Постанова

від 13.10.2022 по справі 910/707/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2022 р. Справа № 910/707/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

без повідомлення учасників справи,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Екологія"

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2022

у справі №910/707/22 (суддя - Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Екологія"

до Фізичної особи-підприємця Юрасова Сергія Володимировича

про стягнення грошових коштів.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Екологія" звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця Юрасова Сергія Володимировича про стягнення 40000,00 грн попередньої оплати за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг по проведенню комплексу робіт з отримання дозвільних документів №27-21 від 24.05.2021 та відшкодування 28040,00 грн збитків.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не виконав зобов`язання по договору та не надав позивачу обумовлені договором послуги, попередньо оплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа Екологія". Тому, позивач звернувся до іншої особи та отримав послуги, обумовлені договором з відповідачем. У зв`язку з цим, виконання умов договору відповідачем втратило для Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Екологія" інтерес і спричинило збитки у вигляді оплати аналогічних послуг третій особі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 відкрито провадження у справі №910/707/22 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2022 у справі №910/707/22 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Екологія" відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Екологія" подало апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено за умов неповного з`ясування обставина справи та неправильного застосування норм матеріального права.

У поданій апеляційній скарзі позивач вказує на те, що наданий відповідачем на підтвердження виконання ним умов договору акт прийому-здачі послуг не містить дати його складення та не є первинним документом бухгалтерського обліку у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Тому такий акт не може слугувати підтвердженням здійснення господарської операції і надання послуг за договором.

Також, позивач вважає, що ним були понесені додаткові витрати, які у розумінні приписів ст. ст. 224 та 225 Господарського кодексу України є збитками. Проте, суд першої інстанції внаслідок невірного встановлення обставин справи неправомірно відмовив у стягненні збитків з Фізичної особи-підприємця Юрасова Сергія Володимировича.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 апеляційну скаргу у справі №910/707/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2022 позивачу поновлено строк на апеляційне оскарження, зупинено дію оскаржуваного рішення, відкрито апеляційне провадження у справі №910/707/22, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу 15 днів з дня отримання копії ухвали.

13.09.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Фізична особа-підприємець Юрасов Сергій Володимирович просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Також у відзиві відповідачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, що за його розрахунком може становити 11000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Відповідач заявив, що докази понесення таких витрат буде надано суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення апеляційного суду у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

21.09.2022 від позивача надійшли заперечення на відзив з додатковим спростуванням доводів відповідача, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Також 27.09.2022 відповідачем подано письмові пояснення до заперечень позивача. До пояснень додано нові докази, що не були предметом дослідження в суді першої інстанції, а саме роздруківки листування за періоди 17.09.2021 - 27.09.2021 та 01.12.2021 - 13.12.2021 по електронній пошті між співробітниками позивача і відповідача, які додатково підтверджують факт надання послуг.

Відповідач просить долучити вказані докази до матеріалів справі на підставі ч. 3 ст. 269 ГПК України у зв`язку з тим, що позивачем лише у запереченнях на відзив на апеляційну скаргу порушено питання щодо відсутності будь-яких інших доказів надання послуг, окрім акту-прийому здачі послуг.

Колегія суддів вказує на те, що статтею 80 ГПК України чітко врегульовано порядок і строки подання доказів учасниками справи.

Так, згідно з ч. ч. 1, 2 та 3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч. ч. 4 та 5 ст. 80 ГПК України).

У розумінні наведених положень докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована.

У свою чергу, ст. 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Системний аналіз положень ст. ст. 80 та 269 ГПК України свідчить, що докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Частиною 8 ст. 80 ГПК України також передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Водночас, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому, суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №756/1529/15-ц).

На переконання колегії суддів, така обставина, як необхідність подання нових доказів у суді апеляційної інстанції на спростування позиції іншої сторони, викладеної в апеляційній скарзі чи відзиві, не може бути визнана поважною причиною неподання доказів у встановлений процесуальний строк. Надані відповідачем докази існували станом на день подання останнім відзиву на позовну заяву, однак не подавалися до суду першої інстанції разом з заявами по суті справи, а тому вказане виключає можливість їх прийняття судом апеляційної інстанції у порядку ст. 269 ГПК України.

