Постанова

від 13.10.2022 по справі 420/13378/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/13378/21Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г.

Дата і місце ухвалення 15.06.2022 р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АУРІГА ВД» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АУРІГА ВД» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

29.07.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АУРІГА ВД» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу № 288919 від 12 липня 2021 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «АУРІГА ВД» подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

В поданій апеляційній скарзі апелянт посилався на те, що при здійсненні державного контролю на автомобільному транспорті посадовими особами контролюючого органу не було дотримано вимог п. 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ від 08.11.2006 року № 1567. Також апелянт вказував на те, що згідно п. 21 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою КМУ від 27.06.2007 року № 879, у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується. Однак, в даному випадку автомобіль з державним номером НОМЕР_1 внаслідок габаритно-вагового контролю не затримувався, а після проходження зважування подальший рух транспортного засобу не заборонявся.

Апелянт також посилався на помилковість висновків суду щодо необхідності отримання дозволу на перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів, оскільки отримання такого дозволу чинним законодавством не передбачено.

Крім іншого апелянт вважає, що судом першої інстанції не було звернуто увагу на процедурні порушення допущенні контролюючим органом при проведенні перевірки, а саме: проведення перевірки щодо неналежного суб`єкта господарювання. При цьому, на думку апелянта, наслідки такої перевірки не є обов`язковими для ТОВ «АУРІГА ВД».

З огляду на викидане в апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції від 15.06.2022 року та постановити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

05.10.2022 року представником Державної служби України з безпеки на транспорті було подано до суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення судового розгляду справи, обґрунтоване неможливістю участі представника відповідача у судовому засіданні суду першої інстанції через його участь в іншому судовому засіданні в господарському суді Одеської області.

Наслідки неявки в судове засідання учасників справи передбачені ст. 313 КАС України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 312 КАС України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

При цьому, ч. 2 цієї статті визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

05.10.2022 року від представника ТОВ «АУРІГА ВД» надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача у порядку письмового провадження.

Враховуючи те, що сторони по справі були належним чином сповіщені про дату, час та місце розгляду справи, а також зважаючи на відсутність необхідності у витребуванні додаткових доказів у справі та на те, що дана справа відноситься до категорії незначних справ, керуючись зазначеними вище положеннями процесуального законодавства, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи судом в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що 01.06.2021 року посадовими особами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Чернігівська область) проведено перевірку транспортного засобу: марка - DAF FT XF 10.5-460, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який належить ПП «Інтервід», м. Одеса, Приморський р-н, вул. Олеши, 4, 2.

За результатами проведеної перевірки складено Акт № 279436 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зафіксовано виявлене порушення, яке виразилось у перевезенні вантажу автомобільним транспортом (пиломатеріал, сосна) згідно ТТН № 1199 від 31.05.2021 р. з порушенням вагових обмежень на строєну вісь на 7,16% (25,72 т). також в акті зазначено про відсутність у водія документів, передбачених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Тобто встановлено порушення у вигляді перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Відповідальність за вказане порушення передбачена абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

В ході проведення перевірки при зважуванні контролюючим органом було встановлено, що навантаження на строєну вісь складає 25,72 тон, при допустимій нормі 24 т., тобто встановлено, що процент перевищення склав 7,16 %.

Відповідно до товарно-транспортної накладної № 1199 від 31 травня 2021 року, Форма № 1-ТН автомобільним перевізником значиться ТОВ «АУРІГА ВД».

В матеріалах справи також наявний талон зважування від 01.06.2021 року.

Згідно з розрахунком № 033775 від 01.06.2021 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 033775 від 01.06.2021 (постанови КМУ № 879 від 27.06.2007 р.), до сплати ПП «Інтервід» за фактичні вагові параметри автомобіля з державним номером НОМЕР_1 разом з причепом д.н. НОМЕР_3 визначено 281,2 євро, які розраховано, виходячи з навантаження на строєну вісь: 25,72 т, перевищення параметрів від нормативу: 7,16%.

12.07.2021 року начальником Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було прийнято постанову про застосування до ТОВ «АУРІГА ВД», як автомобільного перевізника, адміністративно-господарський штраф у сумі 8500 гривень за порушення абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Не погоджуючись із зазначеною постановою Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, позивач оскаржив її до суду першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно частин першої, четвертої статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

За приписами статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08 вересня 2005 року № 2862-IV, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 4 Правил № 30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879).

Пунктом 3 цього Порядку визначено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

За змістом пункту 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно із п. 18 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України (п. 21 Порядку № 879).

Наведеними вище правовими нормами визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

За приписами пунктів 15-18, 20 Порядку № 879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.

У разі виявлення під час здійснення попереднього габаритно-вагового контролю на стаціонарних або автоматичних зважувальних пунктах факту перевищення установлених габаритно-вагових параметрів здійснюється точний габаритно-ваговий контроль.

За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

За результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Статтею 49 Закону № 2344-III передбачено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до абзацу 14 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу наведених норм слідує, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

За спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли, для контейнеровозів, зокрема навантаження на одиночну вісь перевищує - 11 т, а на строєну вісь перевищує - 24 т.

При цьому допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Слід зазначити, що обов`язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а також внести плату за проїзд такого великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування покладається на перевізника.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

У спірних правовідносинах, які склались у цій справі підставою для накладення на позивача штрафу відповідно до оскаржуваної постанови від 12.07.2021 року № 288919 слугувало перевищення встановлених законодавством України габаритно-вагових норм від 5 % до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, а саме транспортним засобом (вантажний сідловий тягач) марки "DAF", реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом D-TEC FT- 4303, реєстраційний номер НОМЕР_3 , про що складено відповідний акт № 033775.

Так, за результатами габаритно-вагового контролю 01.06.2021 року посадовими особами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та встановлено перевищення на строєну вісь 25,72 т при нормативно допустимому - 24т.

Наведене свідчить про перевищення вагових параметрів на строєну вісь на 7,16 %.

Відповідно до цих результатів вагові параметри вказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження більш ніж на 2 %, що дає підстави вважати цей транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону № 2344-ІІІ, повинен бути відповідний дозвіл.

Така позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 803/1540/16.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документу про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.

З огляду на встановлене порушення колегія суддів вважає, що прийнята Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки постанова про застосування до ТОВ «АУРІГА ВД» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8500 грн. є правомірною та скасуванню не підлягає.

При цьому, слід зазначити, що Законом № 2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

В розумінні вимог статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Так, в матеріалах справи міститься товарно-транспортна накладна № 1199 від 31.05.2021 року, з якої вбачається, що перевізником вантажу транспортним засобом марки "DAF", реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом D-TEC FT- 4303, реєстраційний номер НОМЕР_3 , є ТОВ «АУРІГА ВД».

З огляду на викладене, відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт у вигляді перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу покладається саме на автомобільного перевізника, яким в даному випадку є ТОВ «Ауріга ВД», а тому безпідставними є доводи апелянта про те, що наслідки проведеної Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки перевірки не є обов`язковими для позивача.

Крім того, зазначені обставини не спростовують факт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, що, насамперед, зумовлює накладення штрафу за таке порушення.

Щодо доводів про те, що положеннями Порядку № 879 передбачається наявність методики, на підставі якої проводиться процес вимірювання (зважування) габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісі (осі) транспортного засобу, однак на дату проведення ГВК, так і на даний час відповідна методика не затверджена, що свідчить про відсутність вимог щодо нормативів навантаження транспортних засобів з відповідними видами вантажу, та відповідно, про неможливість встановлення факту порушення вагових параметрів, колегія суддів зазначає наступне:

Дійсно, на момент виникнення спірних правовідносин відсутня затверджена Мінекономрозвитком методика виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі, якою мали б керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.

Водночас, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України № 3353-ХІІ, статті 33 Закону № 2862-IV визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком № 879, яким керувався відповідач, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем правомірно проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу.

Наведене узгоджується з нормативним регулюванням, а саме скасування постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 671 пункту 19 Порядку № 879, в якій було вказано про те, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

Отже, законодавець виключив норму про необхідність застосування будь-якої затвердженої методики визначення у спірних правовідносинах.

Враховуючи все вище викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції стосовно правомірності постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу № 288919 від 12 липня 2021 року та, відповідно, про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «АУРІГА ВД» через їх необґрунтованість.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ «АУРІГА ВД» та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АУРІГА ВД» залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених ч. 5 ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Судді: А.Г. Федусик

О.А. Шевчук