Рішення

від 12.10.2022 по справі 580/3423/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2022 року справа № 580/3423/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства Лебединський насіннєвий завод до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

08 серпня 2022 року у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов приватного акціонерного товариства Лебединський насіннєвий завод (далі позивач) до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 19.01.2021 №1534000706 на суму 654374 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на незгоду із висновками контролюючого органу, викладеними в акті перевірки, зазначаючи, що підприємством не допущено порушень податкового законодавства під час господарських операцій із ФГ «Зерно-Ташлик» та ТОВ «Галфарб», які мали реальний характер та підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

08.02.2022 відповідачем подано відзив на позов, в якому проти задоволення позову заперечує в повному обсязі та просить відмовити у його задоволенні. Зокрема зазначив, що ГУ ДПС у Черкаській області дотримані вимоги для початку проведення перевірки були виконані. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняті відповідачем обґрунтовано, на підставі та в межах повноважень контролюючого органу, із врахуванням всіх обставин, що мали значення для їх прийняття.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

Позивач приватне акціонерне товариство Лебединський насіннєвий завод зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа, код ЄДРПОУ 00388932.

Відповідач Південне міжрегіональне управління по роботі з великими платниками податків провело документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 року від`ємного значення податку на додану вартість, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 17.12.2021 №382/34-00-07-06/00388932 (далі акт перевірки).

Актом перевірки встановлено факти, які свідчать про нереальність господарських операцій з фермерським господарством «Зерно-Ташлик» та ТОВ «Галфарб».

Документальною плановою виїзною перевіркою встановлено порушення вимог:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу, внаслідок чого підприємством завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за вересень 2021 року в сумі 654374 грн.

19 січня 2022 року прийняв податкове повідомлення-рішення №1534000706, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 654374,00 грн.

09.02.2022 позивач, не погоджуючись із вказаним повідомленням-рішенням, звернувся до Державної податкової служби України із скаргою.

Рішенням про результати розгляду скарги від 05.07.2022 №6587/6/99-00-06-01-02-06 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.

Не погодившись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).

За визначенням підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено обов`язок платника податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності (п. 44.2 ст. 44 ПК України).

За змістом п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є, зокрема прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу, ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами пунктів 200.1, 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Таким чином, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які мають відображати реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Так, в розумінні статті 1 Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно ст. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно ч. 1, 2 ст. 3 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 4 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципі превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув`язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

В свою чергу, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), здійснюваних для провадження власної господарської діяльності платника податку, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та які відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Щодо взаємовідносин позивача з ФГ «Зерно - Ташлик» відповідач зазначив таке.

ФГ «Зерно - Ташлик» та господарські операції із придбання запчастин у ТОВ «Галфарб» у дійсності не відбулися.

Так відповідачем зазначено, що у наданих до перевірки ТТН, якими оформлено транспортування товару пшениці 4 класу зазначено, що замовником товару є - ФГ «Зерно - Ташлик»; вантажовідправник - ФГ «Зерно - Ташлик», Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Єгорова Олексія, 40, кімната 301; вантажоодержувач - ТОВ «Грінтур Екс», експортер ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод»; пункт навантаження - Кіровоградська область, Олександрійський р-н, с. Косівка.

Разом з тим, відповідно до вищезазначених ТТН перевізниками пшениці були наступні платники: ФГ «Зерно - Ташлик», ФОП ОСОБА_1 (2691218853), ФОП ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ), ПП « ОСОБА_3 » (33094791). ПП ОСОБА_4 .. ФОП ОСОБА_5 (3016518659). Однак, згідно бази даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) ФГ «Зерно - Ташлик» не мало взаємовідносин із зазначеними вище контрагентами у січні - вересні 2021 році. Крім того, за даними звіту 1-ДФ, виплати доходу за кодом ознаки 157 «дохід, виплачений самозайнятій особі» у липні 2021 - відсутній. Тобто, як зазначено в акті перевірки, зазначені перевізники не відображені у звітності ФГ «Зерно - Ташлик», у зв`язку з чим підтвердити транспортування пшениці від ФГ «Зерно - Ташлик» не надається можливим.

За результатами аналізу відомостей, наявних в АІС «Податковий Блок», Архіву електронної звітності та проведення аналізу даних, отриманих із зовнішніх джерел, ФГ «ЗЕРНО - ТАШЛИК» (код ЄДРПОУ 39070447) встановлено, що підприємство не є платником єдиного податку 4 групи.

