Постанова

від 27.09.2022 по справі 910/6820/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/6820/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,

за участю представників сторін:

позивача - Романюк Х.П. (адвокат), Саєнко Ю.М. (адвокат),

відповідача - Самокиша В.Ю. (адвокат),

третьої особи-1 - не з`явився,

третьої особи-2 - Комірний О.О. (самопредставництво), Степаненко Ю.М. (адвокат)

третьої особи-3 - не з`явився,

третьої особи-4 - не з`явився,

третьої особи-5 - Мазур Г.І. (самопредставництво)

третьої особи-6 - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КГС Інвест", Акціонерного товариства "Альфа-банк", Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю "УРБАН ГРАД"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 (у складі колегії суддів: Андрієнко В.В. (головуючий), Буравльов С.І., Шапран В.В.)

за позовом Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю

до Акціонерного товариства "Альфа-банк"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Державне підприємство "СЕТАМ",

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "КГС Інвест",

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Валлерком",

4. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Осипенко Дмитро Олегович,

5. Міністерство юстиції України,

6. Товариство з обмеженою відповідальністю "УРБАН ГРАД"

про визнання недійсними результатів торгів, актів про реалізацію, свідоцтва, скасування державної реєстрації, відновлення чинності запису про право власності,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст та підстави позовних вимог

1.1. Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - Фірма "Т.М.М.", Позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) до Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк", Відповідач) про:

- визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 7862, вчиненого 20.12.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Дмитром Олеговичем;

- визнання недійсними результатів прилюдних торгів, які відбулися 05.12.2018 та оформлені протоколами електронних торгів № 374020, № 374021, № 374028, № 374007 від 05.12.2018 Державного підприємства "Сетам";

- визнання недійсними актів про реалізацію предмета іпотеки № 55614317/8-1, №55614317/8-2, № 55614317/8-3, № 55614317/8-4 від 28.02.2019, виданих за результатами торгів;

- визнання недійсними з моменту їх видачі: свідоцтв про право власності ТОВ "КГС Інвест" серія та номер: 423 від 04.04.2019, серія та номер: 424, від 04.04.2019, виданих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В.; свідоцтв про право власності ТОВ "Валлерком" серія та номер: 956 від 11.03.2019, серія та номер: 957 від 11.03.2019, виданих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зима Н.Ф.;

- скасування державної реєстрації права власності ТОВ "КГС Інвест" на нежилі приміщення з № 1 по № 45, №№ І,ІІ тераса 30 % (групи приміщень № 25) - офіс (номер запису про право власності 31021015); на нежилі приміщення з № 1 по № 7 (групи приміщень № 40) (номер запису про право власності 31021598) з моменту її вчинення та внесення відповідного запису в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;

- скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Валлерком" на нежилі приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 33) - офіс (номер запису про право власності 30636930); на нежилі приміщення з № 1 по № 7, № II, тераса 30 % (групи приміщень № 43) - офіс (номер запису про право власності 30636875) з моменту її вчинення та внесення відповідного запису в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;

- відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чинності запису про право власності Фірми "Т.М.М." на нерухоме майно за № 993602 від 22.04.2013, здійсненого на підставі рішення 2422707 від 20.05.2013 (група приміщень № 25); на нерухоме майно за № 5806186 від 27.05.2014, здійсненого на підставі рішення 13360093 від 27.05.2014 (група приміщень № 33); на нерухоме майно за № 993262 від 22.04.2013, здійсненого на підставі рішення 2421362 від 20.05.2013 (група приміщень № 40); на нерухоме майно за № 5807242 від 27.05.2014, здійсненого на підставі рішення 13362018 від 27.05.2014 (група приміщень № 43) з моменту їх вчинення та внесення відповідного запису в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконавчий напис № 7862 не підлягає виконанню, оскільки Відповідач звернувся за вчиненням виконавчого напису № 7862 лише в грудні 2017 року, тобто з пропуском строку встановленого статтею 88 Закону України "Про нотаріат".

При цьому, посилаючись на те, що, на думку Позивача, заборгованість, яка зафіксована у виконавчому написі не є безспірною та не відповідає фактичному розміру заборгованості, Позивач вважає що виконавчий напис № 7862 не відповідає вимогам статей 87-88 Закону України "Про нотаріат".

За доводами Позивача, торги є недійсними і не можуть створювати жодних правових наслідків, окрім наслідків їх недійсності, оскільки проведені на підставі незаконного виконавчого напису і без необхідного обсягу прав та повноважень у виконавчої служби.

Також Позивач зазначає, що сторони недійсного правочину зобов`язані повернути одне одному те, що набули за недійсними правочинами, а документи і реєстраційні записи видані/здійснені на підставі недійсного правочину підлягають скасуванню, а відтак наявні підстави для скасування свідоцтва про право власності та для скасування реєстраційних записів, а записи про право власності Позивача на нерухоме майно підлягають відновленню.

2. Короткий зміст рішень господарських судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 у справі № 910/6820/20 відмовлено у задоволенні позову.

2.2. Місцевий господарський суд виходив з відсутності підстав для тверджень Позивача щодо пропуску Банком строку для звернення до нотаріуса, а також з того, що Позивач не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості перед Банком за кредитним договором на дату вчинення оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка зазначена до стягнення.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 у справі № 910/6820/20 скасовано вищезазначене рішення місцевого господарського суду та прийнято нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 7862, вчинений 20.12.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О.

Визнано недійсними результати прилюдних торгів, які відбулися 05.12.2018 та оформлені протоколами електронних торгів № 374020, № 374021, № 374028, № 374007 від 05.12.2018 ДП "Сетам".

Визнано недійсними Акти про реалізацію предмета іпотеки № 55614317/8-1, № 55614317/8-2, № 55614317/8-3, № 55614317/8-4 від 28.02.2019, видані за результатами торгів.

Визнано недійсними з моменту видачі:

- свідоцтво про право власності ТОВ "КГС Інвест" серія та номер: 423 від 04.04.2019, свідоцтво про право власності ТОВ "КГС Інвест" серія та номер: 424, від 04.04.2019, видані приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В.;

- свідоцтво про право власності ТОВ "Валлерком" серія та номер: 956 від 11.03.2019, свідоцтво про право власності ТОВ "Валлерком" серія та номер: 957 від 11.03.2019, видані приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зима Н.Ф.

Скасовано державну реєстрації права власності ТОВ "КГС Інвест" на: нежилі приміщення з № 1 по № 45, №№ І,ІІ тераса 30% (групи приміщень №25) - офіс (номер запису про право власності 31021015); на нежилі приміщення з № 1 по № 7 (групи приміщень № 40) (номер запису про право власності 31021598) з моменту її вчинення та зобов`язано внести відповідний запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;

Скасовано державну реєстрації права власності ТОВ "Валлерком" на нежилі приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень №33) - офіс (номер запису про право власності 30636930); на нежилі приміщення з № 1 по № 7, № ІІ, тераса 30% (групиприміщень № 43) - офіс (номер запису про право власності 30636875) з моменту її вчинення та зобов`язано внести відповідний запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Відновлено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чинність запису про право власності Фірми "Т.М.М." - ТОВ на нерухоме майно за № 993602 від 22.04.2013, здійсненого на підставі рішення 2422707 від 20.05.2013 (група приміщень № 25); на нерухоме майно за № 5806186 від 27.05.2014, здійсненого на підставі рішення 13360093 від 27.05.2014 (група приміщень № 33); на нерухоме майно за № 993262 від 22.04.2013, здійсненого на підставі рішення 2421362 від 20.05.2013 (група приміщень № 40); на нерухоме майно за № 5807242 від 27.05.2014, здійсненого на підставі рішення 13362018 від 27.05.2014 (група приміщень № 43) з моменту їх вчинення та зобов`язано внести відповідний запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

2.4. Апеляційна інстанція виходила з того, що виконавчий напис № 7862 був вчинений приватним нотаріусом з порушенням строку, встановленого статтею 88 Закону України "Про нотаріат".

Ураховуючи те, що позов в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню визнано обґрунтованим, апеляційна інстанція дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення похідних позовних вимог про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, оформлених протоколами електронних торгів; визнання недійсними актів про реалізацію предмета іпотеки; визнання недійсними свідоцтв про право власності; скасування державної реєстрації права власності; відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чинність записів про право власності.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг та позиції інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "КГС Інвест" (далі - ТОВ "КГС Інвест") просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Вимоги скарги обґрунтовані неврахуванням господарським судом апеляційної інстанції висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19 (щодо принципу добросовісності).

Також обґрунтовуючи підстави для подання касаційної скарги, заявник посилається про необхідність відступлення від правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

3.2. Фірма "Т.М.М." у відзиві на цю касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційної інстанції - без змін.

3.3. У касаційній скарзі АТ "Альфа-банк" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Вимоги скарги обґрунтовані неврахуванням господарським судом апеляційної інстанції висновків викладених у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16 та Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 (щодо преюдиційності обставин), від 07.09.2020 у справі № 904/1080/19 (щодо укладення додаткової угоди до кредитного договору).

Також скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень статті 1052 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах.

3.4. Фірма "Т.М.М." у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційної інстанції - без змін.

3.5. ТОВ "КГС Інвест" у відзиві на касаційну скаргу підтримало позицію та вимоги АТ "Альфа-банк".

3.6. Товариство з обмеженою відповідальністю "УРБАН ГРАД" (далі - ТОВ "УРБАН ГРАД") у касаційній скарзі також просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Вимоги скарги обґрунтовані неврахуванням господарським судом апеляційної інстанції висновків викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц, від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18, від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 та від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (щодо принципу добросовісності).

3.7. Міністерство юстиції України (далі - Мінюст) у касаційній скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Вимоги скарги обґрунтовані неврахуванням господарським судом апеляційної інстанції висновків викладених у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 910/10136/17 (стосовно того, що підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів), від 13.03.2018 у справі №911/494/17, від 14.03.2018 у справі № 910/1454/17 (щодо наявності порушеного права та законного інтересу Позивача, який оспорює результати електронних торгів), від 05.06.2018 у справі № 910/856/17, від 06.02.2018 у справі № 911/845/17, від 14.03.2018 у справі № 910/1454/17 та від 28.03.2018 № 359/2077/17 (щодо належного складу учасників справи при визнанні електронних торгів недійсними).

4. Розгляд справи Верховним Судом

4.1. Ухвалами Верховного Суду від 19.01.2022 та від 10.02.2022 було відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ТОВ "КГС Інвест" та АТ "Альфа-Банк" і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 23.02.2022.

4.2. Ухвалою Верховного Суду від 23.02.2022 було відкладено розгляд вищезазначених касаційних скарг до 06.04.2022.

4.3. Водночас, 06.04.2022 судовий розгляд справи № 910/6820/20 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду не відбувся з огляду на обставини, пов`язані з військовою агресією Російської Федерації, у тому числі введення воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

4.4. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2022 справу № 910/6820/20 було передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Зуєв В.А. - головуючий, Берднік І.С., Суховий В.Г.

4.5. Ухвалою Верховного Суду від 24.05.2022 (у складі колегії суддів Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.) прийнято до провадження справу № 910/6820/20 за вищезазначеними касаційними скаргами та призначено їх розгляд на 13.07.2022.

4.6. Крім того, ухвалами Верховного Суду від 24.05.2022 було відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Мінюсту та ТОВ "УРБАН ГРАД" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 у справі № 910/6820/20 і також призначено розгляд справи у судовому засіданні на 13.07.2022.

4.7. Ухвалами Верховного Суду від 13.07.2022, від 25.08.2022 та від 08.09.2022 оголошувались перерви та відкладався розгляд вищезазначених касаційних скарг, у тому числі, за клопотаннями та заявами учасників справи.

4.8. Ураховуючи процесуальні дії учасників справи, а також обставини, пов`язані зі запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його продовження Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022 і від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", справа розглядається у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

5. Обставини встановлені судами

5.1. 04.03.2004 між Акціонерним комерційним банком "ХФБ Банк Україна", правонаступником якого на даний час є АТ "Альфа-Банк" (Банк) та Фірмою "Т.М.М." (Позичальник) укладено кредитний договір № 252-СВ, згідно якого банк відповідно до умов та на термін цього договору надав позичальнику револьверну кредитну лінію.

5.2. В подальшому, сторони укладали ряд додаткових угод до кредитного договору №252-СВ, якими Банк та Позичальник змінювали раніше досягнуті домовленості в рамках кредитного договору № 252-СВ.

5.3. 30.03.2007 між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду № 26 до кредитного договору № 252-СВ від 04.03.2004, відповідно до змісту якої сторони вирішили викласти кредитний договір у новій редакції.

5.4. В додатковій угоді № 46 від 16.12.2013 (далі - ДУ № 46) до кредитного договору №252-СВ (у новій редакції від 30.03.2007) сторони погодили, що банк відповідно до умов та на термін цього договору надає позичальнику револьверну кредитну лінію із загальною сумою фінансування 15 376 721,00 євро з можливістю отримати в євро та з терміном фінансування до 31.01.2014 (п. 1.1. ДУ № 46 ).

5.5. 29.04.2014 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 47 (далі - ДУ № 47) до кредитного договору №252-СВ у новій редакції від 30.03.2007, якою викладено умови кредитного договору у новій редакції, що викладена в додатку до додаткової угоди № 47 від 29.04.2014.

5.6. 30.09.2016 між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду № 48 (далі - ДУ № 48) до Кредитного договору № 252-СВ від 04.03.2004 (у редакції від 29.04.2014), якою змінено умови кредитного договору щодо графіка погашення кредиту, процентного періоду та процентної ставки.

5.7. 06.04.2017 між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду № 49 (далі - ДУ № 49) до Кредитного договору №252-СВ від 04.03.2004 (у редакції від 29.04.2014), якою сторони виклали пункти 4.3., 6.1.,10.1., Кредитного договору в новій редакції.

5.8. 29.02.2008 між Позивачем та Відповідачем укладено Іпотечний договір, відповідно до змісту якого виконання грошового зобов`язання за Кредитним договором № 252-СВ від 03.04.2004 забезпечується іпотекою нежилих приміщень з №1 по №45, №№ I, II, тераса 30% (групи приміщень №25) - офіс (літера А), загальною площею 1831,60 кв.м; нежилих приміщень з № 1 по № 6 (групи приміщень №33) - офіс (літера А), загальною площею 473,5 кв.м.; нежилих приміщень з № 1 по № 7 (групи приміщень №40) - офіс (літера А), загальною площею 400,90 кв.м; нежилих приміщень з № 1 по №7, № II, тераса 30% (групи приміщень №43) - офіс (літера А), загальною площею 469,60 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Луначарського, № 4.

5.9. 13.11.2017 Банк звернувся до Фірми "Т.М.М." із листом-вимогою (вих. № 02-29/67-15421) про усунення порушеного зобов`язання в порядку статті 35 Закону України "Про іпотеку, в якій просив достроково повернути кредит.

5.10. 20.12.2017 за заявою Банку приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Дмитром Олеговичем вчинено виконавчий напис №7862, яким звернуто стягнення на нежилі приміщення з № 1 по № 45, №№ I, II, тераса 30 % (групи приміщень №25) - офіс (літера А), загальною площею 1831,60 кв.м.; нежилі приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 33) - офіс (літера А), загальною площею 473,5 кв.м; нежилі приміщення з № 1 по № 7 (групи приміщень № 40) - офіс (літера А), загальною площею 400,90 кв.м; нежилі приміщення з № 1 по № 7, № II, тераса 30 % (групи приміщень № 43) - офіс (літера А), загальною площею 469,60 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Луначарського, № 4 в рахунок погашення заборгованості виключно за тілом кредиту (без врахування заборгованості за відсотками) у розмірі 14 857 932,43 євро, нарахованими за період з 31.10.2017 року по 13.11.2017 включно.

5.11. У справі № 910/1580/18 за позовами Фірми "Т.М.М.", ТОВ "ТММ-Будкомплект" до ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню, зокрема, й виконавчого напису № 7862, постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018, яка залишена без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.11.2018, рішення суду першої інстанції було скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

5.12. 23.01.2018 Відділом примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України на підставі виконавчого напису № 7862 від 20.12.2017 відкрито виконавче провадження № 55614317.

5.13. 05.12.2018 ДП "Сетам" проведено електронні торги з реалізації предмета іпотеки: нежилі приміщення з № 1 по № 45, №№ I, II, тераса 30% (групи приміщень № 25) - офіс (літера А), загальною площею 1831,60 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Луначарського, №4.

Згідно протоколу електронних торгів № 374020 від 05.12.2018 переможцем визнано ТОВ "КГС Інвест".

5.14. 05.12.2018 ДП "Сетам" проведено електронні торги з реалізації іпотеки: нежилі приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 33) - офіс (літера А), загальною площею 473,5 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Луначарського, № 4.

Згідно протоколу електронних торгів № 374028 від 05.12.2018 переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Валлерком".

5.15. 05.12.2018 ДП "Сетам" проведено електронні торги з реалізації іпотеки: нежилі приміщення з № 1 по № 7 (групи приміщень № 40) - офіс (літера А), загальною площею 400,90 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Луначарського, № 4.

Згідно протоколу електронних торгів №374021 від 05.12.2018 переможцем визнано ТОВ "КГС Інвест".

5.16. 05.12.2018 ДП "Сетам" проведено електронні торги з реалізації іпотеки: нежилі приміщення з № 1 по № 7, № II, тераса 30% (групи приміщень № 43) - офіс (літера А), загальною площею 469,60 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Луначарського, № 4.

Згідно протоколу електронних торгів №374007 від 05.12.2018 переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Валлерком".

5.17. За результатами електронних торгів ТОВ "КГС Інвест" отримано акти про реалізацію предмета іпотеки № 55614317/8-1 від 28.02.2019 та № 55614317/8-2 від 28.02.2019, ТОВ "Валлерком" отримано акти про реалізацію предмета іпотеки № 55614317/8-3 від 28.02.2019, № 55614317/8-4 від 28.02.2019.

5.18. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. видано свідоцтва про право власності ТОВ "КГС Інвест" від 04.04.2019 за реєстровим № 423 та від 04.04.2019 за реєстровим № 424.

5.19. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зимою Н.Ф. видано свідоцтва про право власності ТОВ "Валлерком" від 11.03.2019 за реєстровим № 956 та від 11.03.2019 за реєстровим № 957.

5.20. Спір у даній справі виник у зв`язку із тим, що, на думку Позивача, Відповідач за вчиненням виконавчого напису нотаріуса звернувся з пропуском встановленого статтею 88 Закону України "Про нотаріат" строку та сума заборгованості, вказана у виконавчому написі, не є безспірною. Відповідач проти цього заперечував, стверджуючи про правомірність вчинення оспорюваного виконавчого напису.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх представників сторін, дослідивши наведені у касаційних скаргах та відзивах на них доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

6.2. Згідно зі статтею 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

6.3. Відповідно до частини першої статті 87 Закону України "Про нотаріат" (у редакції, чинній на момент вчинення спірного виконавчого напису) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

6.4. Умови вчинення виконавчих написів визначені у статті 88 Закону України "Про нотаріат", згідно з якою нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

6.5. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

6.6. Аналогічні положення містяться у пункті 3.1. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (далі - Порядок).

6.7. Отже, виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

6.8. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

6.9. Основними (обов`язковими) умовами для вчинення нотаріусом виконавчого напису є: (1) наявність (існування) заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем станом на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, безспірність такої заборгованості, та (2) дотримання заявником при пред`явлені нотаріусу вимоги, за якою видається виконавчий напис, встановленого законом строку давності.

6.10. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 (далі - Перелік).

6.11. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

6.12. Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

6.13. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Така правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17 та від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц.

6.14. Отже, станом на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинні існувати відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, а також сама заборгованість (інша відповідальність боржника перед стягувачем), яка має бути безспірною.

6.15. Наявність заборгованості та її безспірність - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

6.16. Досліджуючи обставини щодо безспірності заборгованості за оспорюваним виконавчим написом, судом першої інстанції встановлено, а апеляційною інстанцією не спростовано, що Позивач визнавав наявну у нього перед Банком суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 14 857 932,43 євро, про що свідчить Додаткова угода № 48 до кредитного договору, в якій сторони узгодили між собою розмір основної заборгованості (по тілу кредиту) в сумі 14 857 932,43 євро, а також лист Позивача № 564/11-д/в від 14.11.2017, в якому останній визнав суму основного боргу (по тілу кредиту) в розмірі 14 857 932,43 євро та просив здійснити реструктуризацію боргу та розглянути можливість погашення заборгованості частиною заставного майна.

6.17. При цьому, як зауважено місцевим господарським судом, обставини щодо безспірності заборгованості за оспорюваним виконавчим написом № 7862, вчиненого 20.12.2017 підтверджені постановою Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 910/1580/18 за позовом Фірми "Т.М.М." та ТОВ "ТММ-Будкомплект" до ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання виконавчих написів №№ 7858, 7861, 7862, 7860, 7859, вчинених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Дмитром Олеговичем, такими, що не підлягають виконанню.

6.18. Статтею 50 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

6.19. З урахуванням положень статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

6.20. Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Як унормовано частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у наданій сторонам можливості за взаємною згодою визначати умови такого договору, змінювати ці умови також за взаємною згодою або утримуватись від пропозицій про їх зміну.

6.21. Згідно із частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (частина перша статті 653 Цивільного кодексу України). За змістом частини першої статті 654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Наслідками зміни договору є збереження його дії, але у зміненому вигляді (зі зміненими умовами). Ці зміни можуть стосуватися предмета, місця, строків виконання тощо. Зміна договору діє лише на майбутнє.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 у справі № 400/190/19.

6.22. Місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до пункту 1.1. кредитного договору в редакції додаткової угоди № 47, Банк відповідно до умов цього договору надає позичальнику кредит з загальною сумою кредиту 15 376 721,00 євро з можливістю отримувати в євро і з терміном кредиту до 31.03.2021 (включно).

Пунктом 1.3 кредитного договору в редакції додаткової угоди № 47 встановлено, що сума заборгованості за кредитом станом на 29.04.2014 становить 15376721,00 євро.

Відповідно до пункту 4 додаткова угода № 47 набирає чинності з дати її підписання уповноваженими представниками обох сторін та є невід`ємною частиною договору.

Водночас, пункт 10.11. кредитного договору в редакції додаткової угоди № 47 визначено, що цей договір набуває чинності на дату його підписання належним чином та зберігає силу до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором.

Згідно з пунктом 2.2 кредитного договору № 252-СВ від 04.03.2004 в редакції додаткової угоди № 47 сторонами погоджено, що починаючи з 29.04.2014 надання кредиту банком не здійснюватиметься.

30.09.2016 між сторонами укладено додаткову угоду № 48 до кредитного договору № 252-СВ від 04.03.2004 в новій редакції від 29.04.2014, якою сторони домовились встановити новий графік повернення кредиту (тіла та процентів) до 31.03.2021, виклавши його у пункті 4 вказаної додаткової угоди.

У пункті 3 кредитного договору в редакції додаткової угоди № 48 сторони домовились, що строк кредитування, визначений в пункті 1.1 кредитного договору не змінюється. Кредит повинен бути повністю повернутий Банку в строк не пізніше 31.03.2021 (включно).

6.23. При цьому, дослідивши зміст додаткових угод № 47 та № 48 до кредитного договору № 252-СВ від 04.03.2004, місцевий господарський суд дійшов висновку, що останні є невід`ємними частинами кредитного договору № 252-СВ від 04.03.2004, в яких сторони погодили внесення змін до нього в частині строку дії договору, виконання позичальником своїх зобов`язань шляхом викладення кредитного договору № 252-СВ від 04.03.2004 в новій редакції, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

6.24. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що додаткова угода № 47 та, відповідно, додаткова угода № 48 є саме додатковими угодами до кредитного договору, а не окремими договорами.

При цьому, колегія суддів враховує, що у межах справи № 910/7933/16 досліджувався як кредитний договір, так і додаткові угоди до нього №№ 47, 48 та саме за результатами їх оцінки як доказів було ухвалено рішення про закриття провадження у справі № 910/7933/16 у зв`язку з відсутністю предмету позову, так як право вимоги у Банку до Фірми "Т.М.М." внаслідок укладення додаткової угоди № 48 ще не наступило, оскільки в ній було погоджено нові строки кредитування за договором, а саме до 31.03.2021, що відповідає й обставинам, встановленим у даній справі.

Зі змісту постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2016 у справі № 910/7933/16 вбачається, що Фірма "Т.М.М." під час розгляду цієї справи, предметом дослідження якої було, в тому числі, питання настання строку повернення грошових коштів, отриманих за кредитним договором, з урахуванням внесених змін до нього, не заперечувала того факту, що додаткові угоди № 47 та № 48 є невід`ємною частиною кредитного договору.

Більш того, підставою припинення провадження у справі № 910/7933/16 стало саме те, що сторонами було досягнуто домовленостей на проведення реструктуризації заборгованості відповідача шляхом укладення договорів про внесення змін до кредитного договору (в новій редакції від 29.04.2014) та договорів іпотеки.

Обставини, наведені у постанові суду апеляційної інстанції у справі № 910/7933/16, додатково підтверджують факт погодження сторонами укладення додаткової угоди № 47 та № 48 саме з метою реструктуризації заборгованості, а не рефінансування.

6.25. Враховуючи вищевикладене, оскільки в результаті укладення додаткових угод №47 та №48, які є невід`ємними частинами кредитного договору №252-СВ від 04.03.2004 було продовжено строк повернення кредиту до 31.03.2021 та погоджено новий графік повернення кредиту (тіла та процентів), а також зафіксовано розмір основної заборгованості (за тілом кредиту) у сумі 14 857 932,43 євро, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вчинення виконавчого напису №7862 від 20.12.2017 здійснено з дотриманням строку, встановленого статтею 88 Закону України "Про нотаріат", що, у свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині визнання спірного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

6.26. При цьому, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про те, що договірні відносини між сторонами є продовженими, колегія суддів зазначає, що в такий спосіб спростовуються доводи Позивача про те, що оспорюваний виконавчий напис вчинено із порушенням вимог Закону України "Про нотаріат" щодо строку звернення до нотаріуса та безспірності заборгованості.

Водночас, оскільки зазначені доводи вже були предметом розгляду у справі № 910/1580/18 рішення у якій набрало законної сили, то повторний розгляд цих доводів суперечить вимогам, як Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так і практиці Європейського суду з прав людини щодо реалізації принципу res judicata, тобто принципу остаточності судових рішень, базове тлумачення якого вміщено, зокрема, в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", а також вимогам Господарського процесуального кодексу України.

6.27. Щодо відмови у задоволенні іншої частини позовних вимог, Суд враховує, що згідно частиною першою статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

На похідний характер позовних вимог про визнання недійсними результатів торгів, актів про реалізацію, свідоцтв, скасування державної реєстрації, відновлення чинності запису про право власності неодноразово звертав увагу, як сам Позивач, так і інші учасники справи.

6.28. Зважаючи на відмову у задоволенні позову в частині визнання таким, що не підлягає виконанню спірного виконавчого напису, місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні похідних позовних вимог (визнання недійсними результатів прилюдних торгів, актів про реалізацію предмета іпотеки, свідоцтв про право власності, скасування державної реєстрації права власності та відновлення чинності запису про право власності).

6.29. В такий спосіб, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд при вирішенні спору всебічно, повно та об`єктивно встановив істотні обставини справи в їх сукупності і прийняв законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову, яке помилково скасував суд апеляційної інстанції.

6.30. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що встановлені судами попередніх інстанцій під час розгляду даної справи обставини приводять до переконливого висновку про необхідність застосування при розгляді даної справи доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Так, дії Позивача, який уклав кредитний договір та додаткові угоди до нього, протягом тривалого часу визнавав ці додаткові угоди, посилався на них в обґрунтування позовних вимог та своєї правової позиції у інших справах, які розглядались судами раніше, підтверджуючи, що строк виконання зобов`язання не настав, а в подальшому подав позов та наполягав на тому, що додаткові угоди до кредитного договору є самостійним кредитним договором, а строк виконання зобов`язань у нього настав 01.02.2014, суперечать його попередній поведінці (укладенню договору) та є недобросовісними.

6.31. При цьому, висновки суду касаційної інстанції, зроблені у справі № 873/41/19 під час розгляду заяви Позивача про скасування рішення третейського суду та які були помилково враховані апеляційною інстанцією, не мають преюдиціального значення для розгляду цієї справи, оскільки є лише оцінкою касаційним судом умов кредитного договору в контексті правомірності передачі спору на розгляд третейського суду.

До аналогічного висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 02.12.2020 у справі № 910/6753/20 та від 08.12.2020 у справі № 910/7013/20, в яких касаційний суд визнав помилковими посилання на висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 14.04.2020 у справі № 873/41/19.

6.32. Щодо інших доводів касаційних скарг, Суд зазначає, що враховуючи вищенаведені мотиви, вимоги цих скарг щодо скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення місцевого господарського суду не є необґрунтованими, а їх доводи або частково охоплюються вищезазначеними правовими позиціями Верховного Суду або не є вочевидь безпідставними, однак не розглядаються Судом з огляду на те, що вони стосуються позовних вимог, які мають похідний характер та не підлягають задоволенню внаслідок відмови у задоволенні основної позовної вимоги.

6.33. З цих же підстав колегія суддів зазначає, про відсутність необхідності, як формування правового висновку Верховного Суду щодо застосування положень статті 1052 Цивільного кодексу України, застосування якої у даному випадку фактично не є предметом спору, так і відступлення від правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, оскільки у вказаній справі і у справі, яка переглядається встановлені різні фактичні обставини справи щодо правової природи додаткових угод, а отже висновки у постанові, на яку посилається ТОВ "КГС Інвест", застосуванню не підлягали.

7. Висновки Верховного Суду

7.1. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

7.2. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 312 Господарського процесуального кодексу України).

7.3. З огляду на викладене колегія суддів вважає наведені у касаційних скаргах доводи обґрунтованими, що є підставою для скасування постанови апеляційного господарського суду із залишенням у силі рішення місцевого господарського суду.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КГС Інвест", Акціонерного товариства "Альфа-банк", Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю "УРБАН ГРАД" задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 у справі № 910/6820/20 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 у цій справі залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв Судді І. Берднік В. Суховий