Постанова

від 13.10.2022 по справі 160/12724/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2022 року м. Дніпросправа № 160/12724/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу в м. Дніпрі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2021 року (суддя Юхно І.В.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-МАЙСТЕР» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-МАЙСТЕР» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №2833948/38901819 від 06.07.2021 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №17 від 07.06.2021;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №17 від 07.06.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що позивачем направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну, проте отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в якій зазначено, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних. На виконання вищезазначеного позивачем складено та подано пояснення та копії документів щодо податкової накладної №17 від 07.06.2021, реєстрацію якої зупинено, а саме копії первинних документів, що підтверджують надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом за переліком кодів УКТЗЕД/ДКПП. За результатами розгляду пояснень та копій документів позивача, відповідачем прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Позивач вважає, що реєстрацію спірної податкової накладної безпідставно зупинено, оскільки вона не містить конкретного визначення тих документів, які на думку відповідача, не надані, що в свою чергу робить це рішення формальними та такими, що не ґрунтується на результатах аналізу пакету документів платника податків.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2021 року позов задоволено.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване. Разом з цим, відзив на апеляційну скаргу містить заяву про стягнення судових витрат у відповідному рішенні суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-МАЙСТЕР» зареєстроване у якості юридичної особи 18.09.2013, перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Соборна ДПІ (Соборний р-н м. Дніпра) та є платником єдиного внеску та 01.11.2013 є платником податку на додану вартість.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності позивача є:

45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний);

45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів;

46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у.;

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах;

47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах;

49.41 Вантажний автомобільний транспорт;

52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-МАЙСТЕР» укладено договори на відповідальне зберігання товару з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Термінал» №595 СТЗ від 15.12.2014 та з Приватним підприємством «Омега Техносервіс» №1/2018/Х від 01.06.2018.

Позивачем орендується офісне приміщення, що підтверджується договором оренди №А-355 від 18.02.2019 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агро-Союз». Вантажно-розвантажувальні послуги та послуги диспетчеризації надаються ФОП ОСОБА_1 , згідно договору надання послуг №28 від 01.06.2016.

02.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-МАЙСТЕР» та Приватним підприємством «Омега Техносервіс» укладено Договір № 02/02/15 за яким Постачальник (ТОВ «СПЕЦ-МАЙСТЕР») зобов`язується поставити, а Покупець (ПП «Омега Техносервіс») прийняти та оплатити продукцію у асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в рахунках та накладних, які є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до Додаткової угоди №2 від 05.01.2021 до Договору від 02.02.2015 № 02/02/15 поставка продукції здійснюється на умовах: ЕХW- склад постачальника, СРТ - склад покупця за усною домовленістю (п.2.1 Договору в редакції Додаткової угоди).

Згідно з п. 2.2. Договору від 02.02.2015 № 02/02/15 поставка продукції здійснюється партіями. Строк поставки кожної партії продукції: протягом 5 робочих днів з моменту зарахування на рахунок Постачальника передплати в розмірі 100% вартості партії продукції (п. 2.3. Договору).

На умовах зазначеного договору між Покупцем та Постачальником, було узгоджено до постачання парію продукції. На узгоджену партію продукції Позивачем було надано Покупцю рахунок на оплату № ЦБ293 від 04.06.2021 на загальну суму 750 000,00 грн. Зазначений рахунок був оплачений Покупцем двома сумами згідно платіжних доручень від 07.06.2021 № 6210 на суму 370 000,00 грн., від 07.06.2021 № 6211 на суму 380 000,00 грн.

Факт поставки товару підтверджується підписаними з обох сторін видатковими накладними: від 22.06.2021 № ЦБ300 на суму 189 980,00 грн., від 22.06.2021 № ЦБ301 на суму 249 095,00 грн., від 22.06.2021 № ЦБ339 на суму 310 925,00 грн.

За наслідками проведення господарської операції ТОВ «СПЕЦ-МАЙСТЕР» склало податкові накладні: від 07.06.2021 № 16 на суму 189 980,00 грн., від 07.06.2021 № 17 на суму 249 095,00 грн., від 07.06.2021 № 19 на суму 310 925,00 грн.

