Постанова

від 12.10.2022 по справі 640/1780/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/1780/20 Головуючий у 1 інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Грибан І.О.

Лічевецького І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРШИЙ ФРУКТОВИЙ ДІМ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРШИЙ ФРУКТОВИЙ ДІМ» (далі - ТОВ «ПЕРШИЙ ФРУКТОВИЙ ДІМ») звернувся до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у місті Києві, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 1313543/39931729 від 23.10.2019, № 1313541/39931729 від 23.10.2019, винесені комісією Головного управління ДПС ум. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ ФРУКТОВИЙ ДІМ" № 2 від 09.10.2019, № 7 від 14.10.2019, датою їх направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС України у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, № 1316449/39931729 від 28.10.2019 року про неврахування Таблиці даних платника податків № 1 від 25 жовтня 2019 року; № 1317905/39931729 від 30.10.2019 року про неврахування Таблиці даних платника податків № 2 від 29 жовтня 2019 року;

- зобов`язати комісію Головного управління ДФС України у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, врахувати Таблицю даних платника податків № 1 від 25 жовтня 2019 року, Таблицю даних платника податків № 2 від 29 жовтня 2019 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС у м. Києві в особі комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 23 жовтня 2019 року №1313543/39931729, від 23 жовтня 2019 року №1313541/39931729, від 28 жовтня 2019 року №1316449/39931729 про неврахування Таблиці даних платника податків №1 від 25 жовтня 2019 року, від 30 жовтня 2019 року №1317905/39931729 про неврахування Таблиці даних платника податків №2 від 29 жовтня 2019 року. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 09 жовтня 2019 року №2, від 14 жовтня 2019 року №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного надходження. Зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві врахувати Таблицю даних платника податків №1 від 25 жовтня 2019 року та Таблицю даних платника податків №2 від 29 жовтня 2019 року.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що, позивачем не надано первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі, рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків. Також, апелянт вказує, що позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентами носять реальний характер.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «ПЕРШИЙ ФРУКТОВИЙ ДІМ» направило засобами телекомунікаційного зв`язку до ДПС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 09 жовтня 2019 року №2, виписану для покупця ПП «Таврія Плюс» на такі товари, як: імбир, хурма, перці свіжі, грейпфрути, мандарин, селера стеблева свіжа, на загальну суму 88 533,62 грн., у тому числі податок на додану вартість 17 706,72 грн.

За результатами обробки вказаної податкової накладної, згідно з квитанцією, податкова накладна прийнята, реєстрація зупинена у зв`язку із тим, що «відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 09.10.2019 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 0709, 0910 перевищує величину залишку обсягу такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

ТОВ «ПЕРШИЙ ФРУКТОВИЙ ДІМ» направило 21 жовтня 2019 року повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №2.

Комісія Головного управління ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення від 23 жовтня 2019 року №1313543/39931729 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав «Ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні».

ТОВ «ПЕРШИЙ ФРУКТОВИЙ ДІМ» направило засобами телекомунікаційного зв`язку до ДПС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 14 жовтня 2019 року №7, виписану для покупця ПП «Таврія Плюс» на такі товари, як: перці свіжі, селера стеблева свіжа, манго, салат-латук (айсберг) на загальну суму 22 393,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 4 478,60 грн.

За результатами обробки вказаної податкової накладної, згідно з квитанцією, податкова накладна прийнята, реєстрація зупинена, у зв`язку із тим, що «відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 14.10.2019 №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 0709, 0910 перевищує величину залишку обсягу такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

ТОВ «ПЕРШИЙ ФРУКТОВИЙ ДІМ» направило 21 жовтня 2019 року повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №3.

Комісія Головного управління ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення від 23 жовтня 2019 року №1313541/39931729 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав «Ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні».

ТОВ «ПЕРШИЙ ФРУКТОВИЙ ДІМ» сформувало та направило засобами телекомунікаційного зв`язку до ДПС України для таблицю даних платника податку від 25 жовтня 2019 року №1, в якій відображено види діяльності позивача.

За результатами обробки вказаної таблиці даних, згідно з квитанцією, документ не прийнято, інформація з таблиці даних платника податків не врахована.

Рішенням від 28 жовтня 2019 року №1316449/39931729 про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків таблицю даних платника податків від 25 жовтня 2019 року №1 не враховано, оскільки, виявлено невідповідність визначеним платником податків у Таблиці даних видів діяльності наявним у платника засобів/факторів виробництва.

ТОВ «ПЕРШИЙ ФРУКТОВИЙ ДІМ» сформувало та направило засобами телекомунікаційного зв`язку до ДПС України таблицю даних платника податку від 29 жовтня 2019 року №2, в якій відображено види діяльності позивача.

