Рішення

від 12.10.2022 по справі 380/6017/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/6017/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2022 рокум. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ф. Ліста 6» про визнання протиправними дій Львівської міської ради та зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ф. Ліста 6» з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради щодо розгляду заяви ОСББ «Ф.Ліста,6» від 10.08.2020 №2-39308/АП-24 «Про надання дозволу на виготовлення проект) землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.Ф.Ліста,6 у м. Львові»;

- зобов`язати Львівську міську раду у місячний строк надати ОСББ «Ф.Ліста,6» дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.Ф.Ліста,6» згідно поданої заяви, зареєстрованої у ЦНАП Львівської міської ради 10.08.2020 за №2-39308/АП-24.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 10.08.2020 подано в ЦНАП Львівської міської ради заяву, зареєстровану за №2-39308/АП-24 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,648 га на вул. Ф.Ліста, 6 у м. Львові, до якої було долучено документи, перелік яких визначений управлінням адміністрування послуг департаменту адміністративних послуг Львівської міської ради, а саме: - план земельної ділянки масштабу 1:500 із зазначеними межами ділянки і вирахуваною загальною її площею; - довідка із звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, видана Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області; - копію акт приймання-передачі житлового будинку на баланс ОСББ; - протокол загальних зборів ОСББ «Ф.Ліста,6» про оформлення документів на земельну ділянку для обслуговування ОСББ; - копії установчих документів ОСББ «Ф.Ліста,6», проте, станом на даний час оформлене в установленому законом порядку рішення відповідачем не прийнято.

Листом управління земельних ресурсів департаменту містобудування ЛМР від 29.09.2020 №2403-76144 на заяву від 10.08.2020 надано відповідь про те, що згідно поданого звернення, Львівською міською радою було підготовлено проект ухвали «Про надання ОСББ «Ф.Ліста 6» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Ф.Ліста, 6» та зазначено про необхідність проходження процедури візування проекту ухвали.

Зазначає, що після даної відповіді і аж до 07.10.2021 вказаний проект ухвали не розглядався.

Листом від 27.10.21 №2403-98820 управління земельних ресурсів ЛМР повідомлено про те, що проект ухвали «Про надання ОСББ «Ф.Ліста,6» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Ф.Ліста,6» розглядався на пленарному засіданні сесії Львівської міської ради 07.10.2021, за результатами якого, проект було перенесено та надано доручення виконавчим органам міської ради створити робочу групу для вирішення питання землевідведення. Аналогічного змісту відповідь була надана листами управління земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради від 26.11.21 №2403-112163, 29.12.21 №2403-124080, 26.01.22 №2403-7058, 31.01.22 №2403-8548.

Вважаючи, що Львівською міською радою неприйнято рішення в межах законодавчо визначеного строку щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 11 квітня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав 12.10.2022 суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України.

За змістом статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно частини 2, 3 ст.123 Земельного кодексу України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на » розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

У разі надання органом місцевого самоврядування відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою обов`язковим є зазначення конкретної підстави для такої відмови, що визначені у ст.123 Земельного кодексу України.

Зазначає, що ст.ст. 16, 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Водночас, ст. 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.

Статтею 47 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій».

Науково-проектна документація «Історико-архітектурний опорний план м. Львова» Міністерством культури України не затверджена, як того вимагає ч.2 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та п.12 Порядку №318, а відтак, межі історичного ареалу м. Львова у встановленому законодавством порядку не затверджені.

Відсутністю затвердженого у встановленому порядку історико-архітектурного опорного плану м. Львова є підставою відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, згідно з ст. 123 Земельного кодексу, а саме: невідповідність містобудівної документації.

Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та,-

встановив:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ф.Ліста 6» (надалі-ОСББ) є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 43146038, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

10.08.2020 ОСББ звернулося до Львівського міського голови з заявою, в якій просило надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку з формуванням нової земельної ділянки на вул. Ф.Ліста №6 у м. Львові орієнтовного розмірі земельної ділянки 0,648 га(кв.м) та дати дозвіл виготовлення технічної документації земельної ділянки з кадастровим номером 4610136600:05:001:0023, що належить прибудинковій території буд. 6, по вул. Ф.Ліста, про що свідчить вхідний штамп на заяві № 2-39308/АП-24 від 10.08.2020.

Листом від 29.09.2020 №2403-вих-76144 Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради повідомило, що звернення ОСББ від 10.08.2020 №2-39808/АП-24 розглянуто та роз`яснено, що відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України розпоряджатись землями територіальних громад на території сіл, селищ, міст відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин. Підпунктом 34 пункту 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин. Згідно зі зверненням, представленими документами на розгляд Львівської міської ради підготовлено проект ухвали «Про надання ОСББ «Ф.Ліста 6» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної діялнки на вул. Ф.Ліста, 6». На розгляд міської ради подається проект ухвали, оформлений відповідно до Регламенту Львівської міської ради 7-го скликання, затвердженого ухвалою міської ради від 17.03.2016 №260. Проект ухвали повинен мати певні реквізити та погоджувальні підписи (візи). Візи та їх порядок визначаються секретарем ради відповідно до вимог Регламенту Львівської міської ради, Положення про постійні комісії Львівської міської ради та Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради та проставляються у такому порядку: 1) начальник управління «Секретаріат ради»; 2) начальник організаційного управління; 3) автор проекту ухвали; 4) директор юридичного департаменту; 5) директор департаменту, до компетенції якого належить дане питання; 6) голова районної адміністрації, до компетенції якого належить дане питання; 7) заступник міського голови, до компетенції якого належить дане питання; 8) голови відповідних постійних комісій, до компетенції яких належить дане питання; 9) секретар ради. Автор проекту ухвали забезпечує його візування послідовно за переліком визначених візуючих осіб.

Візування проекту ухвали є обов`язковим. У візуючого можуть бути зауваження і пропозиції. Після закінчення процедури візування у посадових осіб виконавчих органів міської ради проект ухвали зі супровідною документацією передається на розгляд постійних комісій. Голова постійної комісії включає отриманий проект ухвали до порядку денного чергового засідання постійної комісії. За результатами розгляду шляхом голосування постійна комісія погоджує або не погоджує запропонований проект ухвали, що підтверджується протоколом засідання постійної комісії. У разі погодження проекту ухвали голова комісії проставляє візу на оригіналі проекту ухвали. Після проходження процедури візування автор проекту передає проект ухвали в організаційний відділ управління «Секретаріат ради». Організаційний відділ управління «Секретаріат ради» систематизує інформацію щодо готових до розгляду на пленарному засіданні проектів ухвал і подає відповідний перелік секретарю ради. Процедура формування порядку денного пленарного засідання Ради здійснюється відповідно до Регламенту Ради. Питання надання ОСББ «Ф.Ліста 6» земельної ділянки площею 0,0058 (кадастровий номер 4610136600:05:001:0023) на вул. Ф.Ліста, 6 буде розглядатись після державної реєстрації земельної ділянки площею 0,0648 га на вул. Ф.Ліста, 6 у Державному земельному кадастрі (присвоєння земельній ділянці кадастрове номера).

Листом від 27.10.2021 №2403-вих-98820 Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради на звернення ОСББ від 10.08.2020 №2-39808/АП-24 роз`яснило, що відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України розпоряджатись землями територіальних громад на території сіл, селищ, міст відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин. Підпунктом 34 пункту 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин. Згідно зі зверненням, представленими документами на розгляд Львівської міської ради підготовлено проект ухвали «Про надання ОСББ «Ф.Ліста 6» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної діялнки на вул. Ф.Ліста, 6», який розглядався Львівською міською радою на пленарному засіданні сесії 07.10.2021. За результатами розгляду Львівською міською радою проект ухвали було перенесено та надано доручення виконавчим органам Львівської міської ради створити робочу групу для вирішення питання відведення земельної ділянки на вул. Ф.Ліста, 6 з представників усіх фракцій партій депутатів міської ради та зазначено, що про результати розгляду питання порушеного у зверненні буде повідомлено додатково у термін до 26.11.2021.

Управлінням земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради листами від 26.11.2021 №2403-вих-112163, від 29.12.2021 №2403-вих-124080, від 26.01.2022 №2403-вих-7058, від 31.01.2022 №2403-вих-8548 надавалась ОСББ аналогічна за змістом відповідь, яка викладена в листі від 27.10.2021 №2403-вих-98820.

Вважаючи протиправною бездіяльність Львівської міської ради, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктами 1, 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: затвердження регламенту ради; вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до пп. 9,10 п. б, ч.1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема: організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 14 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць. Не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради.

Згідно із ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними у судовому порядку.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст серед іншого належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (п. «в» ч.1 ст.12 Земельного кодексу України).

Згідно зі статтею 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 Земельного кодексу України.

Відповідно до чч. 1, 2, 4 ст. 42 Земельного кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Відповідно до положень Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ОСББ є однією із форм управління багатоквартирним будинком.

Співвласник багатоквартирного будинку власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Спільне майно багатоквартирного будинку приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно із пункту «д» ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації (ч. 1, 4 ст. 42 Земельного кодексу України).

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України).

Частина перша статті 122 Земельного кодексу України визначає, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За приписами ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (абз. 2 ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України).

Згідно із ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З аналізу зазначених норм права слідує, що ОСББ, як юридична особа, має право звернутися до уповноважених органів із клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування багатоквартирного будинку, а відповідний орган зобов`язаний прийняти відповідне рішення про надання або про відмову у наданні такого дозволу.

Водночас, слід звернути увагу, що відповідно до вимог статті 123 Земельного кодексу України, підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, положення статті 123 Земельного кодексу України містять вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Суд звертає увагу, що у постанові від 30.05.2018 у справі №826/5737/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що надання дозволу уповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом передачі.

Надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не покладає на орган місцевого самоврядування обов`язку (не є підставою для виникнення зобов`язання перед особою, яка розробила проект землеустрою) щодо надання цієї земельної ділянки у власність чи користування. Рада може відмовити у затвердженні проекту та наданні земельної ділянки у власність чи користування з підстав, визначених законом, зокрема у разі невідповідності місця розташування ділянки вимогам генеральних планів населених пунктів.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2019 у справі №461/10926/15-а, від 07.11.2019 у справі №682/345/16-а, від 05.03.2020 у справі №495/8898/16-а, від 02.04.2020 у справі №308/10004/16-а та від 29.04.2020 у справі №352/669/15-а.

З матеріалів справи судом встановлено, що Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради листами від 29.09.2020 №2403-вих-76144, від 27.10.2021 №2403-вих-98820, від 26.11.2021 №2403-вих-112163, від 29.12.2021 №2403-вих-124080, від 26.01.2022 №2403-вих-7058, від 31.01.2022 №2403-вих-8548 повідомив ОСББ, що за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів Львівською міською радою підготовлено проект ухвали «Про надання ОСББ «Ф.Ліста 6» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної діялнки на вул. Ф.Ліста, 6», який розглядався Львівською міською радою на пленарному засіданні сесії 07.10.2021. За результатами розгляду Львівською міською радою проект ухвали було перенесено та надано доручення виконавчим органам Львівської міської ради створити робочу групу для вирішення питання відведення земельної ділянки на вул. Ф.Ліста, 6 з представників усіх фракцій партій депутатів міської ради та зазначено, що про результати розгляду питання порушеного у зверненні буде повідомлено додатково.

Таким чином, Львівською міською радою як органом місцевого самоврядування, не було розглянуто по суті заяву ОСББ від 10.08.2020 і не було прийнято рішення щодо надання чи рішення про відмову у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою для надання у користування земельної ділянки, орієнтованою площею 0,0648 га для обслуговування будинку АДРЕСА_1 .

