.08.2019, яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею не сплатив.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, 2 275, 45 гривень податку на додану вартість та 170 гривень штрафних санкцій; 6 162, 78 гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки 1 020 гривень штрафних санкцій; 3 221, 47 гривень земельного податку утворюють податковий борг відповідача в розмірі 12 849, 70 гривень, який ним не сплачений.

Відповідно до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та є податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Сума податкового боргу, що виникла в результаті несплати грошових зобов`язань з сплати земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та застосованих штрафних санкцій підлягає стягненню до місцевого бюджету за місцезнаходженням об`єктів нерухомості та земельних ділянок, а з сплати податку на додану вартість та штрафних санкцій в дохід державного бюджету.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Позивач при зверненні з даним адміністративним позовом до суду сплатив судовий збір в розмірі 2 481 гривню. Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Понесених судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз позивачем не заявлено, як наслідок, у справі відсутні судові витрати, що підлягають розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Центральну районну аптеку №13 (індекс 77701, вулиця Шевченка, будинок 47, селище міського типу Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 01977547) та за рахунок готівки, що їй належить в дохід державного бюджету податковий борг в розмірі 2 445 (дві тисячі чотириста сорок п`ять) гривень 45 копійок та в дохід місцевого бюджету податковий борг в розмірі 10404 (десять тисяч чотириста чотири) гривні 25 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап`юк С.В.