Рішення

від 22.07.2022 по справі 314/6031/18

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/6031/18

Провадження № 2/314/26/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2022 року м.Вільнянськ

Справа № 314/6031/18;

провадження № 2/314/26/2022;

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання Румянцева А.М.,

учасники справи:

-позивач (відповідач по зустрічному позову) Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря»;

-відповідач Фізична особа підприємець ОСОБА_1 ;

-відповідач (позивач по зустрічному позову) ОСОБА_2 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування збитків, зустрічний позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» про розірвання договорів оренди,

стислий виклад позицій сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря» звернулося 26.12.2018 до суду з позовом до Фізичної особипідприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відшкодування збитків.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 20 травня 2009 року між ТОВ «Зоря» та ОСОБА_3 , матір`ю ОСОБА_2 , було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення: площею 6,7300 га, що знаходиться на території Михайло-Лукашівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки 2321584500:02:003:0062, терміном на 5 років.

Вказаний договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області, відповідно до Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 2073 від 25 грудня 1998 року, який діяв на момент укладення вищевказаного договору, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 грудня 2012 року за № 232150004002900.

Позивач зазначає, що 20 травня 2009 року між ТОВ «Зоря» та ОСОБА_3 , матір`ю ОСОБА_2 , було укладено ще один договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення: площею 7,0674 га, що знаходиться на території Михайло - Лукашівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки 2321584500:02:003:0061, терміном на 5 років.

Вказаний договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області, відповідно до Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 2073 від 25 грудня 1998 року, який діяв на момент укладення вищевказаного договору, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 грудня 2012 року за № 232150004002895.

Після смерті власника земельної ділянки ОСОБА_3 у травні 2014 року, відповідач ОСОБА_2 набув право власності на дві вищезазначені земельні ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину.

05 вересня 2014 року між ТОВ «Зоря» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення: площею 6,7300 га, кадастровий номер земельної ділянки 2321584500:02:003:0062, терміном на 5 років, а також цього самого числа 05 вересня 2014 року між ТОВ «Зоря» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення: площею 7,0674 га, кадастровий номер земельної ділянки 2321584500:02:003:0061, терміном на 5 років.

30.12.2014 ТОВ «Зоря» звернулося до Реєстраційної служби Вільнянського районного управління юстиції з відповідною заявою про державну реєстрацію прав.

31 грудня 2014 року двома рішеннями реєстратора заявнику було відмовлено у державній реєстрації договору оренди від 05 вересня 2014 року, оскільки заявлене право вже зареєстровано.

18.03.2015 на адресу ТОВ «Зоря» надійшов лист від ФОП ОСОБА_4 разом з додатками на 8 аркушах, з якого стало відомо, що 03 листопада 2014 року між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4 також були укладені договори оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення: площею 7,0674 га, кадастровий номер земельної ділянки 2321584500:02:003:0061, терміном на 10 років та площею 6,7300 га, кадастровий номер земельної ділянки 2321584500:02:003:0062, терміном на 10 років.

12.11.2014 та 07.11.2014, згідно Індексних номерів 29380033 та 29174642, зазначені договори оренди пройшли державну реєстрацію, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Вважаючи, що право ТОВ «Зоря» є порушеним, Товариство звернулося до Вільнянського районного суду Запорізької області з відповідними позовами.

Не дивлячись на численні судові засідання, рішення судів усіх інстанцій, ФОП ОСОБА_4 з 2015 року по 2018 рік включно, почав обробляти вказані земельні ділянки і збирати врожай та сплачувати орендну плату ОСОБА_2 ігноруючи договори, які на той час були укладені, спочатку між ОСОБА_3 та ТОВ «Зоря» 20.05.2009 року, а потім, 05.09.2014 між ОСОБА_2 та ТОВ «Зоря».

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 жовтня 2016 року, залишеному без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 02 березня 2017 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору оренди недійсним було задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 03 листопада 2014 року, підписаний між ОСОБА_2 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , площею 6,7300 га, кадастровий номер 2321584500:02:003:0062, терміном на 10 років, який був зареєстрований державним реєстратором реєстраційної служби Вільнянського районного управління юстиції 12.11.2014 року, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 29380033. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» про визнання договору дійсним було відмовлено.

