Ухвала

від 12.10.2022 по справі 380/13367/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

12 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/13367/21 пров. № А/857/12447/22Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Онишкевича Т. В.суддів -Сеника Р. П. Судової-Хомюк Н. М.

перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року у справі № 380/13367/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-комерційне підприємство Жерех" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 14 вересня 2022 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" post@tax.gov.ua , що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.

27 вересня 2022 року на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 14 вересня 2022 року на адресу суду надійшло клопотання Державної податкової служби України про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги на 30 днів після закінчення воєнного стану в Україні або відстрочення сплати судового збору до закінчення воєнного стану в Україні.

Частинами 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, підстави, які визначені частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", як умови для відстрочення сплати судового збору, не передбачені для суб`єктів владних повноважень у спірних правовідносинах.

А тому в задоволенні заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовженням строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була вчинена у встановлений судом строк.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником у клопотанні про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у такому клопотанні.

Так, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» податковим органам не надано пільг щодо сплати судового збору.

Податкові органи є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

З аналізу вищенаведених положень видно, що особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, у тому числі щодо оплати судового збору.

Однак, Державною податковою службою України не надано суду жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, зокрема, доказів на отримання достатнього для сплати судового збору саме у справі № 380/13367/21 фінансування з Державного бюджету України.

Неможливість своєчасної сплати скаржником судового збору через відсутність/недостаніть фінансування не свідчить про наявність об`єктивних обставин, які б перешкоджали йому в межах наданого строку усунути зазначений недолік, оскільки відповідач не доводить того, що протягом нового строку судовий збір ним буде сплачено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволенню не підлягає.

Поряд з цим, апеляційний суд зазначає, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Враховуючи викладене, слід вважати, що у встановлений строк недоліки в апеляційній скарзі скаржником не усунуті.

Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

у задоволенні клопотання Державної податкової служби України про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року у справі № 380/13367/21 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк