П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/26659/21
Головуючий в І інстанції: Стефанов С.О.
Дата та місце ухвалення рішення: 25.05.2022 р. м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шеметенко Л.П.
судді Стас Л.В.
судді Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморгидробуд» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморгидробуд» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 12.08.2021 року №№ 19431/15-32-07-01-22, 19430/15-32-07-01-22.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 19431/15-32-07-01-22 від 12.08.2021 року, згідно якого зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3035025 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 19430/15-32-07-01-22 від 12.08.2021 року, згідно якого збільшена сума грошового зобов`язання по ПДВ у розмірі 425005 грн. та застосовані штрафні санкції з цього податку у розмірі 106251 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального права.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморгидробуд» докази, що підтверджують проведення оплати підрядних робіт з боку ДП «Сіменс Україна» та відповідно підтверджують отримання доходу за укладеним договором підряду від 24.05.2019 року у 4 кв. 2020 року, в якому включені витрати на залучення субпідрядника для виконання підрядних робіт ТОВ «Елпромпроект», додаткові докази, що дозволять конкретизувати характер, обсяг та умови надання електромонтажних робіт ТОВ «Астеріон Груп» та пересвідчитися у їх фактичному виконані, зокрема: докази, з яких можливо встановити, які саме роботи виконані, у якому обсязі, коли такі роботи виконані, акти приймання виконаних ТОВ «Сателіт-Буд» будівельних робіт, оскільки наявні в матеріалах справи акти не містять усіх сторінок цих актів (включаючи підписи та печатки підприємств), витребувано від Головного управління ДПС в Одеській області належним чином засвідчені копії актів перевірок, актів звірок, листів (інформації), які, на думку податкового органу, підтверджують відсутність у контрагентів позивача - ТОВ «Астеріон Груп», ТОВ «Сателіт-Буд» можливостей для виконання укладених договорів, зупинено провадження у справі до отримання витребуваних доказів.
Враховуючи надані сторонами докази на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про витребування, колегія суддів приходить до висновку, що провадження у справі підлягає поновленню та вважає необхідним продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Чорноморгидробуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 року по 31.12.2020 року, валютного - за період з 01.01.2018 року по 31.12.2020 рік, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2018 року по 31.12.2020 рік.
За результатами перевірки ГУ ДПС в Одеській області складений акт № 13625/15-32-07-01-17/36154974 від 09 липня 2021 року, згідно якого перевіркою встановлено порушення ТОВ «Чорноморгидробуд»: 1) п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток на суму 3035025 грн., у тому числі, за: 2018 рік на суму 150000 грн.; 2019 рік на суму 1975025 грн.; ІV квартал 2020 року на суму 910000 грн.; 2) п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 425005 грн. в тому числі: в серпні 2018 року на суму 30000 грн.; в листопаді 2019 року на суму 204688 грн.; в лютому 2020 року на суму 190317 грн.
12 серпня 2021 року ГУ ДПС в Одеській області винесені податкові повідомлення-рішення, а саме: № 19431/15-32-07-01-22, згідно якого зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3035025 грн.; № 19430/15-32-07-01-22, згідно якого збільшена сума грошового зобов`язання по ПДВ у розмірі 425005 грн. та застосовані штрафні санкції з цього податку у розмірі 106251 грн.
Вважаючи вказані рішення податкового органу протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на викладене.
Як вбачається з акту перевірки, підставою для виставлення позивачу оскаржуваних податкових повідомлень рішень з податку на прибуток та податку на додану вартість стали висновки відповідача щодо заниження фінансового результату до оподаткування (збитку) на 2125025 грн. та завищення значення декларації з податку на додану вартість придбання товарів (послуг) на 425005 грн. внаслідок врахування операцій з ТОВ «Астеріон Груп», ТОВ «Сателіт-Буд» за 2018-2019 р.р.
При цьому, виставляючи оскаржувані податкові повідомлення рішення, відповідач послався на встановлені порушення з боку позивача при здійсненні господарських операцій із вказаними контрагентами наступних положень: пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п.п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі ПК України) об`єктом оподаткування податку на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Статтею 135 ПК України передбачено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Згідно з пп. 138.1, 138.2 ст. 138 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму залишкової вартості окремого об`єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об`єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об`єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.
Крім того, відповідно до п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що для визнання доходів і витрат для цілей оподаткування податком на прибуток у податковому обліку необхідною умовою є фактичність таких доходів та витрат, а також їх підтвердження первинними документами.