За наведених підстав апеляційний суд не приймає до розгляду надані відповідачем роздруківки листування за періоди 17.09.2021 - 27.09.2021 та 01.12.2021 - 13.12.2021 по електронній пошті між співробітниками позивача і відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Зі встановлених місцевим господарським судом обставин справи убачається, що 24.05.2021 між Фізичною особою-підприємцем Юрасовим Сергієм Володимировичем (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа Екологія" (замовник) укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг по проведенню комплексу робіт з отримання дозвільних документів №27-21.

Відповідно до п. 1.1 договору з метою забезпечення правильного, своєчасного розроблення та оформлення документів цей договір є підставою виконавцю для надання інформаційно-консультаційних послуг по розробці систем менеджменту ДСТУ ISO 9001:2015, ДСТУ ISO 14001:2015.

Пунктом 4.2 договору визначено, що загальна вартість послуг складає 40000,00 грн без ПДВ. Передплата за послуги узгоджена обома сторонами і складає 100% від загальної суми.

Згідно з п. 5.1 договору послуги вважаються виконаними після факту надання інформаційно-консультаційних послуг, оригіналів договору та рахунків-фактур, а також актів прийому-передачі робіт.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що строк виконання робіт складає три місяці з моменту внесення передплати згідно з п. 4.2 цього договору.

Цей договір набирає сили з моменту його підписання представниками обох сторін, а також скріплення печатками і діє до 24.03.2022 включно (п. 9.1 договору).

Відповідно до платіжного доручення №2302 від 28.05.2021 на суму 40000,00 грн позивач здійснив попередню оплату послуг на користь відповідача у розмірі та на умовах, визначених п. 4.2 договору.

Позивач, звертаючись з даним позовом, посилався на те, що відповідач не виконав свої договірні зобов`язання та не надав обумовлені договором послуги.

11.10.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією, у якій просив повернути сплачені в якості попередньої оплати кошти у зв`язку з невиконанням зобов`язань. Відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять.

У зв`язку з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Екологія" звернулося до іншої особи та отримало послуги, обумовлені договором з відповідачем.

Так, 08.10.2021 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт Бізнес Консалт" укладено договір про надання послуг №5.10-21, предметом якого є надання послуг з сертифікації СУЯ відповідно до ДСТУ ISO 9001:2015 та надання послуг з сертифікації системи екологічного управління відповідно до ДСТУ ISO 14001:2015.

Пунктом 2.1 договору визначено, що вартість послуг виконавця без ПДВ складає 23366,67 грн, ПДВ 20% - 4673,33 грн. Загальна вартість з ПДВ складає 28040,00 грн.

Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що замовник оплачує послуги після підписання акту надання послуг протягом 5 (п`яти) календарних днів в порядку та на умовах передбачених договором.

Відповідно до платіжного доручення №2696 від 03.11.2021 на суму 28040,00 грн позивач здійснив оплату послуг за договором у повному обсязі.

З огляду на викладене, за доводами позивача виконання умов договору №27-21 Фізичною особою-підприємцем Юрасовим Сергієм Володимировичем втратило для Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Екологія" інтерес та спричинило збитки у вигляді оплати аналогічних послуг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Бізнес Консалт".

Наведе стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 40000,00 грн попередньої оплати за договором №27-21 від 24.05.2021 та відшкодування 28040,00 грн збитків, що полягають в оплаті аналогічних послуг на користь третьої особи.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Фізична особа-підприємець Юрасов Сергій Володимирович зазначив, що послуги за договором №27-21 від 24.05.2021 надані позивачу у повному обсязі.

На підтвердження цієї обставини відповідачем до матеріалів справи надано копію акту прийому-здачі послуг №27-21 до договору №27-21 від 24.05.2021 на суму 40000,00 грн. В акті сторонами зазначено, що послуги виконані в повному обсязі і на належному рівні та сторони взаємних претензій не мають. Відповідач зазначив, що вказаний акт підписаний уповноваженими представниками обох сторін без зауважень та заперечень, а отже є належним доказом на підтвердження факту надання послуг по договору.

Окрім того, відповідач вказав, що оскільки послуги за договором надано у повному обсязі, наведене виключає наявність збитків позивача у вигляді оплати аналогічних послуг на користь третьої особи.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, погодився з доводами відповідача та зазначив, що останнім підтверджено факт надання позивачу послуг за договором на суму 40000,00 грн, а тому відсутні підстави для повернення сплаченої позивачем суми попередньої оплати. Також, оскільки позивачем не доведено порушення умов договору відповідачем з огляду на встановлення факту надання послуг, Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа Екологія" не доведено протиправної поведінки відповідача, а також наявності усіх інших елементів складу такого виду господарської санкції як стягнення збитків.

