Постанова

від 29.09.2022 по справі 442/6912/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 442/6912/20 Головуючий у 1 інстанції: Герасимків Л.І.

Провадження № 22-ц/811/1031/22 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.

за участі секретаря: Іванової О.О.,

з участю: представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Потічної Наталії Юріївни на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячне 130» про зобов"язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячне 130" про зобов"язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що їй, на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Квартира розташована на першому поверсі чотирьохповерхового багатоквартирного житлового будинку.

Відповідачу на праві власності на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 листопада 2011 року належить півпідвальне нежитлове приміщення, познач. літ. 56 на поверховому плані площею 19,3 кв.м. у багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 . Її квартира розташована над цим півпідвальним приміщенням.

Вказувала, що у вересні 2020 року відповідач демонтував віконний проріз у півпідвальному приміщенні, розбив несучу стіну і облаштував повноцінний вхід у приміщення та вставив двері. З квартири АДРЕСА_3 , яка належить відповідачу, провів електронний кабель для освітлення цього підвалу, а опісля розпочав земельні роботи на газоні на прибудинковій території для проведення каналізації до приміщення. Звернувшись у відділ Державного Архітектурно-будівельного контролю Дрогобицької міської ради з заявою про підтвердження дозвільних документів, відділом ДАБК 26 жовтня 2020 року надана відповідь за №273, що будь-які дозвільні документи на будівельні роботи по вказаному об`єкту у відповідача відсутні, отож є самочинними. І відділ ДАБК відмовився проводити перевірку з підстав, зазначених у листі і порадив звернутися до суду за порушеним правом.

Зазначила, що їхньому будинку у 2016 році створено ОСББ (Сонячне 130), за актом приймання-передачі житлового комплексу від 07 жовтня 2016 року на баланс ОСББ від Комунального підприємства «ЖЕО» передано 54-х-квартирний житловий будинок по АДРЕСА_2 , в акті не зазначена площа прибудинкової території. Замовником будівництва багатоквартирного житлового будинку виступило комунальне підприємство «Управління капітального будівництва», а будівництво проводило ПП «АМГ-ТРАНС». Станом на час будівництва земельна ділянка належала ПП «АМГ-ТРАНС», на підставі Державного акту ЯГ №517634 від 11.01.2007 року, згодом ця земельна ділянка була викуплена іншим підприємцем. Ці дані частково підтверджують відповідь на запит адвоката та дозвіл на виконання будівельних робіт.

На думку позивачки, відповідач проводила земляні роботи на земельній ділянці, яка належить на праві приватної власності третій особі, не питаючи згоди цієї третьої особи.

Просила зобов`язати ОСОБА_3 провести демонтаж дверного прорізу у нежитловому півпідвальному приміщенні площею 19,3 кв.м. у будинку по АДРЕСА_2 та привести проріз у попередній стан, визначеним первинним проектом будівництва.

Оскаржуваним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 квітня 2022 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячне 130" про зобов"язання вчинити дії - відмовлено.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції, визнаючи, що відповідач здійснила втручання (реконструкцію) спільного майна співвласників будинку без їх згоди, вважає що порушення права позивача носить абстрактний характер обмеження її у правовому титулі користування та розпорядження майном.

Вказує, що при цьому судом не взяті до уваги положення Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», приписи Наказу Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», положення «Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків», затверджених постановою КМУ від 08 жовтня 1992 року, на які посилався позивач як на правові підстави даного позову.

Зазначає, що багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_2 півпідвальні приміщення, які належать іншим співвласникам, теж мають віконні прорізи. Таким чином, рішення суду створює небезпечний прецедент вседозволеності іншим співвласникам будинку нарівні з відповідачем у справі самовільно втручатися у фундамент будинку, проводити реконструкцію вікон у двері, не задумуючись про наслідки.

Також звертає увагу суду, що 2020 році у м.Дрогобичі стався обвал під`їзду будинку по АДРЕСА_4 саме через втручання власників квартир у несучі конструкції будинку. Під час цієї катастрофи загинули люди.

Вказує, що експерт у своїх поясненнях суду зазначив, що втручання у фундамент багатоквартирного будинку може загрожувати його руйнації, а отже правам та інтересах усіх співвласників багатоквартирного житлового будинку, у т.ч. і позивачу. Саме за захистом свого порушеного права і звернулася позивач з позовом до суду.

Просить рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 квітня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, пояснення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом таматеріалами справивстановлено,щоОСОБА_1 , на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Квартира розташована на першому поверсі чотирьохповерхового багатоквартирного житлового будинку.

ОСОБА_3 на праві власності на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 листопада 2011 року належить півпідвальне нежитлове приміщення, познач. літ. 56 на поверховому плані площею 19,3 кв.м. у багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 .

