Ухвала

від 12.10.2022 по справі 640/17814/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/17814/20

УХВАЛА

12 жовтня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Мєзєнцева Є.І., суддів Собківа Я.М., Файдюка В.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРТ ГРУП" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено.

На вказане рішення суду Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленим підрозділом ДПС подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Підставою для залишення апеляційної скарги без руху послугувало те, що апелянтом було пропущено строк подання апеляційної скарги та не надано документу про сплату судового збору.

Вищезазначену ухвалу суду було скеровано на електронну адресу апелянта, а саме: kyiv.official@tax.gov.ua та отримана апелянтом 20.09.2022 року про що свідчить наявний в матеріалах справи звіт про отримання.

03 жовтня 2022 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання, в якому апелянт просить суд поновити строк на апеляційне оскарження та продовжити строк на усунення недоліків в частині сплати судового збору.

Клопотання щодо продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору за подання апеляційної скарги скаржник мотивував тим, що внаслідок впровадження воєнного стану, на рахунку КВЕК 2800 (за якими здійснюються видатки для сплати судового збору) в умовах воєнного стану не здійснюється фінансування.

Також апелянт посилається на об`єктивну неможливість контролюючого органу сплатити судовий збір через те що він не є розпорядником бюджетних коштів, тому для виділення коштів на сплату судового збору необхідно вчинити певну процедуру.

Розглянувши клопотання про продовження строку для усунення недоліків, колегія суддів вважає його необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.

Верховний Суд в ухвалі від 05.07.2021 у справі № 320/10912/20 зазначив, що продовження процесуального строку є правом, а не обов`язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав. Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Посилання апелянта на запровадження воєнного стану колегією суддів не приймається, оскільки чинне законодавства не містить процесуальної можливості для її врахування в питаннях сплати судового збору суб`єктом владних повноважень.

Більше того, апелянтом не надано і доказів, що ним взагалі здійснювались будь-які дії для сплати судового збору.

Таким чином, підстави для продовження скаржнику строку для усунення недоліків апеляційної скарги - відсутні.

Щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в своєму клопотанні скаржник посилається на вчасну первинну подачу апеляційної скарги та неможливість вчасно сплатити судовий збір, просить суд поновити строк на апеляційне оскарження.

Проте, суд зазначає, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Разом з тим, колегія суддів також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

У свою чергу, згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 16 квітня 2020 року.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору так само як і неможливість своєчасно виконати вимоги ухвали суду та усунути недоліки апеляційної скарги в межах визначеного законом строку не є поважними причинами пропуску строку на звернення до суду із апеляційною скаргою повторно.

З огляду на зазначене, клопотання про поновлення строку є безпідставним та необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи, що станом на 12 жовтня 2022 року, апелянтом на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року, вказані недоліки апеляційної скарги не було усунуто, суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 169, 298, 299, 325, 329 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовжені строку на усунення недоліків в частині сплати судового збору - відмовити.

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРТ ГРУП" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач Є.І. Мєзєнцев

Судді Я. М. Собків

В.В. Файдюк