Рішення

від 12.10.2022 по справі 200/11248/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2022 року Справа№200/11248/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Ушенка С.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385; юридична адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427; юридична адреса: 49000, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 116-А) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (відповідач 2), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач 3) про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні пенсії відповідно до пункту 1 статті 114 Закону України від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», скасування рішень про відмову у призначенні пенсії №056750006236 від 23.06.2021 і № 2602009372 від 06.07.2021 та зобов`язання призначити пенсію на пільгових умовах з 30.03.2021 з урахуванням періодів пільгового стажу з 01.09.1986 по 24.02.1990; з 19.03.1990 по 04.05.1990; з 10.05.1990 по 29.04.1992; з 29.06.1992 по 01.06.2001 та з 17.09.2002 по 29.10.2014.

В обґрунтування позову посилається на те, що 14 червня 2021 року він звернувся до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23 червня 2021 року № 056750006236 йому відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.

Позивач вказує на те, що 29.06.2021 він повторно подав до відповідача 1 заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах разом з витягом про перереєстрацію ПрАТ «СМЗ». 08.07.2021 позивач через портал ПФУ отримав рішення Головного Управління ПФУ у Одеській області про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах №2602009372 від 06.07.2021, у якому зазначено, що пільговий стаж позивача становить 8 років 2 місяці та довідки щодо підтвердження пільгових періодів трудового стажу не зараховано.

Вважає рішення відповідачів 2 і 3 неправомірними і такими, що підлягають скасуванню.

В матеріалах справи наявний відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на позовну заяву, вмотивований тим, що відповідно до заяви ОСОБА_1 від 14.06.2021 про призначення пенсії, відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянута заява позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність необхідного пільгового стажу роботи за Списком №1. Зазначено, що документи, видані підприємствами, що знаходяться на непідконтрольних Україні територіях, не можливо взяти до уваги до їх перереєстрації на території України згідно з наказом Міністерства юстиції України від 17.06.2014 № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції».

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало відзив на позовну заяву, в якому зазначило про те, що у зв`язку із застосуванням принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення (перерахунки) пенсій, відділом призначення пенсії Головного управління розглянуто заяву позивача від 29.06.2021 та прийнято рішення № 2602009372 від 06.07.2021 про відмову у призначенні пенсії, оскільки за доданими документами пільговий стаж позивача становить 8 років 2 місяці, до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.09.1986 по 24.02.1990; з 19.03.1990 по 04.05.1990; з 10.05.1990 по 29.04.1992; з 29.06.1992 по 01.06.2001 та з 17.09.2002 по 29.10.2014. Зазначено, що Головне управління не має можливості перевірити відомості, зазначені у довідці ЗАТ «Внешторгсервіс» філії №2 «Єнакіївський металургійний завод» №26100/2614 від 02.06.2021, оскільки знаходження підприємства на тимчасово непідконтрольній частині території позбавляє можливості провести зустрічну перевірку первинних документів, на підставі яких видано довідку.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області також подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що оскільки Головним управлінням не допущені порушення при здійсненні владних повноважень відносно позивача, то підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.09.2021 позовну заяву залишено без руху і позивачеві надано десятиденний строк для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі та справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначене на 16 грудня 2021 року.

16.12.2021 підготовче судове засідання відкладене на 28.12.2021.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі на тридцять днів. Підготовче засідання відкладене на 24 січня 2022 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 22 лютого 2022 року.

Справа, з урахуванням приписів ч. 9 ст. 205 КАС України, розглянута в письмовому провадженні та поза датою, визначеною в ухвалі суду від 24 січня 2022 року, з огляду на прийняття Верховною Радою України Законів України «Про правовий режим воєнного стану» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, від 15 березня 2022 року № 2119-IX, від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, від 22 травня 2022 року № 2263-1Х, якими в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року і продовжено його до 05 години 30 хвилин 22 листопада 2022 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 в, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14.06.2021 № 1429-5000367052 позивач зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідачі в даних правовідносинах є суб`єктами владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

14 червня 2021 року позивач звернувся до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, правонаступником всіх прав і обов`язків якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, із заявою про призначення пенсії за віком. До заяви були додані наступні документи: трудова книжка НОМЕР_3 , диплом НОМЕР_4 за № 5 від 03.03.1990, військовий квиток № НОМЕР_5 , довідка про заробітну плату для обчислення пенсії №692 від 03.06.2021, довідка від 02.06.2021 № 26100/2614 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за періоди з 31.03.1989 по 07.07.1989; з 19.03.1990 по 04.05.1990; з 29.06.1992 по 01.06.2001; з 17.09.2002 по 30.10.2002; з 01.11.2002 по 10.02.2008; 11.02.2008 по 23.11.2008 та з 24.11.2008 по 28.10.2014, виписка з наказів про підсумки атестації робочих місць за умовами праці №26100/2615 від 02.06.2021 з додаванням копій самих наказів, видана Філіалом №2 «Єнакіївський металургійний завод», що залишився на тимчасово неконтрольованій території України.

Зазначена заява за принципом екстериторіальності була передана на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. За результатами розгляду вказаної заяви вказаним органом пенсійного фонду прийняте рішення № 056750006236 від 23.06.2021, яким позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком за Списком № 1 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на дату звернення. З рішення вбачається, що до загального страхового стажу позивача зараховано 27 років 4 місяця 8 днів, до пільгового стажу не зараховано жодного періоду. Повідомлено, що документи, видані підприємствами, що знаходяться на непідконтрольних Україні територіях, не можливо взяти до уваги до їх перереєстрації на території України.

29 червня 2021 року позивач повторно звернувся до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком, додавши витяг про перереєстрацію ПрАТ «СМЗ», яка за екстериторіальним принципом була передана на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

06.07.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області за результатами розгляду заяви позивача прийнято рішення № 2602009372 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у якому зазначено, що пільговий стаж позивача становить 8 років 2 місяці, страховий стаж становить 26 років 3 місяці. Згідно спірного рішення до пільгового стажу позивача не зараховано пільгові довідки та довідки про заробітну плату, «оскільки вони видані ДНР» (на тимчасово непідконтрольній території України).

Відомості щодо незарахування періодів роботи, служби в армії або навчання позивача до його пільгового стажу у спірних рішеннях відсутні.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії трудової книжки серії НОМЕР_3 позивач у спірні періоди:

з 01.09.1986 по 24.02.1990 навчався у Єнакіївському металургійному технікумі (диплом НТ-1 №031963 від 03.03.1990 та виписка з семестрових та екзаменаційних відомостей до диплому № НОМЕР_6 );

з 19.03.1990 по 04.05.1990 працював електромонтером по обслуговуванню електрообладнання 4 розряду ділянки машзола у Єнакіївському металургійному заводі в сортопрокатному цеху;

з 10.05.1990 по 29.04.1992 служив в лавах радянської армії (в/к УН № 0374359);

з 29.06.1992 по 01.06.2001 працював електромонтером по ремонту та обслуговуванню електрообладнання 4 та 5 розрядів електрослужби у Єнакіївському металургійному заводі в сортопрокатному цеху №3;

з 17.09.2002 по 19.10.2014 працював прибиральником гарячого металу в сортопрокатному цеху 3 розряду та електромонтером по ремонту і обслуговуванню електрообладнання 5-6 розрядів у Єнакіївському металургійному заводі.

Згідно копії довідки від 02.06.2021 № 26100/2614 Єнакіївського металургійного заводу, який на час розгляду справи перебуває на тимчасово непідконтрольній території України, позивач працював в ПрАТ «Єнакіївський металургійний завод»:

з 31.03.1989 по 07.07.1989 за професією електромонтер по ремонту електрообладнання сортопрокатного цеха в металургійному виробництві, як електрики чергові і ремонтні, бригадири електриків в чорній металургії (прокатне виробництво), що передбачена Списком № 2 розділу IV підрозділу 3 пункту «а», затвердженого Постановою КМ СРСР від 22.08.1956 №1173;

з 19.03.1990 по 04.05.1990 за професією електромонтер по обслуговуванню електрообладнання ділянки машзали сортопрокатного цеха в металургійному виробництві, як електрики чергові і ремонтні, бригадири електриків в чорній металургії (прокатне виробництво), що передбачена Списком 2 розділу IV підрозділу 3 пункту «а», затвердженого Постановою КМ СРСР від 22.08.1956 №1173;

з 29.06.1992 по 01.06.2001 за професією електромонтер по ремонту електрообладнання ділянки стан електрослужби сортопрокатного цеха, зайнятий ремонтом обладнання в місцях його встановлення на ділянках діючих виробництв, основні робітники яких, користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком 1 в чорній металургії, що передбачена Списком 1 розділом IІІ підрозділу 3 пункту «а» код 1030300а-1753а, затвердженого Постановою КМ У від 11.03.1994 №162;

з 17.09.2002 по 30.10.2002 за професією прибиральник гарячого металу сортопрокатного цеха в чорній металургії (прокатне виробництво), що передбачена Списком 1 розділом IІІ підрозділу 3 пункту «а» код 1030300а-19254, затвердженого Постановою КМУ від 11.03.1994 №162;

з 01.11.2002 по 10.02.2008 за професією електромонтер по ремонту і обслуговуванню електрообладнання електрослужби сортопрокатного цеха, зайнятий ремонтом обладнання в місцях його встановлення на ділянках діючих виробництв, основні робітники яких, користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком 1 в чорній металургії (прокатне виробництво), що передбачена Списком 1 розділом IІІ підрозділу 3 пункту «а» позиція 3.3а-3б, затвердженого Постановою КМУ від 16.01.2003 №36;

з 11.02.2008 по 23.11.2008 за професією електромонтер по ремонту і обслуговуванню електрообладнання чергового персоналу електрослужби цеха сортового проката, зайнятий ремонтом обладнання в місцях його встановлення на ділянках (робочих місцях) діючих виробництв, основні робітники яких, користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком 1 в чорній металургії (прокатне виробництво), що передбачена Списком 1 розділом IІІ підрозділу 3 пункту «а» позиція 3.3а-3б, затвердженого Постановою КМУ від 16.01.2003 №36;

з 24.11.2008 по 28.10.2014 за професією електромонтер по ремонту і обслуговуванню електрообладнання чергового персоналу електрослужби цеха виробництва проката, зайнятий ремонтом обладнання в місцях його встановлення на ділянках діючих виробництв, основні робітники яких, користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком 1 в чорній металургії (прокатне виробництво), що передбачена Списком 1 розділом IІІ підрозділу 3 пункту «а» позиція 3.3а-3б, затвердженого Постановою КМУ від 16.01.2003 №36;

У своїх відзивах відповідачі посилаються на те, що надані позивачем довідки видані підприємствами, які знаходяться на тимчасово непідконтрольній території України.

Проте, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, безкоштовний запит до якого надає міністерство юстиції України, ПрАТ «Єнакієвський металургійний завод», код ЄДРПОУ 00191193, зареєстроване за адресою: 87504, Донецька обл., місто Маріуполь, пр. Ілліча, будинок 54, блок 4.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).

Частиною 1 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N1566/11846.

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.

Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).

Пунктом 4.2 цього Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Згідно ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, у відповідності до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Окрім визначеного, суд звертає увагу на наступне.

Згідно з частиною 1 - 2 статті 4 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупований території України» (із змінами) (далі - Закон № 1207-VII) на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Частиною 1 статті 17 Закону № 1207-VII передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно зі статтею 18 Закону № 1207-VII громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

На підставі статей 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки», відповідно до яких документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туреччини» (Loizіdоu v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142). При цьому, за логікою Міжнародного суду ООН і ЄСПЛ, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

У відповідності до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно із статтею 21 Конституції України усі люди є вільними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.

Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися, чого відповідачами вчинено не було.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові або службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд не приймає до уваги доводи відповідачів стосовно того, що позивачем не надано належних документів на підтвердження його пільгового стажу роботи у ПрАТ «Єнакіївський металургійний завод» з 19.03.1990 по 04.05.1990; з 29.06.1992 по 01.06.2001 та з 17.09.2002 по 29.10.2014, і приходить до висновку про протиправність їх дій щодо незарахування зазначеного періоду роботи до пільгового стажу позивача з підстав їх необґрунтованості.

Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду навчання, суд зазначає наступне.

Позивач навчався у Єнакієвському металургійному технікумі з 01.09.1986 по 24.02.1990. Відомості щодо навчання підтверджуються копією диплома серії НОМЕР_7 від 03.03.1990 та випискою з семестрових та екзаменаційних відомостей до диплому № НОМЕР_6 .

З розрахунку до стажу відповідача Форма РС-право вбачається, що період навчання позивача з 01.09.1986 по 24.02.1990 не зараховано до його пільгового стажу.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту» професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Статтею 18 вказаного Закону визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище- агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інщі типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Згідно з частиною 4статті 19 вказаного Законупрофесійно-технічні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов`язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до диплому серії НОМЕР_7 від 03.03.1990 та додатку до нього, позивач навчався в Єнакіївському металургійному технікумі у період з 01.09.1986 по 24.02.1990 за спеціальністю «Електричні станції, сіті і системи». Вказаний диплом є державного зразка та підтверджує наявність професійно-технічної освіти.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про професійну-технічну освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно записів у трудовій книжці позивач був прийнятий 19.03.1990 в сортопрокатний цех електромонтером по обслуговуванню електрообладнання 4 розряду ділянки машзола ПрАТ «Єнакіївський металургійний завод», тобто між днем закінчення навчального закладу та днем працевлаштування пройшло менше трьох місяців, а тому відповідачі зобов`язані були зарахувати вказаний період навчання позивача до його пільгового стажу роботи.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду навчання у Єнакіївському металургійному технікумі.

Що стосується позовних вимог про зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду служби в лавах Радянської армії з 10 травня 1990 року по 29 квітня 1992 року, суд зазначає таке.

Частиною 4 статті 24 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах передбачених законодавством, що діяло раніше.

На період проходження позивачем військової служби діяло «Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій», затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року № 590.

Пунктом «к» частини 1 пункту 109 вказаного Положення передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.

При призначені на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти а та б пункту 16), та пенсії у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт в пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах к та л, дорівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.

Зі змісту трудової книжки позивача вбачається, що до періоду військової служби позивач працював за професією електромонтера з обслуговування електрообладнання 4 розряду ділянки машзала ПрАТ «Єнакіївський металургійний завод», у зв`язку з чим період служби в Радянській армії з 10 травня 1990 року по 29 квітня 1992 року має бути зарахований відповідачем до пільгового стажу позивача.

Як вбачається з рішень відповідачів період служби позивача в лавах Радянської армії не зазначений. Проте, оскільки суд дійшов висновку, що період з 10 травня 1990 року по 29 квітня 1992 року служби в лавах Радянській армії є обґрунтованим, то при повторному розгляді заяви позивача відповідач має зарахувати до його пільгового стажу вказаний період.

При цьому, як встановлено судом і підтверджується матеріалами адміністративної справи, відповідачами за результатами розгляду заяв позивача від 14.06.2021 та від 29.06.2021 прийняті рішення про відмову у призначенні позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах від 23.06.2021 №056750006236 та від 06.07.2021 № 2602009372, якими спірні періоди не зараховано до його пільгового стажу. Зазначені рішення не мають посилань на норми діючого законодавства, які стали підставою для незарахування певних періодів роботи до пільгового стажу позивача, у зв`язку з чим вони є необґрунтованими і протиправними, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Отже, саме ці рішення як індивідуальні акти суб`єктів владних повноважень безпосередньо впливають на права та інтереси позивача у спірних правовідносинах.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, а також те, що рішення відповідачів щодо спірних правовідносин є індивідуальними актами, суд вважає за необхідне з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача визнати протиправними та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №056750006236 від 23.06.2021 і Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 2602009372 від 06.07.2021.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача призначити пенсію на пільгових умовах з 30.03.2021 з урахуванням періодів пільгового стажу з 01.09.1986 по 24.02.1990; з 19.03.1990 по 04.05.1990; з 10.05.1990 по 29.04.1992; з 29.06.1992 по 01.06.2001 та з 17.09.2002 по 29.10.2014, суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач двічі письмово звертався до відповідача 1 із заявами про призначення пенсії від 14.06.2021 та від 29.06.2021, проте матеріали справи не містять доказів звернення позивача до пенсійного органу саме 30.03.2021.

Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії (переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача 1 повторно розглянути заяву позивача від 14.06.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, суд зауважує, що при повторному розгляді вказаної заяви позивача, відповідачу 1 необхідно прийняти відповідне обґрунтоване рішення і зарахувати до пільгового стажу позивача періоди проходження ним служби у лавах Радянської армії, навчання та роботи з 01.09.1986 по 24.02.1990; з 19.03.1990 по 04.05.1990; з 10.05.1990 по 29.04.1992; з 29.06.1992 по 01.06.2001 та з 17.09.2002 по 29.10.2014.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи за подання адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір за квитанцією № 88145 від 27.08.2021 у сумі 908,00 грн.

Враховуючи наведене вище, судовий збір у сумі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в рівних частках по 454,00 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 133, 139, 242, 244-250, 255, 262, 295, 297, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427; юридична адреса: 49000, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 116-А), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385; юридична адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427; юридична адреса: 49000, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 116-А) і Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385; юридична адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 1 статті 114 Закону України від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427; юридична адреса: 49000, м.Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 116-А) №056750006236 від 23.06.2021, яким ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385; юридична адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) № 2602009372 від 06.07.2021, яким ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 в) від 14.06.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах і зарахувати до його пільгового стажу періоди служби у лавах Радянської армії, навчання, роботи з 01.09.1986 по 24.02.1990; з 19.03.1990 по 04.05.1990; з 10.05.1990 по 29.04.1992; з 29.06.1992 по 01.06.2001 та з 17.09.2002 по 29.10.2014 та прийняти обґрунтоване рішення.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427; юридична адреса: 49000, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 116-А) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385; юридична адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12 жовтня 2022 року.

Суддя С.В. Ушенко