Номер провадження: 11-сс/813/1374/22
Справа № 947/17204/22 1-кс/947/7913/22
Головуючий у першій інстанції
ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.10.2022 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5
представника володільця майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Одесіапеляційну скаргу представника володільця майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23.08.2022 року,
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчогоСУ ГУНПв Одеськійобласті ОСОБА_9 ,яке погодженепрокурором відділуОдеської обласноїпрокуратури ОСОБА_10 проарешт майнав рамкахкримінального провадження,внесеного до ЄРДР за № 12021161200000037 від 02.03.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Накладено арешт із забороною користування, відчуження та розпорядженняна майно яке було виявлено та вилучено в ході проведеного 15.08.2022 року обшуку в автомобілі марки TOYOTA», модель «COROLLA», білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , власником якого являється ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 та яким володів ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на момент обшуку знаходився за адресою: АДРЕСА_1 ,а саме на:
- автомобіль марки TOYOTA», модель «COROLLA», білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , з подальшим його утримання в порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104;
- договір добровільного страхування наземного транспорту «Пряме врегулювання до автоцивілки» № 06-TR на одному аркуші;
- поліс № АО/2468049 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (діє на території України) на одному аркуші.
В обґрунтування накладення арешту слідчий суддя вказав, що вказане майно відповідає критеріям речового доказу, оскільки є достатні підстави вважали, що ОСОБА_6 перевозив на вказаному автомобілі вогнепальну зброю і бойові припаси без передбаченого законом дозволу, та накладення арешту необхідно з метою запобігання ризикам його відчуження.
Доводи та вимоги апеляційної скарги
В апеляційній скарзі представник володільця майна ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23.08.2022 року, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна. Зобов`язати слідчого повернути ОСОБА_6 вилучене майно.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку вказує на те, що ОСОБА_6 не повідомлявся слідчим суддею про день, час та місце розгляду клопотання слідчого про арешт майна, не був присутнім в судовому засіданні 23.08.2022 року та копія ухвали слідчого судді йому не направлялась.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує на незаконність ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно, законним володільцем якого є ОСОБА_6 , зважаючи на те, що ОСОБА_6 не є підозрюваним або обвинуваченим у кримінальному провадженні, а тому накладення арешту на його майно суперечить чинному законодавству. В ухвалі слідчого судді не обґрунтовано необхідність такого арешту та зв`язок його з подіями, щодо яких здійснюється досудове розслідування. В ухвалі лише формально зазначено, що вилучене майно є речовим доказом. Слідчим суддею не враховано, що санкцією ч. 1 ст. 263 КК України не передбачено ані конфіскації, ані спеціальної конфіскації майна. Також, клопотання про арешт майна має бути розглянуто слідчим суддею не пізніше 2 днів з дня його надходження до суду за участю власника майна, проте всупереч вимогам ч. 1 ст. 172 КПК України слідчий суддя розглянув клопотання у відсутності ОСОБА_6 та з порушенням вказаного строку.
Позиції сторін
Під час апеляційного розгляду адвокат ОСОБА_7 підтримав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
Прокурор ОСОБА_8 не заперечував проти поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали судді Київського районного суду м. Одеси від 23.08.2022 року та задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що арешт на автомобіль накладено без передбачених законом підстав.
Мотиви суду
Заслухавши доповідача, позиції сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи клопотання та апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
1)Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження
Згідно вимог ч. 2 ст.395 КПК Україниухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Так, у поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 вказує на те, що слідчий суддя не викликав ОСОБА_6 на розгляд клопотання про арешт майна, ухвала слідчого судді від 23.08.2022 року ОСОБА_6 не направлялась.
Під час апеляційного розгляду зазначив, що фотокопія ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23.08.2022 року, надшила ОСОБА_6 на мессенджер 26.09.2022 року та 28.09.2022 року ним в інтересах ОСОБА_6 вже подано апеляційну скаргу.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 не повідомлявся слідчим суддею про день, час та місце розгляду клопотання слідчого про арешт майна, не був присутнім в судовому засіданні 23.08.2022 року та копія ухвали слідчого судді йому не направлялась.
Тобто, за наведених обставин, враховуючи, що доказів на підтвердження того, що скаржник отримав копію ухвали раніше ніж 26.09.2022 року немає, а тому слід прийти до висновку, що строк визначений ч. 3ст. 395 КПК Українидля оскарження ухвали слідчого судді представником ОСОБА_6 не пропущений, зважаючи на подачу ним апеляційної скарги 28.09.2022 року.
2)Щодо доводів та вимог апеляційної скарги
Оцінюючи доводи апеляційної скарги про незаконність арешту майна, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Ухвала слідчого судді наведеним вимогам закону не відповідає.
З доданих до клопотання матеріалів вбачається, що слідчим управління ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальну провадженні за № 1202216120000037 від 02.03.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
В ході проведення оперативно-розшукових заходів встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_6 , який користується автомобілем марки TOYOTA», модель «COROLLA», білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , власником якого являється ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та може перевозити на цьому автомобілі вогнепальну зброю.
15.08.2022 року на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук вказаного автомобіля, в ході якого вогнепальної зброї або інших заборонених до обігу речей та предметів вилучено не було, натомість вилучено договір добровільного страхування та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів
Задовольняючи клопотання слідчого про арешт вказаного транспортного засобу та вилучених документів, слідчий суддя виходив з того, що вказане майно відповідає критеріям речових доказів, та мети їх забезпечення. Також слідчий суддя дійшов висновку про необхідність заборони власнику майна не тільки відчужувати майно, а у будь-який спосіб користуватись та розпоряджатись транспортним засобом.
