Постанова

від 12.10.2022 по справі 420/27165/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2022 р.м. ОдесаСправа № 420/27165/21

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

18.05.2022 року;

Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Крусяна А.В.

Яковлєва О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року по справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "ЛАВАНДА" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство "ЛАВАНДА" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку за №4559 від 16 грудня 2021 року №3392330/32271909;

зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити ФГ «ЛАВАНДА» з переліку ризикових платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач з 1998 року зареєстрований юридичною особою в Єдиному державному реєстрі, є діючим підприємством та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області. В грудні 2021 року підприємством одержано рішення за №4559, яким позивача віднесено до критеріїв ризиковості платника податку.

Оспорюючи висновки органу податкового контролю, з посиланням на положення ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 року №1165, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 року №1246, позивач вказує, що рішення про відповідність платника критеріям ризиковості прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в ЄРПН, а у зв`язку із наявністю податкової інформації, що міститься в базах даних органу податкової служби.

Наведені обставини, а також те, що поширення на підприємство критерію ризиковості через стосунки з іншими «ризиковими» платниками не відповідає принципу індивідуальної відповідальності у податковій сфері, свідчать про порушення контролюючим органом порядку та процедури прийняття рішення, що є безумовною підставою для його скасування із зобов`язанням відповідача виключити фермерське господарство з переліку ризикових платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку за №4559 від 16 грудня 2021 року №3392330/32271909.

Зобов`язав Головне управління ДПС в Одеській області виключити ФГ «ЛАВАНДА» з переліку ризикових платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнув на користь Фермерського господарства «ЛАВАНДА» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України в Одеській області сплачені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2 270 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, з посиланням на положення ст.ст. 61, 62, 201 Податкового кодексу України, п.п. 5, 6, 7, 8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 року №1165 та наказу ДФС України «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ» від 28.07.2015 року №543, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення не містить мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, документальне доведення відповідачем обставин наявності у нього податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням ст.ст. 20, 61, 71, 72, 73, 74 Податкового кодексу України та наказу ДФС України «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ» від 28.07.2015 року №543 і помилково не враховано, що оперативні підрозділи територіальних органів ДФС здійснюють щоденне опрацювання інформації про виявлені податкові ризики та провадять роботу з відпрацювання таких суб`єктів господарювання для установлення місцезнаходження платників податку, опитування їх засновників та посадових осіб щодо причетності до створення та діяльності суб`єктів господарювання, отримання пояснень або інших підтвердних матеріалів у порядку та терміни, визначені відповідними нормативними актами. Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання комісії, яка вирішує питання реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН), мають характер службової діяльності відповідних службових осіб по інформаційно-аналітичному забезпеченню діяльності цього органу. Інформація, зібрана відповідно до норм податкового законодавства, може зберігатись та опрацьовуватись в формаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів для виконання покладених на них функцій та завдань з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

З огляду на те, що відповідач діяв з метою виконання покладених на орган податкової служби завдань, а позивач в установленому порядку висновки контролюючого органу не спростував, позовні вимоги є необґрунтованими та у суду не виникло правових обставин для їх задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу Фермерське господарство "ЛАВАНДА" посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність обставин для скасування судового рішення.

Судом першої інстанції встановлено та як з`ясовано під час апеляційного розгляду, Фермерське господарство «ЛАВАНДА» є платником податку на додану вартість, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області.

Основними видами діяльності фермерського господарства є :

01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний);

01.49 Розведення інших тварин;

01.50 Змішане сільське господарство;

01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві;

02.40 Надання допоміжних послуг у лісовому господарстві;

46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.12.2021 №4559 віднесено ФГ «ЛАВАНДА» до критеріїв ризиковості платника податку (п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку).

Підставою для прийняття вказаного рішення стала податкова інформація: встановлено придбання товару у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості, недостатня кількість трудових ресурсів.

Не погоджуючись із висновками контролюючого органу, посилаючись на їх необґрунтованість та неправомірність, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктами 201.1, 201.7 статті201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За правилами п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, за приписами п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування.

Відповідно до п.п. 4, 5 Порядку від 11.12.2019 року №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Згідно із п. 6 Порядку від 11.12.2019 року №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У Додатку 1 до Порядку від 11.12.2019 року №1165, зокрема, п. 8 визначено Критерій ризиковості платника податку на додану вартість у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Одночасно слід враховувати, що за визначенням, наведеним у п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 61.2 ст. 61, п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм показав, що перевірка відповідності критеріям ризиковості платника податку контролюючим органом реалізується під час прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної.

Отже, рішення щодо віднесення платника до одного із Критеріїв ризиковості уповноваженим органом приймається у зв`язку із направленням таким платником на реєстрацію податкової накладної.

Водночас, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Натомість, загальна мета податкового контролю за своїм змістом не повинна підміняти здійснення моніторингу операцій, відображених у надісланих на реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165.

Водночас, як свідчать обставини справи, оспорюване рішення прийнято, виходячи з факту одержання податкової інформації, що може свідчити про ризиковість платника податку.

Колегія суддів погоджується із обґрунтованістю висновків суду першої інстанції про те, що поширення на позивача критерію «ризиковість» через стосунки з іншими «ризиковими» платниками податків, суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

Враховуючи викладене, оскільки рішення відповідача прийнято із порушенням установленої процедури та порядку, підстави для його прийняття не знаходять свого правового та обґрунтованого підтвердження, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, скасування рішення суб`єкта владних повноважень із його зобов`язанням вчинити відповідні дії в судовому порядку.

З огляду на те, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції відповідають дійсним обставинам справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв