Рішення

від 12.10.2022 по справі 520/3310/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2022 р. № 520/3310/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДАГРОКОМП" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОДАГРОКОМП" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області від 25 січня 2022 року №303019 про застосування адміністративно-господарського штрафу; призупинити виконання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25 січня 2022 року №303019 відносно ТОВ «ПРОДАГРОКОМП», винесеної Відділом державного нагляду (контролю) у Харківській області Державної служби України з безпеки та транспорті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова відповідача є протиправною та прийнятою всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Відповідачем до суду було надано відзив на позов, в якому зазначено, що оскаржувана постанова є правомірною, та відповідає вимогам чинного законодавства. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити.

Оцінивши повідомлені обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що відповідно до абз. 3 п. 1 Постанови КМУ №442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті реорганізовується шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, а також підпорядкувавши службі, що утворюється - Державній службі України з безпеки на транспорті. Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека).

Відповідно до п. 1 Положення, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

У відповідності до п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №592 від 26.06.2015 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №196-р від 03.03.2020 «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» погоджено пропозицією Міністерства інфраструктури і Державної служби з безпеки на транспорті щодо утворення територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті як структурних підрозділів апарату Служби, реорганізувавши шляхом злиття відповідні територіальні органи зазначеної Служби за переліком згідно з додатком, зокрема створено Слобожанське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки шляхом злиття Управління Укртрансбезпеки у Харківській області. Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області. Управління Укртрансбезпеки у Сумській області.

Розпорядженням КМУ №1378-р від 16.12.2015 «Питання Державної служби з безпеки на транспорті» здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекцію). припинено та забезпечено можливість їх виконання Укртрансбезпекою.

З огляду на викладене, Укртрансбезпека та її територіальні органи під час здійснення своїх повноважень діють як суб`єкти владних повноважень, яким надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов`язкових до виконання.

Так, частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до п. 3, 4 Порядку №1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку №1567 вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється:

- наявність визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку;

- виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Відповідно до п. 16 Порядку №1567, під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

Відповідно до п. 3 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 наведене визначення поняття «документальний габаритно-ваговий контроль» - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Підпунктом 3 пункту 2 Порядку №879 також наведене визначення поняття «великовагові та великогабаритні транспортні засоби» - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Пунктом 6 Порядку №879 вказано, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком №1567, на підставі Графіку проведення рейдових перевірок Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Харківська область, на території Харківської області у період 29.11.2021 - 05.12.2021 та направлення на рейдову перевірку від 29.11.2021 №015059 співробітниками Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі - Управління) 03.12.2021 проводилась рейдова перевірка на 40 км а/д М-29 «Харків - Красноград - Перещепине».

Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №422 від 20.05.2013 (далі - Порядок №422).

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до п. 3. 4 Порядку №422, був зупинений транспортний засіб марки DAF, модель XF 105.460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е) з напівпричепом марки FELDBINDER, модель КІР 57.3. державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Водій вищевказаного транспортного засобу для проведення перевірки надав: посвідчення водія; свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (тягача та напівпричепа); товарно-транспортну накладну №Р 2094 від 03.12.2021; договір оренди автомобіля від 01.04.2019.

Відповідно до наданих документів було встановлено, що автомобільним перевізником є ТОВ «ПРОДАГРОКОМП», яке надавало послуги з перевезення вантажу (борошно) з с. Липці, Харківської області до с. Чумаки, Дніпропетровської області.

Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т). навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т. строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

За результатами габаритно-вагового контролю, згідно талону №14886 від 03.12.2021 зважування на вагах CHECLODE FREE WEIGHING заводський номер 008231 транспортного засобу марки DAF, модель XF 105.460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е) з напівпричепом марки FELDBINDER. модель КІР 57.3, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , було встановлено, що: загальна маса транспортного засобу разом з напівпричепом-цистерною та вантажем становила 38,60 т при нормі 40 т; навантаження на першу одиночну вісь тягача становить 6,80 т при нормі 11 т; навантаження на другу одиночну вісь тягача становить 11,40 т при нормі 11 т; навантаження на строєну вісь напівпричепа становить - 20,40 т при нормі 22 т.

Про вказані вище дані результатів габаритно-вагового контролю свідчить талон про зважування №14886 від 03.12.2021.

Спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.12.2013, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №215/24992, затверджено Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування (далі - Порядок №1007/1207).

На підставі п. 6 Порядку №422, у зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Управління, було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №048725 від 03.12.2021.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями, та залізничними переїздами, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30).

Пунктом 4 Правил №30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Стаття 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», зазначає про те, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України. виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортним засобом з перевищенням вагових параметрів, виданий компетентними уповноваженими органами, зафіксований в акті №302898 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.12.2021.

З матеріалів справи встановлено, що водій з актом №302898 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.12.2021, був ознайомлений, проти виявленого порушення не заперечував, в пояснення про причини порушення зазначив «ознакомлен».

Суд звертає увагу, що позивач, не зважаючи на заборону, встановлену абз. 3 п. 22.5 Правил дорожнього руху, здійснював перевезення подільного вантажу з перевищенням вагових обмежень, для перевезення якого у відповідності до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» повинен бути наявний відповідний дозвіл.

Свою правову позицію щодо наявності відповідного дозволу висловив Верховний Суд у постанові від 24.07.2019 по справі №803/1540/16, де зазначив наступне: « 40. У справі встановлено, що підставою для видання спірної постанови про застосування до Товариства адміністративно-господарського штрафу стали результати габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF. модель 95XF430, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з напівпричіпом марки JANM1L, модель NW-1S. реєстраційний номер НОМЕР_4 (які належать Товариству і використовуються ним при здійсненні господарської діяльності), проведеного 1 1 серпня 2016 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки. Відповідно до цих результатів вагові параметри вказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження більш ніж на 2 %, що дало підстави вважати цей транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону № 2344-ПІ, повинен бути відповідний дозвіл.

41. Суди попередніх інстанцій встановили, що такого дозволу у Товариства немає, а отже за описаних обставин колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, відповідач мав достатні підстави для накладення штрафу відповідно до статті 60 Закону №2344-111.»

Суд зазначає, що позивач надає до матеріалів справи в якості підтвердження своєї позиції ТТН№44594 від 02.02.2022 яка не має відношення до справи, проте перевезення вантажу здійснювалось на підставі ТТН №161726 від 01.02.2022 та перевізником, в якій зазначено МПП «АГРОСЕРВІС».

Щодо розгляду справи про порушення автотранспортного законодавства та винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №303019 від 25.01.2022, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 25 Порядку №1567 від 08 листопада 2006 року, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Повідомленням №3703/40/24-22 від 19.01.2022, направленим поштою 19.01.2022 листом з рекомендованим повідомленням №6102256641010, позивача було викликано для розгляду справи на 25.01.2022 з 9.00 до 12.00.

В позовній заяві позивач стверджує, що відповідач розглянув справу без участі його представника, чим нібито позбавив його права на захист та надання доказів невинуватості.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення Укрпошти, вищевказане повідомлення про розгляд справи було відправлено позивачу 19.01.2022, у повній мірі виконав свій обов`язок щодо належного та своєчасного інформування позивача про час та місце розгляду справи.

Зазначене свідчить, що Позивач мав можливість прибути 25.01.2022 до Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області для розгляду справи, однак не скористався своїм правом.

Поряд з цим, Позивач не навів жодної обставини та не надав доказів, які б підтверджували неможливість прибуття для розгляду справи та використання транспортного засобу іншим перевізником.

З огляду на зазначене, відповідно п. 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, яким передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі, Відділом державного нагляду (контролю) у Харківській області правомірно розглянуто справу та прийнято рішення без участі представника позивача.

У зв`язку з вищезазначеним, за результатами розгляду справи було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №303019 від 25.01.2022 за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, та відповідно до абз. 3, ч. 1, ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн.

Згідно з п. 29 Порядку №1567, копію постанови №303019 від 25.01.2022 було направлено позивачу, разом із супровідним листом від 28.01.2022 №6328/40/24-22 та згідно рекомендованого повідомлення №6102256640472, вказану копію постанови було отримано позивачем 28.01.2022.

Щодо обґрунтованості застосування адміністративно-господарського штрафу, суд зазначає, що Законом України №54-ІХ від 11.09.2019, який набув чинності 25.09.2019 та Законом України №1534-ІХ від 03.06.2021 який набув чинності 01.10.2021, внесено ряд змін до Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, частину першу статті 60 цього закону доповнено новими абзацами:

абзац 3 перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян:

абзац 14 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

абзац 15 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, алене більше 20відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян: абзац 16 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових нормпонад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

абзац 17 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, модель XF 105.460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е) з напівпричепом марки FELDBINDER. модель КІР 57.3, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно талону зважування від 03.12.2021 №14886 на вагах CHECLODE FREEWEIGHING заводський номер НОМЕР_5 було встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з напівпричепом та вантажем становила 38,60 т при нормі 40 т; навантаження на першу одиночну вісь тягача становить 6,80 т при нормі 11 т; навантаження на другу одиночну вісь тягача становить 11,40 т при нормі 11 т; навантаження на строєну вісь напівпричепа-цистерни становить - 20,40 т при нормі 22 т.

У акті №302898 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.12.2021, зафіксовано відсоткове співвідношення перевищення параметрів від нормативу, зокрема, по навантаженню на другу одиночну вісь тягача перевищення становило 3,6 відсотка, що знаходиться в діапазоні до 5 відсотків.

Таким чином, допущене позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт підпадає під дію абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме перевезення подільного вантажу з перевищенням вагових параметрів від допустимих на 3,6 відсотків.

Крім того судом з матеріалів справи встановлено, що відповідно до п.п. 12-13 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

В пункті габаритно-вагового контролю в Харківській області на 40 км а/д М-03 «Київ - Харків - Довжанський» 03.12.2021 використовувались ваги автомобільні для зважування в русі СНЕСLODЕ FREEWEIGHING заводський номер НОМЕР_5 .

Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №34-00/2189 від 26.08.2021, яке чинне до 26.08.2022, ваги пройшли періодичну повірку, як того вимагає Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та Порядок №879.

Також, правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджені наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, (далі - Правила №363).

Відповідно до п. 2.5 Правил №363, за способом вантаження і розвантаження вантажі бувають: штучними, сипучими, навалочними і наливними.

Пунктом 12.5 Правил №363 встановлено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

З огляду на зазначене, навіть при перевезенні сипучого вантажу перевізник зобов`язаний не лише рівномірно розміщувати його в кузові, але й повинен забезпечити таке кріплення вантажу, щоб він не зміщувавсь під час руху.

Як вбачається з матеріалів перевірки, перевізник здійснював перевезення сипучого вантажу, однак невірно розподілив навантаження на осі транспортного засобу, що призвело до перевищення максимальних вагових параметрів осьових навантажень.

Крім того, в позовній заяві позивач посилається на підпункт 2 пункту 2 Порядку №879, де зазначено, що вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. При цьому позивач зазначає, що станом на теперішній час така методика відсутня.

Правову позицію щодо відсутності потреби в використанні відповідної методики виклав Верховний Суд України в Постанові від 02.08.2018 по справі №820/1420/17, де зазначено: «оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України «Про дорожній рух», статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач. Наведене узгоджується з подальшим нормативним регулюванням спірних правовідносин, а саме скасування п. 19 Порядку №879 Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №671 без визначення необхідності застосування затвердженою Мінекономрозвитку або іншою методикою.»

Згідно приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В своєму рішенні Верховний суд України звернув увагу не лише на відсутність необхідності застосування методики, затвердженої Мінекономрозвитку, але й будь-якої іншої методики для здійснення габаритно-вагового контролю, складовою частиною якого є процес зважування.

При цьому посилання на Методику виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблену Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом та затверджену заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), є недоречним у зв`язку з нижче зазначеним.

По-перше, дана Методика не є нормативно-правовим актом, а відповідно до ст. 19 Конституції України співробітники Укртрансбезпеки повинні діяти виключно з дотриманням норм чинного законодавства.

По-друге, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Державна служба автомобільних доріг України не є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Отже, зазначене вище та надані відповідачем письмові докази в повній мірі спростовують твердження позивача, на підтвердження яких не надано жодного належного доказу.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, враховуючи вищезазначені обставини, суд доходить до висновку, що позивачем не доведена протиправність дій та рішення відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДАГРОКОМП" не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДАГРОКОМП" (вул. Гвардійців Широнінців, буд. 49-б, кв. 84, м. Харків, 61170, ЄДРПОУ 42667613) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) у Харківській області (м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під, 7 пов., м. Київ, 01135, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов