Постанова

від 27.09.2022 по справі 910/15093/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2022 р. Справа№ 910/15093/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Алчієвій І.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2021

у справі № 910/15093/20 (суддя: Гумега О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТІ"

до Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло"

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕТІ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло", в якій, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 11.01.2021, просило суд стягнути з відповідача 309 371,69 грн., з яких: 242 353,52 грн. інфляційних збитків, 67 018,17 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач прострочив оплату основного боргу за Договором підряду № АДО-КР-5 від 09.06.2017, вимога про стягнення суми за яким була предметом розгляду у справі Господарського суду міста Києва № 910/9241/18 за позовом ТОВ "Група компаній БЕТІ" до КП "Київміськсвітло". За твердженням позивача, відповідач зобов`язаний додатково сплатити інфляційні збитки та 3% річних за періоди, які не були охоплені судовими рішеннями у справі № 910/9241/18, у зв`язку з тим, що сума основного боргу була остаточно погашена відповідачем лише 05.06.2019, а її погашення здійснювалось різними платежами. Зауважує, що позивачу на підставі Договору про відступлення права вимоги, укладеного між ним та ТОВ "Група компаній БЕТІ", належить право вимоги щодо стягнення з відповідача суми боргу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 у справі № 910/15093/20 позов задоволено повністю.

Стягнуто з КП електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" на користь ТОВ "БЕТІ" 67 018, 17 грн 3% річних, 242 353, 52 грн інфляційних збитків, 4 640,58 грн судового збору.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд зазначив, що КП "Київміськсвітло" в добровільному порядку не виконало рішення судів у справі № 910/9241/18, що набрали законної сили. При цьому зауважив, що прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання і не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. З урахуванням неведеного суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що дії відповідача, а саме затримка останнім виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі № 910/9241/18, є підставою для здійснення захисту майнових прав та інтересів позивача у даній справі, який є новим кредитором відповідача згідно умов Договору про відступлення прав вимоги № ГКБ-110121-12 від 11.01.2021, відповідно до норм статті 625 ЦК України за період з 16.08.2018 по 04.06.2019.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, КП електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 у справі № 910/15093/20 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим. Зокрема скаржник звертає увагу суду на те, що висновок місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за період з 16.08.2018 не відповідає встановленим обставинам, оскільки 16.08.2018 було відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, затримку виконання якого допустило КП «Київміськсвітло». Звертає увагу на те, що на момент звернення до суду був відсутній не тільки сам факт порушення відповідачем будь якого права позивача, а й сама підстава для звернення - договір відступлення права вимоги від 11.01.2021. Наголошує, що відступлення права вимоги відбулось з порушенням умов основного договору, а саме - без отримання на те письмової згоди відповідача.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2021, апеляційна скарга у справі № 910/15093/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Владимиренко С.В., Сулім В.В.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Суліма В.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2021, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Владимиренко С.В., Гаврилюка О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 справу № 910/15093/20 за апеляційною скаргою Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 прийнято до провадження визначеним складом суду; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 у справі № 910/15093/20; розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 у справі № 910/15093/20 призначено на 01.12.2021; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

18.11.2021 на адресу суду надійшло клопотання КП «Київміськсвітло» про зупинення апеляційного провадження до набрання законної сили рішенням у справі № 910/16721/21 за позовом КП «Київміськсвітло» до ТОВ «Органік Корпорейшн» та ТОВ «Беті» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги.

23.11.2021 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свої доводи обґрунтовує тим, що відповідач пропустив строк на подання апеляційної скарги, а також не сплатив судовий збір у повному обсязі. Звертає увагу на те, що відповідач сплатив зобов`язання лише 05.06.2019, а тому повинен сплатити інфляційні втрати та 3% річних за період з 16.08.2018 по 04.06.2018. Наголошує, що відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. При цьому зауважує, що договір відступлення права вимоги від 11.01.2021 не є недійсним ні на підставі рішення суду, ні у відповідності до прямої вимоги закону.

Також, 30.11.2021 позивачем подано заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі, в якому вказує на те, що відповідачем не обґрунтовано наявності підстав для зупинення провадження у справі, а саме - зв`язку правовідносин щодо стягнення сум в рамках даної справи із правовідносинами щодо порушення умов договору підряду, які на думку скаржника є підставою для визнання договору уступки недійсним. Підкреслює, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу.

У додаткових поясненнях у справі, які надійшли до суду 10.01.2022, позивач повторно вказує на наявність правових підстав для залишення апеляційної скарги без руху, просить відхилити клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, а також звертає увагу на те, що згідно договору про відступлення права вимоги ТОВ «ГК «Беті» передало своє право на стягнення інфляційних втрат та 3% річних, а тому на момент подання позову в ТОВ «Беті» існувало порушене право.

У подальшому розгляд справи відкладався, а склад колегії суддів змінювався.

У зв`язку з перебуванням на лікаряному судді Зубець Л.П., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 справу № 910/15093/20 за апеляційною скаргою Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 прийнято до провадження визначеним складом суду.

Як вже зазначалось, скаржником до апеляційної скарги додано клопотання про зупинення провадження у справі, дослідивши яке, колегія суддів, з урахуванням принципу змагальності сторін, дійшла висновку про розгляд вищевказаного клопотання в судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.09.2022 підтримав заявлене клопотання.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення поданого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі.

Дослідивши подане представником відповідача клопотання про зупинення провадження у справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність правових підстав для його задоволення з огляду на таке.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України встановлено, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати:

- як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;

- чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Сама по собі взаємопов`язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі.

Під неможливістю розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом слід розуміти неможливість для даного господарського спору самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі, тобто господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.

При цьому суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу, але й сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку встановлення певних преюдиційних обставин, особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, проведення відповідних експертиз, а суду - на їх дослідження і оцінку.

Так, обґрунтовуючи заявлене клопотання про зупинення провадження у справі, представник відповідача вказує на те, що предметом позову у справі № 910/16721/21 є визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №ГКБ-110121-12 від 11.01.2021, на підставі якого позивач заявляє вимогу про стягнення заборгованості з КП «Київміськсвітло» у справі № 910/15093/20. Вказує, що у разі задоволення позову про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № ГКБ-110121-12 від 11.01.2021 будуть відсутні підстави для задоволення позову ТОВ «Беті» про стягнення з КП «Київміськсвітло» заборгованості, оскільки ТОВ «Беті» буде неналежним позивачем у справі.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем у поданому клопотанні жодним чином не обґрунтовано неможливість розгляду даної справи та не зазначені обставини, які розглядаються у справі 910/16721/21 та не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Відтак, враховуючи наявні в матеріалах справи документи та пояснення сторін, судова колегія приходить до висновку про те, що зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду даної справи.

При цьому, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення поданого представником відповідача клопотання про зупинення провадження у справі № 910/15093/20 до набрання законної сили рішенням у справі № 910/16721/21 за позовом КП «Київмісьсвітло» до ТОВ «Органік Корпорейшн» та ТОВ «Беті» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги.

За результатами розгляду поданого клопотання колегія суддів перейшла до розгляду справи по суті.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.09.2022 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КОМПАНІЙ БЕТІ" (далі - підрядник, ТОВ "ГК БЕТІ") та Комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" (далі - замовник, КП "Київміськсвітло") було укладено Договір підряду № АДО-КР-5 від 09.06.2017.

Відповідно до пункту 1.1. Договору підряду підрядник бере на себе зобов`язання власними і залученими силами та засобами, з використанням власних матеріальних ресурсів, на власний ризик виконати і здати в обумовлений цим Договором строк роботи (надалі - Роботи) за предметом закупівлі: "Капітальний ремонт мережі архітектурно-декоративного освітлення мосту ім. Є.О. Патона через річку Дніпро у місті Києві" відповідно до ДСТУ БД. 1.1-1:2013 (ДК 021:2015-45000000-7-Будівельні роботи та поточний ремонт)" відповідно до вимог замовника, які містяться в проектній документації, а замовник зобов`язується прийняти Роботи та оплатити їх вартість.

Згідно пункту 3.1. Договору підряду (в редакції Додаткової угоди № 3 від 01.12.2017 до Договору) договірна ціна (вартість) робіт за цим Договором визначена відповідно до вимог ДСТУ БД. 1.1-1:2013 і становить 13 382 475,54 грн (тринадцять мільйонів триста вісімдесят дві тисячі чотириста сімдесят п`ять грн. 54 коп.) гривень, у тому числі 20% ПДВ - 2 230 412,59 (два мільйони двісті тридцять тисяч чотириста дванадцять грн. 59 коп.) гривень.

Вартість виконаних підрядником робіт була оплачена замовником (КП "Київміськсвітло") частково на загальну суму 10 358 240,83 грн.

Відповідно до пункту 4.7 Договору підряду визначено, що після здійснення приймання закінченого обсягу виконаних робіт, що підтверджується підписаними сторонами Актом КБ-2в на завершений обсяг робіт по об`єкту та Довідкою КБ-3 із зазначенням вартості всього обсягу виконаних робіт по об`єкту (при позитивних результатах випробувань під навантаженням), замовник проводить остаточний розрахунок за фактично виконані роботи по об`єкту протягом 10 (десяти) банківських днів від дати підписання сторонами Акта готовності об`єкта до експлуатації.

Станом на 30.09.2017 роботи за Договором виконані в повному обсязі, акти КБ-2в та довідки КБ-3 підписані сторонами, Акт готовності об`єкта до експлуатації підписаний уповноваженими особами (07.09.2017) та видано відповідний сертифікат на вказаний вище об`єкт (15.09.2017), однак відповідачем не було виплачено остаточну суму розрахунку по Договору.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за 2017 рік станом на 31.12.2017 заборгованість по Договору погашена не була та склала 3 024 234,71 грн.

Окрім того, 09.06.2017 між ТОВ "ГК БЕТІ" (учасник) та КП "Київміськсвітло" (замовник) було укладено Договір забезпечення № АДО-ЗБ-5 (далі - Договір забезпечення).

Згідно пункту 2.1 вказаного Договору, забезпеченням Договору підряду є грошові кошти в сумі 408 456,21 грн.

Вказані грошові кошти перераховано Товариством з обмеженою відповідальністю "ГК БЕТІ" на рахунки КП "Київміськсвітло" 08.06.2017.

Відповідно до пункту 3.6 Договору забезпечення замовник повертає забезпечення виконання Договору підряду на поточний рахунок учасника, зазначений в розділі 8 Договору забезпечення, після належного виконання учасником Договору підряду в повному обсязі та належним чином. Факт належного виконання учасником Договору підряду в повному обсязі та належним чином підтверджується Актом готовності об`єкта до експлуатації, підписаним відповідно до умов Договору підряду. Відповідна сума забезпечення перераховується Учаснику в строк не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня підписання Акта готовності об`єкта до експлуатації відповідно до умов Договору підряду.

У зв`язку із невиконанням КП "Київміськсвітло" умов вказаних договорів, ТОВ "ГК БЕТІ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до КП "Київміськсвітло" про стягнення суми заборгованості за Договором підряду та суми забезпечення за Договором забезпечення, а також сум пені, інфляційних збитків та трьох відсотків річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 у справі № 910/9241/18 позовні вимоги ТОВ "ГК БЕТІ" задоволено в повному обсязі та стягнуто з КП "Київміськсвітло" на користь ТОВ "ГК БЕТІ" 3 432 690,92 грн заборгованості, 454 215,09 грн пені, 86 569,51 грн 3 % річних, 254 705,60 грн інфляційних втрат, 30 000,00 грн витрат на правову допомогу та 66 249,34 грн судового збору.

Постановою від 18.03.2019 у справі № 910/9241/18 Північний апеляційний господарський суд постановив рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 у справі №910/9241/18 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КОМПАНІЙ БЕТІ" задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м.Києва "Київміськсвітло" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КОМПАНІЙ БЕТІ":

3 024 234,71 грн боргу за Договором підряду №АДО-КР-5,

454 215,09 грн 09 пені,

76 06, 56 грн. 3% річних,

224 398,16 грн. інфляційних втрат,

408 456, 21 грн. гарантійного внеску за Договором забезпечення № АДО-ЗБ-5,

65 609, 86 грн. судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині позову відмовити.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.05.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі № 910/9241/18 залишено без змін.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").

Даний принцип тісно пов`язаний з приписами частини 4 статті 75 ГПК України.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом, КП "Київміськсвітло" брало участь у справі № 910/9241/18 у якості відповідача, а також є відповідачем у даній справі № 910/15093/20.