Крім того, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права у наявності укладені договори суборенди (суборендар - ФГ «Зерно - Ташлик») на земельні ділянки площею лише 556,9346 га. Однак, за даними Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за ФГ «Зерно - Ташлик» не значяться земельні ділянки, за адресою Кіровоградська область, Олександрівський район.

Відповідно до бази даних ЄРПН встановлено, що ФГ «Зерно - Ташлик» у травні, червні, липні 2021 року здійснювало придбання пшениці у постачальника ТОВ «Агрофінанс-Груп». яке у свою чергу в 2021 році придбало товар з іншою номенклатурою, а саме: корми для тварин, продукти харчування: морозиво соуси, торти, печиво, цукерки, напої в асортименті, макаронні вироби, йогурти, чай, каву, м`ясні вироби, насіння соняшника, органічне добриво Біогумус, цукор. Придбання ТОВ «Агрофінанс-Груп» пшениці, посівного матеріалу, добрив, основних засобів, ПММ, супутніх робіт та послуг для ведення сільського господарства у 2021 році не встановлено.

Крім того, по ТОВ «Агрофінанс-Груп» наявне рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 30.07.2021 за №36870.

Щодо взаємовідносин позивача та ТОВ «ГАЛФАРБ» відповідач зазначив таке.

Між ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» та ТОВ «Галфарб» (Постачальник) укладено договір про поставку товару (запчастини), на виконання умов якого останнім на адресу скаржника були виписані податкові накладні, суми ПДВ по яким були віднесені скаржником до складу податкового кредиту за відповідний період.

Згідно інформаційних баз даних, щодо вищезазначеного контрагента встановлено відсутність фізичних та технологічних можливостей на підприємстві для здійснення господарських операцій. У 2020 - 2021 роках імпорт не здійснювався.

За даними бази ЄРПН встановлено, що ТОВ «Галфарб» здійснювало придбання запчастин, які у подальшому були поставлені на адресу скаржника у ТОВ «Астрафіш», в якого відсутні фізичні та технологічні можливості для здійснення господарських операцій (наявність основних засобів не встановлено; кількість працюючих 3 особи; імпорт товару у 2020-2021 роках не здійснювався).

Стосовно ТОВ «Астрафіш», ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 17.02.2022 року по справі № 761/7434/20, провадження №1- кс/761/4809/2020 за клопотанням слідчих органів в межах кримінального провадження №32017000000000147 від 09.08.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.3 ст.212 КК України, накладено арешт на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній податковій службі України (ДФС України) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8 наступних підприємств, у тому числі ТОВ «Астрафіш» (40397043).

Таким чином відповідач зазначає, що господарські операції із придбання запчастин у ТОВ «Галфарб» у дійсності не відбулися.

Судом досліджено первинні документи, що стосуються господарської діяльності позивача з його контрагентами ФГ «Зерно - Ташлик» та ТОВ «Галфарб» та встановлено, що первинні документи складено у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, неправомірними, виходячи з такого.

Як встановлено з матеріалів справи між ПрАТ «ЛНЗ» (покупець) та ФГ «Зерно- Ташлик» (постачальник, продавець) договору поставки від 30.06.2021 №123-ТР.

Відповідно до умов даного Договору, ФГ «Зерно-Ташлик» зобов`язувалось поставити до ПрАТ «ЛНЗ» пшеницю 2 класу та/або пшеницю 3 класу та/або пшеницю 4-го класу, на умовах поставки: доставлено за адресою - місто Миколаїв (згідно транспортної інструкції Покупця), надалі Портовий елеватор.

Кількість товару - 2000 тон {+1-2% в опціоні Покупця).

Вартість товару: пшениця 2-го та 3-го класів - 5991,23 грн. за одну метричну тону без ПДВ, пшениця 4-го класу - 5815,79 грн. за одну метричну тону без ПДВ.

На виконання умов даного договору від 30.06.2021 №123-ТР, в період з 17.07.2021 по 02.08.2021 ФГ «Зерно-Ташлик» поставило до ПрАТ «ЛНЗ» такі партії товару, що підтверджується первинними документами:

1) в кількості 23,72 т на загальну суму 162007,66 грн., у т.ч. ПДВ 19895,68 грн, приймання-передача товару оформлена видатковою накладною від 17.07.2021 №2077; транспортування здійснено за товарно-транспортною накладною від 16.07.2021 №1609;

2) в кількості 162,25 т на загальну суму 1075717,60 грн., у т.ч. ПДВ 132105,67 грн, приймання-передача товару оформлена видатковою накладною від 17.07.2021 №2078, відповідно до якої поставлено товар пшеницю 4-го класу в кількості 162,25 т на загальну суму 1075717,60 грн., у т.ч. ПДВ 132105,67 грн; виставлено рахунок на оплату від 17.07.2021 №2073; транспортування здійснено: за товарно-транспортними накладними: від 16.07.2021 №1608, від 16.07.2021 №1608, від 16.07.2021 №1607, від 16.07.2021 №001001, від 15.07.2021 №1507, від 16.07.2021 №321;

3) в кількості 62,34 т на загальну суму 425782,34 грн., у т.ч. ПДВ 52289,06 грн, приймання-передача товару оформлена видатковою накладною від 18.07.2021 №2079, відповідно до якої поставлено товар пшеницю 3-го класу в кількості 62,34 т на загальну суму 425782,34 грн., у т.ч. ПДВ 52289,06 грн.; виставлено рахунок на оплату від 18.07.2021 №2074; транспортування здійснено: за товарно-транспортними накладними: від 18.07.2021 №002442, від 17.07.2021 №002441;

4) в кількості 94,2 т на загальну суму 624546,06 грн., у т.ч. ПДВ 76698,64 грн, приймання-передача товару оформлена видатковою накладною від 18.07.2021 №2080, відповідно до якої поставлено товар пшеницю 4-го класу в кількості 94,2 т на загальну суму 624546,06 грн,, у т.ч. ПДВ 76698,64 грн, виставлено рахунок на оплату від 18.07.2021 №2075; транспортування здійснено за товарно-транспортними накладними: від 17.07.2021 №1612, від 17.07.2021 №4020, від 17.07.2021 №1710, від 17.07.2021 №1707;

5) в кількості 181,94 т на загальну суму 1242650,6 грн., у т.ч. ПДВ 152606,21 грн. приймання-передача товару оформлена видатковою накладною від 19.07.2021 №2081, відповідно до якої поставлено товар пшеницю 3-го класу в кількості 181,94 т на загальну суму 1242650,6 грн., у т.ч. ПДВ 152606,21 грн.; виставлено рахунок на оплату від 19.07.2021 №2076; транспортування здійснено за товарно-транспортними накладними: від 18.07.2021 №182, від 18.07.2021 №183; від 17.07.2021 №182, від 18.07.2021 №180;

6) в кількості 114,74 т на загальну суму 760726,26 грн., у т.ч. ПДВ 93422,52 грн. приймання-передача товару оформлена видатковою накладною від 19.07.2021 №2082, відповідно до якої поставлено товар пшеницю 4-го класу в кількості 114,74 т на загальну суму 760726,26 грн., у т.ч. ПДВ 93422,52 грн.; виставлено рахунок на оплату від 19.07.2021 №2077; транспортування здійснено за товарно-транспортними накладними: від 18.07.2021 №0001, від 17.07.2021 №333, від 18.07.2021 №323, від 18.07.2021 №10;

7) в кількості 53,68 т на загальну суму 355898,44 грн., у т.ч. ПДВ 43706,83 грн. та 71,47 т на загальну суму 473846,14 грн., у т.ч. ПДВ 58191,63 грн.; приймання-передача товару оформлена видатковою накладною від 20.07.2021 №2083, відповідно до якої поставлено товар пшеницю 4-го класу в кількості 53,68 т на загальну суму 355898,44 грн., у т.ч. ПДВ 43706,83 грн.; оформлена видатковою накладною від 20.07.2021 №2085, відповідно до якої поставлено товар пшеницю 4-го класу в кількості 71,47 т на загальну суму 473846,14 грн., у т.ч. ПДВ 58191,63 грн,; виставлено рахунок на оплату від 20.07.2021 №2078; виставлено рахунок на оплату від 20.07.2021 №2080; транспортування здійснено: за товарно-транспортними накладними: від 18.07.2021 №1993, від 19.07.2021 №1903, від 19.07.2021 №1904, від 19.07.2021 №19, від 19.07.2021 №003;

8) в кількості 48,87 т на загальну суму 333782,21 грн., у т.ч. ПДВ 40990,8 грн. приймання-передача товару оформлена видатковою накладною від 20.07.2021 №2084, відповідно до якої поставлено товар пшеницю 3-го класу в кількості 48,87 т на загальну суму 333782,21 грн., у т.ч. ПДВ 40990,8 грн. виставлено рахунок на оплату від 20.07.2021 №2079; транспортування здійснено за товарно-транспортними накладними: від 19.07.2021 №1902, від 19.07.2021 №1901;

10) в кількості 24,08 т на загальну суму 159650,41 грн., у т.ч. ПДВ 19606,19 грн. приймання-передача товару оформлена видатковою накладною від 22.07.2021 №2086, відповідно до якої поставлено товар пшеницю 4-го класу в кількості 24,08 т на загальну суму 159650,41 грн., у т.ч. ПДВ 19606,19 грн.; виставлено рахунок на оплату від 22.07.2021 №2081; транспортування здійснено: за товарно-транспортною накладною від 20.07.2021 №1806;

11) в кількості 49,1 т на загальну суму 325533,03 грн., у т.ч. ПДВ 39977,74 грн. приймання-передача товару оформлена видатковою накладною від 28.07.2021 №2090, відповідно до якої поставлено товар пшеницю 4-го класу в кількості 49,1 т на загальну суму 325533,03 грн., у т.ч. ПДВ 39977,74 грн.; виставлено рахунок на оплату від 28.07.2021 №2082; транспортування здійснено за товарно-транспортними накладними: від 27.07.2021 №29, від 27.07.2021 №28, якість за якою за цією ТТН в кількості 24,98 т підтверджено карткою аналізу зерна ТОВ «Грінтур-Екс» за 28.07.2021;

12) в кількості 144,1 т на загальну суму 955383,09 грн., у т.ч, ПДВ 117327,75 грн. приймання-передача товару оформлена видатковою накладною від 29.07.2021 №2091, відповідно до якої поставлено товар пшеницю 4-го класу в кількості 144,1 т на загальну суму 955383,09 грн., у т.ч. ПДВ 117327,75 грн.; виставлено рахунок на оплату від 29.07.2021 №2083; транспортування здійснено: за товарно-транспортними накладними від 28.07.2021 №4, від 28.07.2021 №0024, від 28.07.2021 №176, від 28.07.2021 №242; від 28.07.2021 №444;

13) в кількості 69,18 т на загальну суму 458663,44 грн., у т.ч, ПДВ 56327,09 грн. приймання-передача товару оформлена видатковою накладною від 30.07.2021 №2092, відповідно до якої поставлено товар пшеницю 4-го класу в кількості 69,18 т на загальну суму 458663,44 грн., у т.ч. ПДВ 56327,09 грн.; виставлено рахунок на оплату від 30.07.2021 №2084; транспортування здійснено за товарно-транспортними накладними: від 28.07.2021 №174, від 28.07.2021 №445, від 28.07.2021 №175;

14) в кількості 120,46 т на загальну суму 798649,87 грн., у т.ч. ПДВ 98079,81 грн. приймання-передача товару оформлена видатковою накладною від 02.08.2021 №2093, відповідно до якої поставлено товар пшеницю 4-го класу в кількості 120,46 т на загальну суму 798649,87 грн., у т.ч. ПДВ 98079,81 грн; виставлено рахунок на оплату від 02.08.2021 №2085; транспортування здійснено за товарно-транспортними накладними від 30.07.2021 №57, від 30.07.2021 №56, від 30.07.2021 №81, від 29.07.2021 №218, від 29.07.2021 №2907.

В порядку п.5.1 Договору поставки від 30.06.2021 №123-ТР, розрахунки за поставлений товар проводяться протягом 3-х банківських днів з моменту відвантаження товару та надходження до Покупця товаросупровідних документів на підставі рахунків Постачальника.

Розрахунки за поставлений Товар проведено ПрАТ «ЛНЗ» у повному обсязі, наступними платіжними дорученнями.

За наслідками відвантаження (передачі товару у розпорядження Покупця за видатковими накладними), Постачальник - ФГ «Зерно-Ташлик» виписало та зареєструвало у Єдиному реєстрі податкових накладних такі податкові накладні: від 17.07.2021 №18; від 17.07.2021 №19; від 18.07.2021 №20; від 18.07.2021 №21; від 19.07.2021 №22;від 19.07.2021 №23; від 20.07.2021 №36; від 20.07.2021 №38; від 20.07.2021 №37; від 22.07.2021 №40; від 28.07.2021 №80; від 29.07.2021 №81; від 30.07.2021 №82; від 02.08.2021 №7.

Таким чином, судом встановлено, що постачання товару від ФГ «Зерно-Ташлик» за вказаним вище договором підтверджується товарно-транспортними та видатковими накладними, вказаними у Акті перевірки.

Зауваження до змісту договору поставки та видаткових накладних в акті перевірки не зазначені.

Придбана пшениця використана ПрАТ «ЛНЗ» у господарській діяльності та реалізована на експорт. Вказані обставини актом перевірки підтверджуються і не спростовуються.

Як встановлено з матеріалів справи між ПрАТ «ЛНЗ» (покупець) та ТОВ «Галфарб» (постачальник, продавець) укладено договір поставки від 09.09.2021 №09/09-21.

Відповідно до умов Специфікації №1 до цього Договору, ТОВ «Галфарб» мало поставити у власність ПрАТ «ЛНЗ» запасні частини до автотранспортних засобів.

Умови постачання, пункт розвантаження - м. Львів, вул. Бузькова, 2, пункт розвантаження - с. Лебедин, вул. Заводська, 2, Шполянський район, Черкаська область.

Постачання товару здійснюється за рахунок і автотранспортом позивача.

Відвантаження товару відбулось за наступними видатковими накладними: від 09.09.2021 №17, від 09.09.2021 №18.

Транспортування товару забезпечено автотранспортом ПрАТ «ЛНЗ» за такими товарно-транспортними накладними: від 09.09.2021 №316689; від 09.09.2021 №316693; від 09.09.2021 №316695.

Оплата придбаного у ТОВ «Галфарб» товару проведена платіжними дорученнями: від 21.10.2021 №31599 на суму 300000 грн.; від 25.10.2021 №32058 на суму 300000 грн.; від 28.10.2021 №32769 на суму 250000 грн.; від 29.10.2021 №33075 на суму 300000 грн.; від 01.11.2021 №33233 на суму 280000 грн.; від 02.11.2021 №33428 на суму 500000 грн.; від 03.11.2021 №33741 на суму 500000 грн.; від 04.11.2021 №33812 на суму 570155,40 грн.

За наслідками відвантаження товару, Постачальник - ТОВ «Галфарб» виписало та зареєструвало у Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: від 09.09.2021 №1, від 09.09.2021 №2 на загальну суму 938400,0 грн. у т.ч. ПДВ 156400,0 грн.; від 09.09.2021 №3 на загальну суму 1117571,40 грн., у т.ч. ПДВ 186261,9 грн.

Придбані запасні частини використані у господарській діяльності для продажу і реалізовані у липні 2022 року.

Зауваження до змісту договору поставки, видаткових і товарно-транспортних накладних в акті перевірки відсутні.

Копії первинних документів містяться в матеріалах справи і досліджені судом.

Суд зазначає, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Таким чином, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які мають відображати реальність таких операцій та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

При цьому норми податкового кодексу не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податку від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про необізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Такий правовий висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 16.04.2019 у справі №804/6909/17, від 21.02.2020 у справі №815/253/16, від 28.05.2021 у справі № 804/5965/16, а тому суд відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України враховує такий при вирішенні цієї справи.

Як на час укладення договорів купівлі-продажу, так і на час здійснення господарських операцій позивача із спірними контрагентами суб`єкти господарювання були належним чином зареєстрованими в ЄДРПОУ та були платниками податку на додану вартість, ні установчі документи контрагентів позивача, ні їх свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість не визнавалися в установленому порядку недійсними. Вказане відповідачем не спростовано.

Позивачем надано суду належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що спірні господарські операції мали реальний характер, а придбаний товар використовувався в господарській діяльності позивача, однак відповідачем при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення зазначене не взято до уваги.

Окрім того, слід зазначити, що висновки акта перевірки не містять посилань на порушення саме позивачем вимог податкового законодавства, а містять лише припущення про неможливість підтвердження реальності здійснення господарської операції контрагентами позивача, що є неприпустими.

Посилання контролюючим органом в акті перевірки на кримінальні провадження щодо постачальників товару, то суд зазначає, що такі жодним чином не стосуються ні позивача, ні господарських операцій, що були предметом перевірки і учасником яких було приватнеакціонерне товариство «Лебединський насіннєвий завод».

Варто зазначити, що в акті перевірки всі доводи податкового органу, за яких останній зробив висновок про нереальність господарських операцій за договорами, укладеними позивачем із ФГ «Зерно-Ташлик»» та ТОВ «Галфарб» стосуються контрагентів платника.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України).

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 (Булвес АД проти Болгарії) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є власністю у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов`язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов`язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону Про ПДВ стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов`язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов`язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

З огляду на викладене, висновки відповідача, що викладені в акті перевірки про завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за вересень 2021 року не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

На думку суду, позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених позовних вимог, в той час як відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повного задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, судові витрати позивача по сплаті судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.01.2021 №1534000706.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр. Шевченка, буд. 15/1, м. Одеса, 65015, код ЄДРПОУ 44104032) на користь Приватного акціонерного товариства Лебединський насіннєвий завод (вул. Заводська, буд. 17, с. Лебедин, Шполянський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 00388932) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 9815 (дев`ять тисяч вісімсот п`ятнадцять) грн 62 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Валентина ТИМОШЕНКО