Рішення

від 11.10.2022 по справі 920/683/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.10.2022м. СумиСправа № 920/683/22

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Сумської міської ради;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Сервіс+»

про стягнення 137928 грн 85 коп.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач звернувся з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти в розмірі 137928 грн. 85 коп. за використання земельної ділянки без оформлення договору оренди за період з 01.01.2019 по 31.12.2021.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач є власником нежитлових приміщень. Нежитлові приміщення розміщені на земельній ділянці, яка належить позивачу. Відповідач не врегулював з позивачем орендні відносини, а саме шляхом укладення договору оренди. В той же час, у відповідача виник обов`язок сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою до державного бюджету. Відповідач орендну плату не сплачував, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом. Позивач стверджує, що ухилення відповідача від обов`язкової сплати коштів за фактичне використання земельної ділянки є підставою для застосування положень ст.ст. 1212, 1214 ЦК України.

Ухвалою суду від 09.09.2022 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

23.09.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №4506), у якому він позовні вимоги визнав частково в розмірі 62303 грн 16 коп. (в розмірі земельного податку), у іншій частині вимог проти позову заперечує, зазначаючи, що він є власником нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, лише з 24.09.2020 р.

05.10.2022 позивачем подано відповідь на відзив№253/22юр від 04.10.2022 (вх. №4731), в якій наголошує на обґрунтованості позовних вимог та просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант-Сервіс+» є власником нерухомого майна (нежитлові приміщення площею: адміністративний корпус (контора) А-1 - 221,4 кв.м., склад Б - 223,6кв.м., контора з прибудовою В - 74,5кв.м., склад Е - 600,8 кв.м., навіс О, кіоск Д, огорожа 1-2), розташованого за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. 2-а Залізнична, 1, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.11.2021 (а.с. 19).

Зазначене майно Відповідача розташовується на земельній ділянці площею 0,2793 га комунальної форми власності, кадастровий номер 5910136600:06:005:0027, цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, власником якої є Сумська міська рада, що підтверджується витягом з ДЗК від 07.11.2017 (а.с. 16-18).

Рішенням Сумської міської ради від 27.04.2016 №707-МР вказану земельну ділянку надано в оренду ТОВ «Гарант-Сервіс+» строком на 5 років під розміщеною виробничою базою та встановлено орендну плату в розмірі 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

15.11.2021 Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, як уповноважений орган позивача, направив на адресу відповідача лист про усунення порушень земельного законодавства, в якому наполягав на укладенні з Сумською міською радою договору оренди спірної земельної ділянки з метою усунення порушень вимог земельного законодавства, проте до цього часу договір оренди земельної ділянки до цього часу між сторонами не укладено.

Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Сумській області, зазначеної в листі від 19.11.2021, відповідач сплачував земельний податок у 2019-2021 роках.

Позивач зазначає, що листом від 27.01.2022 відповідача було проінформовано про те, що оскільки він використовував спірну земельну ділянку кадастровий номер 5910136600:06:005:0027 без оформленого права на неї та не сплачував у повному обсязі плату за землю в період з 01.01.2019 по 31.12.2021, розмір втрат міського бюджету Сумської міської територіальної громади склав 137928 грн 85 коп., які відповідачу було запропоновано сплатити в 10-тиденний термін з дати отримання даного листа.

Таким чином, станом на день звернення із даним позовом до суду, договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 5910136600:06:005:0027 між Сумською міською радою та ТОВ «Гарант-Сервіс+» не укладено, орендна плата відповідачем не сплачується.

Суд погоджується з доводами позивача, що відповідач продовжує використовувати земельну ділянку, що підтверджується вказаними витягами, які доводять, що відповідач є власником нежитлових приміщень, які розташовані на спірній земельній ділянці.

Позивач під час звернення з позовом до суду нарахував відповідачу 137928 грн 85 коп. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за період з 01.01.2019 по 31.12.2021.

Відповідач не заперечує факт користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136600:06:005:0027 та знаходження на ній нерухомого майна, що належить відповідачу на праві власності з 24.09.2020 по 31.12.2021, проте зазначає, що власником нежитлових приміщень, які розташовані на вказаній земельній ділянці протягом 2019 року та по 23.09.2020 р. було Приватне виробничо-комерційне підприємство «Гарант-сервіс».

Суд не погоджується із позицією відповідача, так як державна реєстрація не є способом набуття права власності, а лише становить засіб підтвердження фактів набуття речових прав на нерухоме майно, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

У матеріалах справи містяться докази на підтвердження факту набуття у власність відповідачем нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, ще у 2001 році на підставі договору купівлі-продажу на аукціоні групи інвентарних об`єктів серія та номер 5464 від 31.10.2001, акт передачі державного майна, виданий 02.11.2001, свідоцтво, видане 27.12.2001, а саме: Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.11.2021.

При цьому в розділі «підстава для державної реєстрації» зазначені договір купівлі-продажу на аукціоні групи інвентарних об`єктів серія та номер 5464 від 31.10.2001, акт передачі державного майна, виданий 02.11.2001, свідоцтво, видане 27.12.2001.

У розділі «власники» зазначено ТОВ «Гарант-Сервіс+» (код ЄДРПОУ 30408865).

Водночас, відповідно до договору купівлі-продажу на аукціоні групи інвентарних об`єктів від 31.10.2001, який став підставою для державної реєстрації права власності відповідача на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці, це нерухоме майно придбало ПВКП «Гарант-Сервіс». Більш того, як вбачається із розділу зазначеного договору «Повні юридичні адреси сторін» ПВКП «Гарант-сервіс», покупець, має код ЄДРПОУ 30408865.

Отже, твердження Відповідача, що ТОВ «Гарант-Сервіс+» набуло право власності на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці, лише 24.09.2020 (дата державної реєстрації) не відповідає дійсності, оскільки відповідач набув право власності на нього 31.10.2001 за договором купівлі-продажу на аукціоні групи інвентарних об`єктів, який і зазначений як підстава державної реєстрації права власності на нерухоме майно за відповідачем.

Зі змісту ч.4 ст. 75 ГПК України вбачається, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

В матеріалах справи міститься рішення Господарського суду Сумської області від 13.05.2009 по справі №4/233-08 за позовом ТОВ «Гарант- Сервіс+» до Приватного підприємця Назаренка Валерія Геннадійовича про стягнення 29368 грн. 12 коп. та зобов`язання вчинити певні дії, яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.07.2009.

Зазначеним рішенням суду було встановлено, що нерухоме майно, що є предметом договору оренди № 29-07/08 від 29.07.2008р. було придбано Приватним комерційно виробничим підприємством «ГарантСервіс» згідно договору купівлі продажу на аукціоні групи інвентарних об`єктів від 31.10.2001р., укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області та ПВКП «Гарант-Сервіс».

17.02.2003р. Приватне комерційно виробниче підприємство «Гарант Сервіс» було перетворено шляхом реорганізації у товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант Сервіс+».

Відповідно до п.1.2. статуту ТОВ «Гарант Сервіс+», перереєстрованого 28.02.2003р. відділом державної реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності Сумської міської ради за № 7924, ТОВ «Гарант-Сервіс+» створено шляхом реорганізації ПВКП «Гарант-Сервіс».

Отже, ТОВ «Гарант-Сервіс+» є власником нерухомого майна з усіма правами та обов`язками, що раніше належали ПВКП «Гарант Сервіс».

Відтак, зважаючи на приписи статті 104 ЦК України, ТОВ «Гарант-Сервіс+» є правонаступником ПВКП «Гарант-Сервіс», тобто, є власником нерухомого майна з усіма правами та обов`язками, що раніше належали ПВКП «Гарант-Сервіс», зокрема, й обов`язку сплачувати плату за користування земельною ділянкою, на якій розташоване його нерухоме майно.

Відповідачем не надано до суду будь-яких правовстановлюючих документів, які б посвідчували факт правомірного використання спірної земельної ділянки (рішення про передачу земельної ділянки у власність/користування, державний акт на право постійного користування тощо).

Судом встановлено, що розрахунок розміру безпідставно збережених коштів проведений з урахуванням площі спірної земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, та сплачених сум земельного податку за спірний період, на підставі нормативно грошової оцінки, зазначеної у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.11.2021 №1540/332-21, з урахуванням коефіцієнту індексації, визначеного вповноваженим органом, а також із застосуванням ставки орендної плати, встановленої рішеннями Сумської міської ради від 20.06.2018 №3576-МР, від 19.06.2019 №5298-МР, від 24.06.2020 №7000-МР.

Таким чином, за період з 01.01.2019 по 31.12.2021 сума недоотриманої орендної плати (безпідставно збережених коштів) складає 137928 грн 85 коп.

Станом на день розгляду справи відповідач кошти не сплатив.

Згідно з ч. 2 ст. 120 ЗК України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення договору оренди земельної ділянки, адже відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, з огляду на що новий власник (користувач) земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на неї відповідно до вимог законодавства.

Суд дійшов висновку, що з дня виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов`язок сплачувати кошти за використання земельної ділянки. Тому наявні правові підстави для сплати відповідачем орендної плати за землю, в тому числі, за відсутності договору оренди земельної ділянки.

Згідно з ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем суду не надано належних та допустимих доказів сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою.

Тому позивачем доведено, а судом встановлено факт несплати відповідачем орендної плати в розмірі 137928 грн 85 коп. за період з 01.01.2019 по 31.12.2021

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб, чи наслідком події.

У даному випадку достатньою підставою для набуття права користування на майно (земельну ділянку) в силу положень ст.ст. 1, 15 Закону України «Про оренду землі» є виключно договір оренди земельної ділянки, який відповідно до ст. 125 ЗК України підлягає обов`язковій державній реєстрації.

У подальшому, внаслідок використання земельної ділянки без правоустановлюючих документів, відповідачем отримано дохід в результаті нездійснення плати за землю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Ухилення відповідача від обов`язкової сплати коштів за фактичне використання земельної ділянки є підставою для застосування положень ст.ст. 1212,1214 ЦК України. Крім того, обов`язок сплатити суму коштів, отриманих від безпідставно набутого майна, виникає в силу самого факту такого збагачення і не залежить від того, чи стало воно результатом поведінки набувача чи потерпілого або третіх осіб, або сталось поза волею останніх.

Суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 137928 грн 85 коп. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги задоволені повністю, то на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов Сумської міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Сервіс+» про стягнення 137928 грн 85 коп. безпідставно збережених коштів задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Сервіс+» (вул. 2-га Залізнична, буд. 1, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 30408865) на користь Сумської міської ради (м-н Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 23823253) 137928 грн 85 коп. безпідставно збережених коштів, 2481 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати Сумській міській раді наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 13.10.2022.

СуддяО.Ю. Резніченко