Вирок

від 13.10.2022 по справі 581/393/22

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/393/22

Провадження № 1-кп/581/46/22

В И Р О К

ім ен ем У кр аї ни

13 жовтня 2022 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в с-щі ОСОБА_6 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022205500000223 від 07 вересня 2022 року, за обвинувальним актом відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця с. Сакуниха, Недригайлівського району, Сумської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, розлученого, непрацюючого, інвалідності не маючого, на «Д» обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуваючого, із середньою освітою, ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.164 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 органом досудового розслідування та прокурором обвинувачується в тому, що вчинив умисний кримінальний проступок за нижчевикладених обставин.

1. На виконанні у Недригайлівському міжрайонному відділі державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебуває виконавче провадження ВП № 55320101 від 06 грудня 2017 року по виконавчому листу № 581/710/17 від 30 листопада 2017 року щодо стягнення аліментів із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 на утримання двох дітей: на сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі по 888 гривень кожному щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з проведенням їх індексації відповідно до закону, згідно з виконавчим листом № 581/710/17 від 30 листопада 2017 року, який видано Липоводолинським районним судом Сумської області (рішення Липоводолинського районного суду від 26 жовтня 2017 року (справа №581/710/17).

06 грудня 2017 року в поряду ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем відкрито виконавче провадження, копію постанови про відкриття виконавчого провадження направлено боржнику до виконання та стягувачу до відома.

Згідно із повідомленням Управління Пенсійного фонду України та Державної податкової служби за боржником відсутні джерела отримання доходів, як отримувач пенсії дана особа не значиться, відкриті рахунки в банківських установах він не має, за цивільно-трудовими договорами доходи не отримує.

03 травня 2018 року державним виконавцем відповідно до ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» та п.5 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень боржника ОСОБА_4 внесено до реєстру боржників та відповідно до ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» винесено наступні постанови: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» 03 червня 2021 року на кошти боржника накладено арешти. Відповідні постанови направлено до банківських установ.

На виклики боржник ОСОБА_4 до відділу не з`являвся 22 грудня 2017 року, 11 вересня 2019 року та 11 червня 2021 року ОСОБА_4 були надіслані реквізити для сплати коштів. Окрім цього, 22 грудня 2017 року, 11 вересня 2019 року та 11 червня 2021 року боржнику було спрямовано виклики до Недригайлівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) для проведення роз`яснювальної роботи та отримання інформації про джерела доходів боржника та порядок погашення заборгованості, але ОСОБА_4 до відділу не з`явився.

Перевіркою майнового стану боржника ОСОБА_4 шляхом отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, Державного реєстру прав на рухоме майно встановлено, що ОСОБА_4 з 21 серпня 2018 року набув у власність земельну ділянку за кадастровим номером: 5923283200:01:002:0082, площею 0,2302 га, яку 06 грудня 2017 року передав в оренду ТОВ «Надія» (код ЄДРПОУ 31616912), та отримував у 2017, 2018, 2019 роках орендну плату в розмірі по 586 гривень, у 2020 році орендну плату в розмірі 560 гривень, у 2021 році орендну плату в розмірі 800 грн. Окрім цього установлено, що ОСОБА_4 з 20 червня 2017 року набув у власність земельну ділянку за кадастровим номером: 5923283200:02:004:0033, площею 3,4664 га, а з 13 грудня 2016 набув у власність земельну ділянку за кадастровим номером: 5923283200:02:003:0070, площею 3,181, які 05 травня 2017 року передав в оренду ФГ «Урожайна Долина» (код ЄДРПОУ 38661736), та отримував у 2017 році орендну плату у розмірі 17587 грн 00 коп, у 2018 році отримав 8793 грн 50 коп, у 2019 році отримав 11552 грн 21 коп, у 2020 році отримав 11000 грн 00 коп., у 2021 році отримав 15000 грн 00 коп.

Окрім цього, установлено, що ОСОБА_4 з 15 червня 2019 року набув у власність земельну ділянку за кадастровим номером: 5923283200:02:003:0070, площею 0,2323 га, яку 11 березня 2019 року передав в оренду ТОВ «СК-АГРО» (код ЄДРПОУ 33976979) та отримував з 2017 по 2021 роки орендну плату.

Так установлено, що ОСОБА_4 у 2018 році офіційно був працевлаштований у ПП «Атлант» ( 04214, м. Київ, вул. Північна, буд. 6-А , офіс 1).