Так само право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товарів/послуг, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичності придбання таких товарів/послуг, тобто, реальності відповідних господарських операцій; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання таких товарів/послуг та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.
На підтвердження фактичності здійснення господарських операцій з ТОВ «Сателіт-Буд» та відповідно правомірності формування показників податкової звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість позивачем, як до перевірки, так і до суду, надані:
- договір на виконання робіт № ЧГБ-10-09-2019 від 10.09.2019 року, укладений з підрядником ТОВ «Сателіт-Буд», відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується у строки та на умовах, передбачених цим договором, своїми силами, з використанням матеріалів замовника, виконати роботи з будівництва кабельної естакади та кабельної шахти на об`єкті: «Енергетичний Департамент. ТЕЦ. ТЕЦ-3. Реконструкція системи забезпечення холодним дуттям доменної печі № 9 з установкою нової електровоздуходувки в будівлі головного корпусу ТЕЦ-3 за адресою: вул. Криворіжсталі, 147, Металургійний район, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область»;
- договір на виконання робіт № ЧГБ-21-10-2019 від 21.10.2019 року, укладений з підрядником ТОВ «Сателіт-Буд», за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується у строки та на умовах, передбачених цим договором, своїми силами, з використанням матеріалів замовника, виконати будівельно-монтажні роботи для реконструкції ГРУ ТЕЦ-3 на об`єкті: «Енергетичний Департамент. ТЕЦ. ТЕЦ-3. Реконструкція системи забезпечення холодним дуттям доменної печі № 9 з установкою нової електровоздуходувки в будівлі головного корпусу ТЕЦ-3 за адресою: вул. Криворіжсталі, 147, Металургійний район, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область»;
- довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати до цих договорів;
- акти приймання виконаних будівельних робіт до цих договорів, підписані замовником та підрядником;
- відомості витрачених ресурсів підрядника за вказаним об`єктом будівництва.
Крім того, згідно матеріалів справи, 15.08.2018 року між позивачем та ТОВ «Астеріон Груп» укладений договір, за умовами якого генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного договору відповідно до проектної документації та Додатку № 2 електромонтажні роботи по підстанції ОРУ 150кВ на об`єкті: «Реконструкція зовнішнього електропостачання відділення безперервного розливання сталі з установкою комплексу машин безперервного лиття заготовок № 2 і № 3 на території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1», а генпідрядник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Також, сторонами договору узгоджено та підписано план виконання електромонтажних робіт, специфікацію вартості електромонтажних робіт, договірну ціну, які є додатками до договору.
За результатами наданих послуг сторонами договору підписаний акт виконаних робіт (наданих послуг), а також позивачем проведено оплату отриманих послуг.
Окрім викладеного, обґрунтовуючи підстави для замовлення будівельно-монтажних та електромонтажних робіт у ТОВ «Астеріон Груп», ТОВ «Сателіт-Буд» позивач надав: договір підряду № 24-05-19/ЧГС від 24.05.2019 року, укладений позивачем з ДП «Сіменс Україна», згідно якого позивач підрядник зобов`язується виконати проекті і будівельно-монтажні роботи (електропостачання, електрообладнання та автоматизація) по об`єкту «Енергетичний Департамент. ТЕЦ. ТЕЦ-3. Реконструкція системи забезпечення холодним дуттям доменної печі № 9 з установкою нової електровоздуходувки в будівлі головного корпусу ТЕЦ-3 за адресою: вул. Криворіжсталі, 147, Металургійний район, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область»; додатки до вказаного договору - специфікація розбиття ціни, специфікація устаткування, специфікація робіт, графік виконання робіт, умови оплати; акт приймання виконаних робіт до цього договору.
Позивач додатково надав до суду матеріали фотофіксації об`єкту будівництва, на якому виконували роботи за укладеними договорами.
В свою чергу, як відображено в акті спірної перевірки та поданій апеляційній скарзі, висновки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, що стали підставою для виставлення оскаржуваних податкових повідомлень рішень по операціям з ТОВ «Астеріон Груп», ТОВ «Сателіт-Буд», ґрунтуються на наведеній в акті перевірки податковій інформації щодо контрагентів позивача та підприємств, що мали взаємовідносини з контрагентами позивача.
Однак, колегія суддів вважає недостатніми для висновків акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства посилання в ньому на податкову інформацію щодо контрагентів позивача та підприємств, що мали взаємовідносини з контрагентами позивача.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до абз. 11 ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи - документи, які містять відомості про господарську операцію.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 вказаного Закону на даних бухгалтерського обліку ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник.
Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.
За таких обставин, при проведенні документальної перевірки позивача та посилаючись на порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні показників податкової звітності з податку на додану вартість та з податку на прибуток по господарських операціях з ТОВ «Астеріон Груп», ТОВ «Сателіт-Буд» відповідач зобов`язаний був визначити в акті перевірки, в чому полягає невідповідність договорів позивача з його контрагентами, їх виконання, з посиланням на первинні документи.
В свою чергу, за відсутності такого визначення, висновок відповідача про порушення позивачем податкового законодавства при формуванні показників податкової звітності з податку на додану вартість та з податку на прибуток по господарських операціях з вказаними контрагентами є необґрунтованим і не може бути підставою для прийняття рішень про донарахування податкових зобов`язань.
На думку колегії суддів, такого роду обґрунтування, взагалі не припустимі в офіційних документах суб`єктів владних повноважень, на підставі яких приймаються акти індивідуальної дії, на зразок оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки, по-перше, приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України чітко визначено, що органи державної влади та їх посадові особи можуть діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто, роблячи висновок про допущення будь-яким суб`єктом правовідносин порушення діючого законодавства, орган державної влади зобов`язаний чітко встановити склад такого порушення, зазначивши, в якій саме події воно полягає та якими саме фактичними даними (доказами) це підтверджується, та жодним чином не викладати припущення щодо порушення законодавства за відсутності належних доказів на підтвердження їх вчинення. По-друге, суб`єкт владних повноважень повинен бути здатним підтвердити правомірність зроблених ним висновків у законодавчо визначеному порядку.
Більш того, колегія суддів наголошує, що в акті оскаржуваної перевірки відповідач, аналізуючи інформацію щодо ТОВ «Астеріон Груп», ТОВ «Сателіт-Буд» згідно даних бази «Податковий блок» та переліку контрагентів цих підприємств, робить висновок, що останні не здійснювали постачання послуг позивачу.
Проте, відповідачем не здійснювалась перевірка діяльності ТОВ «Астеріон Груп», ТОВ «Сателіт-Буд».
Так само податковим органом не проводились зустрічні звірки контрагентів позивача.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок відповідача, за відсутності дослідження діяльності ТОВ «Астеріон Груп», ТОВ «Сателіт-Буд», про не підтвердження взаємовідносин позивача та вказаних контрагентів згідно аналізу інформації по цим підприємствам є безпідставним та необґрунтованим.
Що стосується посилань відповідача в акті перевірки та поданій апеляційній скарзі на те, що згідно аналізу інформації ТОВ «Астеріон Груп», ТОВ «Сателіт-Буд» вбачається відсутність у них достатніх ресурсів для виконання послуг за укладеними договорами, колегія суддів критично оцінює вказані доводи відповідача, оскільки чинним законодавством чітко не регламентована обов`язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності.
Також, відхиляючи доводи відповідача щодо відсутності технічної та кадрової можливості у контрагентів позивача колегія суддів враховує правовий висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 04.09.2018 року у справі № 818/1249/17, згідно якого: «Суд визнає, що сумніви або припущення у будь-якому випадку не можуть бути доказами податкового правопорушення, прийнятним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що припущення відповідача про відсутність у контрагентів позивача необхідних кадрів та основних фондів, а також розсуд можливості виконання ними певних видів діяльності не є доказами в межах податкових правовідносин. Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати ними (контрагентами) податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту та формування податкового зобов`язання поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб».
Окрім викладеного, надаючи оцінку доводам відповідача, колегія суддів зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим формування показників податкової звітності з податку на додану вартість та з податку на прибуток, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями та їх постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
Як встановлено судом, позивач та його контрагенти на момент укладання та виконання спірних операцій були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податковому обліку в ДПІ, мали свідоцтва платника податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем.
Таким чином, оскільки під час розгляду справи, встановлений рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Астеріон Груп», ТОВ «Сателіт-Буд», та зв`язок між фактом придбання позивачем послуг, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про фактичність господарських операцій щодо придбання позивачем послуг у ТОВ «Астеріон Груп», ТОВ «Сателіт-Буд» за перевіряємий період, а також про добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.
В свою чергу, в акті перевірки висновки відповідача щодо відсутності фактичності надання послуг ТОВ «Астеріон Груп», ТОВ «Сателіт-Буд» за перевіряємий період, які покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, на думку колегії суддів, ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені жодними документами та доказами з боку відповідача.
На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень рішень від 12.08.2021 року №№ 19431/15-32-07-01-22, 19430/15-32-07-01-22 про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 2125025 грн. та про збільшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість на 425005 грн. і застосування штрафних фінансових санкцій на 106251 грн.
Що стосується податкового повідомлення рішення від 12.08.2021 року №№ 19431/15-32-07-01-22 про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 910000 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування податку на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно пп. 5-7, 10-12 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.
Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Собівартість реалізованих товарів визначається за Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».
Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.
Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.
До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Національного положення (стандарту).
Перевіркою формування собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) встановлено, що позивачем на підставі договорів підряду № ЧГБ-01-09/20 від 02.09.2020 року, № ЧГБ-02-09/20 від 02.09.2020 року, № ЧГБ-02-11/20 від 02.11.2020 року, укладеними з ТОВ «Елпромпроект», було придбано монтажні роботи по об`єкту «Енергетичний Департамент. ТЕЦ. ТЕЦ-3. Реконструкція системи забезпечення холодним дуттям доменної печі № 9 з установкою нової електровоздуходувки в будівлі головного корпусу ТЕЦ-3 за адресою: вул. Криворіжсталі, 147, Металургійний район, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область» на загальну суму 1092000 грн., без ПДВ 910000 грн., які реалізовані ДП «Сіменс Україна» згідно договору підряду № 24-05-19/ЧГС від 24.05.2019 року, та в фінансовій звітності віднесено до складу рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» у грудні 2020 року без отримання доходу у звітному періоді, для отримання якого вони здійснені, чим порушено пп. 7, 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, внаслідок чого завищено витрати за 2020 рік на суму 910000 грн.
Однак, такі висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки, як встановлено судом першої інстанції, що підтверджується матеріалами справи, в бухгалтерському обліку операції щодо придбання монтажних робіт по об`єкту «Енергетичний Департамент. ТЕЦ. ТЕЦ-3. Реконструкція системи забезпечення холодним дуттям доменної печі № 9 з установкою нової електровоздуходувки в будівлі головного корпусу ТЕЦ-3 за адресою: вул. Криворіжсталі, 147, Металургійний район, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область» у ТОВ «Елпромпроект», на підставі договорів підряду № ЧГБ-01-09/20 від 02.09.2020 року, № ЧГБ-02-09/20 від 02.09.2020 року, № ЧГБ-02-11/20 від 02.11.2020 року та актів виконаних робіт, які підписані у грудні 2020 року, та реалізовані ДП «Сіменс Україна» згідно договору підряду № 24-05-19/ЧГС від 24.05.2019 року та акту виконаних робіт, який також підписаний у грудні 2020 року, відображені в одному і тому ж періоді, а саме у грудні 2020 року, наступними бухгалтерськими проводками: Дт 91 Кт 631 Витрати періоду; Дт 631 Кт 644 22.12.2020 року; Дт 361 Кт 703 Доходи періоду; Дт 643 Кт 703 23.12.2020 року; Дт 791 Кт 91 Визначення фінансового результату; Дт 703 Кт 791 на 31.12.2020 року.
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що витрати пов`язані з отриманням доходу відображені у тому ж самому періоді, що і доходи.
В апеляційній скарзі відповідачем жодним чином не спростовуються висновки суду першої інстанції.
Колегія суддів зазначає, що доводи відповідача про порушення порядку ведення обліку витрат у бухгалтерському обліку позивача, які пов`язані з визначенням об`єктів оподаткування, жодним чином необґрунтовані та суперечать змісту дослідженої під час проведення перевірки первинної документації позивача.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення рішення від 12.08.2021 року № 19431/15-32-07-01-22 про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 910000 грн.
На підставі наведеного у сукупності, з огляду на те, що усі доводи відповідача, що наведені ним в акті оскаржуваної перевірки та поданій апеляційній скарзі, в обґрунтування правомірності винесення податкових повідомлень рішень спростовані матеріалами справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування оскаржуваних ППР.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються наведеними висновками суду апеляційної інстанції та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Поновити провадження у справі № 420/26659/21.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Судове рішення складено у повному обсязі 13.10.2022 р.
Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.О. Турецька
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.10.2022 |
Оприлюднено | 17.10.2022 |
Номер документу | 106741941 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Шеметенко Л.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні