Рішення

від 05.10.2022 по справі 820/10878/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2022 р. №820/10878/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.;

за участю секретаря судового засідання - Літвіщенко Д.О.;

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтапетроліум" (просп. Московський, буд. 111, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 39523925) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495), Головного управління ДПС у Київській області (вул. Народного Ополчення, буд. 5А, Київ 151, 03151, код ЄДРПОУ 44096797) про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, прийняті щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтапетроліум", а саме:

- № 0002202230 від 23.09.2015 року, № 0002212230 від 23.09.2015 року, які винесені на підставі висновків акту № 205/10-04-22-20/39523925 від 02.09.2015 року;

- № 0017771510 від 20.11.2015 року, яке винесене на підставі висновків акту камеральної перевірки № 000020/10-04-15-10/37644510 від 30.10.2015 року;

- № 0017773510 від 20.11.2015 року, яке винесене на підставі висновків акту камеральної перевірки № 000021/10-04-15-10/37644510 від 30.10.2015 року;

- № 0005271003 від 17.11.2015 року на суму 183,20 грн., яке винесене на підставі висновків акту камеральної перевірки № 170/15-00/39523925 від 17.11.2015 року;

- зобов`язати Бориспільську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області відновити суми податкового кредиту та зобов`язань ТОВ "Нафтапетроліум" (код за ЄДРПОУ 39523925) в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в акті №205/10-04-22-20/39523925 від 02.09.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій ґрунтуються на припущеннях, спростовуються первинними документами, а отже податкові повідомлення-рішення є неправомірним. Операції з придбання товару фактично відбулося, придбаний товар використано в господарській діяльності, що підтверджуються належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку та іншими документами, зокрема, за результатами перевезень складались ТТН, на яких містяться копії чеку з АЗС, які підтверджують оприбуткування товару. Вказував, що контрагент на час здійснення операцій мав відповідну правосуб`єктність, в тому числі, й податкову. Посилаючись на індивідуальний характер відповідальності платника податків за податкове правопорушення, позивач зазначив, що порушення кримінальних проваджень, не є безумовним свідченням безтоварності здійснених ним операцій.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 року, залишеного без змін постановою ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2017 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтапетроліум" до Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.06.2021 року замінено відповідача-2 у справі - Державну податкову інспекцію у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області її правонаступником - Головним управлінням ДПС у Харківській області.

Касаційну скаргу Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області задоволено частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2017 року скасовано.

В частині позовної вимоги про зобов`язання Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області вчинити дії з відновлення суми податкового кредиту та податкових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтапетроліум» в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок», інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит» та в інтегрованій картці, зміни до яких внесено на підставі відомостей, викладених в акті перевірки від 02 вересня 2015 року № 205/10-04-22-20/39523925, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

В частині позовної вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 23 вересня 2015 року № 0002202230, від 23 вересня 2015 року № 0002212230, від 17 листопада 2015 року № 0005271003, від 20 листопада 2015 року № 0017771510 та від 20 листопада 2015 року № 0017731510 справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 прийнято адміністративну справу №820/10787/15 до провадження.

Ухвалою суду від 12.08.2021 замінено відповідача у справі № 820/10878/15 - Головне управління ДПС у Харківській області на належного відповідача - Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України ( ЄДРПОУ 43983495).

Ухвалою суду від 26.07.2021 замінено відповідача у справі № 820/10878/15 - Бориспільську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області на належного відповідача - Головне управління ДПС у Київській області ( ЄДРПОУ 44096797).

20.07.2021 року відповідачем, Головним управління ДПС у Київській області, було надано відзив на позовну заяву, в якому представник вказав, що спірні податкове повідомлення - рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначених законодавством, оскільки контрагент позивача є фігурантом кримінальних проваджень як такі, що мають ознаки фіктивності, а також щодо нього наявна негативна податкова інформація , що свідчить про безтоварність спірної господарської операції.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи заявленого позову, просив суд його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Представники відповідачів проти вимог заявленого позову заперечували.

Як встановлено судовим розглядом, Броварською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Нафтапетроліум» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал X» за період з 01.03.2015 року по 31.03.2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтакомпані» за період з 01.02. 2015 року по 28.02.2015 року, результати якої оформлено актом від 02.09. 2015 року № 205/10-04-22-20/39523925 (а.с. 17-29 т. 1).

За висновками акту перевірки зазначено про порушення підприємством вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) з огляду на неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками придбання паливно-мастильних матеріалів у Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал X» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтакомпані» з підстави безтоварного характеру здійснених господарських операцій.

На підставі акта перевірки відповідачем-1 23.09.2015 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0002202230, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 15853703,00 грн. за основним платежем та 3963426,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 106 т. 1);

- № 0002212230, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 4003965,00 грн. (а.с. 108 т. 1)

30.10.2015 року відповідачем-1 проведено камеральні перевірки даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2015 року та серпень 2015 року, результати яких оформлено актами № 000020/10-04-15-10/37644510 та № 000021/10-04-15-10/37644510.

Перевірками встановлено порушення платником вимог пункту 120.1 статті 120 ПК України у зв`язку з неподанням податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2015 року та за серпень 2015 року.

На підставі вказаних актів перевірок Броварською ОДПІ 20 листопада 2015 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0017771510, згідно з яким застосовано штраф у розмірі 1020,00 грн; (а.с. 110 т.1)

- № 0017731510, згідно з яким застосовано штраф у розмірі 1020,00 грн. (а.с 109 т. 1).

17.11.2015 року відповідачем-1 проведено камеральну перевірку податкової декларації ТОВ «Нафтапетроліум» з акцизного податку, за результатами якої складено акт № 170/15-00/39523925, де викладено висновок про порушення платником вимог пункту 57.1 статті 57, пункту 287.3 статті 287 ПК України внаслідок несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з акцизного податку за липень 2015 року.