З наведеними висновками Господарського суду міста Києва щодо відсутності підстав для задоволення заявленого позову погоджується і колегія суддів та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3 та 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 525 та 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як було зазначено вище, на підтвердження належного виконання зобов`язань з надання послуг відповідачем надано копію акту прийому-здачі послуг №27-21 на суму 40000,00 грн. Вказаний акт підписано уповноваженими представниками обох сторін без зауважень та заперечень і скріплено їх печатками. В акті сторонами підтверджено, що послуги виконані в повному обсязі і на належному рівні та сторони взаємних претензій не мають.

Разом з цим, у поданій апеляційній скарзі позивач наголошує на тому, що вказаний акт не містить дати його складання та не є первинним документом бухгалтерського обліку у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Тому такий акт не може слугувати підтвердженням здійснення господарської операції і надання послуг за договором.

Проте, апеляційний суд вважає вказані доводи необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до п. 5.2 договору про надання інформаційно-консультаційних послуг по проведенню комплексу робіт з отримання дозвільних документів №27-21 замовник зобов`язується направити на адресу виконавця отриманий і підписаний зі свого боку екземпляр акту прийому-передачі робіт не пізніше 10 календарних днів від дати отримання акту від виконавця. За наявності заперечень замовник зобов`язується повідомити про них виконавцю рекомендованим листом з повідомленням про вручення в термін не пізніше 3 днів від дня отримання від виконавця відповідних документів. Якщо мотивовані заперечення за актом не надійшли на адресу виконавця протягом 3 календарних днів від дати отримання від виконавця акту, послуги надані замовнику виконавцем вважаються прийнятими замовником.

Проте, під час розгляду справи в суді першої інстанції та при зверненні з апеляційною скаргою позивач не заперечував факту підписання акта з його боку. Позивач також не надав суду доказів наявності своїх заперечень до акта. Отже, послуги відповідно до п. 5.2 договору вважаються прийнятими належним чином.

За вказаних обставин, факт підписання акта директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Екологія" та скріплення його печаткою підприємства, відсутність заперечень та претензій до акта з боку позивача свідчить про фактичні обставини надання відповідачем послуг за договором та прийняття їх з боку замовника. При цьому, дефект відсутності в акті дати його складення не впливає на можливість підтвердження таким актом факту надання відповідачем відповідних послуг за договором.

Також слід зазначити, що підставою заявленого позову у справі є невиконання відповідачем зобов`язань за договором, а не їх невчасне виконання. Однак, позивач жодним чином не заперечує факт підписання ним акту, а лише посилається на відсутність дати його складення, яка впливає лише на момент виконання зобов`язань, а не на факт їх виконання чи невиконання.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачем підтверджено факт надання позивачу послуг за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг по проведенню комплексу робіт з отримання дозвільних документів №27-21 від 24.05.2021 на суму 40000,00 грн, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для повернення сплаченої позивачем суми попередньої оплати.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, для застосування такого виду господарської санкції (правового наслідку порушення зобов`язання) як стягнення збитків необхідна наявність всіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення:

- протиправної поведінки;

- збитків;

- причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника і збитками;

- вини.

При відсутності хоч б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає.

Проте, як було встановлено вище, відповідач надав позивачу послуги за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг по проведенню комплексу робіт з отримання дозвільних документів №27-21 від 24.05.2021 в повному обсязі.

Таким чином, позивачем не доведено порушення умов договору відповідачем, оскільки послуги були надані, а отже позивачем не доведено і протиправної поведінки відповідача та наявності усіх інших елементів складу такого виду господарської санкції як завдання збитків.

З огляду на викладене, укладення позивачем договору з іншою особою, отримання та оплата відповідних послуг не є наслідком дій відповідача, а тому не може слугувати підставою для покладення на Фізичну особу-підприємця Юрасова Сергія Володимировича збитків у розмірі 28040,00 грн.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо наявності підстав для стягнення збитків у зв`язку з невиконанням умов договору відповідачем, спростовуються встановленими вище обставинами справи.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення заявленого позову.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2022 у справі №910/707/22 прийнято з повним та усебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Екологія" не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги та відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною, а тому прийнята постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Екологія" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2022 у справі №910/707/22 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2022 у справі №910/707/22.

4. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Екологія".

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко