Ухвала

від 05.10.2022 по справі 640/16701/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 жовтня 2022 року м. Київ № 640/16701/22

Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчук А.Б., розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї матеріали

за позовом Головного управління ДПС в м.Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ЕНЕРДЖІ КОМПАНІ" (04212, м. Київ, вул. М аршала М алиновьского , буд. 15/3, оф. 3)

про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління ДПС в м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ ЕНЕРДЖІ КОМПАНІ» про стягнення податкового боргу у розмірі 43 805,47 гривень.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з приписами частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено, що з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481 гривень.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення податкового боргу в розмірі 43 805,47 грн., а відтак під час звернення до суду з даним позовом позивачеві належало сплатити судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Разом з тим доказів сплати судового збору позивач до матеріалів позовної заяви не приєднав.

Водночас, позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Обґрунтовуючи заявлене клопотання, позивач зазначає, що внаслідок впровадження воєнного стану в умовах воєнного стануобмежено фінансування.

Згідно ч.2 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України, ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

При цьому, особа, звернувшись із клопотанням про відстрочення від сплати судового збору, повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

У той же час представником позивача не надано жодного належного та допустимого доказу, який би доводив зазначений ним майновий стан підприємства та неможливість сплати судового збору під час подачі позову.

Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд звертає увагу на той факт, що відстрочення сплати судового збору не звільняє позивача від здійснення витрат на його відшкодування за наслідками розгляду справи у випадку відмови від задоволення позову.

Також, суд звертає увагу, що згідно зі ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Також, суд враховує, що відповідно до Довідки Вищого адміністративного суду України про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України "Про судовий збір" від 23.01.2015 обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Отже, виходячи з зазначеного, а також того, що позивач не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати, суд вважає заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Таким чином, наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:

- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Головному управлінню ДПС в м. Києві у звільненні від сплати судового збору.

2. Позовну заяву Головного управління ДПС в м. Києві залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали.

4. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.Б. Федорчук