Окрім того, установлено, що ОСОБА_4 у період з 14 квітня 2022 року по 02 травня 2022 року офіційно був працевлаштований у ПП «Атлант» на посаді охоронника. Про своє працевлаштування державного виконавця не повідомив, відрахування із заробітної плати боржника не проводилися.

У період із 06 жовтня 2017 року по 31 серпня 2022 року загальна сума заборгованості зі сплати аліментів складає 75168 грн 29 коп. Указані діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду, призвели до виникнення заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно складають суму виплат більшу ніж за три місяці відповідних платежів.

Ураховуючи вищевказане, ОСОБА_4 , грубо порушуючи вимоги чинного законодавства України та обов`язок утримання своїх дітей до їх повноліття, що покладається на батьків відповідно до ст. 21, ч. 3 ст. 51 Конституції України, ст.180 Сімейного кодексу України, відповідно до положень яких усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними та що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття, будучи безпосереднім батьком своїх неповнолітніх двох дітей: сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не виконуючи вимог рішення Липоводолинського районного суду Сумської області про стягнення аліментів з ОСОБА_4 щодо утримання двох дітей: сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період час у із 06 жовтня 2017 року по 31 серпня 2022 року, будучи фізично здоровим, не маючи обмежень до фізичної праці та протипоказань за станом здоров`я, заходів по працевлаштуванню не вживав, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, ніяких відрахувань та іншої матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, кошти з випадкових заробітків в добровільному порядку не сплачує, участі у вихованні дітей не приймає, чим посягнув на нормальний розвиток і здоров`я та майнові інтереси своїх дітей.

У результаті злісного та систематичного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів): сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у ОСОБА_4 утворилась заборгованість зі сплати аліментів станом на 31 серпня 2022 року у розмірі 75168 грн 29 коп. Указані діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду, призвели до виникнення заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно складають суму виплат більшу ніж за три місяці відповідних платежів.

Вищевказані дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст.164 КК України, тобто як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

У ході підготовчого провадження прокурором та обвинуваченим, за участі його захисника, ініційовано питання про розгляд угоди про визнання винуватості. За умовами даної угоди обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому діяння; сторони погодились на призначення обвинуваченому покарання за вчинений ним проступок, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України, у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин і отримана від обвинуваченого згода на призначення саме такого виду покарання.

Прокурор ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_5 уважали, що наявні всі підстави для затвердження угоди про визнання винуватості, при цьому при складанні її тексту дотримані вимоги кримінального та процесуального закону.

Підзахисний ОСОБА_4 підтвердив факт вчинення інкримінованого йому проступку, щиро розкаявся, зазначив, що після порад його захисника він вживатиме заходів по сплаті аліментів на двох дітей за рахунок отримуваної ним орендної плати за землю, процесуальні наслідки та умови укладеної угоди йому є зрозумілими.

Потерпіла ОСОБА_7 у підготовче судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій угоду про визнання винуватості укладену 20 вересня 2022 року між прокурором ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримала, прохала суд її затвердити, з визначеним за угодою покаранням ОСОБА_4 погодилась, про що подала письмову згоду, прохала суд підготовче судове засідання проводити без її участі.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши обставини кримінального провадження та перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, поданої на затвердження суду, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Частиною 4 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

При перевірці даної угоди, з`ясуванні обставин провадження, суд дійшов висновку про те, що факт вчинення ОСОБА_4 інкримінованого діяння, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, мав місце, таке діяння згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений цілком правильно розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, сутність обвинувачення, вид покарання, фактичну можливість виконання ним покладених на нього обов`язків, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався в тому, що ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, в обсязі повідомленої підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання, також підтвердив факт вчинення ним протиправного діяння за вищенаведених обставин; встановлена добровільність сторін по укладенню даної угоди, тобто те, що її підписання не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом установлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Липоводолинського відділу Роменської окружної прокуратури Сумської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , при наявності письмової згоди потерпілої на її укладення, і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами провадження виду покарання у вигляді громадських робіт на строк 100 (сто) годин, оскільки останнє відповідає загальним правилам призначення покарань, передбачених КК України.

Запобіжний захід під час досудового розслідування ОСОБА_4 не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Речові докази по справі та процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. 314, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20 вересня 2022 року між прокурором Липоводолинського відділу Роменської окружної прокуратури Сумської області ОСОБА_3 та обвинуваченим у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Обвинуваченою та її захисником вирок може бути оскаржений виключно з підстав, зазначених в п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК України.

Прокурором та потерпілою вирок може бути оскаржений виключно з підстав, зазначених в п. 2 ч. 4 ст. 394 КПК України.

Суддя ОСОБА_1