Рішенням суду першої інстанції у справі № 910/9241/18, з яким у відповідній частині погодився суд апеляційної інстанції, встановлено такі обставини, зокрема стосовно КП "Київміськсвітло":

- 09.06.2017 між КП "Київміськсвітло" (замовник) та ТОВ "ГРУПА КОМПАНІЙ БЕТІ" (підрядник) укладено Договір підряду №АДО-КР-5 (далі - Договір підряду);

- позивач виконав роботи за Договором підряду, про що свідчать підписані обома сторонами акти приймання виконаних будівельних робіт №1 (форми КБ-2в) за серпень та вересень 2017 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3) за серпень та вересень 2017, без зауважень та заперечень;

- 07.09.2017 складено та підписано акт готовності до експлуатації об`єкта "Капітальний ремонт мережі архітектурного освітлення мосту імені Є.О.Патона через річку Дніпро у місті Києві" та 15.09.2017 Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала сертифікат серії ІУ №163172580176, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації;

- виконані позивачем роботи оплачені відповідачем частково, на загальну суму 10 358 240,83 грн, в результаті чого, у відповідача виник борг в сумі 3 024 234,71 грн;

- відповідач не надав належних доказів повної оплати виконаних підрядних робіт, тому строк оплати виконаних робіт настав, стягненню з відповідача підлягає 3 024 234,71 грн боргу;

- оскільки останні підрядні роботи виконані у вересні 2017 року, то 14.10.2017 можна вважати належним моментом початку періоду нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних;

- перевіривши розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних, надані позивачем, суди вважали їх правильними та такими, що підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції вірно зауважив, що оскільки, на момент розгляду даної справи № 910/15093/20 набрало законної сили рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 у справі № 910/9241/18, частково скасоване постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі № 910/9241/18, то встановлені цими судовими рішеннями обставини не доказуються при вирішенні даної справи № 910/15093/20.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 по справі № 910/9241/18 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019, яке набрало законної сили 18.03.2019, Господарський суд міста Києва 01.04.2019 видав наказ про примусове виконання рішення суду та постанови.

Основна заборгованість за Договором підряду №АДО-КР-5 від 09.06.2017 в розмірі 3 024 234,71 грн погашалась по мірі стягнення державним виконавцем коштів з рахунків КП "Київміськсвітло" і остаточно була погашена лише 05.06.2019.

11.06.2019 між ТОВ "ГК БЕТІ" (первісний кредитор) та ТОВ "БЕТІ" (новий кредитор, позивач у даній справі) укладено Договір про відступлення права вимоги № ГКБ-110619-50 (далі - Договір про відступлення права вимоги від 11.06.2019).

Відповідно до п. 1.1 Договору про відступлення права вимоги від 11.06.2019 первісний кредитор передає всі належні йому в повному обсязі права вимоги щодо стягнення з КП "Київміськсвітло" (боржник) боргу у сумі 1 459 222,57 грн, що виник на підставі бездіяльності боржника щодо оплати будівельних робіт за предметом закупівлі боржника "Капітальний ремонт мережі архітектурно-декоративного освітлення мосту ім. Є.О. Патона через річку Дніпро у місті Києві" відповідно до ДСТУ БД. 1.1-1:2013 (ДК 021:2015-45000000-7-Будівельні роботи та поточний ремонт)" на об`єкті будівництва "Мережа архітектурно-декоративного освітлення мосту Є.О.Патона через річку Дніпро у м. Києві", що виконані первісним кредитором та виконання яких прийнято боржником згідно акта №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2017 року, акта №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року, акта звіряння розрахунків, підписаних боржником. Також наявність боргу підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 у справі №910/9241/18 та іншими передбаченими законом підставами, правочинами та документами, а новий кредитор приймає належне первісному кредитору право вимоги боргу від боржника.

Згідно з пп. 1.1.1 Договору про відступлення права вимоги від 11.06.2019 первісний кредитор підтверджує, що сума боргу боржника, що вказана в пункті 1.1. цього Договору виникла, у зв`язку із тим, що боржник прострочив виконання грошового зобов`язання, зазначеного в пункті 1.1 цього Договору, а тому відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України він зобов`язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 1.4 Договору про відступлення права вимоги від 11.06.2019 узгоджено, що в частині отриманих за цим Договором прав вимоги до боржника новий кредитор є правонаступником первісного кредитора. Повноваження нового кредитора підтверджуються цим Договором.

При зверненні позивача з даним позовом до суду у якості підстав поданого позову були визначені вищевказані Договір підряду № АДО-КР-5 від 09.06.2017 та Договір про відступлення права вимоги від 11.06.2019.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2021, залишеним без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 та Верховного Суду від 28.10.2021 у справі № 910/19358/20, позов КП "Київміськсвітло" до ТОВ "Органік Корпорейшн" та ТОВ "БЕТІ" про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 11.06.2019 задоволено повністю, визнано недійсним Договір про відступлення права вимоги від 11.06.2019.