Суд зазначає, що така бездіяльність Львівської міської ради є протиправною, оскільки суперечить вказаним вище приписам статей 42, 92, 123 Земельного кодексу України щодо порядку (процедури) розгляду заяви ОСББ на отримання в користування земельної ділянки для обслуговування будинку, зокрема щодо питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Зміст ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України формує висновок про те, що відповідний орган місцевого самоврядування в межах повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Отже, у органу місцевого самоврядування є обов`язок розглянути заяву по суті і за результатами розгляду прийняти рішення відповідно до чинного законодавства у місячний строк.

Земельним кодексом України встановлено виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу. До цього ж, ним не передбачено, що за наслідком розгляду заяви (клопотання) про надання дозволу відповідний орган може не прийняти рішення про його надання або мотивовану відмову.

Пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

За приписами ч.ч. 1, 5 ст. 46 цього Закону сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Таким чином заява (клопотання) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою має бути розглянуто вповноваженим органом у даному випадку міською радою у місячний строк, а за наслідком його розгляду має бути надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою або мотивовану відмову у його наданні.

Відсутність же належним чином оформленого рішення відповідача за наслідком розгляду питання про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи, свідчить про те, що орган не прийняв жодного мотивованого рішення, яке він має ухвалити за законом.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про те, що неприйняття відповідачем жодного рішення за заявою (клопотанням) позивача про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо виготовлення технічної документації для обслуговування багатоквартирного житлового будинку, є протиправним.

Отже, відповідачем не приймалося рішення, яке може бути скасоване судом, а лише надано відповідь, проте, що заява (клопотання) про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо виготовлення технічної документації для обслуговування багатоквартирного житлового будинку буде розглянуто згодом.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

За обставин справи, відповідачем не наведено достатньо вагомих та суттєвих доводів проти позовної заяви та не доведено правомірності дій.

В рішенні у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ вказав на те, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків (заява № 29979/04, пункт 70).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене суд дійшов переконання, що у відносинах з позивачем відповідач діяв не послідовно та у спосіб, що не передбачений чинним законодавством, без дотримання законодавчо встановлених процедур, що призвело до юридичної невизначеності позивача в питанні отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Згідно п. 3.1 рішення Конституційного Суду України № 17-рп/2010 від 29.06.2010 одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення вказаних обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Підсумовуючи наведене, відповідач вчинив дії не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», без дотримання вимог ч. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд не бере до уваги викладене у відзиві посилання на Закону України «Про охорону культурної спадщини», оскільки зазначений закон регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, а не питання надання дозволів на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Крім того, Закон України «Про охорону культурної спадщини» захищає та охороняє об`єкти культурної спадщини від можливої зміни об`єкта культурної спадщини, які можуть призвести до часткового або повного зникнення предмета охорони об`єкта культурної спадщини, а не регулює питання щодо порядку розгляду та прийняття рішення щодо відведення земельної ділянки для обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Більш того, спірні правовідносини виникли з вирішення питання щодо виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 , на якій вже збудований багатоквартирний житловий будок та який введений в експлуатацію ще у 1894 році, а не з питань охорони об`єкта культурної спадщини.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Львівської міської ради у місячний строк надати ОСББ «Ф.Ліста 6» дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Ф.Ліста, 6» згідно поданої заяви, зареєстрованої у ЦНАП Львівської міської ради 10.08.2020 за №2-39308/АП-24, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, суд зазначає, що задоволення вимог позивача про зобов`язання відповідача як суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є можливим в разі встановлення судом необхідності спонукати рішенням суду такого відповідача до вчинення дій, які від повинен (зобов`язаний) вчинити у відповідності до вимог чинного законодавства.

Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Суд враховує, що при розгляді заяви ОСББ від 10.08.2020 (зареєстроване відповідачем 10.08.2020) про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою для надання у користування земельної ділянки для обслуговування будинку 6 по вулиці Ф.Ліста, відповідач не дотримався вимог чинного законодавства, надавши позивачу лише відповідь на вказану заяву, не розглянувши її по суті.

При цьому, як уже було зазначено судом раніше, при розгляді заяви ОСББ від 10.08.2020 необхідно керуватись приписами частини 3 статті 123 Земельного кодексу України, де передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування або надає мотивовану відмову у його наданні.

В даному ж випадку, враховуючи те, що відповідачем протиправно невчинені дії передбачені Земельним кодексом України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме не прийнято жодного рішення за заявою (клопотанням) ОСББ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для обслуговування багатоквартирного житлового будинку, належним для відновлення порушених прав та інтересів позивача буде зобов`язання відповідача розглянути по суті заяву ОСББ від 10.08.2020 №2-39308/АП-24 щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою для надання у користування земельної ділянки для обслуговування будинку АДРЕСА_1 з прийняттям мотивованого рішення передбаченого Земельним кодексом України протягом 1 (одного) місяця з набрання законної сили рішення у даній справі.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Також слід звернути увагу на приписи ст. 245 КАС України, згідно з якими перелік способів захисту порушених прав викладений у цій статті не є вичерпним. Суд може застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Більш того, з`ясування таких питань як те, чи відповідають місця розташування об`єкта земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, належить до владних повноважень відповідного органу виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність, зокрема, у розглядуваній ситуації до повноважень Львівської міської ради.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що необхідно для ефективного захисту прав позивача визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ф.Ліста 6» від 10.08.2020 №2-39308/АП-24 щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою для надання у користування земельної ділянки для обслуговування будинку 6 по вулиці Ф.Ліста у м.Львові та зобов`язати Львівську міську раду вирішити питання щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою для надання у користування земельної ділянки для обслуговування будинку 6 по вулиці Ф.Ліста у м.Львові Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ф.Ліста 6» (79005, м. Львів, вул. Ф.Ліста, буд. 6, код ЄДРПОУ 43146038) відповідно до заяви від 10.08.2020 №2-39308/АП-24 з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судовий збір відповідно до ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1240,50 грн.

Крім того, суд зазначає, що за позовні вимоги про: - визнання протиправною бездіяльності Львівської міської ради щодо розгляду заяви ОСББ «Ф.Ліста,6» від 10.08.2020 №2-39308/АП-24 «Про надання дозволу на виготовлення проект) землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.Ф.Ліста,6 у м. Львові»; - зобов`язання Львівської міської ради у місячний строк надати ОСББ «ФЛіста,6» дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.Ф.Ліста,6» згідно поданої заяви, зареєстрованої у ЦНАП Львівської міської ради 10.08.2020 за №2-39308/АП-24, позивач мав сплати судовий збір у розмірі 2481,00 грн., оскільки зазначені позовні вимоги не є окремими, а є такими, що складаються з взаємопов`язаних позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в розмірі більшому, ніж передбачено законом.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Таким чином, позивачу необхідне звернутись до суду з клопотанням про повернення сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

ухвалив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ф.Ліста 6» від 10.08.2020 №2-39308/АП-24 щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою для надання у користування земельної ділянки для обслуговування будинку 6 по вулиці Ф.Ліста у м. Львові.

3. Зобов`язати Львівську міську раду (79008, м. Львів, площа Ринок, буд. 1, код ЄДРПОУ 04055896) вирішити питання щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою для надання у користування земельної ділянки для обслуговування будинку 6 по вулиці Ф.Ліста у м.Львові Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ф.Ліста 6» (79005, м. Львів, вул. Ф.Ліста, буд. 6, код ЄДРПОУ 43146038) відповідно до заяви від 10.08.2020 №2-39308/АП-24 з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

4. В інших позовних вимогах відмовити.

5. Стягнути на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ф.Ліста 6» (79005, м. Львів, вул. Ф.Ліста, буд. 6, код ЄДРПОУ 43146038) з Львівської міської ради (79008, м. Львів, площа Ринок, буд. 1, код ЄДРПОУ 04055896) за рахунок бюджетних асигнувань, судовий збір в сумі 1240,50 гривень (одна тисяча двісті сорок гривень, 50 копійок).

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 12.10.2022.

Суддя Коморний О.І.