Рішення

від 19.02.2007 по справі 20/015-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/015-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"19" лютого 2007 р.                                                                              Справа № 20/015-07

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Фоззі - Січ", м. Запоріжжя

доТовариства   з   обмеженою   відповідальністю   „Маленький   рай",   м. Вишневе

про стягнення 25340,50 грн.

Суддя  Іваненко Я.Л.

В засіданні приймали участь:

від позивачаМуштей Л.Ю., довіреність №314 від 20.11.06р.

від відповідача

не з'явився

суть спору:

До господарського суду Київської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю „Фоззі - Січ", м. Запоріжжя (далі - позивач) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Маленький рай", м. Вишневе (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.

Ухвалою про порушення провадження у справі від 22.01.2007р. її розгляд призначено на 05.02.2007р.

В судове засідання, яке відбулось 05.02.2007р., сторони своїх представників не направили, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, витребувані судом документи не подали, про причини неявки суд не повідомили, в зв'язку з чим господарський суд відкладав розгляд справи до 19.02.2007р.

В судовому засіданні, яке відбулось 19.02.2007р., представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача 24990,50 грн.

Відповідач в судове засідання вдруге свого представника не направив, проте, надіслав відзив на позовну заяву в якому визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, проте, необхідних документів наявних в матеріалах справи достатньо для розгляду господарського спору по суті.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору документів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд двічі повідомляв відповідача про розгляд справи належним чином відповідно до п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. за №75, і це підтверджується журналом вихідної кореспонденції канцелярії господарського суду Київської області та відповідними відмітками на перших примірниках ухвал господарського суду Київської області від 22.01.2007р. та 05.02.2007р., наявних в її матеріалах, справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлено наступне.

10.07.2006 року між сторонами укладено договір позики №10-07 (далі - договір позики). Відповідно до п. 1.1 цього договору позивач передає у власність відповідачу грошові кошти у розмірі, визначеному у п. 2.1 цього договору, а відповідач зобов'язується повернути позику у визначений договором строк.

На виконання договору позики, позивачем платіжними дорученнями, оригінали яких наявні в матеріалах справи, перераховано відповідачу 25340,50 грн. позики.

Відповідно до п. 4.1 договору, відповідач зобов'язаний повернути позику не пізніше 31.12.2006р. Додатковим договором від 25.07.2006р. до договору позики, дату повернення позики змінено до 31.08.2006р.

Відповідач порушив умови договору позики і на даний час не повернув надану позивачем позику, у зв'язку з чим його заборгованість становить 25340,50 грн. Проте, позивачем зараховано в рахунок сплати позики 300 грн. заборгованості відповідача минулих періодів та 100 грн. сплачених відповідачем згідно акту виконаних робіт. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 24990,50 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 01.10.2006р.

Згідно частини першої ст.193 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16.01.2003р. (надалі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною сьомою цієї статті не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Одним із основних видів господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання. А згідно ст.174 ГК України господарські зобов'язання виникають із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 175 ГК України зазначається, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бутисуб'єкти господарювання, зазначені у статті 55 ГК України та інші, наділені господарською компетенцією.

Відповідно до частини першої ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Крім того, статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини п'ятої ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству, або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

В зв'язку з вищевикладеним та поданим відповідачем відзивом, в якому він визнав позовні вимоги повністю і його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, господарський суд задовольняє позовні вимоги та стягує з відповідача на користь позивача 24990,50 грн.

Відповідно ст.49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-84 ГПК України, господарський суд,–

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Маленький рай" (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код 30961142) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фоззі - Січ" (69015, м. Запоріжжя, вул. Вінтера, 30, код 31953106) 24990,50грн. (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто грн. 50коп.) основного боргу, а також судові витрати: держмито у сумі 249,91грн. та 116,37грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.         

Суддя                                                 Іваненко Я.Л.

Суддя                                                                                Іваненко Я.Л.