Ухвала

від 06.10.2022 по справі 991/2882/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/2882/22

Провадження 1-кс/991/2899/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_129, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_130, прокурора ОСОБА_131, підозрюваного ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_132, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_128, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_133., про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 62019000000000639 від 11.05.2019, зокрема за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, а також клопотання захисника ОСОБА_132 в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_128, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_133., про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 62019000000000639 від 11.05.2019, зокрема за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України (справа № 991/2882/22 провадження № 1-кс/991/2899/22), в якому детектив просить:

1) Змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Київ, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 3 101 250 грн на тримання під вартою строком на два місяці з можливістю внесення застави у розмірі в розмірі 8062 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 20 001 822,00 грн.

2) У випадку внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження із періодичністю в три календарні дні;

- не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з: працівниками та колишніми працівниками АРМА: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ; працівниками та колишніми працівниками ДП «Сетам»: ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 ; суб`єктами оціночної діяльності: ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 ; працівниками правоохоронних органів: ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 ; суддями: ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 ; з іншими свідками у цьому кримінальному проваджені: ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_4 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 ; іншими підозрюваними у цьому кримінальному проваджені: ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_126 ;

- заборонити підозрюваному повідомляти будь-яким іншими особам про обставини викладені у повідомленні його про підозру, окрім його захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді (суду) у кримінальному провадженні № 62019000000000639;

- здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

- носити електронний засіб контролю.

Клопотання мотивовано тим, що:

1) ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, а саме (1) у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах; (2) у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмивах; (3) зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної або юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам та інтересам юридичних осіб , вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

2) Після застосування ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.07.2022 (справа № 991/2515/22) до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, всупереч вимогам п. 2 ч. 7 ст. 42 КПК України, ним або іншою фізичною чи юридичною особою така застава в повному обсязі не внесена, відповідних документів органу досудового розслідування не надано.

3) Наявні ризики того, що ОСОБА_1 може протидіяти кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

4) Інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому стосовно підозрюваного ОСОБА_1 необхідним є обрання виключно найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

5) Враховуючи майновий стан підозрюваного і його сімейне становище, майнові ресурси, з метою гарантування належного виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, доцільно відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати.

6) З метою досягнення дієвості кримінального провадження на підозрюваного ОСОБА_1 слід покласти додаткові процесуальні обов`язки.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_134 доводи клопотання підтримав, просив задовольнити з викладених у ньому підстав.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник - адвокат ОСОБА_135 заперечували проти доводів клопотання, посилаючись на виконання підозрюваним усіх процесуальних обов`язків, у тому числі додаткових, та непомірність застави, яку детектив у своєму клопотанні просить визначити ОСОБА_1 , просили відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення.

Крім того, до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_132 про зміну запобіжного заходу, подане у рамках кримінального провадження № 62019000000000639 від 11.05.2019 (справа № 991/2911/22 провадження № 1-кс/991/2925/22), в якому захисник, з урахуванням уточнення від 26.09.2022 (Том № 2 а. 109-112) просить:

1) змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 198 480, 00 грн., на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Клопотання сторони захисту (з урахуванням уточнення) мотивовано тим, що колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду зменшено розмір застави, визначеної підозрюваному, строк дії додаткових процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.07.2022 (справа № 991/2515/22), закінчився 12.09.2022, сторона обвинувачення не зверталась до суду із клопотанням про його продовження, незважаючи на це процесуальна поведінка підозрюваного є виключно належною, що свідчить про відсутність будь-яких ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник - адвокат ОСОБА_135 підтримали доводи клопотання сторони захисту, просили задовольнити із викладених у ньому підстав.

Прокурор САП ОСОБА_134 заперечував проти доводів клопотання сторони захисту, просив відмовити у його задоволенні.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.09.2022 (справа № 991/2882/22 провадження № 1-кс/991/2899/22) провадження за вказаними клопотаннями об`єднано в одне провадження з номером справи № 991/2882/22 та номером провадження № 1-кс/991/2899/22.

Дослідивши зміст клопотань та додані до них матеріали, заслухавши доводи сторін, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62019000000000639 від 11.05.2019, зокрема за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

12.07.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, а саме:

- у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах;

- у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмивах;

- у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної або юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам та інтересам юридичних осіб , вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Повідомлення про підозру від 12.07.2022 (Том № 1 а. 101-166) вручено ОСОБА_1 особисто 12.07.2022 о 14 год. 10 хв., що підтверджується відповідним підписом (Том № 1 а. 166).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.07.2022 (справа № 991/2515/22 провадження № 1-кс/991/2535/22) до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 1 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 3 101 250, 00 грн, та покладено додаткові процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Термін дії обов`язків, покладених судом, визначено до 12.09.2022, в межах строку досудового розслідування (Том № 2 а. 10-32).

Згідно довідки Вищого антикорупційного суду від 01.09.2022 № 03.13-04/25/2022 (Том № 2 а. 56), підтверджено надходження коштів на рахунок Вищого антикорупційного суду станом на 01.09.2022, внесених у якості застави за ОСОБА_1 по справі № 991/2515/22 провадження № 1-кс/991/2535/22 у сумі 3 101 250, 00 грн.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.09.2022 (справа № 991/2515/22 провадження 11-сс/991/220/22) ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.07.2022 про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави скасовано в частині визначення розміру застави. Встановлено нову заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480, 00 грн. В іншій частині зазначену ухвалу залишено без змін.

У клопотанні детектив зазначає, що після прийняття попереднього рішення про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу виникли нові обставини.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які:

1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Статтею 200 КПК України порядок розгляду клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу не встановлений.

Проте, ч. 4 ст. 201 КПК України, яка регулює порядок розгляду клопотання підозрюваного про зміну запобіжного заходу, встановлено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

На підставі ч. 6 ст. 9 КПК України, виходячи з рівності прав сторін кримінального провадження на реалізацію процесуальних прав (ч. 2 ст. 22 КПК України), які мають здійснюватися у формі однакових судових процедур, можна зробити висновок, що в даному випадку клопотання прокурора про заміну запобіжного заходу розглядається згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, детектив у клопотанні просить змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначити заставу у більшому розмірі.

Як вбачається із матеріалів справи (Том № 1 а. 239), копію клопотання про зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу та матеріалів, якими воно обґрунтовується, підозрюваний ОСОБА_1 отримав 09.08.2022 о 09 год. 40 хв., тобто, більш ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.

В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, необхідно в межах доводів відповідного клопотання встановити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та чи є підозра обґрунтованою; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) обставини, що виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати; 4) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , займаючи посаду Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА), зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для інших юридичних та фізичних осіб у вигляді надання переваг щодо участі у торгах, організованих та проведених Державним підприємством «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ»), забезпечення перемоги юридичній особі у них з метою подальшого придбання арештованого майна за явно заниженими цінами та подальшого розпорядження ним, вирішив використати своє службове становище всупереч інтересам служби, не пізніше 18.03.2019, домовився про спільне вчинення злочинів з начальником Управління менеджменту активів центрального апарату АРМА ОСОБА_123 , які полягали в організації реалізації активів, які передавались в управління АРМА за цінами в рази нижче ринкових, окремим юридичним особам та забезпеченням їх перемоги на електронних торгах ДП «СЕТАМ», а також у реалізації активів, які передавались до АРМА виключно для їх збереження і не підлягали реалізації.

З огляду на викладене, розуміючи роль кожного, спрямовану на досягнення спільного злочинного плану, вказані особи за пособництва засновника та директора ТОВ «Соіл Компані ЛТД» ОСОБА_125 , оцінювача ТОВ «РМ Консалтинг» ОСОБА_124 та фахівця відділу з розвитку підприємства ДП «СЕТАМ» ОСОБА_126 вчинили ряж злочинів.

Як вбачається із повідомлення про підозру (Том № 1 а. 101-166), ОСОБА_1 та ОСОБА_123 , зловживаючи службовим становищем, діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Соіл Компані ЛТД» у вигляді надання переваг щодо участі в торгах, організованих та проведених ДП «СЕТАМ», забезпечення перемоги вказаної юридичної особи у них для подальшого придбання арештованого майна за явно заниженими цінами та розпорядження ним, за пособництва ОСОБА_125 , ОСОБА_124 та ОСОБА_126 , у період з 06.02.2019 по 30.06.2019 здійснили відчуження карбаміду навалом вагою 0,331 т, карбаміду в біг-бегах вагою 4 475,2 т, розсипу карбаміду вагою 34,412 т та карбаміду вагою 3 087,295 т за явно заниженою вартістю - 13 601 914,44 грн, що на 53 782 339,56 грн менше за їх реальну ринкову вартість, чим завдали тяжких наслідків ТОВ «Газоторгова компанія» та ТОВ «БІК «Миколаївінвестбуд».

Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_123 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою групою осіб, за пособництва ОСОБА_124 , у період з 18.02.2019 по 15.06.2019 здійснили відчуження сільськогосподарських культур за заниженою ціною 27 562 114,44 грн, що на 92 265 406,28 грн менше за їх реальну ринкову вартість, чим завдали тяжких наслідків ТОВ «ТД «Дельта Вілмар», ПП «Пашня», ТОВ «Авангард», ТОВ «Нью Ворлд Грейн Юкрейн», СВК «Авангард», ТОВ «НВП «Агро-Ритм», ТОВ «Ресурс-Агро», ДП «Сантрейд», ТОВ «Агроінвест-ТТ», ТОВ «Енгельхарт СТП (Україна)», ПрАТ «Петросталь», ТОВ «Дунай Агрос», АТ «Аграрний фонд», ТОВ «Кернел-Трейд».

Також, ОСОБА_1 та ОСОБА_123 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою групою осіб, у період з 07.05.2019 по 04.07.2019 здійснили розтрату піску річкового середньої та дрібної крупності загальною вагою 2 589 200 т, який перебуває на земельних ділянках із кадастровими номерами 3220881300:04:005:0010, 3220881300:04:005:0058, 3220881300:04:005:0063, 3220881300:04:005:0054, 3220881300:04:005:0059, 3220881300:04:005:0406, 3220881300:04:005:0403, 3220881300:04:005:0330, 3220881300:04:005:0060, 3220881300:04:005:0056, 3220881300:04:005:0057, 3220881300:04:005:0405, 3220881300:04:005:0402, 3220881300:04:005:0331, 3220881300:04:005:0055, 3220881300:04:005:0062, 3220881300:04:005:0061, 3220881300:04:005:0404, 3220881300:04:005:0401, 3220881300:04:005:0333, 3220881300:04:005:0339, 3220881300:04:005:0340 та в межах кадастрового кварталу 3220881300:04:005, які розташовані на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, за заниженою ціною 27 391 405, 72 грн, що на 145 986 604,68 грн менше за його реальну ринкову вартість, чим заподіяно шкоду ДПС у Київській області.

12.07.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

У справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи обмежувальних заходів.

Так, слідчим суддею при розгляді клопотання сторони обвинувачення про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу (ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.07.2022 у справі № 991/2515/22) та колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду при розгляді апеляційних скарг на вказану ухвалу (ухвала колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.09.2022 у справі № 991/2515/22) встановлена ймовірна причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 364 КК України, які стосуються епізодів реалізації арештованих активів у вигляді карбаміду, річкового піску та зернових, круп`яних і олійних культур.

Зазначене вказує на те, що підозра, про яку повідомлено ОСОБА_1 , не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

Слідчим суддею встановлено, що ризики, заявлені стороною обвинувачення та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які наведені в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.07.2022 та існування яких стало підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, на даний час продовжують існувати, виходячи з наступного.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочини, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачають виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк: від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна (ч. 5 ст. 191 КК України); від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(ч. 2 ст. 364 КК України)). Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_1 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_1 покинути територію України свідчить наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія та номер НОМЕР_1 (Том № 2 а. 74-75) та наявність досвіду перетину кордону.

Заначений ризик існує, однак є невеликим з огляду на те, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, сім`ю (одружений, має двох малолітніх дітей). При цьому, ОСОБА_1 виконано додаткові процесуальні обов`язки, які були покладені на підозрюваного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.07.2022 та які скасовано у зв`язку із припиненням строку дії ухвали в цій частині (до 12.09.2022).

Крім цього, слідчий суддя враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє і до сьогодні. У зв`язку із веденням воєнного стану, з метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану, обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану. Відомостей, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 входить до переліку громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану, судовим розглядом не встановлено.

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку щодо існування ризику вчинення ОСОБА_1 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду, зокрема на території України, при цьому, в умовах дії воєнного стану ризик переховування підозрюваного за кордоном хоч і є мінімальним, однак продовжує існувати.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Так, ризик здійснення ОСОБА_1 впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні обумовлений, серед іншого, тим, що як показання свідків, та і інших підозрюваних щодо обставин вчинення злочинів, обставини яких встановлюються у кримінальному провадженні № 62019000000000639, мають значення для даного кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_1 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 наділений потенційною можливістю впливати (безпосередньо та опосередковано) на свідків/підозрюваних у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Що стосується інших ризиків, заявлених стороною обвинувачення, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, заявлених стороною обвинувачення, то їх існування не знайшло свого підтвердження за результатами розгляду клопотання слідчим суддею.

Щодо обставин, що виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 , існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які сторона обвинувачення на той час не знала і не могла знати.

Як зазначає у клопотанні детектив, обставиною, яка виникла після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 , є те, що підозрюваний ОСОБА_1 всупереч п. 2 ч. 7 ст. 42 КПК України не виконує обов`язків щодо сплати застави у розмірі 3 101 250, 00 грн, покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.07.2022.

Однак, відповідно до довідки Вищого антикорупційного суду від 01.09.2022 № 03.13-04/25/2022 (Том № 2 а. 56), підтверджено надходження коштів на рахунок Вищого антикорупційного суду станом на 01.09.2022, внесених у якості застави за ОСОБА_1 по справі № 991/2515/22 провадження № 1-кс/991/2535/22 у сумі 3 101 250, 00 грн.

Крім того, ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.09.2022 (справа № 991/2515/22 провадження 11-сс/991/220/22) підозрюваному ОСОБА_1 встановлено нову заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480, 00 грн. Ухвала набрала законної сили 19.09.2022.

Також, як обставини, які виникли після прийняття попередньої ухвали про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу (26.07.2022) сторона обвинувачення зазначає, що відповідно до листа АТ «ПУМБ» від 23.06.2022 № КНО-07.8.6/755БТ, а також додатків до нього щодо руху коштів по банківським рахункам ОСОБА_1 , відкритим у зазначеній банківській установі, станом на 22.06.2022 знаходились грошові кошти в загальній сумі 1 433 176,4 грн, а саме: 36 000 USD на депозитному рахунку та 380 000 грн на поточному рахунку (Том № 1 а. 173-176). Однак, вказаний лист з додатками отримано НАБУ 05.07.2022 за Вх. № 229/7973-02, про що свідчить штрих-код внизу аркуша (Том № 1 а. 173).

У клопотанні зазначено, що відповідно до протоколу про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 18.07.2022, встановлено, що 01.07.2022 о 16:56 на мобільний номер телефону НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , надійшло смс-повідомлення від НОМЕР_3 , щодо розміщення депозиту на суму 36 000 USD, а також через декілька секунд надійшло повідомлення щодо закриття депозиту 305634876, сума USD (Том № 1 а. 181-183). Однак, вказаний протокол було складено детективом НАБУ Шевченком В.І. 18.07.2022, тобто до постановлення 26.07.2022 ухвали про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Згідно клопотання, після прийняття рішення про застосування запобіжного заходу встановлено, що 01.07.2022 ОСОБА_1 здійсним дарування власного авто Audi S6, номер кузова НОМЕР_4 своїй дружині ОСОБА_127 , на підставі договору-дарування № НРС098806 від 01.07.2022. В свою чергу, 05.07.2022 ОСОБА_127 , здійснила перереєстрацію зазначеного авто на себе (Том № 1 а. 202-204). Однак, вказані дії також були вчинені до 26.07.2022.

Крім того, до оголошення про підозру ОСОБА_1 , тобто до 12.07.2022, останній здійснював заходи, пов`язанні з отриманням медичних досліджень з метою створення видимості негативного стану здоров`я, які в подальшому були використані ним у судовому засіданні щодо розгляду клопотання про обрання йому запобіжного заходу (Том № 1 а. 205-211).

Як вбачається із протоколу огляду від 08.08.2022 під час огляду інформації, здобутої за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_1 , розмови, зокрема щодо проходження ОСОБА_1 медичних досліджень, відбувались 23.05.2022, 05.07.2022, 06.07.2022, та заслуховувалися у режимі онлайн, що свідчить про обізнаність сторони обвинувачення про їх зміст до 26.07.2022.

На думку сторони обвинувачення, вчинення зазначених правочинів на користь близької особи, їх безоплатність, а також хронологічна пов`язаність із проведенням слідчих дій у кримінальному провадженні № 62019000000000639, поєднана із попереднім перебування у власності підозрюваного авто з моменту його придбання у 2019 році, вказує на фіктивність зазначених правочинів, тобто на їх укладення без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами, а виключно з метою приховування власного майна, що у подальшому може підлягати конфіскації на підставі вироку суду.

Зазначені прокурором обставини виникли до прийняття рішення про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 , тобто про них було відомо стороні обвинувачення. За такого, сторона обвинувачення до розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 мала можливість реалізувати свої процесуальні права, передбачені ст.185 КПК України, на доповнення або зміну клопотання про застосування запобіжного заходу. За такого, обставини, про які було відомо стороні обвинувачення на день прийняття рішення про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 у виді застави, або повинно було бути відомо, не приймаються як підстава для зміни запобіжного заходу.

Інші доводи сторони обвинувачення щодо необхідності зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу не приймаються до уваги з огляду на суть зазначених обставин. Перереєстрація майна на дружину не призвела до неможливості накладання на нього арешту та забезпечення подальшого можливого застосування кримінальних санкцій. Можлива обізнанність ОСОБА_1 про наміри органу досудового розслідування повідомити йому про підозру не призвела до вчинення активних дій направлених на перешкоджання кримінальному провадженню або переховуванню.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначені стороною обвинувачення обставини не є підставою для зміни застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у порядку ст. 200 КПК України.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Детектив у своєму клопотанні, а прокурор у судовому засіданні, просили змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Враховуючи виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язку щодо внесення застави у повному розмірі (3 101 250, 00 грн) на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.07.2022 та виконання покладених на нього додаткових процесуальних обов`язків, недоведеність існування обставин, передбачених ч. 2 ст. 200 КПК України, та можливості запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, передбаченим п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді застави, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 , на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За такого, у задоволенні клопотання детектива ОСОБА_128 слід відмовити.

Так, кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , а саме кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, є тяжким корупційним злочином, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою, є особиста порука та особисте зобов`язання.

За результатами розгляду даного клопотання, слідчим суддею встановлено існування ризиків: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею серед іншого, приймається до уваги особиста ситуація підозрюваного (має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, одружений, на утриманні має двох малолітніх дітей) та його належна процесуальна поведінка (виконання додаткових процесуальних обов`язків, покладених на підозрюваного судом при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави), проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.

Слідчим суддею також береться до уваги внесення повної суми застави у розмірі 3 101 250, 00 грн за підозрюваного ОСОБА_1 на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.07.2022 (справа № 991/2515/22 провадження 1-кс/991/2535/22).

Крім того, ухвалою колегії судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.09.2022 (справа № 991/2515/22 провадження № 11-сс/991/220/22) змінено застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід в частині розміру визначеної застави та застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 198 480, 00 грн.

При цьому, враховуючи, що строк дії додаткових процесуальних обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 до 12.09.2022, не продовжувався у встановленому законом порядку, враховуючи приписи ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.07.2022 припинила свою дію в цій частині, а такі обов`язки є скасованими.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , встановлені при розгляді клопотання ризики, відсутність додаткових процесуальних обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає, що забезпечити виконання підозрюваним загальних процесуальних обов`язків, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України, та запобігти встановленим ризикам шляхом застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж застава неможливо.

При цьому, посилання сторони захисту на належну процесуальну поведінку підозрюваного не свідчить про відсутність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а вказує на здатність запобіжного заходу у вигляді застави у визначеному розмірі запобігти таким ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку у кримінальному провадженні.

За такого, у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_132 слід відмовити.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 196, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання детектива ОСОБА_128 відмовити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_136