Так, у постанові Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 у справі № 910/19358/20 встановлено, що «формальна відсутність реквізитів договору на підставі якого виникла заборгованість, яка є предметом договору про відступлення права вимоги №ГКБ-110619-50 від 11.06.2019 року при наявності інших відомостей, які свідчать про відступлення права вимоги боргу саме по договору підряду № АДО-КР-5 від 09.06.2017 року, не береться до уваги».

При цьому, між ТОВ "Органік корпорейшн" (колишня назва - ТОВ "Група компаній БЕТІ", первісний кредитор) та ТОВ "БЕТІ" (новий кредитор, позивач у даній справі) 11.01.2021 укладено Договір про відступлення права вимоги № ГКБ-110121-12 від 11.01.2021.

Відповідно до п. 1.1 Договору про відступлення права вимоги від 11.01.2021 (в редакції Додаткової угоди № 1 від 10.06.2021, яка є невід`ємною частиною цього договору (далі - Додаткова угода № 1) первісний кредитор передає всі належні йому в повному обсязі права вимоги щодо стягнення з КП "Київміськсвітло" грошового зобов`язання за затримку боржником виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі № 910/9241/18 за період з 16.08.2018 по 04.06.2019, шо є сумою інфляційних збитків та трьох процентів річних, які розраховуються за формулами, наведеними у даному пункті договору, а новий кредитор приймає належне первісному кредитору право вимоги від боржника. У п. 1.1 наведено розрахунок інфляційних збитків у сумі 242 353,52 грн та 3% річних у сумі 67 018,17 грн.

Пунктом 1.2 Договору про відступлення права вимоги від 11.01.2021 встановлено, що сума грошового зобов`язання, яку боржник має сплатити згідно пункту 1.1 цього договору складає 309 371,69 грн.

Відповідно до п. 4.3 Договору про відступлення права вимоги від 11.01.2021 (в редакції Додаткової угоди № 1) з дня підписання цього Договору припинено дію Договору про відступлення права вимоги №ГКБ-110619-50 від 11.06.2019.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у відзиві на апеляційну скаргу та в додаткових поясненнях у справі позивач зазначає, що ТОВ «ГК «Беті» передало своє право на стягнення відповідних платежів згідно договору про відступлення права вимоги № ГКБ-110619-50 від 11.06.2019, а тому станом на дату подання позову в ТОВ «Беті» існувало порушене право. Також позивач вказує на те, що в подальшому договір від 11.06.2019 був викладений в новій редакції у вигляді договору про відступлення права вимоги № ГКБ-110121-12 від 11.01.2021.

Викладене також відображено в постанові Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 у справі № 910/19358/20, а саме - «оспорений договір до дати винесення судового рішення був викладений в редакції договору про відступлення права вимоги № ГКБ-110121-12 від 11.01.2021 року».

З урахуванням наведеного та того, що договором від 11.01.2021 позивачу передано права вимоги щодо стягнення з КП "Київміськсвітло" грошового зобов`язання за затримку боржником виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі № 910/9241/18, якими з відповідача на користь ТОВ «ГК Беті» було стягнуто заборгованість за Договором підряду № АДО-КР-5 від 09.06.2017, колегія суддів зауважує, що позивачем змінено саме підстави позову, а предмет позову, - стягнення 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасність оплати за виконані роботи по договору підряду, залишився незмінним.

Верховним Судом у постанові від 10.11.2021 у справі № 916/1988/20 зазначено, що відповідно до частини 3 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зауважити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 46 ГПК України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19.

Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 та від 10.11.2021 у справі № 916/1988/20.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що договором відступлення права вимоги від 11.01.2021 первісним кредитором новому кредитору передано право стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором підряду № АДО-КР-5 від 09.06.2017.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Першою підставою заміни кредитора у зобов`язанні є відступлення права вимоги. Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права. Договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов`язок нового кредитора надати старому кредитору якесь майнове право замість отриманого права вимоги.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, у разі заміни кредитора у зобов`язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов`язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов`язання, тобто обсяг прав та обов`язків його сторін залишається незмінним. Отже, виходячи із загальних правил та положень ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора.

При цьому, заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Обсяг цих прав та умови визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора. Тобто новий кредитор отримує право вимагати виплати, в розмірі, що існував на момент підписання договору цесії (відступлення права вимоги).

Разом з тим , зазначене положення є диспозитивним, отже інші правила можуть бути встановлені договором або законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 925/1204/15.

В пункті 16.3 договору підряду №АДО-КР-5 від 09.06.2017 року передбачено, що жодна із Сторін не має права передавати права та обов`язки за цим Договором третій особі без отримання письмової згоди іншої Сторони.

Тобто, умовами договору підряду чітко встановлено, що для передання прав та обов`язків за цим договором іншій особі необхідне письмове погодження сторони даного договору, в іншому випадку таке передання прав та обов`язків забороняється.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Колегія суддів зауважує, що статтями 203, 215 ЦК України визначені загальні правові підстави визнання правочинів недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спір щодо визнання оскаржуваного правочину недійсним, на суд покладається обов`язок встановлення наявності чи відсутності обставин недодержання вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України, саме в момент вчинення спірного правочину.

З огляду на наведені законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи судова колегія приходить до виснвку, що договір відступлення права вимоги № ГКБ-110121-12 від 11.01.2021 укладено всупереч вимогам статей 512, 514, 516 ЦК України, оскільки він суперечить умовам пункту 16.3. договору підряду щодо заборони сторонам передавати свої права та зобов`язання за цим договором третій особі без письмової згоди, а наявність отримання згоди ПАТ «Київміськсвітло» позивачем не доведено належними та допустимими доказами.

При цьому, посилання апелянта на те, що договір підряду був повністю виконаний первісним кредитором та припинив свою дію 31.12.2017 року є необґрунтованими оскільки відповідно до п. 14.1. договору підряду цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2017 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, у тому числі гарантійних зобов`язань.

Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

При цьому чинне законодавство не пов`язує припинення грошового зобов`язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення.

Прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання і не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

Тобто, факт того, що підрядник повністю виконав свої зобов`язання в частині виконання робіт, не свідчить про повне припинення дії договору, оскільки в будь-якому випадку залишаються зобов`язання замовника.

Таким чином, ТОВ «Беті» не набуло у передбаченому чинним законодавством порядку права стягнення з КП «Київміськсвітло» 3 % річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором підряду № АДО-КР-5 від 09.06.2017 року.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ця норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

За змістом положень процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначаючи чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (таку правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 щодо "порушеного права", за захистом якого особа може звертатися до суду, зазначено, що це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним". Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

У цьому Рішенні Конституційного Суду України надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.

З урахуванням вищезазначеного, суд апеляційної інстанції проаналізувавши предмет і підстави позову та надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам, прийшов до висновку, що позивачаем на доведено належними та допустимими доказами права стягнення з КП «Київміськсвітло» 3 % річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором підряду № АДО-КР-5 від 09.06.2017 року, у зв`язку з чим, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.

Колегія суддів наголошує, що у частині третій статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

В силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України), обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням наведеного та оцінивши надані сторонами докази у сукупності із встановленими у справі обставинами, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено наявності правових підстав для задоволення завлених позовних вимог.

Доводи апелянта про відсутність правових підстав для відкриття апеляційного провадження Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 у справі № 910/15093/20 колегією суддів оцінюються критично, оскільки перевірка відповідності апеляційної скарги вимогам положень чинного процесуального законодавства та наявності підстав для залишення апеляційнох скарги без руху проводилась на стадії відкриття провадження у справі, за результатами чого було постановлено ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим - знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 у справі № 910/15093/20 - скасуванню. Суд апеляційної інстанції ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та прийняття нового рішення у даній справі, судовий збір, згідно приписів ст. 129 ГПК України, покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 у справі № 910/15093/20 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 у справі № 910/15093/20 скасувати, ухвалити нове рішення.

3. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТІ" до Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" про стягнення заборгованості - відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТІ" (Україна, 03061, м. Київ, проспект Відрадний, буд. 95, офіс 314; ідентифікаційний код 39514816) на користь Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" (Україна, 03680, м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 40; ідентифікаційний код 03360905) 6960,86 грн. - судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарського суду міста Києва видати наказ на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

6. Справу № 910/15093/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12.10.2022.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді О.М. Гаврилюк

А.Г. Майданевич