За правилом першої події, відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час правовідносин, позивачем складено та направлено до контролюючого органу податкову накладну № 17 від 07.06.2021 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманої позивачем щодо податкової накладної квитанції від 25.06.2021 про зупинення реєстрації податкової накладної від 07.06.2021 №17 податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено.

З метою виконання вказаної в Квитанції від 25.06.2021 про зупинення реєстрації пропозиції щодо надання пояснень та копій документів, а також на виконання п.п.4 та 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 20117 року № 520, позивачем на адресу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 від 02.07.2021, що підтверджується Квитанцією №2 від 02.07.2021.

Позивач подав до податкового органу пояснення та копії документів щодо господарської операції, реєстрацію податкової накладної, якої зупинено та реальності господарських наслідків у кількості додатків 9 шт.

Зокрема, позивачем надано пояснення, що товар у видатковій накладній № ЦБ301 від 22.07.2021 (позиція № 36) виписано помилково замість товару 9032108000 «Термостат ГАЗ 53, 3307, ПАЗ 3205 t 80 град, (виробництво - RIDER). Тобто, фактично Покупцю ПП «Омега Техносервіс» був відвантажений товар 9032108000 «Термостат ГАЗ 53, 3307, ПАЗ 3205 t 80 град, (виробництво - RIDER), згідно оплаченого рахунку № ЦБ293 від 04.06.2021.

Рішенням комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №2833948/38901819 від 06.07.2021 відмовлено в реєстрації податкової накладної №17 від 07.06.2021.

Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної № 17 від 07.06.2021 зазначено ненадання платником податку копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Додатково зазначено: первинні документи щодо придбання (видаткові накладні від постачальників), платіжні доручення.

07.07.2021 позивачем подано скаргу до Комісії ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації на Рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №2833948/38901819 від 06.07.2021, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної №17 від 07.06.2021, з доданням 11 документів.

Вищезазначеною Комісією рішенням від 12.07.2021 №31723/38901819/2 позивачу відмовлено в задоволенні скарги та відповідне рішення регіональної комісії залишено без змін.

15.07.2021 позивачем подано Державній податковій службі України розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 22.06.2021 до податкової накладної від 07.06.2021 № 17. Відповідно до квитанції №1 від 15.07.2021 документ не прийнято, у зв`язку з порушенням вимог абзацу 7 пункту 12 порядку введення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, а саме відсутня зареєстрована податкова накладна для покупця ІПН 38844311154 від 07.06.2021 №17.

Не погодившись з відмовою відповідача в реєстрації спірної податкової накладної, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема і наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 у разі, коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

Втім, наявність повноважень на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, наслідком чого може бути прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

З огляду на вказане, первинним об`єктом судового дослідження у цій справі є законність дій відповідача щодо зупинення реєстрації розрахунку коригування, оскільки наслідком саме цих дій є обов`язок позивача надати пояснення та документи на підтвердження інформації, яка міститься в податковій накладній.

Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Відповідно до п.26 Порядку №1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України(далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, передбачено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 (далі - Порядок №520).

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють Комісії головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Судом встановлено, що позивачем були надані первинні документи, а саме: договори, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, інші документи. Також позивачем надано пояснення, що товар у видатковій накладній № ЦБ301 від 22.07.2021 (позиція № 36) виписано помилково замість товару 9032108000 «Термостат ГАЗ 53, 3307, ПАЗ 3205 t 80 град, (виробництво - RIDER). Тобто, фактично Покупцю ПП «Омега Техносервіс» був відвантажений товар 9032108000 «Термостат ГАЗ 53, 3307, ПАЗ 3205 t 80 град, (виробництво - RIDER), згідно оплаченого рахунку № ЦБ293 від 04.06.2021.

Відповідач протягом розгляду справи не зазначив, які саме, з перелічених вище первинних документів, не було надано платником податків, адже відповідно до матеріалів справи первинні документи щодо наданих послуг, останній надав разом з поясненнями. До того ж, не вказано, з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки платника податків, які первинні документи є для нього обов`язковими у випадку реєстрації податкової накладної.

Як свідчить зміст копії квитанцій від 25.06.2021 про зупинення реєстрації податкової накладної №17 від 07.06.2021 з підстав відповідності вказаних податкових накладних вимогам Критеріїв ризиковості платника податку, вказані квитанції не містять зазначення конкретного виду критерію, що встановлено пунктом 10 Порядку №1165, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, відповідно до якого позивача віднесено до ризикових платників.

За викладених обставин, зупинення контролюючим органом реєстрації податкової накладної №17 від 07.06.2021 у ЄРПН є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам вищенаведеного податкового законодавства, суперечить вказаним нормам з урахуванням того, що, зупиняючи реєстрацію вказаних податкових накладних, контролюючий орган не зазначив обов`язкових конкретних відомостей, визначених п.11 Порядку №1165.

Як слідує з оскаржуваного рішення підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної №17 від 07.06.2021 є ненадання платником податку документів.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржуване рішення Комісії ДПС не містить зазначення конкретного переліку документів, які необхідно надати позивачу.

Посилання в рішенні за №2833948/38901819 від 06.07.2021 на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

До того ж, позивач подав до податкового органу пояснення та копії документів щодо господарських операцій, реєстрацію податкової накладної, якої зупинено.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, що правильно було встановлено судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 17 від 07.06.2021 датою її фактичного подання.

Відповідно до пп. 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами

При цьому, згідно з нормами п. 19, 20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у разі, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкової накладної, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України, як правильного висновку дійшов і суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Щодо поданої представником позивача заяви (яка фактично міститься у відзиві на апеляційну скаргу) про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. за подання апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст.134 КАС України).

При цьому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.134 КАС України).

Отже, розмір понесених витрат на правничу допомогу адвоката визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботи.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 по справі №810/2760/17.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 по справі №922/2685/19.

На підтвердження суми витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. адвокатом Герман М.М. надано:

- копію договору про надання правничої допомоги від 06.06.2022 №01-06-06/22;

- копію рахунку-фактури №60/22 від 06.06.2022;

- копію платіжного доручення №142 від 08.06.2022;

- копію акту прийому-передачі наданих послуг від 10.06.2022

- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4898 від 27.03.2012;

- копію ордеру від 10.06.2022 №1138561.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 по справі №810/2760/17.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006р. у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 по справі №922/2685/19.

З огляду на вказані норми, а також з огляду на висновок Верховного Суду в постанові від 15 квітня 2021 року у справі №160/6899/20 про те, що відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, колегія суддів вважає, що позивач має право на відшкодування витрат на правничу допомогу.

Однак, на думку суду, заявлена представником позивача сума понесених позивачем витрат на правову допомогу є завищеною.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

При цьому колегія суддів зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Суд вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, керуючись критеріями, що визначені частинами ч.7, 8, 9 ст. 139 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 02.09.2020 по справі №826/4959/16 вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися у тому числі через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 01.09.2020 по справі №640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також висновки щодо права суду зменшувати розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу зроблені в постанові Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 160/3114/19.

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн. не є співмірними із складністю справи.

Дана справа є справою незначної складності. За своїм предметом та суб`єктним складом відповідачів справа відноситься до категорії типових справ, які розглядаються адміністративними судами, у суді першої інстанції, крім того справа буда розглянута в порядку строщеного позовного провадження без виклику сторін.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в цій справі надання правничої допомоги з приводу вирішення питань в апеляційному порядку, зокрема подання відзиву, не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з позовом, яка є більш складною, і потребувала більшого аналізу обставин справи та нормативно-правової бази.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, розмір відшкодування, отриманий за правничі послуги в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає заявлений представником позивача до відшкодування розмір правової допомоги на стадії апеляційного провадження є явно завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

Враховуючи критерії реальності, розумності та співмірності розміру судових витрат та обставини справи, апеляційний суд вважає, що співмірним розміром судових витрат пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу за подання відзиву є 3000,00 грн.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2021 року залишити без змін.

Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-МАЙСТЕР» (код ЄДРПОУ 38901819) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень).

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров

суддяО.В. Головко