Рішення

від 04.10.2022 по справі 902/465/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2022 р. Cправа № 902/465/22

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт 2" (провулок Костя Широцького, буд. 14-Е, м. Вінниця, 21012)

до:Приватного підприємства "Карпати" (вул. Короленка,7, м. Вінниця, 21001)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу

Майструк Валентина Іванівна (вул. Соборна, 38, м. Вінниця, Вінницька обл., 21050)

про визнання правочину недійсним та поновлення обтяження

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Манзюк Х.О.

Представники сторін не з`явились

В С Т А Н О В И В :

17.06.2022 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Брайт 2" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного підприємства "Карпати" про визнання правочину недійсним та поновлення обтяження.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.06.2022 р. справу передано для розгляду судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 22.06.2022 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт 2" до Приватного підприємства "Карпати" про визнання правочину недійсним та поновлення обтяження - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

04.04.2022 р. від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків до позовної заяви, яки визначена судом поданою в строк встановлений ухвалою суду від 22.06.2022 р.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд вважає їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.

Ухвалою суду від 07.07.2022 р. відкрито провадження у справі № 902/465/22. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 05.08.2022 р. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та на стороні відповідача Приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Майструк Валентину Іванівну (вул. Соборна, 38, м. Вінниця, Вінницька обл., 21050).

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача та представник третьої особи ОСОБА_1.

Представники відповідача та третьої особи Приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Майструк Валентина Іванівна не з`явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 07.07.2022 р.

Суд зазначає, що 03.08.2022 р. на адресу суду надійшла заява від представника відповідача про слухання справи без участі відповідача, яку суд долучає до матеріалів справи.

За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 05.08.2022 р. повідомлено учасників справи про підготовче засідання, що відбудеться 07.09.2022 р.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача Представники відповідача та третіх осіб не з`явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 05.08.2022 р.

За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 07.09.2022 повідомлено учасників справи про судовий розгляд справи по суті, що відбудеться 04.10.2022 р.

На визначену дату судом в судове засідання представники позивача, відповідача та третіх осіб не з`явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 07.09.2022.

При цьому, суд зазначає, що від представника позивача та третьої особи ОСОБА_1 надійшла заява (вх. № канц. 01-34/8311/22) про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника, при цьому просить суд врахувати заяву представника відповідача ПП «Карпати» про визнання позову в повному обсязі.

Зокрема від 05.10.2022 від приватного нотаріуса Майструк Валентини Іванівни надійшла заява (вх. № канц. 01-34/8398/22) про розгляд справи за її відсутності.

Крім того, судом взято до уваги, заяву представника відповідача від 03.08.2022 (вх. № канц. 01-34/6366/22) в якій останній позов визнає в повному обсязі та просить суд розгляд справи здійснювати за відсутності уповноваженого представника.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідачів.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що учасники належним чином були повідомлені про дане судове засідання. Неявка останніх є підставою до розгляду справи за їх відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

В якості заявлених позовних вимог позивачем зазначається, що 30.05.2022 між ТОВ «Брайт 2» та ПП «Карпати» було укладено договір від 30.06.2022 про внесення змін до іпотечного договору №0003/07/2-КС від 19.10.2007, зокрема, згідно умов якого сторони домовилися внести зміни до п. 1.1 Іпотечного договору №0003/07/20-КС від 19.10.2007, за реєстровим номером №5080 посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Майструк В.І. та викласти його в такій редакції: « 1.1 Сторони домовились, що сума заборгованості по кредитному договору №0003/07/20-КС від 19.10.2007 станом на день укладення цього договору складає 22003213,28 (двадцять два мільйони три тисячі двісті тринадцять) гривень 28 копійок. В разі оплати до 31.05.2022 з сторони Іпотекодержателя Приватного підприємства «Карпати» або ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 6000000 (шість мільйонів) гривень, то Іпотекодержатель погоджується припинити іпотеку та зняти заборону відчуження майна, яке є предметом іпотеки за Договором іпотеки від 19.10.2007 реєстровий номер 5080, а саме: 21/100 частки будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_2 , загальною площею 5762,7 кв.м., до складу якого входять: виробнича будівля, позначена на плані літ. «Б», 1954 р.п., автомобільна бункерна естакада, позначена на плані літ. №2., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , про що має скласти і подати відповідне повідомлення про припинення іпотеки до нотаріуса. В разі належної оплати в розмірі 6000000 (шість мільйонів) гривень вважається, що Боржник виконав в повному обсязі всі свої зобов`язання по кредитному договору 0003/07/20-КС від 19.10.2007 року з усіма змінами та доповненнями».

31.05.2022 на підставі вищевказаного договору від імені ТОВ «Брайт 2» було складено Повідомлення №31052022/1 від 31.05.2022 року адресоване приватному нотаріусу про те, що в зв`язку із виконанням гр. ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зобов`язань по кредитному договору 0003/07/20-КС від 19.10.2007 року ТОВ «БРАЙТ 2» просить припинити іпотеку та зняти заборону відчуження майна, яке було предметом іпотеки за Договором іпотеки від 19.10.2007 реєстровий номер 5080.

31.05.2022 року на підставі вищевказаного повідомлення приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Майструк Валентиною Іванівною було проведено реєстраційні дії щодо припинення іпотеки, а саме припинено іпотеку за номером 32913857 та припинено обтяження (заборону) за номером 46953208 (спеціальний розділ) (номер обтяження до 01.01.2013 р. - 5870408).

Разом з тим, за доводами позивача даний правочин мав би відбуватись лише за рішенням Загальних зборів, натомість відповідного рішення Загальні збори не приймали і відповідного протоколу не підписували, внаслідок чого даний правочин є недійсним. Крім того, представником позивача зазначається, що Приватним підприємством «Карпати» та ОСОБА_2 грошові коштів в сумі 6 000 000,00 грн не сплачені. Зокрема зазначається про невідповідність укладеного договору про зміни до іпотечного договору відповідно до умов чинного законодавства, оскільки останній укладено в простій письмовій формі та не зареєстровано.

Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне:

19.10.2007 між ОСОБА_2 та Акціонерний комерційний банк «Форум» було укладено кредитний договір №0003/07/20-КС від 19.10.2007 за яким ОСОБА_2 було видано кредити на загальну суму 760 000,00 доларів США.

19.10.2007 р. між ПП "Карпати" та АКБ "Форум" (правонаступник ПАТ "Банк Форум") було укладено договір іпотеки за реєстровим номером №5080 посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Майструк В. І.

Відповідно до умов укладеного договору - Іпотекодавець (ПП "Карпати") забезпечує виконання Боржником зобов`язань, що випливають з укладеного між Боржником (ПП "Карпати") та Іпотекодержателем (АКБ "Форум") Кредитного договору № 0002/07/20-КС від 19.10.2007 р. та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, за умовами якого Боржник зобов`язаний повернути Іпотекодержателю кредитні кошти в розмірі 500 000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення 17.10.2014 р., сплачувати нараховані проценти за користування кредитними коштами з розрахунку 12,5 відсотків річних і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених Кредитним договором і цим договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги (п.1.1. договору).

Предметом іпотеки є нерухоме майно: 21/100 (двадцять одна сота) частка будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_2 , загальною площею 5762,7 кв.м., яка належить Іпотекодавцю на підставі Договору кулівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Свириденком А.В. 26.10.2005 р., зареєстрованого в реєстрі за №3457, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 26.10.2005 р. за номером 920604, що підтверджується витягом про реєстрацію №1653581 від 26.10.2005 р. зареєстрованого Комунальним підприємством "Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" 31.10.2005 р. за реєстраційним номером 274 і записаного в реєстрову книгу № 6.

Судом встановлено, що на підставі даного договору були внесені відомості до відповідних державних реєстрів, а саме записи про іпотеку від 19.10.2007 р. номер обтяження 32913857 та заборона від 19.10.2007 року номер обтяження №587040.

24.02.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (код ЄДРПОУ 41264766) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брайт 2" (код ЄДРПОУ: 38055098) було укладено договір про відступлення прав (цесії) за іпотечним договором (від 19.10.2007 р. укладеного між ПП "Карпати" та АКБ "Форум" (правонаступник ПАТ "Банк Форум") за реєстровим номером №5080 посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Майструк В. І.), даний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н.В., реєстровий номер 453 (а.с. 10-11).

Умовами договору погоджено, що у зв`язку з укладенням 24.02.2021 р. між Первісним Іпотекодержателем та Новим Іпотекодержателем договору №0003/07/20-КС/1 про відступлення прав вимоги за кредитним договором, укладеним між публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (код ЄДРПОУ 21574573) та ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , було відступлено право вимоги за Кредитним договором Новому Іпотекодержателю - Товариству з обмеженою відповідальністю "Брайт 2" (код ЄДРПОУ: 38055098).

В якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та ОСОБА_3 , було укладено Іпотечний договір - 1, який був посвідчений 19.10.2007 року Майструк В.І., приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області за реєстровим №5080; та Іпотечний договір-2, який був посвідчений 29.09.2008 року Миронюк Н.В. приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу за реєстровим №2668, право вимоги за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Інвестхіллс Веста", код за ЄДРПОУ: 41264766, на підставі договору про відступлення прав вимоги за Іпотечними договорами, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", посвідченого Юдіним М.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 26.03.2019 р. та зареєстрованого в реєстрі за №254.

В порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний Іпотекодержатель відступає (передає), а Новий Іпотекодержатель набуває (приймає) належні Первісному Іпотекодержателю права за іпотечним договором (надалі - "Відступлені права"), включаючи, але не обмежуючись, у разі невиконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором, право задовольнити свої вимоги за Кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором.

З моменту набуття чинності цим договором до Нового Іпотекодержателя переходять усі права і зобов`язання Первісного Іпотекодержателя у зобов`язаннях, що виникли на підставі Іпотечного договору, в обсязі та на умовах, що існують на момент набрання чинності цим Договором.

Предметом іпотеки за Договором іпотеки 1 є нерухоме майно, а саме: 21/100 (двадцять одна сота) частка будинковолодіння, загальною площею 5762,7 кв.м. виробнича будівля, позначена на плані літ. „Б", 1954 рок побудови, автомобільна бункерна естакада, позначена на плані літ. №2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , заставна вартість предмету іпотеки за іпотечним договором складає 3182262,00 гривень (три мільйона сто вісімдесят дві гривні двісті шістдесят дві гривні 00 копійок).

Предметом іпотеки за Договором іпотеки 2 є нерухоме майно, а саме: земельна ділянка площею 0,6526 га, призначення земельної ділянки-для ведення підсобного сільського господарства, кадастровий номер 0520682803:02:011:0100, розташована за адресою: Вінницька обл., Вінницький р., с. Лука- Мелешківська, Тиврівське шосе, земельна ділянка б/н, заставна вартість предмету іпотеки за іпотечним договором складає 364580,00 гривень (триста шістдесят чотири тисячі п`ятсот вісімдесят гривень 00 копійок).

Тобто, відповідно до умов укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (код ЄДРПОУ 41264766) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брайт 2" (код ЄДРПОУ: 38055098) договору, було відступлено право вимоги, зокрема, і по договору іпотеки від 19.10.2007 р. реєстровий номер 5080 (п.2.1), предметом якого є 21/100 частки будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_2 , загальною площею -762.7 кв. м., до складу якого входять: виробнича будівля, позначена на плані літ. "Б", 1954 р. побудови, автомобільна бункерна естакада, позначена на плані літ. №2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . (п.2.4 договору).

В подальшому у травні 2022 від боржника ОСОБА_2 який також є засновником ПП «Карпати» (майновий поручитель - іпотекодавець) надійшло звернення з пропозицією врегулювання кредитної заборгованості, а саме погашення коштів з сторони ОСОБА_2 в певній частині, а зі сторони ТОВ «Брайт 2» вивільнити з під іпотеки майно належне майновому поручителю ПП «Карпати» вищевказане нерухоме майно.

30.05.2022 між ТОВ «Брайт 2» та ПП «Карпати» було укладено договір від 30.06.2022 про внесення змін до іпотечного договору №0003/07/2-КС від 19.10.2007, зокрема, згідно умов якого сторони домовилися внести зміни до п. 1.1 Іпотечного договору №0003/07/20-КС від 19.10.2007, за реєстровим номером №5080 посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Майструк В.І. та викласти його в такій редакції: « 1.1 Сторони домовились, що сума заборгованості по кредитному договору №0003/07/20-КС від 19.10.2007 станом на день укладення цього договору складає 22003213,28 (двадцять два мільйони три тисячі двісті тринадцять) гривень 28 копійок. В разі оплати до 31.05.2022 року з сторони Іпотекодержателя Приватного підприємства «Карпати» або ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 6000000 (шість мільйонів) гривень, то Іпотекодержатель погоджується припинити іпотеку та зняти заборону відчуження майна, яке є предметом іпотеки за Договором іпотеки від 19.10.2007 реєстровий номер 5080, а саме: 21/100 частки будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_2 , загальною площею 5762,7 кв.м., до складу якого входять: виробнича будівля, позначена на плані літ. «Б», 1954 р.п., автомобільна бункерна естакада, позначена на плані літ. №2., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , про що має скласти і подати відповідне повідомлення про припинення іпотеки до нотаріуса. В разі належної оплати в розмірі 6000000 (шість мільйонів) гривень вважається, що Боржник виконав в повному обсязі всі свої зобов`язання по кредитному договору 0003/07/20-КС від 19.10.2007 року з усіма змінами та доповненнями».

31.05.2022 на підставі вищевказаного договору від імені ТОВ «Брайт 2» було складено Повідомлення №31052022/1 від 31.05.2022 року адресоване приватному нотаріусу про те, що в зв`язку із виконанням гр. ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зобов`язань по кредитному договору 0003/07/20-КС від 19.10.2007 року ТОВ «БРАЙТ 2» просить припинити іпотеку та зняти заборону відчуження майна, яке було предметом іпотеки за Договором іпотеки від 19.10.2007 реєстровий номер 5080.

31.05.2022 року на підставі вищевказаного повідомлення приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Майструк Валентиною Іванівною було проведено реєстраційні дії щодо припинення іпотеки, а саме припинено іпотеку за номером 32913857 та припинено обтяження (заборону) за номером 46953208 (спеціальний розділ) (номер обтяження до 01.01.2013 р. - 5870408).

При цьому, за доводами позивача даний правочин порушив права позивача та третьої особи ОСОБА_1 , який є учасником ТОВ «Брайт-2» та володіє 95 % статутного капіталу, оскільки, рішення щодо укладення спірного договору мало б відбуватись лише за рішенням Загальних зборів, натомість відповідного рішення Загальні збори не приймали і відповідного протоколу не підписували, внаслідок чого даний правочин є недійсним. Крім того, представником позивача зазначається, що Приватним підприємством «Карпати» та ОСОБА_2 грошові коштів в сумі 6 000 000,00 грн не сплачені. Зокрема зазначається про невідповідність укладеного договору про зміни до іпотечного договору відповідно до умов чинного законодавства, оскільки останній укладено в простій письмовій формі та не зареєстровано, що і стало підставою звернення позивача до суду.

За наслідками розгляду справи су дійшов наступних висновків.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Процесуально-правовий зміст захисту права, закріпленого у Господарському процесуальному кодексі України, полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. (ст.4 ГПК України).

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 р. поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Предметом позову є визнати недійсним договору від 30.06.2022 про внесення змін до іпотечного договору № 0003/07/2-КС від 19.10.2007 укладеного між ТОВ «Брайт-2» та ПП «Карпати» та повідомлення № 31052022/1 від 31.05.2022 про припинення обтяжень за Іпотечним договором від 19.10.2007 реєстровий № 5080 та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію припинення обтяжень та поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з моменту вчинення первинних записів (з 19.10.2007) запис про обтяження нерухомого майна іпотекою та забороною на нерухоме майно, а саме: номер запису про іпотеку № 32913857 від 19.10.2007 та номер запису про обтяження № 46953208 (спеціальний розділ) (номер обтяження до 01.01.2013 - 5870408) від 19.10.2007 щодо об`єкта нерухомого майна а саме: 21/100 частки будинковолодіння, що знаходиться в м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4, загальною площею 5762,7 кв.м., до складу якого входять: виробнича будівля, позначена на плані літ. «Б», 1954 р.п., автомобільна бункерна естакада, позначена на плані літ. №2., що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).»

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до п. 2.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов`язаних з виконанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК. Отже, крім учасників правочину, а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів, позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

У постанові від 01.07.2015р. по справі № 3-327гс15 Верховний суд України висловив правову позицію відповідно до якої учасник може оспорити договір, укладений господарським товариством, якщо обґрунтує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" визначено права учасників товариства:

а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;

б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;

в) вийти в установленому порядку з товариства;

г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;

д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Відповідно до ст. 143 ЦК України установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 115 ЦК України господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Відповідно до ст. 145 ЦК України управління товариством з обмеженою відповідальністю здійснюється загальними зборами його учасників та виконавчим органом (колегіальним або одноособовим).

Відповідно до Статуту «Брайт 2» (код ЄДРПОУ 38055098) учасниками даного товариства є: ОСОБА_1 - 95% та ОСОБА_4 - 5%. Статутний капітал товариства складає 50000 грн. (п.4.1, п. 5.2 Статуту).

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 98 ЦК України, рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Слід звернути увагу суду, що Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» в даному випадку є спеціальним законом.

Відповідно до п.8.5 Статуту, рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50% вартості чистих активів Товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно Загальними зборами Учасників.

Відповідно до п.8.8.3 рішення Загальних зборів оформлюється Протоколом.

Відповідно до довідки бухгалтерії ТОВ «Брайт 2» вартість чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу становить 2121900 грн.

Тобто, фактично договір про внесення змін до договору іпотеки і повідомлення про зняття іпотеки передбачає втрату товариством вимог майже на суму 22003213,28 грн. - 6000000 грн. = 16003213,28 грн. Так, само і повідомлення про припинення іпотеки, що забезпечує основний договір (кредитний договір), передбачає звільнення майна з обтяження іпотекою на суму забезпечення, тобто 22003213,28 грн., що в даному випадку більше 50% вартості чистих активів товариства, а це 2121900 / 2 = 1060950 грн.

Тому, вчинення даних правочинів мало б відбуватись лише за рішенням Загальних зборів.

Проте відповідного рішення Загальні збори не приймали і відповідного протоколу не підписували.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», значний правочин, правочин із заінтересованістю, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення.

Сторонами по справі не представлено суду, відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, належних та допустимих доказів наступного схвалення оспорюваного правочину (договору) позивачем.

Натомість учасниками ТОВ «Брайт 2» проведені Загальні збори, у відповідності де було вирішено що правочини, - договір від 30.05.2022 про внесення змін до іпотечного договору №0003/07/2-КС від 19.10.2007 та повідомлення №31052022/1 від 31.05.2022 про припинення іпотеки, яке було подано приватному нотаріусу Майструк В.І. визнати такими, що порушують права та законні інтереси як товариства так і учасників товариства та є незаконними, так як вчиненні всупереч чинного законодавства і Статуту товариства. Відповідно дані правочини є не погодженими (не схваленими) товариством. Крім того, було вирішено звернутись до суду з метою поновлення порушених прав та законних інтересів товариства шляхом визнання недійсними (незаконними) : договору від 30.05.2022 про внесення змін до іпотечного договору №0003/07/2-КС від 19.10.2007 укладеному між ТОВ «Брайт 2» та ПП «Карпати» та повідомлення №31052022/1 від 31.05.2022 про припинення обтяжень за Іпотечним договором від 19.10.2007 року реєстровий №5080.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Укладення директором ТОВ «Брайт 2» оспорюваного правочину (договору) вчинено з порушенням корпоративних прав позивача щодо управління справами.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до положень ст. ст. 202, 203, 204 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

За змістом ст.ст. 6, 626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно ст.ст. 628, 638 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV від 05.06.2003 обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством (зокрема, це Тимчасовий порядок державної реєстрації іпотек, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 410 від 31 березня 2004 року та Інструкція про порядок заповнення повідомлень та ведення Державного реєстру іпотек). У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Державну реєстрацію обтяження нерухомого майна іпотекою згідно з п. 2 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек покладено на державні нотаріальні контори та приватних нотаріусів, які уклали договори з адміністратором Реєстру, тобто з ДП «Інформаційний центр Мін`юсту». Підставою для державної реєстрації є повідомлення іпотекодержателя (Додаток 1 до Інструкції про порядок заповнення повідомлень та ведення Державного реєстру іпотек). Пункт 2 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек називає повідомленням документ, який складається іпотекодержателем або уповноваженою ним особою з метою внесення запису до Реєстру, а також змін і додаткових відомостей до запису, виключення запису з Реєстру. При цьому згідно з п. 25 вказаного Тимчасового порядку виключення запису відбувається у разі надіслання іпотекодержателем протягом 10 днів після виконання зобов`язання, забезпеченого іпотекою, письмового повідомлення про виключення запису з Реєстру або ж на підставі рішення суду. Тобто виключення запису з Реєстру відбувається у разі припинення самої іпотеки. Відповідно до ч. 4 с. 3 Закону України «Про іпотеку» вона має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

У ст. 17 вказаного Закону перераховуються підстави припинення іпотеки, однак, зміна предмета іпотеки серед таких підстав відсутня, оскільки така зміна є лише зміною істотних умов іпотечного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 вказаного Закону зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню та підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.

Так згідно з п. 20 вказаного Тимчасового порядку до повідомлення про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою (Додаток 3 до Інструкції про порядок заповнення повідомлень та ведення Державного реєстру іпотек) додається текст змін і додаткових відомостей, внесених до іпотечного договору, документ про плату за внесення змін і додаткових відомостей до запису.

Суд зауважує, що до матеріали справи не містять доказів нотаріального посвідчення та державної реєстрації спірного договору.

У свою чергу, підстави припинення іпотеки передбачені статтею 17 Закону України «Про іпотеку», до яких зокрема належать: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізація предмета іпотеки відповідно до цього закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених законом.

Водночас, судом встановлено, що відповідно до довідок ТОВ «Брайт 2» від 08.06.2022 вбачається, що грошові кошти від ПП «Карпати» не поступали, а по кредитному договору так і рахується заборгованість на суму 22 003 213,28 грн, тобто боржником не припинено основне зобов`язання.

Проаналізувавши викладені сторонами посилання та зазначені норми законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку про задоволення позову щодо визнання недійсним договору від 30.05.2022 про внесення змін до іпотечного договору № 0003/07/2-КС від 19.10.2007 укладеного між ТОВ «Брайт-2» та ПП «Карпати».

Щодо вимоги позивача про припинення обтяжень за Іпотечним договором від 19.10.2007 реєстровий № 5080 та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію припинення обтяжень та поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з моменту вчинення первинних записів (з 19.10.2007) запис про обтяження нерухомого майна іпотекою та забороною на нерухоме майно, а саме: номер запису про іпотеку № 32913857 від 19.10.2007 та номер запису про обтяження № 46953208 (спеціальний розділ) (номер обтяження до 01.01.2013 - 5870408) від 19.10.2007 щодо об`єкта нерухомого майна а саме: 21/100 частки будинковолодіння, що знаходиться в м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4, загальною площею 5762,7 кв.м., до складу якого входять: виробнича будівля, позначена на плані літ. «Б», 1954 р.п., автомобільна бункерна естакада, позначена на плані літ. №2., що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4 суд зазначає наступне.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно вимог до абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав) (абз 3 ч. 3 ст. 26 Закону).

З огляду на зазначену норму закону та у зв`язку із визнанням договору від 30.05.2022 про внесення змін до іпотечного договору № 0003/07/2-КС від 19.10.2007 укладеного між ТОВ «Брайт 2» та ПП «Карпати» недійсним, запис припинення обтяжень за Іпотечним договором від 19.10.2007 реєстровий № 5080 та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію припинення обтяжень скасувати та підлягає поновленню в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з моменту вчинення первинних записів (з 19.10.2007) запис про обтяження нерухомого майна іпотекою та забороною на нерухоме майно, а саме: номер запису про іпотеку № 32913857 від 19.10.2007 та номер запису про обтяження № 46953208 (спеціальний розділ) (номер обтяження до 01.01.2013 - 5870408) від 19.10.2007 щодо об`єкта нерухомого майна а саме: 21/100 частки будинковолодіння, що знаходиться в м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4, загальною площею 5762,7 кв.м., до складу якого входять: виробнича будівля, позначена на плані літ. «Б», 1954 р.п., автомобільна бункерна естакада, позначена на плані літ. №2., що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4.

Враховуючи викладене, позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).

Відповідно до приписів частини 3 та 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 року у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судами обставин справи, колегія суддів зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає з статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

Також Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи наведене, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 226, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір від 30.05.2022 про внесення змін до іпотечного договору № 0003/07/2-КС від 19.10.2007 укладеного між ТОВ «Брайт 2» та ПП «Карпати» та повідомлення № 31052022/1 від 31.05.2022 про припинення обтяжень за Іпотечним договором від 19.10.2007 реєстровий № 5080.

3. Скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію припинення обтяжень та поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з моменту вчинення первинних записів (з 19.10.2007) запис про обтяження нерухомого майна іпотекою та забороною на нерухоме майно, а саме: номер запису про іпотеку № 32913857 від 19.10.2007 та номер запису про обтяженн № 46953208 (спеціальний розділ) (номер обтяження до 01.01.2013 - 5870408) від 19.10.2007 щодо об`єкта нерухомого майна а саме: 21/100 частки будинковолодіння, що знаходиться в м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4, загальною площею 5762,7 кв.м., до складу якого входять: виробнича будівля, позначена на плані літ. «Б», 1954 р.п., автомобільна бункерна естакада, позначена на плані літ. №2, що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та на електронні адреси: позивача - veteran_legal@ukr.net., третьої особи vmaistruk77@gmail.com.

Повне рішення складено 13 жовтня 2022 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (провулок Костя Широцького, буд. 14-Е, м. Вінниця, 21012)

3 - відповідачу (вул. Короленка,7, м. Вінниця, 21001)

4,5 - третім особам (АДРЕСА_1) (вул. Соборна, 38, м.

Вінниця, Вінницька обл., 21050)