19 листопада 2020 року Комунальним підприємством «Кредо» Дрогобицької міської ради було виготовлено робочий проект запланованої реконструкції, у відповідності до п.3.4. якого - «Благоустрій прилеглої території (багатоквартирного будинку) не потребує втручання» та Головним експертом проекту ОСОБА_5 було складено експертний (позитивний) звіт №14-1371-20 щодо розгляду проектної документації на будівництво в частині міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва з робочим проектом «Реконструкція нежитлового приміщення АДРЕСА_5 , з влаштуванням окремого входу, під офісне приміщення».

Згідно додаткудо Експертногозвіту,проектні рішенняприміщень виконаніз врахуваннямвимог ДБНВ.2.2.-40:2018«Інклюзивність будівельі споруд»,втручань вконструктивну системуіснуючих приміщеньбудинку непередбачається тареконструкція здійснюєтьсябез зміниоб`ємно-просторовоїструктури, віконний отвір переобладнується в дверний проріз в межах існуючої опорної частини перемичок, отже Робочий проект розроблено з дотриманням вимог щодо міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва.

За приписами частин першої та третьої статті 386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди, тобто право спільної сумісної власності захищається на рівних засадах із іншими видами власності, водночас, як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь- яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил

Частиною 7 цієї ж норми передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

З урахуванням змісту статті 376 ЦК України в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою.

Збудований об`єкт нерухомості може бути знесений особою, яка здійснила самочинне будівництво, за її рахунок лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених частинами четвертою та сьомою статті 376 ЦК України: а) якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, що здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці; б) якщо така забудова порушує права інших осіб; в) якщо проведення перебудови об`єкта є неможливим; г) особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від проведення перебудови відповідно до прийнятого судом рішення.

Судом встановлено, що 16 грудня 2020 року відповідач ОСОБА_3 зареєструвала у відділі ДАБК виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), а відтак посилання ОСОБА_1 на той факт, що відповідачем здійснюються будівельні роботи із влаштування окремого входу до нежитлового приміщення самовільно, без відповідного документа чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил та без погодження відповідних органів, посилаючись на ст.376 ЦК України, не заслуговують на увагу.

Крім того, у багатоквартирних жилих будинках розташовуються і нежилі приміщення, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять (частина третя статті 4 Житлового кодексу Української PCP) і в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає, позаяк нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №552/7636/14-ц).

Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Отже, системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновків про те, що самочинне будівництво підлягає знесенню, якщо: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці, але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.

Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), допустиме лише за умови, якщо неможливо здійснити перебудову нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

За вказаних обставин, самого лише факту облаштування дверного прорізу у фасадній стіні без згоди інших співвласників є недостатнім, оскільки відсутність згоди співвласників хоча і свідчить про недотримання відповідачем встановленого законом порядку розпорядження спільним майном, втім не обмежує співвласників у здійсненні подальшого спільного користування цим майном та порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб»\ктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позовні вимоги про зобов`язання ОСОБА_3 провести демонтаж дверного прорізу та приведення його до попереднього стану не підлягають до задоволення, оскільки позивач просила вжити крайніх заходів по усуненню порушень її прав. Вказаний висновок суду першої інстанції узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 21 травня 2020 року у справі № 726/874/15-ц.

Посилання вапеляційній скарзіна Висновок експерта №9 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи за заявою ОСОБА_1 та угоді №01-02/21 не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки згідно ч.1 ст.110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Крім того поданий Висновок експерта №9 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи за заявою ОСОБА_1 та угоді №01-02/21 на відповідність вимог нормативно-правових актів в будівництві обґрунтовано не взято до уваги судом першої інстанції, оскільки питання невідповідності реконструкції вимогам ДБН не є предметом спору і предметом дослідження по справі.

Також,судом першоїінстанції обґрунтовановраховано,що ОСОБА_3 надано заяву-згоду власника земельної ділянки ПП БКП «Осанна» на здійснення нею реконструкції нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , а також те, що ОСОБА_1 не є власником вказаної земельної ділянки, ОСББ «Сонячне 130» спірна ділянка для обслуговування багатоквартирного житлового будинку не надавалася і належить на праві приватної власності третій особі ОСОБА_6 (ПП БКП «Осанна»).

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для їх задоволення немає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Потічної Наталії Юріївни залишити без задоволення.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 квітня 2022 року - залишити без змін.

Постанова апеляційногосуду набираєзаконної силиз дняїї прийняття,але можебути оскарженоюу касаційномупорядку шляхомподачі касаційноїскарги безпосередньодо судукасаційної інстанціїпротягом тридцятиднів здня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 11 жовтня 2022 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.