В іншій аналогічній справі, рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 вересня 2015 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору оренди недійсним було задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 03 листопада 2014 року, підписаний між ОСОБА_2 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , площею 7,0674 га, кадастровий номер 2321584500:02:003:0061, терміном на 10 років, який був зареєстрований державним реєстратором реєстраційної служби Вільнянського районного управління юстиції 12.11.2014 року, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 29174642. У задоволенні зустрічного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» про визнання договору дійсним було відмовлено.

В подальшому рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 17 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення первісного позову та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Зоря» відмовлено. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду ТОВ «Зоря» звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з відповідною скаргою.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 21 вересня 2016 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» задоволено частково. Рішення апеляційного суду Запорізької області від 17 грудня 2015 року в частині вирішення первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа реєстраційна служба Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області, про визнання договору оренди недійсним та зобов`язання вчинити дії було скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

24.11.2016 ухвалою Апеляційного суду Запорізької області апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було відхилено. Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 вересня 2015 року по цій справі в частині визнання недійсним договору оренди землі від 3 листопада 2014 року, укладеним між ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 12 квітня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_2 було відхилено, рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 24 листопада 2016 року залишено без змін.

Після набрання рішень суду різних інстанцій законної сили, ТОВ «Зоря» звернулося до державного реєстратора з метою реєстрації договорів оренди від 05 вересня 2014 року, що були укладені між ТОВ «Зоря» та ОСОБА_2 , які відповідно до зазначених рішень визнано чинними, але державним реєстратором Вільнянської державної районної адміністрації Ревенком Олександром Юрійовичем було відмовлено ТОВ «Зоря» в реєстрації договорів знову, оскільки виявилося, що поки справи розглядалися в судах, реєстратором вчинено запис про інше речове право № 17895306 від 02.12.2016 та № 17895664 від 02.12.2016, якими було зареєстровано два договори оренди від 30.05.2014 року між ОСОБА_2 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , на дві земельні ділянки: площею 6,7300 га, кадастровий номер 2321584500:02:003:0062, а також площею 7,0674 га, кадастровий номер 2321584500:02:003:0061 (які вже були предметом розгляду вищезазначених справ по яких ухвалено рішення з набранням законної сили на користь ТОВ «Зоря»).

Тим часом, не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями ОСОБА_2 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» з позовними вимогами про визнання договору недійсним, в свою чергу, ТОВ «Зоря» звернулося з зустрічним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору оренди недійсним, припинення права користування земельною ділянкою та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

11 січня 2018 року рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області по справі № 314/995/17 ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ «Зоря» про визнання договору недійсним. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , про визнання договору оренди недійсним, припинення права користування земельною ділянкою та усунення перешкод в користуванні задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки укладений між ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 від 30.05.2014 на земельну ділянку площею 6,7300 га, кадастровий номер 2321584500:02:003:0062, запис про інше речове право № 17895306 від 02.12.2016. Фізичній особі підприємцю ОСОБА_4 припинено користування земельною ділянкою площею 6,7300 га, кадастровий номер 2321584500:02:003:0062, яка належить на праві власності ОСОБА_2 . Усунено перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю « Зоря» в користуванні земельною ділянкою площею 6,7300 га, кадастровий номер 2321584500:02:003:0062, яка належить на праві власності ОСОБА_2 . Стягнуто з відповідачів ОСОБА_2 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю « Зоря» судовий збір у розмірі 4800 гривень.

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 12 липня 2018 року апеляційна скарга ОСОБА_2 була задоволена частково. Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 січня 2018 року по цій справі змінено, виключивши із його мотивувальної частини висновки суду пропуск ОСОБА_2 строку позовної давності. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вищезазначеними рішеннями які ухвалювалися судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій у період з 2015 по 2018 роки були встановлені всі обставини укладання, дійсності та реєстрації договорів оренди землі, які укладалися між ТОВ «Зоря» і ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4 , в різні періоди, а також факти використання земельних ділянок про що зазначено в даних рішеннях і надано їм відповідну належну правову оцінку.

Отже, на підставі вищевикладеного, позивач вважає, що з кінця 2014 року по 2018 рік, спірні земельні ділянки перебували у користуванні ФОП ОСОБА_4 незаконно та безпідставно, що підтверджується вищезазначеними судовими рішеннями.

В результаті винних дій, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які пов`язані з маніпулюванням договорами оренди, які укладалися в різний час, та незаконним користуванням двома земельними ділянками загальною площею 13,8 га, за 2015, 2016, 2017 та 2018 р.р., Товариству з обмеженою відповідальністю «Зоря», яке не дивлячись на укладені та чинні договори оренди не користувалося землею, завдано значних збитків на загальну суму 832344,00 грн., що підтверджується відповідним розрахунком за підписом головного бухгалтера та головного економіста ТОВ «Зоря».

26.04.2019від ОСОБА_2 до судунадійшов зустрічнийпозов доТовариства зобмеженою відповідальністю«Зоря» про розірвання договорів оренди, який мотивований тим, що 20 травня 2009 року між ТОВ «Зоря» та ОСОБА_3 (мати позивача) було укладено два договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення: кадастровий номер земельної ділянки 2321584500:02:003:0062, площею 6,7300 га та кадастровий номер земельної ділянки 2321584500:02:003:0061, площею 7,0674. Обидва договори укладені терміном на 5 років та передані в користування ТОВ «Зоря» 20 травня 2009 року.

Після смерті ОСОБА_3 , яка є матір`ю ОСОБА_2 , останній отримав свідоцтво про право на спадщину за законом 13 травня 2014 року. Зважаючи на те, що термін дії двох договорів оренди земельних ділянок від 20.05.2009 закінчувався 20 травня 2014 pоку, ТОВ «Зоря» запропонувало 05.09.2014 ОСОБА_2 підписати нові договори оренди зазначених земельних ділянок. При цьому жодного примірника договору оренди земельної ділянки ТОВ «Зоря» йому не передавало.

В листопаді 2014 pоку, перевіривши дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та впевнившись, що укладені ОСОБА_2 з ТОВ «Зоря» два договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення не пройшли державну реєстрацію, він уклав договори оренди стосовно цих ділянок з іншим суб`єктом господарювання, про що останній повідомив ТОВ «Зоря» письмово.

Не погодившись з викладеним, ТОВ «Зоря» звернулось до суду з позовом про визнання недійсними укладених ОСОБА_2 договорів з іншим суб`єктом господарювання. Отримавши рішення суду про задоволення своїх вимог, ТОВ «Зоря» протягом 2016-2018 p.p. не зареєструвало право оренди земельних ділянок за договорами від 05.09.2014 і не приступило до виконання умов договорів.

Таким чином, починаючи з 2015 pоку ТОВ «Зоря» належні ОСОБА_2 земельні ділянки сільськогосподарського призначення не обробляє, не нараховує і не сплачує йому орендну плату за користування орендованим нерухомим майном, в зв`язку з чим вважає, що обидва договори підлягають розірванню внаслідок систематичного невиконання Орендарем обов`язків за договором.

Сторони по справі у судове засіданні не з`явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

11.07.2022 від представника ТОВ «Зоря» адвоката Жманкова В.Є, до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

12.07.2022 від представника ОСОБА_2 , ФОП « ОСОБА_4 » адвоката Косякової З.М. до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі. Первісний позов ТОВ «Зоря» не визнає, просить відмовити в повному обсязі, на задоволенні зустрічного позову наполягає, просить задовольнити.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів для їх дослідження та доведення їх перед судом. Водночас, станом на час розгляду справи від учасників по справі на адресу суду не надійшло жодних документів (додаткових доказів, клопотань про витребування доказів), тому суд, з метою уникнення затягування розгляду справи, приходить до висновку, що сторони мали достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав щодо подання доказів, а тому вважає можливим розглянути справи за їх відсутності на підставі тих доказів, які містяться в матеріалах справи.

Заяви, клопотання інші процесуальні дії у справі.

26.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря» звернулося до суду з позовом до Фізичної особипідприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відшкодування збитків.

Ухвалою від 31.03.2019 провадження по справі відкрито справу призначено до розгляду (суддя Беспалько Т.Д.).

26.04.2019від ОСОБА_2 до судунадійшов зустрічнийпозов доТОВ «Зоря» про розірвання договорів оренди.

26.04.2019 від ФОП ОСОБА_4 до суду надійшов відзив на позов.

18.09.2019 відповідно до ст. 14 ЦПК України справа надійшла в провадження судді Кіяшко В.О. у зв`язку з відстороненням судді ОСОБА_5 від здійснення правосуддя на підставі рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 09.09.2019.

Ухвалою суду від 29.11.2019 прийнято цивільну справу до провадження; розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання; роз`яснено права сторін.

Ухвалою суду від 30.11.2020 закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, вивчивши матеріали справи та з`ясувавши обставини, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

Встановив

В порядку спадкування після смерті своєї матері ОСОБА_3 , позивач по справі ОСОБА_2 набув право власності на дві земельні ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину, а саме земельну ділянку сільськогосподарського призначення: площею 6,7300 га, кадастровий номер земельної ділянки 2321584500:02:003:0062, та земельну ділянку сільськогосподарського призначення: площею 7,0674 га, кадастровий номер земельної ділянки 2321584500:02:003:0061, що розташовані на території Михайло-Лукашівської сільської ради.

05 вересня 2014 року між ТОВ «Зоря» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення: площею 6,7300 га, кадастровий номер земельної ділянки 2321584500:02:003:0062, терміном на 5 років, а також цього самого числа 05 вересня 2014 року між ТОВ «Зоря» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення: площею 7,0674 га, кадастровий номер земельної ділянки 2321584500:02:003:0061, терміном на 5 років.

30.12.2014 ТОВ «Зоря» звернулося до Реєстраційної служби Вільнянського районного управління юстиції з відповідною заявою про державну реєстрацію прав.

31 грудня 2014 року двома рішеннями реєстратора заявнику було відмовлено у державній реєстрації договору оренди від 05 вересня 2014 року, оскільки заявлене право вже зареєстровано.

18.03.2015 на адресу ТОВ «Зоря» надійшов лист від ФОП ОСОБА_4 разом з додатками на 8 аркушах, з якого стало відомо, що 03 листопада 2014 року між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4 також були укладені договори оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення: площею 7,0674 га, кадастровий номер земельної ділянки 2321584500:02:003:0061, терміном на 10 років та площею 6,7300 га, кадастровий номер земельної ділянки 2321584500:02:003:0062, терміном на 10 років.

12.11.2014 та 07.11.2014, згідно Індексних номерів 29380033 та 29174642, зазначені договори оренди пройшли державну реєстрацію, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Вважаючи, що право ТОВ «Зоря» є порушеним, Товариство звернулося до Вільнянського районного суду Запорізької області з відповідними позовами.

Впродовж з 2015 по 2018 роки спори щодо земельних ділянок розглядались судами різних інстанції.

11 січня 2018 року рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області по справі № 314/995/17 ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ «Зоря» про визнання договору недійсним. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , про визнання договору оренди недійсним, припинення права користування земельною ділянкою та усунення перешкод в користуванні задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки укладений між ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 від 30.05.2014 на земельну ділянку площею 6,7300 га, кадастровий номер 2321584500:02:003:0062, запис про інше речове право № 17895306 від 02.12.2016. Фізичній особі підприємцю ОСОБА_4 припинено користування земельною ділянкою площею 6,7300 га, кадастровий номер 2321584500:02:003:0062, яка належить на праві власності ОСОБА_2 . Усунено перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю « Зоря» в користуванні земельною ділянкою площею 6,7300 га, кадастровий номер 2321584500:02:003:0062, яка належить на праві власності ОСОБА_2 . Стягнуто з відповідачів ОСОБА_2 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю « Зоря» судовий збір у розмірі 4800 гривень.

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 12 липня 2018 року апеляційна скарга ОСОБА_2 була задоволена частково. Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 січня 2018 року по цій справі змінено, виключивши із його мотивувальної частини висновки суду пропуск ОСОБА_2 строку позовної давності. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Отже, на підставі рішень суду встановлено, що з кінця 2014 року по 2018 рік, спірні земельні ділянки перебували у користуванні ФОП ОСОБА_4 незаконно та безпідставно.

В результаті дій, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які пов`язані з маніпулюванням договорами оренди, які укладалися в різний час, та незаконним користуванням двома земельними ділянками загальною площею 13,8 га, за 2015, 2016, 2017 та 2018 р.р., Товариству з обмеженою відповідальністю «Зоря», яке не дивлячись на укладені та чинні договори оренди не користувалося землею, завдано значних збитків на загальну суму 832344,00 грн., що підтверджується відповідним розрахунком за підписом головного бухгалтера та головного економіста ТОВ «Зоря».

26.04.2019 від ОСОБА_2 до суду надійшов зустрічний позов доТовариства зобмеженою відповідальністю«Зоря» про розірвання договорів оренди, який мотивований тим, що 20 травня 2009 року між ТОВ «Зоря» та ОСОБА_3 (мати позивача) було укладено два договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення: кадастровий номер земельної ділянки 2321584500:02:003:0062, площею 6,7300 га та кадастровий номер земельної ділянки 2321584500:02:003:0061, площею 7,0674. Обидва договори укладені терміном на 5 років та передані в користування ТОВ «Зоря» 20 травня 2009 року.

Після смерті ОСОБА_3 , яка є матір`ю ОСОБА_2 , останній отримав свідоцтво про право на спадщину за законом 13 травня 2014 року. Зважаючи на те, що термін дії двох договорів оренди земельних ділянок від 20.05.2009 закінчувався 20 травня 2014 pоку, ТОВ «Зоря» запропонувало 05.09.2014 ОСОБА_2 підписати нові договори оренди зазначених земельних ділянок. При цьому жодного примірника договору оренди земельної ділянки ТОВ «Зоря» йому не передавало.

В листопаді 2014 pоку, перевіривши дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та впевнившись, що укладені ОСОБА_2 з ТОВ «Зоря» два договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення не пройшли державну реєстрацію, він уклав договори оренди стосовно цих ділянок з іншим суб`єктом господарювання, про що останній повідомив ТОВ «Зоря» письмово.

Не погодившись з викладеним, ТОВ «Зоря» звернулось до суду з позовом про визнання недійсними укладених ОСОБА_2 договорів з іншим суб`єктом господарювання. Отримавши рішення суду про задоволення своїх вимог, ТОВ «Зоря» протягом 2016-2018 p.p. не зареєструвало право оренди земельних ділянок за договорами від 05.09.2014 і не приступило до виконання умов договорів.

Таким чином, починаючи з 2015 pоку ТОВ «Зоря» належні ОСОБА_2 земельні ділянки сільськогосподарського призначення не обробляє, не нараховує і не сплачує йому орендну плату за користування орендованим нерухомим майном, в зв`язку з чим вважає, що обидва договори підлягають розірванню внаслідок систематичного невиконання Орендарем обов`язків за договорами.

Оцінка аргументів учасників справи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.

Щодо первісного позову суд приходить до наступних висновків.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України. За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема,зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача бездостатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондиційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття(збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Правові позиції щодо кондикційних зобов`язань висловлювались Верховним Судом, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Разом з цим судом враховується, що предметом дійсного первісного позову в цій справі не є стягнення безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою без належних на те правових підстав, а є відшкодування збитків за незаконне користування земельною ділянкою, утрачена вигода та вигода, збитки, які зазнав позивач у вигляді доходів відповідачів, виходячи з середньої вартості врожайності та витрат, які безпосередньо поніс позивач.

При цьому, суд звертає увагу на те, що збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Щодо збитків зазначених позивачем, то слід звернути увагу на те, що матеріали цивільної справи не містять доказів на підтвердження того, що внаслідок безпідставного використання відповідачем спірної земельної ділянки у 2014-2018 роках для позивача, який є орендарем по іншим договорам оренди спірних земельних ділянок, настали негативні наслідки.

Суд критично оцінює надані стороною позивача інформацію розрахунку втраченого прибутку від реалізації, оскільки не враховано конкретну родючість ґрунту на спірних земельних ділянках, а наявний розрахунок, проведений головним бухгалтером ТОВ «Зоря» та головним економістом ТОВ «Зоря», є абстрактним.

За таких обставин стороною позивача не доведено розміру втраченого прибутку за 2014-2018 рр на підставі наданого розрахунку, одержаного від використання відповідачем спірних земельних ділянок без правових підстав, зокрема стороною позивача не доведено, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно могли бути отримані відповідачем за час користування майном без правової підстави, так само не доведено що відповідач здійснив роботи на спірних земельних ділянках та отримав результати таких робіт.

Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення. В той же час, у даній справі Позивачем наведено саме математичний розрахунок доходів, які лише теоретично можливо отримати.

В матеріалах справи відсутні й докази здійснення робіт, спрямованих на обробіток саме спірних земельних ділянок з метою отримання врожаю та його подальшої реалізації.

Так, належними та допустимими доказами не доведено укладення за період 2014-2018 років договорів підряду на виконання сільськогосподарських робіт на спірних земельних ділянках чи договорів оренди відповідної техніки, позивачем також не надано належних доказів вчинення будь-яких дій щодо їх обробітку. З наданого розрахунку позивача не можна зробити однозначний висновок про здійснення зазначених робіт саме на спірних земельних ділянках.

На підставі викладеного вище, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні первісного позову в повному обсязі.

Щодо зустрічного позову суд приходить до наступних висновків.

Звертаючись до суду за захистом, позивач посилався як на правову підставу вимоги про дострокове розірвання договору оренди землі, - систематична несплата орендарем орендної плати.

Викладеним вище аналізом доказів встановлено, що з кінця 2014 року по 2018 рік, спірні земельні ділянки перебували у користуванні ФОП ОСОБА_4 не перебували в користуванні ТОВ «Зоря».

Відповідно до приписів ст.ст. 3, 11, 509, 629 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Невиконання зобов`язань або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) є порушенням зобов`язання (ст. 610 ЦК України), в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

В цій цивільній справі боржником виступає орендар ТОВ «Зоря». Належними, допустимими і достатніми доказами, в тому числі і поданими самим позивачем доведено, що з кінця 2014 року по 2018 рік, спірні земельні ділянки не перебували в користуванні ТОВ «Зоря». За таких обставин у діях орендаря ТОВ «Зоря» не вбачається прострочення боржника.

Цивільний закон, зокрема, ч. 4 ст. 612 ЦК України, передбачає, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку (ч. 1 ст. 613 ЦК України). Боржник за грошовим зобов`язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора (ч. 4 ст. 613 ЦК України).

Отже, ОСОБА_2 в суді не довів, а відповідач належними, допустимими і достатніми доказами спростував, факт систематичної несплати орендної плати. Тому відсутні передбачені законом підстави для розірвання договору оренди землі, укладеного між сторонами 05.09.2014 року.

Отже в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ТОВ «Зоря» про розірвання договору оренди землі, у зв`язку з систематичним невиконанням Орендарем обов`язків за договором слід відмовити.

Судові витрати.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України, суд вирішує питання розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 74, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

1.У задоволенні цивільного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування збитків - відмовити.

2.У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Зоря» пророзірвання договоріворенди відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.07.2022.

Позивач попервісному позову,відповідач позустрічному: Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря», адреса: Запорізька область, Запорізький (Вільнянський) район, село Михайло - Лукашеве, вулиця Космічна, будинок 5, код ЄДРПОУ 03750032.

Відповідач: Фізична особа підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач по первісному позову, позивач по зустрічному: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко

22.07.2022