Ухвала

від 06.10.2022 по справі 363/2563/18

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"06" жовтня 2022 р. Справа № 363/2563/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06жовтня 2022року Вишгородськийрайонний судКиївської областів складіголовуючого судді БаличевоїМ.Б.,при секретаріРеви В.А.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Вишгороді об`єднануцивільну справуза позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 таприватний нотаріусВишгородського районногонотаріального округуШостак ОлександрАнатолійович провизнання договоручастково удаваним,переведення правта обов`язківпокупця івизнання прававласності,визнаннячастини договорукупівлі продажу стосовнопокупця недійснимта визнаннядійсним покупцеміншої особи,визнання прававласності намайно, -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2018 року ОСОБА_1 звернулася до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Шостак О.А. про визнання договору частково удаваним, переведення прав та обов`язків покупця і визнання права власності разом з заявою про забезпечення позову.

Ухвалою Вишгородськогорайонного судуКиївської областівід 16.07.2018року заявупозивача прозабезпечення позовузадоволено.Забезпечено позов,шляхом накладенняарешту навсе майновідповідача ОСОБА_3 із забороною на проведення реєстраційний дій, зокрема на відоме майно: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер: 3221884001:32:014:6004, площею 0,05 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер 3221884001:32:014:6003, площею 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; транспортний засіб УАЗ 3152, 1992 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 ; транспортний засіб BMW 735I, 1998 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , № кузова НОМЕР_4 .

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 08.08.2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Шостак О.А. про визнання договору частково удаваним, переведення прав та обов`язків покупця і визнання права власності відкрито загальне позовне провадження.

10.09.2018 року ОСОБА_2 звернулася до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Шостак О.А. про визнання частини договору купівлі продажу стосовно покупця недійсним та визнання дійсним покупцем іншої особи, визнання права власності на майно.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 11.10.2018 року справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Шостак О.А. про визнання договору частково удаваним, переведення прав та обов`язків покупця і визнання права власності закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Вишгородськогорайонного судуКиївської областівід 19.10.2018року посправі запозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 ОСОБА_5 таприватний нотаріусВишгородського районногонотаріального округуШостак О.А.про визнання частини договору купівлі продажу стосовно покупця недійсним та визнання дійсним покупцем іншої особи, визнання права власності на майно відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою Вишгородськогорайонного судуКиївської областівід 05.12.2018року цивільну справу №363/3597/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Шостак О.А. про визнання частини договору купівлі продажу стосовно покупця недійсним та визнання дійсним покупцем іншої особи, визнання права власності на майно та справу №363/2563/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 та приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Шостак О.А. про визнання договору частково удаваним, переведення прав та обов`язків покупця і визнання права власності - об`єднано в одне провадження.

В судове засідання позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник адвокат Яровий О.В. в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 21.02.2019 року подали до суду заяви, в яких просили відкласти судове засідання у зв`язку із хворобами, зазначили, що бажають особисто приймати участь в судових засіданнях, внаслідок чого судове засідання, яке було призначене на 22.02.2019 року було відкладено на 18.04.2019 року.

21.10.2019 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення судового засідання, що було призначено на 22.10.2022 року, у зв`язку із хворобою, на підтвердження до заяви долучила копію довідки від 15.10.2019 року, внаслідок чого судове засідання було відкладено на 19.12.2019 року.

14.02.2020 року суду від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшли заяви про відкладення судового засідання у зв`язку із тим, що вони з 16.02.2020 року по 22.02.2020 року будуть перебувати поза межами Київської області, також зазначили, що бажають приймати участь у судовому засіданні особисто. До заяви долучили копію підтвердження бронювання та копії посадочних документів. Внаслідок чого, судове засідання, яке було призначено на 20.02.2020 року відкладено на 24.04.2020 року.

24.04.2020 року до суду від представника позивачів адвоката Ярового О.В. надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку із чим судове засідання відкладено до 23.07.2020 року.

13.10.2020 року до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення судового засідання, у зв`язку із перебуванням її представника ОСОБА_6 на самоізоляції, у зв`язку із чим, судове засідання, яке було призначено на 13.10.2020 року відкладено на 09.12.2020 року.

09.12.2020 року від позивача ОСОБА_7 до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, яке було призначено на 09.12.2020 року, у зв`язку із запровадженням карантину на території України, внаслідок чого судове засідання було відкладено на 25.02.2021 року.

25.02.2021 року від представника позивачів ОСОБА_6 до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, яке було призначено на 25.02.2021 року, у зв`язку із запровадженням карантину на території України, внаслідок чого судове засідання було відкладено на 13.04.2021 року.

13.04.2021 року від позивача ОСОБА_7 до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, яке було призначено на 13.04.2021 року, у зв`язку із запровадженням карантину на території України, внаслідок чого судове засідання було відкладено на 15.06.2021 року.

15.06.2021 року від позивача ОСОБА_1 та представника позивачів до суду надійшли клопотання про відкладення судового засідання, яке було призначено на 15.06.2021 року, внаслідок чого судове засідання було відкладено на 14.09.2021 року.

14.09.2021 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, яке було призначено на 14.09.2021 року, у зв`язку із перебуванням її на самоізоляції, внаслідок чого судове засідання було відкладено на 16.11.2021 року.

03.02.2022 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, яке було призначено на 03.02.2022 року, внаслідок чого судове засідання було відкладено на 30.03.2022 року.

24.05.2022 року, 28.07.2022 року та 06.10.2022 року позивачі та їх представник в судове засідання не з`явилися, були належним чином повідомлені, про що свідчать наявні в матеріалах справи розписки, зворотні повідомлення та довідки про доставку СМС, про причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідача ОСОБА_3 та третьої особи ОСОБА_4 адвокат Придувалов В.В. в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подав клопотання про залишення позову без розгляду, у зв`язку з неодноразовими неявками позивачів. Одночасно, просив суд розглянути питання щодо скасування арешту, накладеного на майно відповідача. Судове засідання проводити без його участі

Третя особа приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Шостак О.А. подав до суду заяву, в якій просив суд розглядати справу без його участі.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Частиною 3статті 131 ЦПК Українипередбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Статтею 223 ч.5 ЦПК Українипередбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 257 ч.1 п.3 ЦПК Українипередбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Статтею 13 ЦПК Українизакріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом порядку.

Європейський суд з прав людини враховує принцип рівності перед законом і судом у своїх рішеннях, при тому, що засади рівності і змагальності у судовому процесі виведені ним із принципу верховенства права, якому підпорядкована вся Конвенція, та є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. (Рішення у справі «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27 жовтня 1993 р., заява № 14448/88).

Процесуальний закон не містить вимог про необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути й поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторний характер неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У пункті 3 частини першоїстатті 257 ЦПК Українислова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші законодавцем не застосовані. Отже, не передбачено можливість інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. З огляду на зазначене повноваження суду залишити позов без розгляду не є дискреційним, а відносяться до імперативних.

Залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першоїстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який вимушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Згідно з вимогами частини першоїстатті 44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

За змістом п.3 ч.1 ст.257та ч. 5 ст.223 ЦПК України- приписи даних норм процесуального закону є імперативними, тому при наявності сукупності підстав, зазначених у цих нормах (належне повідомлення позивача, повторність неявки, не повідомлення про причини неявки, відсутність заяви про розгляд справи у відсутності позивача), суд зобов`язаний залишити позов без розгляду.

Крім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) вказано, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та іх представник адвокат Яровий О.В. неодноразово подавали клопотання про відкладення судового засідання з тих чи інших підстав, також у клопотаннях зазначали, що бажають примати участь у судових засіданнях особисто, заяв про розгляд справи без їх участі до суду не надходило.

Зважаючи на те, що в провадженні суду зазначена справи перебуває з 2018 року тобто, значний проміжок часу, суд визнає дії позивачів та їх представника зловживанням своїми правами, їх неявки в судові засідання без поважних причин.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України.

Крім того,згідно вимогч.1,4,9ст.158ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Оскільки судом позовні вимоги залишені без розгляду, потреба в забезпеченні позову відпала.

З цих підстав вжиті заходи забезпечення позову в цій справі слід скасувати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158, 257, 259-261, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 таприватний нотаріусВишгородського районногонотаріального округуШостак ОлександрАнатолійович провизнання договоручастково удаваним,переведення правта обов`язківпокупця івизнання прававласності,визнання частини договору купівлі продажу стосовно покупця недійсним та визнання дійсним покупцем іншої особи, визнання права власності на майно - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачам, що відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України вони мають право, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, звернутися до суду повторно.

Клопотання представника відповідача ОСОБА_8 та третьої обоси ОСОБА_4 адвоката Придувалова Василя Вадимовича про скасування арешту - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 16.07.2018 року в цій справі та зняти арешт на все майно відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 із забороною на проведення реєстраційний дій, зокрема на відоме майно: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер: 3221884001:32:014:6004, площею 0,05 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер 3221884001:32:014:6003, площею 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; транспортний засіб УАЗ 3152, 1992 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 ; транспортний засіб BMW 735I, 1998 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , № кузова НОМЕР_4 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Головуючий М.Б. Баличева