За результатами обробки вказаної таблиці даних, згідно з квитанцією, документ не прийнято, інформація з таблиці даних платника податків не врахована.

Рішенням від 28 жовтня 2019 року №1317905/39931729 про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків таблицю даних платника податків від 30 жовтня 2019 року №1 не враховано, оскільки, виявлено невідповідність визначеним платником податків у Таблиці даних видів діяльності наявним у платника засобів/факторів виробництва.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Положеннями пункту 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Нормами пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

В силу п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Норми пункту 201.16 статті 201 ПК України визначають, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117), (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Положеннями пункту 5 Порядку №117 встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктом 6 Порядку №117 передбачено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У відповідності до п. 7 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу ПН/РК відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких ПР/НК зупиняється.

Пунктом 10 Порядку №117 визначено, що зупинення реєстрації ПН/РК критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Нормами п. 12 Порядку № 117 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно п. 13 Порядку № 117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 Порядку №117 передбачено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

За приписами п. 15 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Положення п.п. 18-20 Порядку №117 визначають, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 21 Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 лютого 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРШИЙ ФРУКТОВИЙ ДІМ» (Постачальник) укладено з Приватним підприємством «Таврія Плюс» (Покупець) Договір поставки № 24, відповідно до якого, Постачальник приймає на себе обов`язки постачати Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товари в асортименті і в кількості, що передбачені накладними, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно з положеннями п.3.12 зазначеного Договору, Постачальник зобов`язаний в день поставки Товару, але в будь-якому випадку не пізніше 7-ми календарних днів після поставки, відправити Покупцю за допомогою електронного програмного забезпечення податкову накладну в електронній формі, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (із зазначенням реквізитів видаткової накладної, на яку оформлена податкова накладна).

За господарськими операціями позивача з ПП «Таврія Плюс» подією, яка сталася раніше, була поставка товару.

Так, 09 жовтня 2019 року на замовлення покупця позивач здійснив поставку товару на загальну суму 106 240,34 грн., у т.ч. 17 706,72 грн. ПДВ., що підтверджується видатковою накладною № 400 від 09.10.2019 р.

14 жовтня 2019 року на замовлення покупця було здійснено поставку товару на загальну суму 26 871,60 грн., у т.ч. 4 478,60 грн. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 405 від 14.10.2019 р.

У зв`язку з цим, ТОВ «ПЕРШИЙ ФРУКТОВИЙ ДІМ» складено податкові накладні № 2 від 09.10.2019, № 7 від 14.10.2019 та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, відповідно до Квитанцій від 15 жовтня 2019 року, податкові накладні від 09 жовтня 2019 року №2 та від 14 жовтня 2019 року №7 прийняті, реєстрація зупинена, згідно пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Зокрема, зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 0709, 0910 перевищує величину залишку обсягу такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість, на підставі пункту 10 цього Порядку, зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Також, колегія суддів зазначає, що, у відповідності до п. 2.1 п. 2 листа ДФС України від 07 серпня 2019 року №1962/99-99-29-01-01, податкові накладні / розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій. Однією з таких ознак є те, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами, згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами, згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Як свідчать обставини справи, Критерії ризиковості здійснення операцій, визначені у листі ДФС України від 07 серпня 2019 року №1962/99-99-29-01-01, не погоджені та не затверджені Міністерством фінансів України.

Верховний Суд у постановах від 20 листопада 2019 року №560/279/19, від 02 квітня 2019 року у справі №822/1878/18, від 21 травня 2019 року у справі №815/2791/18, від 09 липня 2019 року у справі №140/2093/18 та 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18 під час перегляду в порядку касаційного провадження схожих адміністративних справ надав наступну правову оцінку законності підстав зупинення реєстрації податкової накладної: акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади у розумінні статті 117 Конституції України не є нормативно-правовими актами, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. У зв`язку з цим Верховний Суд дійшов висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

Крім того, слід зазначити, що Квитанціях від 15 жовтня 2019 року про зупинення реєстрації податкових накладних зазначено, що обсяг постачання товару / послуг перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару / послуги та обсягу його постачання.

Разом з тим, податковим органом не зазначено, на підставі яких саме обставин зроблено висновок про те, що обсяги постачання ТОВ «ПЕРШИЙ ФРУКТОВИЙ ДІМ» товару, зазначеного у податкових накладних від 09 жовтня 2019 року №2 та від 14 жовтня 2019 року №7, перевищує величину залишку обсягу придбання таких послуг.