З цим висновком колегія суддів не погоджується , виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
-збереження речових доказів;
-спеціальної конфіскації;
-конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
-відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за якихжодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК), можливість спеціальної конфіскації майна, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням ( якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому ч. 4 ст. 170 КПК) і розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного та третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Зокрема відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні здійснюється за фактами:
-незаконного перевезення 02.03.2022 року чотирьома особами кавказької національності на узбережжі Чорного моря в с. Вапнярка Одеського району Одеської області на автомобілі марки Мазда: д/н НОМЕР_3 предметів, схожих на вогнепальну зброю,
-незаконного зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Ліски, вул. Ак.Сахарова. буд 3а, кв 456,
-незаконного зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08.08.2022 року в рамках кримінального провадження № 12021161200000037 від 02.03.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України надано дозвіл на обшук автомобілямарки«TOYOTA», модель «COROLLA», білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також відшукання предметів, які мають відношення до вчинення кримінальногоправопорушення та інших предметів,які вилученіз цивільного обігу,зокремазброї, вибухових речовин та боєприпасів, що імовірно придбанні ОСОБА_6 , а також речей та документів, які містять інформацію щодо вчинення злочину, яка може зберігатися в пам`яті електронних носіїв інформації (жорсткі диски, флеш-накопичувачі, CD, DVD, диски, сім-карти, які використовувались під час вчинення кримінального правопорушення та ін.), гаджети (телефони, планшети, та інші), документи, чорнові записи у паперовому вигляді або інші предмети, які можуть містити сліди вчиненого злочину.
Разом з цим, в ході проведення 15.08.2022 року обшуку вказаного автомобіля , яким володіє та користується ОСОБА_6 , вогнепальної зброї або інших заборонених до обігу речей та предметів, вказаних в ухвалі слідчого судді від 08.08.2022 року вилучено не було, натомість вилучено договір добровільного страхування та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .
У клопотанні слідчого від 16.08.2022 року про арешт цього майна перелічено документи, які були вилучені в ході проведення обшуку автомобіля, яким володів та користувався ОСОБА_6 , відтворено зміст ст. ст. 170 та 98 КПК України та формально вказано, що вилучене майно має важливе доказове значення та є речовими доказами, а метою накладення арешту є збереження речових доказів. При цьому у клопотанні взагалі не обґрунтовано яким саме критеріям речових доказів відповідає вилучене майно.
Задовольняючи клопотання слідчого та формально вказуючи в ухвалі, що автомобіль марки«TOYOTA»,модель «COROLLA»,білого кольору,державний реєстраційнийномер НОМЕР_1 та вказані документи мають ознаки речових доказів у кримінальному провадженні 1202216120000037 від 02.03.2022 року, зберегли на собі його сліди, слідчий суддя разом з цим не мотивував - яким саме критеріям речового доказу вони відповідають та які саме сліди злочину вони на собі зберегли.
Договір добровільного страхування та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів жодним чином не могли зберегти на собі сліди злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тому не мають ніякого доказового значення.
Сам автомобіль марки«TOYOTA»,модель «COROLLA»,білого кольору,державний реєстраційнийномер НОМЕР_1 незаконновизнаний речовим доказом у цьому провадженні, оскільки будь-яких заборонених предметів та речей, вказаних в ухвалі слідчого судді на обшук в цьому автомобілі вилучено не було. До клопотання не додано жодного доказу про використання цього автомобіля в злочинній діяльності, отже на час подачі клопотання законні підстави стверджувати, що цей автомобіль є засобом вчинення злочину, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України, відсутні.
Крім того, у разі використання цього автомобіля ОСОБА_6 як засобу вчинення злочину, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України , накладення арешту на цей автомобіль з метою його подальшої спеціальної конфіскації було б можливо лише після пред`явлення підозри у вчиненні злочину, на що обґрунтовано вказує апелянт.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що слідчим/прокурором не доведені, а слідчим суддею не перевірені правові підстави для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні та для забезпечення даного кримінального провадження.
Жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що автомобіль та вказані вище документи є предметом або знаряддям чи засобами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, містять на собі сліди злочинів, матеріали клопотання не містять.
Вказане свідчить про відсутність правових підстав для накладення арешту наавтомобіль марки автомобіль марки TOYOTA», модель «COROLLA», білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , договір добровільного страхування наземного транспорту «Пряме врегулювання до автоцивілки» № 06-TR; поліс № АО/2468049 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (діє на території України).
Доводи апелянта про порушення слідчим суддею строку та порядку розгляду клопотання є слушними, проте визначальним для скасування ухвали слідчого судді апеляційний суд визнає те, що слідчим/прокурором не доведено суду необхідності такого арешту, а також наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді-скасуванню як така, що постановлена з істотним порушенням вимог КПК із постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого.
Керуючись ст. 404, 405, п. 3 ч. 1 ст. 409, 418, 419, 422 КПК України
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23.08.2022 року про накладення арешту на майно в рамках кримінальногопровадження,внесеного до ЄРДР за № 12021161200000037 від 02.03.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України скасувати.
Постановити новуухвалу,якою відмовити узадоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_10 про накладення арешту на автомобіль марки TOYOTA», модель «COROLLA», білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , договір добровільного страхування наземного транспорту «Пряме врегулювання до автоцивілки» № 06-TR; поліс № АО/2468049 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (діє на території України).
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2022 |
Оприлюднено | 17.01.2023 |
Номер документу | 106726724 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Одеський апеляційний суд
Коломієць Н. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні