Рішення
від 27.07.2010 по справі 2-1645/10
САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-1645/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 липня 2010 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретарі Шаповал Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро – метал» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за період затримки при звільненні,-

В С Т А Н О В И В:

27 травня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро – метал» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за період затримки при звільненні. Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що вона перебувала в трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпро – метал» з 01 лютого 2010 року по 13 квітня 2010 року та працювала на посаді менеджера. З роботи вона звільнилася за власним бажанням, але на момент звільнення з позивачкою не було проведено розрахунок по виплаті заробітної плати за березень та квітень 2010 року, яка складає за вказаний період 1205,76 гривень. Позивачка неодноразово після звільнення зверталася до відповідача з проханням розрахуватися з нею, але їй постійно відмовляли без пояснення причин. Вказані обставини стали причиною її звернення до суду з вказаним позовом, в якому вона просить стягнути з відповідача на її корить заробітну плату в сумі 1205,76 гривень, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені 1406,95 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримала в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності із вказаними вище обставинами дає судові підстави для застосування положень ч. 4 ст. 169, ст.ст. 224, 225 ЦПК України.

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив, що позивач перебувала у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпро – метал» з 01 лютого 2010 року по 13 квітня 2010 року, про що свідчить копія трудової книжки (а.с.3).

За час роботи на підприємстві заборгованість по заробітній платі на момент звільнення позивача складала 1205,76 гривень, оскільки її заробітна плата дорівнювала мінімальному розміру встановленому законом, а саме : за березень 2010 року – 869,00 гривень, за квітень 2010 року 8 робочих днів (884,00:21х8) = 336,76 гривень.

В порушення вимог ст. 116 КЗпП України відповідач повернув трудову книжку, але не провів повний розрахунок з позивачем в день звільнення.

Заборгованість по заробітній платі в сумі 1205,76 грн. залишається не виплаченою на день розгляду справи судом, тому позовні вимоги в частині стягнення вказаного розміру заробітної плати підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У пункті 4 розділу 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» зазначено, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

За змістом п.8 розділу 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені середнім заробітком.

Як було встановлено в судовому засіданні відповідач отримувала заробітну плату на рівні мінімального її розміру встановленого законом.

Сума, яка підлягає стягненню за час затримки виплати заробітної плати складає :

- Квітень 2010 року (869,00 гривень : 21 кількість робочих днів х 13) = 537,95 грн.

- Травень 2010 року 869,00 гривень.

Таким чином, з відповідача ТОВ «Дніпро – метал» на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку станом на 31.05.2010 року, на яку вона і просить стягнути суму боргу в розмірі 1406,95 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 79, 88, 214, 215, 224-230 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро – метал» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за період затримки при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Дніпро – метал», код ЄДРПОУ 35933777 на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 1205,76 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку з виплати заробітної плати у розмірі 1406,95 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Дніпро – метал» на користь держави судовий збір в сумі 51,00 грн. та на користь Державного підприємства «Інформаційні судові системи» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення.

Головуючий суддя :