На підставі вказаного акта перевірки Броварською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 листопада 2015 року № 0005271003, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 183,20 грн за штрафними санкціями (а.с. 111 т.1).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом.

Розглядаючи справу в межах позовних вимог визначених Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу від 04.06.2021, суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим Кодексом України.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно підпункту 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, акти виконаних робіт, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Зі змісту наведених норм слідує, що правові наслідки у формі виникнення права платника податку на формування фінансового результату до оподаткування та податкового кредиту з податку на додану вартість наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 24.03.2020 по справі № 260/410/19 від 09.04.2021 по справі №815/6008/15.

Щодо податкових повідомленнь рішеннь №0002202230 №0002212230 від 23.09.2015.

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді позивач здійснював господарські взаємовідносини з ТОВ «Нафтакомпані» (код ЄДРПОУ 37391261) та ТОВ «Капітал X» (код ЄДРПОУ 37365100).

З акту перевірки № 205/10-04-22-20/39523925 від 02.09.2015 вбачається, що позивачем документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з контрагентом постачальником ТОВ «Нафтакомпані» у лютому 2015 року на суму ПДВ - 9830402,79 грн., ТОВ «Капітал X» в березні 2015 в суми ПДВ 9842079, 65 грн.

Податковим органом вказано, що ТОВ «Нафтопетроліум» неправомірно сформовано податковий кредит за лютий 2015 р., в сумі ПДВ -9830403 грн, за березень в сумі - 9842080 грн.

В акті перевірки були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства України, а саме ст. 1, п. 2 ст. 3, ст. 4, п. 6 ст. 8. п. 1 та п. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 44.1, 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями по взаємовідносинам з ТОВ «Нафтакомпані» (код ЄДРПОУ 37391261) завищено податковий кредит на суму ПДВ 9830403 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість який підлягає сплаті до бюджету за лютий 2015 року на суму 5826438 грн. та до завищення залишку від`ємного значення з ПДВ (р. 24) за лютий 2015 року на суму 4 003 965 грн., ТОВ «Капітал X» (код ЄДОРПОУ 37365100) завищено податковий кредит на суму ПДВ 9842080,0 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість який підлягає сплаті до бюджету за березень 2015 року на суму 9842080 грн.

За результатами проведення перевірки податковим органом стосовно позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.09.2015 № 0002202230 на загальну суму 19817129,0 грн., в тому числі основний платіж 15853703 грн. та штрафна (фінансова) санкція 3963426,0 грн. та № 0002212230, яким товариству зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ на суму 4003965,0 грн.

Так, враховуючи висновки Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 04.06.2021 судом встановлено, що між ТОВ «Нафтапетроліум» та ТОВ «Нафтакомпані» у лютому 2015 року були укладені договори поставки нафтопродуктів: - № НК-0042 від 01.02.2015 року (а.с. 187-188 т.3); - № НК-0066 від 08.02.2015 року (а.с. 195-196 т. 3); - № НК-0108 від 12.02.2015 року (а.с. 204-205 т. 3); - № НК-0194 від 23.02.2015 року (а.с. 211-212 т. 3); - № НК-0222 від 24.02.2015 року (а.с. 219-220 т.3); - № НК-0242 від 25.02.2015 року; (а.с. 226-227 т.3) - № НК-0266 від 26.02.2015 року. (а.с. 234-235 т.3)

Відповідно до п. 1.1 договорів постачальник (ТОВ «Нафтакомпані») зобов`язувався передати у власність покупця (позивача - ТОВ «Нафтапетроліум») нафтопродукти (далі - товар), а покупець (ТОВ «Нафтапетроліум») прийняти та оплатити нафтопродукти.

Згідно п. 1.2. Договорів номенклатура, кількість, ціна товару та строки поставки визначається сторонами у Додаткових угодах до договору, які є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 4.2. означених договорів товар поставляється Покупцю партіями, протягом поточного місяця, кількості та за ціною, визначеними у кожній Додатковій угоді до Договору, на умовах: EXW резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.

За погодженням сторін умови договору викладені у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року).

Пунктом 5.1. Договорів встановлено, що Покупець здійснює оплату за Товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника окремими сумами або одноразовим платежем протягом 120 днів з дати підписання акту приймання-передачі Товару або інших документів, що підтверджують отримання товару.

Відповідно до п. 11.2 взаємовідносини Сторін, не передбачені Договорами, регулюються діючим законодавством України.

Відповідно до п. 11.3 зазначених договорів: Договори складено при повному розумінні Сторонами предмету Договору.

На підтвердження виконання договору позивачем, як і до перевірки так і до суду надано документи: додаткові угоди, акти приймання-передачі нафтопродуктів, податкові накладні.

На виконання умов договорів між сторонами укладено Додаткові угоди:

- № 150228000000042 від 01.02.2015 (до договору №НК-0042 від 01.02.2015), яким уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме на загальну суму 8992057,60 грн., у т.ч. ПДВ 1498676,27 грн., та відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити на умовах (EXW резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів) а покупець прийняти зазначені в додатковій угоді види товарів. (а.с 189 т. 3)

- № 150228000000042 від 28.02.2015 (до договору №НК-0042 від 01.02.2015), яким уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме кількість ТМЦ становить 436,225 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 8992057,60 грн., та відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити на умовах (EXW резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів) а покупець прийняти зазначені в додатковій угоді види товарів.

- № 150228000000066 від 08.02.2015 року (до договору №НК-0066 від 08.02.2015), яким уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме на загальну суму 9174803,41 грн. у т.ч. ПДВ 1529133,90 грн. та відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити на умовах (EXW резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів) а покупець прийняти зазначені в додатковій угоді види товарів. (а.с. 197 т. 3)

- № 150228000000066 від 28.02.2015 (до договору №НК-0066 від 08.02.2015), яким уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме кількість ТМЦ становить 428,883 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 9174803,41 грн. та відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити на умовах (EXW резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів) а покупець прийняти зазначені в додатковій угоді види товарів.

- № 150228000000108 від 12.02.2015 (до договору №НК-0108 від 12.02.2015), яким уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме на загальну суму 20794293,56 грн. у т.ч. ПДВ 3465715,59 грн., та відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити на умовах (EXW резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів) а покупець прийняти зазначені в додатковій угоді види товарів. (а.с. 206 т. 3)

- № 150228000000108 від 28.02.2015 року (до договору №НК-0108 від 12.02.2015), яким уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме кількість ТМЦ становить 884,518 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 20794293,56 грн., та відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити на умовах (EXW резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів) а покупець прийняти зазначені в додатковій угоді види товарів.

- № 150228000000194 від 23.02.2015 (до договору № НК-0194 від 23.02.2015) яким уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме на загальну суму 2123463,49 грн. у т.ч. ПДВ 353910,58 грн., та відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити на умовах (EXW резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів) а покупець прийняти зазначені в додатковій угоді види товарів. (а.с. 213 т. 3)

- № 150228000000194 від 28.02.2015, ( до договору №НК-0194 від 23.02.2015), яким уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме кількість ТМЦ становить 82,714 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 2123463,49 грн., та відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити на умовах (EXW резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів) а покупець прийняти зазначені в додатковій угоді види товарів.

- № 150228000000222 від 24.02.2015 (до договору №НК-0222 від 24.02.2015), яким уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме на загальну суму 2040262,78 грн. у т.ч. ПДВ 340043,80 грн., та відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити на умовах (EXW резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів) а покупець прийняти зазначені в додатковій угоді види товарів. (а.с. 221 т.3)

- № 150228000000222 від 28.02.2015 ( до договору №НК-0222 від 24.02.2015), яким уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме кількість ТМЦ становить 74,618 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 2040262,78 грн., та відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити на умовах (EXW резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів) а покупець прийняти зазначені в додатковій угоді види товарів.

- № 150228000000242 від 25.02.2015 (до договору №НК-0242 від 25.02.2015) яким уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме на загальну суму 5199066,44 грн. у т.ч. ПДВ 868511,07 грн., та відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити на умовах (EXW резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів) а покупець прийняти зазначені в додатковій угоді види товарів. (а.с. 228 т. 3)

- № 150228000000242 від 28.02.2015 (до договору №НК-0242 від 25.02.2015) яким уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме кількість ТМЦ становить 179,514 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 5199066,44 грн., та відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити на умовах (EXW резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів) а покупець прийняти зазначені в додатковій угоді види товарів.

-№ 150228000000266 від 26.02.2015 (до договору № НК-0266 від 26.02.2015), яким уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме на загальну суму 10658469,50 грн. у т.ч. ПДВ 1776411,58 грн., та відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити на умовах (EXW резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів) а покупець прийняти зазначені в додатковій угоді види товарів. (а.с. 236 т. 3)

- № 150228000000266 від 28.02.2015 (до договору №НК-0266 від 26.02.2015), яким уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме кількість ТМЦ становить 364,287 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 10658469,50 грн., та відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити на умовах (EXW резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів) а покупець прийняти зазначені в додатковій угоді види товарів.

ТОВ «Нафтакомпані» повідомило позивача про те, що нафтопродукти, придбані підприємством згідно вищевказаних договорів знаходяться на зберіганні ПАТ «Дніпронафтопродукт», у якого можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії договорів, що підтверджується листами №174/02/15-Н від 01.02.2015 (а.с. 194 т.3), №176/02/15-Н від 08.02.2015 (а.с. 203 т. 3), від 12.02.2015 (а.с. 199 т. 3), від 23.02.2015 (а.с. 215 т. 3), від 24.02.2015 (а.с.223 т. 3), від 25.02.2015 (а.с. 230 т.3), 26.02.2015 (а.с. 241 т. 3).

На підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів сторонами складено акти приймання-передачі нафтопродуктів № 150228000000042 від 28.02.2015, (а.с. 190 т. 3), № 150228000000066 від 28.02.2015 (а.с. 198 т. 3), № 150228000000108 від 28.02.2015 (а.с. 207 т. 3), № 150228000000194 від 28.02.2015 (а.с. 214 т. 3), № 150228000000222 від 28.02.2015 (а.с.222 т. 3), № 150228000000242 від 28.02.2015 (а.с. 229 т.3), № 150228000000266 від 28.02.2015 (а.с. 237 т. 3).

Постачальником на користь ТОВ «Нафтапетроліум» були виписані податкові накладні від 28.02.2015 №1500061 на суму ПДВ 1498676,27 грн. (а.с. 191-193 т.3), від 28.02.2015 №1500085 на суму ПДВ 1529133,90 грн. (а.с. 200-202 т. 3), від 28.02.2015 №1500127 на суму ПДВ 3465715,59 грн. (а.с. 208-210 т.3), від 28.02.2015 №1500214 на суму ПДВ 353910,58 грн. (а.с.216 -218 т. 3), від 28.02.2015 №1500242 на суму ПДВ 340043,80 грн. (а.с. 224-225 т. 3, від 28.02.2015 №1500262 на суму ПДВ 868511,07 грн. (а.с.231-232 т.3), від 28.02.2015 №1500286 на суму ПДВ 1776411,58 грн (а.с. 238-240 т. 3).

Судом, на виконання висновків Верховного суду викладені у постанові від 04.06.2021 встановлено, що розрахунки по договорам поставки №НК-0066 від 08.02.2015, № НК-0108 від 12.02.2015, № НК-0194 від 23.02.20158, № НК-0222 від 24.02.2015, № НК-0242 від 25.02.2015 та № НК-0266 від 26.02.2015 не здійснювались.

Суми податку на додану вартість у розмірі 98300402, 79 грн. згідно зазначених податкових накладних включено до податкового кредиту відповідних періодів, відображених у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Відповідачем вказано, що первинні документи, які підтверджують розрахунки з ТОВ «Нафтакомпанія» (код за ЄДРПОУ 37391261) за отримані нафтопродукти ТОВ «Нафтапетроліум» до перевірки не надавались.

Транспортування ТМЦ здійснювалося авто перевізним підприємством: ТОВ «Кременчукнафтопродуктсервіс» на підставі договору на перевезення вантажів №24 від 12.01.2015. На виконання договору та за результатами надання послуг по перевезенню нафтопродуктів складено акт прийому-передачі виконаних робіт №АР-0000139 від 28.02.2015.

Також транспортування здійснювалося ПАТ «Дніпронафтопродукт» на підставі договору №4583 від 12.01.2015 (а.с. 19-20 т.4).

На виконання договору та за результатами надання послуг по перевезенню нафтопродуктів складено акт прийому-передачі виконаних робіт №02228 від 28.02.2015 та реєстр до нього (а.с. 21 т. 4)

За результатами перевезень складалися товарно-транспортні накладні.

Крім цього, між ТОВ «Нафтапетроліум» (Покупець) та ТОВ «Капітал X» (Постачальник) у березні 2015 були укладені договори поставки нафтопродуктів: №КХ-0031 від 01.03.2015 (а.с. 242-243 т. 3), № КХ-0105 від 11.03.2015 (а.с. 1-2 т. 4) та №КХ-0163 від 20.03.2015 (а.с. 10-11 т 4).

Суд зауважує, що зміст цих договорів абсолютно аналогічний змісту договорів, укладених з ТОВ «Нафтакомпані».

На виконання умов договорів між сторонами укладено Додаткові угоди:

- № 150331000000031 від 01.03.2015 (до договору №КХ-0031 від 01.03.2015), яким уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме на загальну суму 22613803,78 грн. у т.ч. ПДВ 3768967,30 грн., та відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити на умовах (EXW резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів) а покупець прийняти зазначені в додатковій угоді види товарів (а.с. 244 т. 3).

- № 150331000000105 від 11.03.2015, (до договору №КХ-0105 від 11.03.2015) яким уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме на загальну суму 14795324,47 грн. у т.ч. ПДВ 2465887,41 грн., та відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити на умовах (EXW резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів) а покупець прийняти зазначені в додатковій угоді види товарів (а.с. 3 т.4).

- № 150331000000163 від 20.03.2015 (до договору №КХ-0163 від 20.03.2015) яким уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме на загальну суму 21643349,62 грн. у т.ч. ПДВ 3607224,94 грн., та відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити на умовах (EXW резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів) а покупець прийняти зазначені в додатковій угоді види товарів (а.с.6 т. 4).

ТОВ «Капітал X» повідомило позивача про те, що нафтопродукти, придбані підприємством згідно вищевказаних договорів знаходяться на зберіганні ПАТ «Дніпронафтопродукт», у якого можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії договорів, що підтверджується листами від 01.03.2015 (а.с. 246 т. 3 ), від 11.03.2015 (а.с. 5 т. 3), та від 20.03.2015 (а.с 14 т. 4).

На підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів №150331000000031 від 31.03.2015 (а.с. 245 т. 3), №150331000000105 від 31.03.2015 (а.с. 4 т.4), №150331000000163 від 31.03.2015 (а.с. 13 т. 4).

Постачальником на користь ТОВ «Нафтапетроліум» були виписані податкові накладні від 31.03.2015 №31035 на суму ПДВ 3768967,30 грн. (а.с.248-250 т. 3), від 31.03.2015 №31109 на суму ПДВ 2465887,41 грн. (а.с. 7-10 т.4) та від 31.03.2015 №31167 на суму ПДВ 3607224,94 грн (а.с. 16-18 т. 4).

На виконання висновків Верховного суду викладені у постанові від 04.06.2021, судом встановлено, що розрахунки по договорам поставки №КХ-0031 від 01.03.2015, №КХ-0105 від 11.03.2015 та № КХ-0163 від 20.03.2015 також не здійснювались.

Суми податку на додану вартість у розмірі 9 842 079,65 грн. згідно зазначених податкових накладних включено до податкового кредиту відповідних періодів, відображених у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Відповідачем вказано, що первинні документи, які підтверджують розрахунки з ТОВ «Капітал X» за отримані нафтопродукти ТОВ «Нафтапетроліум» для перевірки також не надавались.

Також, на виконання висновків Верховного суду викладені у постанові від 04.06.2021 щодо технічної можливості контрагентів позивача судом з`ясовано, що транспортування ТМЦ здійснювалося авто перевізником підприємствами: ТОВ «Кременчукнафтопродуктсервіс» на підставі договору на перевезення вантажів № 24 від 12.01.2015 (акт прийому - передачі виконаних робіт № АР-0000225 від 31.03.2015) та ПАТ «Дніпронафтопродукт» на підставі договору № 4583 від 12.01.2015 (акт прийому-передачі виконаних робіт № 03117 від 31.03.2015 та реєстр до нього). (а.с 27-29 т. 4)

Крім того, за результатами перевезень складалися товарно-транспортні накладні.

З матеріалів справи вбачається, що податковий орган неодноразово звертав увагу суду, що надані позивачем первинні документи не можуть бути визнані як належні докази (в розумінні ст. 70 КАС України) на підтвердження та реальності укладених з контрагентом господарських операцій, виходячи з наступного.

Постачання ТМЦ на користь ТОВ «Нафтапетроліум» у лютому-березні 2015 здійснювалось TOB«Нафтакомпані» та ТОВ «Капітал X» за десятьма ідентичними за змістом договорами.

Придбані нафтопродукти в зв`язку з відсутністю власного резервуарного парку для зберігання великих партій, передавались на зберігання ПАТ «Дніпронафтопродукт» та ТОВ «Кременчукнафтопродуктсервіс».

В підтвердження отримання послуг зберігання ТОВ «Нафтапетроліум» надано листи, якими ТОВ «Нафтакомпані» та ТОВ «Капітал X» повідомляло позивача про те, що нафтопродукти, придбані підприємством згідно вищевказаних договорів знаходяться на зберіганні ПАТ «Дніпронафтопродукт», у якого можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії договорів.

Однак з наданих товарно-транспортних накладних вбачається, що відпуск нафтопродуктів здійснювався з нафтобаз що належать або використовуються ПАТ«Дніпронафтопродукт» та ТОВ «Кременчукнафтопродуктсервіс».

Зі змісту зазначених додаткових угод слідує, що продавці здійснюють відпуск товару з резервуарів нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів. Таким чином, відповідно до положень вказаних додаткових угод їхніми сторонами мають виступати ТОВ «Нафтакомпані», ТОВ «Капітал X», ПАТ «Дніпронафтопродукт», ТОВ «Кременчукнафтопродуктсервіс», а також інші суб`єкти господарювання, з якими укладені відповідні письмові договори.

Суд зазначає, що за приписами п.4.2. всіх перелічених вище додаткових угод постачання сторони домовилися про поставку нафтопродуктів на умовах: EXW резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно- правових договорів.

За погодженням сторін умови договору викладені у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс».

За правилами Інкотермс, базис поставки EXW відповідає «франко-завод», що означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі тощо), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Зазначене свідчить, що сторони домовилися лише про місце виконання продавцем своїх зобов`язань щодо передачі нафтопродуктів у розпорядження покупця.

Суд зазначає, що позивачем не надано жодних належних доказів того, що ПАТ «Дніпронафтопродукт», ТОВ «Кременчукнафтопродуктсервіс» були уповноважені ТОВ «Нафтакомпані» та ТОВ «Капітал X» щодо передачі конкретних видів і конкретних обсягів таких нафтопродуктів безпосередньо позивачу саме із резервуарів нафтобаз ПАТ «Дніпропронафтопродукт» на загальну суму 118034849,65 грн., в т.ч. ПДВ 19672482,44 грн.

Складських документів, що свідчать про прийняття товару на склади зберігання, ї нафтобази з яких безпосередньо відбувався відпуск нафтопродуктів, товариством, як і до перевірки так і до суду не надано.

З матеріалів справи також вбачається, що доставка нафтопродуктів зі складів зберігання до місця здійснення ТОВ «Нафтапетроліум» господарської діяльності здійснювалась ТОВ «Кременчукнафтопродуктсервіс» на підставі договорів на перевезення вантажів №24 від 12.01.2015 (а.с.27-30 т.4) та ПАТ «Дніпронафтопродукт» №4583 від 12.01.2015 (а.с. 39-41 т.4)

На підтвердження виконання умов договорів поставки позивачем, як і до перевірки так і до суду надано акти здачі-прийомки виконаних робіт, розрахунки.

Однак, суд зауважує, що позивачем не надано документів що підтверджують наявність у зазначених автоперевізників ліцензій на право перевезення небезпечних вантажів (палива).

Так, положеннями ст. 1 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» встановлено, що небезпечний вантаж - це речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об`єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин; небезпечні речовини - речовини, віднесені до таких класів: клас 1 - вибухові речовини та вироби; клас 2 - гази; клас 3 - легкозаймисті рідини; клас 4.1 - легкозаймисті тверді речовини; клас 4.2 - речовини, схильні до самозаймання; клас 4.3 - речовини, що виділяють легкозаймисті гази при стиканні з водою: клас 5.1 - речовини, що окислюють; клас 5.2 - органічні пероксиди; клас 6.1 - токсичні речовини; клас 6.2 - інфекційні речовини; клас 7 - радіоактивні матеріали; клас 8 - корозійні речовини; клас 9 - інші небезпечні речовини та вироби.

Таким чином, суд приходить до висновку, що бензин та дизпаливо віднесено до категорії «небезпечні речовини» та є небезпечним вантажем.

Разом з тим, за правилами п. 25 ч. З ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» надання послуг з перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом підлягає ліцензуванню.

Однак, матеріалами справи не встановлено наявність у зазначених автоперевізників ліцензії на право здійснення перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом.

Жодних доказів на підтвердження наявності вищевказаних ліцензій позивачем не надано як і до перевірки так і під час судового розгляду у суді.

Крім того перевіркою встановленого ТОВ «Капітал X» не є виробником нафтопродуктів, а формування товариством загального обсягу податкового кредиту (витрат) за період з 01.03.2015 по 31.03.2015 на загальну суму 1742407518,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 290401253,00 грн. проведеною Основ`янської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області перевіркою (акт від 17.06.2015 №2047/20-38-22-01-04/37365100 про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Капітал X» (код за ЄДРПОУ 37365100) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Фортуна X» (код за СДРПОУ 37365142) за період з 01.03.2015 по 31.03.2015 документально не підтверджено.

Таким чином ланцюг постачання нафтопродуктів до ТОВ «Капітал X» не встановлено, відповідно реальність здійснення господарських операції між виробником нафтопродуктів та покупцем - ТОВ «Капітал X» - ТОВ «Нафталетроліум» не підтверджено.

Суд зазначає, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 10.04.2020 року по справі № 816/4409/15.

Також суд зазначає, що за приписами Інструкції №281 та Правил обов`язкової сертифікації нафти та нафтопродуктів, затвердженої Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 19 січня 1997 № 19, лише Сертифікат відповідності є документом, який підтверджує, що відповідний нафтопродукт відповідає установленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Сертифікат відповідності видається органами з сертифікації продукції, що акредитовані в державній системі сертифікації УкрСЕПРО (пп. 2.9.2 п. 2.9 розділу 2 Правил).

Сертифікат відповідності видається органом з сертифікації на одиничну партію продукції з зазначенням її кількості або на продукцію, що випускається підприємством серійно протягом терміну, встановленого угодою, яка укладається згідно з пп. 2.13.2 п.2.13 розділу 2 Правил (пп. 2.13.3 п.2.13 розділу 2 Правил).

