Рішення

від 12.10.2022 по справі 907/492/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2022 р. м. УжгородСправа № 907/492/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-словацького підприємства Фем-Інвест, м. Ужгород

про стягнення 430 278,15 грн

Секретар судового засідання Соханич В.М.

представники сторін не викликались

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ

Позивач заявив позов до Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-словацьке підприємство «ФЕМ-ІНВЕСТ» про стягнення заборгованості по оренді земельної ділянки у розмірі 430 278,15 грн. Позов заявлено з посиланням на статті 610, 651, 693 ЦК України.

Ухвалою суду від 25.07.2022 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 6 454,19 грн сплаченого судового збору.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду була надіслана на його офіційну юридичну адресу та вручена 05.09.2022, про що зроблено відмітку на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Правова позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору оренди землі № 1848 від 18.05.2016, не сплачував орендної плати, внаслідок чого станом на червень 2022 року за ним рахується заборгованість по орендній платі в розмірі 430 278,15 грн.

Заперечення відповідача

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

18.05.2016 року між Департаментом Ужгородської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю українсько-словацьке підприємство ФЕМ-ІНВЕСТ, м. Ужгород було укладено договір оренди землі №1848.

Відповідно до п. 1 предметом цього договору є, що Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під виробничими будівлями та спорудами для їх обслуговування (цільове призначення згідно відомостей з ДЗК для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, машинобудівної та іншої промисловості) по вул. Гранітній, 14 в м. Ужгород кадастровий номер 2110100000:60:001:0173.

Відповідно до п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 13 474 кв. м.

Договір укладено на строк до 09.11.2018 (пункт 8 договору). Водночас, після закінчення строку дії договору оренди відповідачем земельну ділянку позивачу не повернуто.

Відповідно до п. 19 договору, підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Ужгородської міської ради від 09.11.2015 №1882. Передача земельної ділянки в оренду здійснилася з розробленням проекту її відведення.

Пунктом 40 даного договору передбачено, що вказаний договір набирає чинності після підписання сторонами та проведення державної реєстрації.

За умовами договору в п.5 зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 13 474 кв. м. на час укладення договору та відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки виданої управлінням Держзеагенства в Ужгородському р-ні Закарпатської обл. №88/86-17 від 19.01.2016 становить 10 824 607,38 грн.

Відповідно до пункту 11, орендна плата вноситься Орендарем, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця в розмірі 27 061,52 грн на рахунок орендодавця.

Пунктом 12 договору встановлено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

За доводами позивача, розмір орендної плати повинен сплачуватись згідно нормативно-грошової оцінки чинної на день справляння податків, що Відповідачем зроблено не було, а натомість допущено значну заборгованість, яку необхідно сплатити до місцевого бюджету.

Сторони погодили, що Департамент міського господарства в односторонньому порядку вносить зміни до даного договору при зміні розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, ставок земельного податку та ставок орендної плати відповідно до змін чинного законодавства (п.27 Договору оренди).

У відповідності до Закону України "Про оренду землі", Податкового кодексу України розмір орендної плати (плати за землю) переглядається щороку, в залежності від визначеного Державною службою статистики України індексу споживчих цін за попередній рік.

Згідно п.8 підрозділу 6 Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що до земельних ділянок несільськогосподарського призначення індекс споживчих цін за 2016 рік встановлено на рівні 106 %.

Департамент міського господарства, переглянувши розмір плати за землю в односторонньому порядку, шляхом збільшення на відповідний коефіцієнт індексації за 2016, про що ТОВ Відповідач - ТОВ Спільне Українсько-Словацьке підприємство "ФЕМ- ІНВЕСТ" весь період користується земельною ділянкою, оскільки на даній земельній ділянці, наявне нерухоме майно, яке на праві приватної власності належить відповідачу, у зв`язку з цим нарахування здійснювалися у відповідності до умов договору оренди землі №1318 від 02.08.2010.

Припинення договору оренди землі не припиняє обов`язку ТОВ Спільне Українсько-Словацьке підприємство "ФЕМ- ІНВЕСТ" щодо сплати орендної плати за період з квітня 2021 року по червень 2022 року, і в даний період відповідач користується земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:60:001:0173 площею 13 474 кв. м. по вул. Гранітна, 14 у м. Ужгороді, поза як на вказаній земельній ділянці наявне нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ТОВ Спільне Українсько-Словацьке підприємство "ФЕМ- ІНВЕСТ".

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 253573022 від 20.04.2021 підтверджується наявність у відповідача на даній земельній ділянці нерухомого майна.

Орендар земельної ділянки зобов`язаний: своєчасно сплачувати орендну плату; виконувати інші обов`язки передбачені ст. 96 3К України згідно п. 30 розділу «Інші права та обов`язки сторін» Договору оренди землі.

Відповідно до п. 30 розділу «Інші права та обов`язки сторін» Договору оренди землі, сторони погодили, що неповернення земельної ділянки не звільняє Орендаря від сплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за фактичне користування земельною ділянкою вноситься у розмірах, визначених розділом орендна плата цього Договору. Нарахування орендної плати припиняється з дати оформлення акта приймання-передачі (повернення) земельної ділянки. Плата за землю в цьому випадку вноситься у розмірах, визначених договором оренди землі № 1848 від 18.05.2016.

Однак, відповідачем порушено умови договору щодо внесення орендної плати за користування земельною ділянкою в установлених в договорі сумах та строки.

З розрахунку заборгованості вбачається, що за період з квітня 2021 року по червень 2022 року у відповідача наявний борг перед позивачем в розмірі 430 278,15 грн.

З метою досудового врегулювання спору, Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради було направлено на адресу ТОВ Спільне Українсько-Словацьке підприємство "ФЕМ-ІНВЕСТ" претензії з розрахунками заборгованості по орендній платі № 30/01-13/174 від 08.06.2022 з вимогою погасити заборгованість.

Однак, вимоги залишені без відповіді та задоволення, у зв`язку з чим Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з ТОВ Спільне Українсько-Словацьке підприємства "ФЕМ- ІНВЕСТ" 430 278,15 грн заборгованості в примусовому порядку.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди землі.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Судом встановлено, що згідно п. 1 Договору його предметом є надання Орендодавцем Орендареві права на платне користування земельною ділянкою під виробничими будівлями та спорудами для їх обслуговування (цільове призначення згідно відомостей з ДЗК для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, машинобудівної та іншої промисловості) по вул. Гранітній, 14 в м. Ужгород кадастровий номер 2110100000:60:001:0173.

Відповідно до п. 19 договору, підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Ужгородської міської ради від 09.11.2015 року №1882. Передача земельної ділянки в оренду здійснилася з розробленням проекту її відведення.

Згідно з частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п. в ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ЗУ «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд констатує, що факт припинення договору оренди землі не припиняє обов`язку ТОВ СУСП «Фем-Інвест» щодо сплати орендної плати за період з квітня 2021 року по червень 2022 року, оскільки зважаючи на наявністю належного відповідачу майна він і в даний період користується земельною ділянкою площею 13420 кв.м. по вул. Гранітній, 14 в м. Ужгороді.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті орендної оплати за користування земельною ділянкою у розмірі 430 278,15 грн (з квітня 2021 року по червень 2022 року), відповідачем у ході розгляду справи у встановленому законом порядку не спростовано та не заперечено, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті орендної оплати за користування земельною ділянкою, однак, доказів їх виконання суду подано не було.

В ході судового розгляду, відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 86 ГПК України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищенаведене та оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на відповідача покладається 6 454,19 грн витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 80, 129, 165, 236, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-словацького підприємства Фем-Інвест(88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вул. Гранітна, буд. 14, код ЄДРПОУ 31682629) на користь Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород (88000, м. Ужгород, пл. Поштова, 3 код ЄДРПОУ 36541721) суму 430 278,15 грн (чотириста тридцять тисяч двісті сімдесят вісім гривень15 коп.) заборгованості по орендній платі, а також 6 454,19 грн (шість тисяч чотириста п`ятдесят чотири гривні 19 коп.) на відшкодування судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 12.10.2022

Суддя Л.В. Андрейчук