Також, колегія суддів зазначає, що зі змісту квитанцій вбачається, що відповідачем не дотримано вимоги пункту 13 вищезазначеного Порядку №117 та не вказано розрахованих показників критерію, якому, на думку контролюючого органу, відповідає позивач, та конкретної пропозиції щодо переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. У квитанції лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Водночас, положеннями пункту 7 Порядку №117 чітко визначено умови зупинення реєстрації ПН/РК, це: відповідність критеріям (а не критерію) ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку. Тобто, повинна мати місце сукупність ризикових умов; ступені ризиків мають бути достатніми для зупинення реєстрації.

Отже, податковий орган повинен вказати за якими саме критеріями оцінено ступінь ризиків поданих платником для реєстрації податкових накладних, визначити які документи необхідно надати платнику для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Матеріали справи свідчать, на виконання п.п. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 ПК України, позивачем було направлено контролюючому органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних№ 2 від 09.10.2019 та№ 7 від 14.10.2019, реєстрацію яких зупинено, у яких надано пояснення, щодо походження товару, що реалізується, та підтверджуючі первинні документи бухгалтерського обліку.

Однак, Комісією Головного управління ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення від 23 жовтня 2019 року №1313543/39931729 та №1313541/39931729 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав «Ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)».

При цьому, форма вказаних рішень передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, в оскаржуваних рішеннях не підкреслено документи, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, що позбавляє позивача можливості надати такі документи.

Оскаржувані рішення містять лише загальне твердження про ненадання копій первинних документів, без конкретизації, зокрема, у графі "Додаткова інформація" конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані, а тому, не містить чіткої підстави їх прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.

Доводи апелянта про те, що позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентами носять реальний характер, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки, у межах спірних правовідносин суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, на підставі яких складено спірну податкову накладну. Указане питання не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно з виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством. Указане питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України.

На думку колегії суддів, здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу, оскільки, перевірка податкових накладних є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 20 серпня 2019 року у справі №2540//3009/18.

З огляду на зазначене, судом першої інстанції правомірно визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС у м. Києві в особі комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 23 жовтня 2019 року №1313543/39931729, від 23 жовтня 2019 року №1313541/39931729 та зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 09 жовтня 2019 року №2, від 14 жовтня 2019 року №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного надходження.

Згідно пунктів 29-34 Порядку №117, платник податку має право подати до ДФС таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком 3.

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010); коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про врахування або не врахування таблиці даних платника податку, яке протягом операційного дня стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ПЕРШИЙ ФРУКТОВИЙ ДІМ» подало до контролюючого органу таблиці даних платника податків, від 25 жовтня 2019 року №1 та від 29 жовтня 2019 року №2, в яких відображено специфіку господарської діяльності позивача: види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010); коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що постачаються та/або отримуються платником податку; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що постачаються та/або отримуються платником податку.

Однак, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення від 28 жовтня 2019 року №1316449/39931729 та від 28 жовтня 2019 року №1317905/39931729 про неврахування Таблиці даних платника податків таблицю даних платника податків від 25 жовтня 2019 року №1, оскільки, виявлено невідповідність визначеним платником податків у Таблиці даних видів діяльності наявним у платника засобів/факторів виробництва.

Підставою для неврахування спірних таблиць вказано невідповідність визначених платником податків у таблиці даних видів діяльності наявним у платника засобів/факторів виробництва.

Разом з тим, пояснень щодо підстав для висновків про невідповідність даних видів діяльності наявним у платника засобів/факторів виробництва оскаржувані рішення не містять. Під час розгляду справи відповідачами відповідних пояснень та доказів на підтвердження позиції викладеної в оскаржуваних рішеннях не наведено.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, в разі, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування спірних Таблиць даних платника податків, поданих позивачем, то відповідні обставини повинні бути зазначені у рішенні та підтверджені під час розгляду справи в суді.

Враховуючи викладене, а також, беручи до уваги відсутність пояснень та доказів відповідачів щодо підстав неврахування спірних Таблиць даних платника податків, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність рішень від 28 жовтня 2019 року №1316449/39931729 про неврахування Таблиці даних платника податків №1 від 25 жовтня 2019 року, від 30 жовтня 2019 року №1317905/39931729 про неврахування Таблиці даних платника податків №2 від 29 жовтня 2019 року та наявність правових підстав для зобов`язання ДПС України врахувати Таблиці даних платника податків №1 від 25 жовтня 2019 року та №2 від 29 жовтня 2019 року.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРШИЙ ФРУКТОВИЙ ДІМ» та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Грибан І.О.

Лічевецький І.О.