Вимоги цих Правил є обов`язковими для органів з сертифікації продукції, що акредитовані в державній системі сертифікації УкрСЕПРО, акредитованих випробувальних лабораторій (центрів), а також інших учасників в державній системі сертифікації УкрСЕПРО підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності, в тому числі іноземних, незалежно від форм власності, які виробляють або постачають продукцію.

В той же час, згідно зі ст. 674 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, істотною умовою виконання договору поставки є підтвердження відповідності поставленого товар) діючим стандартам.

Правові та організаційні засади підтвердження відповідності продукції, визначаються Законом України "Про підтвердження відповідності". Так, згідно ст. 1 Закону України Про підтвердження відповідності" сертифікат відповідності - це документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Статтею 13 Закону України «Про підтвердження відповідності» передбачено, що виробник зобов`язаний, зокрема, надавати постачальнику інформацію про сертифікацію продукції шляхом зазначення реєстраційних номерів сертифікатів відповідності в документах, згідно з якими передається відповідна продукція; постачальник зобов`язаний: - реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнані; відповідності та/або декларації про відповідність, що це встановлено технічним регламентом на відповідний вид продукції.

Як вбачається з додаткових угод до договорів, між позивачем ТОВ «Нафтакомпані» та ТОВ «Капітал X» були досягнуті домовленості про поставку конкретних видів нафтопродуктів що мають конкретний код такого товару відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД).

В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Згідно з Інструкцією №281, «з прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об`єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об`єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою № 1-ТТН (нафтопродукт), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт» .

Отже, як зазначено у вище вказаній Інструкції паспорт якості повинен бути на кожну партію відвантаженого товару.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем не було надано паспортів якості на кожну партію відвантаженого товару.

Також суд зауважує, що підприємством акти приймання продукції за якістю за формою №14-НК не надано, у зв`язку з чим неможливо підтвердити факт приймання нафтопродуктів.

Основним видом економічної діяльності ТОВ «Нафтапетроліум» у перевірений період є роздрібна торгівля пальним. З метою здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним ТОВ «Нафтапетроліум» орендує автозаправні станції, розташовані на території м. Києва.

Для здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі нафтопродуктами на автозаправних станціях зумовлює необхідність здійснення контролю надходження та руху, кількісних та якісних характеристик нафтопродуктів, як того вимагають положення Інструкції №281/171/578/155.

Порядок контролювання якості під час приймання, зберігання і відпуску нафти та або нафтопродуктів врегульовано розділом 6 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 4 червня 2007 року №271/121.

У відповідності до пункту 198.6 статті 198 ПК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку , сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведеної норми вбачається, що до складу податкового кредиту не можуть відноситись суми ПДВ, які підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Стосовно поставки товару, слід вказати, що жодна товарно-транспортна накладна не підтверджена податковою накладною, як того вимагають норми ПК України (п. 201.7 ст. 201 ПКУ).

Судом встановлено, що оплата за поставлені нафтопродукти як на день перевірки так і під час розгляду справи у суді не проводилася, що свідчить про відсутність списання коштів з рахунків та не заперечується сторонами по справі.

Натомість, в порушення пункту 201.7 статті 201 ПК України податкові накладні виписані однією датою 28.02.2015 та 31.03.2015, які співпадають з датою підписання актів приймання-передачі нафтопродуктів.

Тобто, наведені податкові накладні складені з порушенням встановленого статтею 201 ПК України порядку, а тому суми ПДВ за цією накладною безпідставно включені до складу податкового кредиту за лютий, березень 2015 року.

Наявність кредиторської заборгованості свідчить про сумнівність і нереальність операцій ТОВ «Нафтапетроліум» з ТОВ «Нафтакомпані» та ТОВ «Капітал-Х».

При цьому, на виконання висновків Верховного суду викладені у постанові від 04.06.2021, судом також встановлено, що керівником ТОВ «Нафтакомпані» та ТОВ «Капітал-Х» є одна і та ж особа: ОСОБА_1 , а кількість працюючих в перевіряємий період 01.02.2015 -31.03.2015 складала по дві особи в кожному з товариству саме - керівник та бухгалтер.

Отже, мало місце задокументоване транспортування нафтопродуктів для продажу на АЗС до моменту підписання актів приймання-передачі та одержання права власності на них, що є свідченням формального складення первинних бухгалтерських документів.

З врахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що позивач та ТОВ «Нафтакомпані», ТОВ «Капітал X» ставили за мету не виконання умов укладених договорів, а складання документів, які б дали правові підстави отримати податкову вигоду шляхом зменшення податкових зобов`язань та штучного формування податкового кредиту.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій у лютому, березні 2015 року між ТОВ «Нафтапетроліум» , ТОВ «Нафтакомпані» та ТОВ «Капітал-Х», виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, оскільки товар, що згідно з актами прийому-передачі і податковими накладними від 28.02.2015, 31.03.2015 (перевіряємий період 01.02.2015 - 31.03.2015) відразу був переданий в повному обсязі та реалізовуватися на АЗС кінцевим споживачам та юридичним особам вже в цей самий період, про що свідчать задекларовані позивачем податкові зобов`язання по податку на додану вартість в податковій декларації з ПДВ за лютий-березень 2015 року, а також дані реєстрів бухгалтерського обліку, а саме оборотно-сальдові відомості по рахункам 28.2 (товари в торгівлі) за лютий-березень 2015 року.

Згідно п.2 ст.3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується наданих бухгалтерського обліку.

Статтею 4 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: превалювання сутності над формою-операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.

Згідно з п.2.4, п.2.6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському

обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Забороняється приймати до виконання первинні документи та операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну та фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для

прийняття рішення.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст.8 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт,наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

При цьому, при визначенні податкових наслідків розглядуваних операцій необхідно враховувати, що ділова мета господарської операції є недобросовісною у разі домінування податкової мети (зниження податкового навантаження, одержання податкових пільг та переваг тощо) над комерційною метою.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов`язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції (поставка, продаж, фінансова допомога, інвестиція тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов`язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Згідно зі статтею 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тобто, необхідною умовою для віднесення до складу податкового кредиту сум є Факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідно до абз. «а» п.198.1 ст.198 ПК України: «Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: - придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг».

Згідно з п. 198.3 ст.198 ПК України: «Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті».

Згідно з п. 198.6 ст.198 ПК України: «Не відносяться до податкового кредиту суми податку,

сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу».

Таким чином, доводи відповідача про неправомірно сформований податковий кредит за лютий 20185 р., в сумі ПДВ -9830403 грн, за березень в сумі - 9842080 грн. є обґрунтованими.

Також, судом перевірено наявність судових рішень по кримінальній справі відносно керівника ТОВ «Нафтакомпані» та ТОВ «Капітал-Х» ОСОБА_1 та встановлено про наявність вироку Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.12.2018 року по справі № 638/13865/18, яким визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.358 КК України (а.с. 125-172 т. 8).

З вищезазначеного вироку вбачається, що ОСОБА_1 , вступила у змову з невстановленими слідством особами, відносно яких також здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, та перебуваючи 11.11.2017 у м. Харкові, усвідомлюючи, що вона не є ліквідатором будь-якого із підприємств, умисно, з корисливих мотивів, за грошову винагороду здійснила пособництво у використанні завідомо підроблених документів, складених невстановленими слідством особами при наступних обставинах.

Так, невстановлені слідством особи, діючи з метою уникнення від сплати податків, нарахованих податковими органами підприємствам реального сектору за наслідками безтоварних господарських операцій, використовуючи персональні дані ОСОБА_1 у невстановлений слідством час, виготовили підроблені офіційні документи ряду підприємств стосовно наділення її повноваженнями ліквідатора, а саме:

Стосовно ТОВ «Капітал Х» (код за ЄДРПОУ 37365100):

- протокол Загальних зборів учасників (засновників) ТОВ «Капітал Х» від 10.08.2016 про ліквідацію товариства, згідно змісту якого засновником прийнято рішення про припинення діяльності підприємства ТОВ «Капітал Х» та призначено ліквідатором ОСОБА_2, якій доручено проведення всіх ліквідаційних заходів відповідно до чинного законодавства України та прийняти на себе повноваження щодо управління справами підприємства;

- протокол Загальних зборів учасників (засновників) ТОВ «Капітал Х» від 10.11.2016, згідно змісту якого вирішено звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство та обов`язки стосовно супроводу процедури банкрутства ТОВ «Капітал Х» покладено на ліквідатора - ОСОБА_2.

У весь цей час ОСОБА_1 не була обізнана про проведення ліквідаційних процедур, участі у їх проведенні не приймала, жодного із документів, які надавались до суду, не підписувала і не складала, участі в судових засіданнях не приймала та нікого відповідно на це не уповноважувала.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 78 КАС ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності , яка набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Також під час судового розгляду встановлено, що СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №32015160000000138 від 13.05.2015 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України.

Встановлено, що у період з лютого по квітень 2015 року службові особи ТОВ «Ойл Сервіс» (код ЄДРПОУ 39466726), здійснюючи роздрібну торгівлю пальним через мережу орендованих АЗС на території Одеської області, використовуючи реквізити ПАТ «Дніпронафтопродукт» (код ЄДРПОУ 3481879), ПАТ «Одеснафтопродукт» (код ЄДРПОУ 3482749), ТОВ «Полюс Трейд» (код ЄДРПОУ 37678817), ТОВ «Енерго Сервис» (код ЄДРПОУ 37679810), ТОВ «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс» (код ЄДРПОУ 36093194), документально оформили безтоварні фінансово-господарські відносини з постачання нафтопродуктів від суб`єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності ТОВ «Нафтакомпані» (код ЄДРПОУ 37391261) та ТОВ «Капітал Х» (код ЄДРПОУ 37365100) відобразивши вказані операції у документах податкової звітності, безпідставно зависили податковий кредит з податку на додану вартість, чим умисно ухилились від сплати ПДВ на суму 15 488 тис. грн., що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави грошових коштів у особливо великих розмірах, що підтверджується ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.04.2016 року по справі № 522/22233/15-к (https://reyestr.court.gov.ua/Review/58151603).

Також, проводиться досудове розслідування кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 32015020000000088 від 09.09.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Однією з підстав реєстрації вказаного кримінального провадження став Акт Козятинської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Олондар» код ЄДРПОУ 39458254 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 28.10.2014 по 31.04.2015» №116/22/39458254 від 15.07.2015.

Згідно вказаного акту документальної перевірки суть порушення вимог Податкового кодексу України службовими особами ТОВ «Олондар», в частині донарахувань податку на додану вартість, полягала у тому, що здійснюючи фінансово-господарську діяльність підприємства щодо придбання паливно-мастильних матеріалів, в період з 28.10.2014 по 01.05.2015, службові особи підприємства незаконно сформували податковий кредит з податку на додану вартість від підприємства з ознаками фіктивності: ТОВ «Сачиго» (код ЄДРПОУ 39609703) по ланцюгу ТОВ «Капітал Х» (код ЄДРПОУ 37365100) та ТОВ «Фортуна Х» (код ЄДРПОУ 37365142), які надавали вказані незаконні послуги підприємствам реального сектору економіки на суму 8 871 914 грн.», що підтверджується ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.11.2015 року по справі № 127/25977/15-к (https://reyestr.court.gov.ua/Review/53791688).

Також, слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32015180000000074, за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Сенторі» (код 39464954, попередня реєстрація м.Рівне, вул.Соборна, 442д, на даний час зареєстровано: м.Харків пр-т.Московський, 53), за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Встановлено, що службові особи ТОВ «Сенторі» у період 2015 року провели ряд господарських операцій у сфері гуртово-роздрібної торгівлі паливо-мастильними матеріалами, у ході чого відобразили придбання таких товарів від суб`єкта господарської діяльності з ознаками фіктивності ТОВ «Нафтакомпані» (код 37391261) та ТОВ «Капітал Х» (код ЄДРПОУ 37365100), за результатами чого, в межах проведених документальних перевірок ДПІ у м. Рівне, встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ в особливо великих розмірах.

В ході досудового розслідування встановлено, що у ТОВ «Нафтакомпані» (код 37391261) та ТОВ «Капітал Х» (код ЄДРПОУ 37365100) відсутні будь-які умови для проведення господарської діяльності», що підтверджується ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 22.10.2015 року по справі № 569/14455/15-к (https://reyestr.court.gov.ua/Review/52965671).

Суд зазначає, що факт фіктивності господарської діяльності не може залишитися неврахованим судом, отже виписані первинні документи контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена рішенням суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому відображення в податковому обліку наслідків такої господарської операції є безпідставним.

Крім того, господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування. При цьому сама по собі наявність або відсутність окремих документів, так само, як помилки у їх оформленні, не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо фактичний рух активів або зміни в активах.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), як один із принципів бухгалтерського обліку, та відповідає сутності податкового обліку, який ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Обов`язковою умовою для визнання документів доказом у адміністративній справі відповідно до вимог статті 75 КАС є їх достовірність.

Якщо документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва, вони не можуть бути підставою бухгалтерського та/чи податкового обліку, оскільки статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках не може надавати встановлені законом податкові вигоди.

Зазначене відповідає висновкам Верховного Суд викладених у постановах від 26.02.2020 у справі №826/1308/18, від 28.10.2019 у справі №280/5058/18, від 06.05.2020 у справі №640/4687/19, у справі 826/11900/18 від 16.03.2021.

Надання платником податків податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім випадку, якщо податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірними.

Така обставина як наявність кримінального провадження, зареєстрованого за фактом вчинення злочину, передбаченого ст.205 Кримінального кодексу України, а також судового рішення прийнятого по ній стосовно фіктивності підприємства - контрагента покупця, має бути врахована судом.

Згідно з ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч.1 ст. 77 КАС, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, надані податковим органом докази, ставлять під сумнів факт укладання договорів з ТОВ «Нафтакомпані» та ТОВ «Капітал X».

Враховуючи сукупність зазначених фактів та обставин, суд погоджується з доводами податкового органу щодо не підтвердження факту реального здійснення придбання вищенаведеної товарної продукції у ТОВ «Нафтакомпані» та ТОВ «Капітал X».

З огляду на викладене, колегія суд вважає, зазначені в сукупності докази свідчить про нереальність здійснення господарської операції, а отже податковий кредит в загальній сумі кредит за лютий 2015 р., в сумі ПДВ -9830403 грн., за березень в сумі - 9842080 грн. о цим господарським операціям, сформовано позивачем безпідставно.

Щодо податкових повідомлень рішень №0017771510, №0017773510 від 20.11.2015, №0005271003 від 17.11.2015.

Відповідно до ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ч. 75.1.1. ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Статтею 76 ПК України визначено, що Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Також, п. 2.1. Розділу ІІ Алгоритму організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім фізичних осіб, які не є суб`єктами господарювання Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 №165 камеральні перевірки даних, заявлених у податкової звітності, рекомендовано проводити протягом 30календарних днів (якщо інше не передбачено Кодексом), що настають за граничним терміном отримання такої звітності.

Пунктом 2.5 Методичних рекомендацій передбачено, що у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності за наслідками проведення камеральної перевірки складається (формується акт) про результати камеральної перевірки, який у день складання реєструється в окремому журналі реєстрації актів про результати камеральних перевірок з подальшим його направленням платнику податків та прийняттям повідомлень-рішень.

Судом встановлено, що 30.10.2015 року відповідачем-1 проведено камеральні перевірки даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2015 року та серпень 2015 року, результати яких оформлено актами № 000020/10-04-15-10/37644510 та № 000021/10-04-15-10/37644510.

Перевірками встановлено порушення платником вимог пункту 120.1 статті 120 ПК України у зв`язку з неподанням податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2015 року та за серпень 2015 року.

На підставі вказаних актів перевірок Броварською ОДПІ 20 листопада 2015 року прийнято податкові повідомлення-рішення: - № 0017771510, згідно з яким застосовано штраф у розмірі 1020,00 грн; (а.с. 110 т.1) - № 0017731510, згідно з яким застосовано штраф у розмірі 1020,00 грн.(а.с 109 т. 1)

17.11.2015 року відповідачем-1 проведено камеральну перевірку податкової декларації ТОВ «Нафтапетроліум» з акцизного податку, за результатами якої складено акт № 170/15-00/39523925, де викладено висновок про порушення платником вимог пункту 57.1 статті 57, пункту 287.3 статті 287 ПК України внаслідок несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з акцизного податку за липень 2015 року.

На підставі вказаного акта перевірки Броварською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 листопада 2015 року № 0005271003, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 183,20 грн. за штрафними санкціями.

Проаналізувавши усі наявні у справі письмові докази у їх сукупності, доводи сторін, суд дійшов висновку про доведеність відповідачем обґрунтованості прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки матеріалами справи повністю спростовуються твердження позивача про здійснення господарської діяльності у спірному періоді без порушень вимог податкового законодавства.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтапетроліум" (просп. Московський, буд. 111, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 39523925) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495), Головного управління ДПС у Київській області (вул. Народного Ополчення, буд. 5А, Київ 151, 03151, код ЄДРПОУ 44096797) про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст судового рішення складено 12 жовтня 2022 року.

Суддя Бідонько А.В.