Ухвала

від 13.10.2022 по справі 906/824/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"13" жовтня 2022 р. Справа № 906/824/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Олексюк Г.Є.

судді Гудак А.В.

судді Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсоіл" про зупинення провадження у справі № 906/824/21

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсоіл" на рішення Господарського суду Житомирської області від 12.07.2022 р. (суддя Шніт А.В., повний текст рішення складено 19.07.2022 р.)

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсоіл"

про стягнення 4 099 838 грн

за участю представників сторін:

позивача - Оніщук В.М.;

відповідача - Донець С.О.;

ВСТАНОВИВ:

До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсоіл" на рішення Господарського суду Житомирської області від 12.07.2022 р. у справі № 906/824/21, в якій скаржник просить суд зупинити провадження у справі до вирішення справи № 240/12027/21 та № 240/12029/21, що розглядається в порядку адміністративного судочинства; скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2022 р. відкрито провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсоіл" на рішення Господарського суду Житомирської області від 12.07.2022 р. у справі № 906/824/21. Розгляд справи призначено на 13.10.2022 р. об 15:00 год.

В судовому засіданні 13.10.2022 р. представник відповідача підтримав клопотання про зупинення провадження у справі № 906/824/21 до вирішення справи № 240/12027/21 та №240/12029/21.

Представник позивача в судовому засіданні 13.10.2022 р. заперечив щодо клопотання про зупинення провадження у справі.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсоіл" про зупинення провадження у справі № 906/824/21 до вирішення справи № 240/12027/21 та №240/12029/21, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 752/9802/17 зазначено, що визначаючи наявність підстав за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, застосовується в тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/2462/18, метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Згідно до постанови Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 910/24075/16, з пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України вбачається, що оцінка об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи повинна здійснюватися судом за результатами оцінки зібраних у справі доказів та встановлених обставин.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4, 6 статті 75 ГПК України).

Під неможливістю розгляду зазначеної справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати, як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме зумовлена неможливість розгляду справи. Отже, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.

Як передбачено у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 у справі № 908/2287/17, підстава зупинення, передбачена п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Неможливість розгляду справи полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати: як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд і у постанові від 27.05.2020 у справі №916/2739/19: зупинення провадження по справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні по господарській справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд. Підстава, передбачена пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України виникає в процесі тоді, коли ухвалення рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для даної справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства. Зупинення провадження допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця підстава зупинення застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків на суму 4 099 838 грн, які виникли у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку по реєстрації податкових накладних № 5 від 03.11.2020 р. на суму 14 157 241,66 грн, де ПДВ 2 359 540,28 грн та № 6 від 03.11.2020 р. на суму 10 441 786, 34 грн, де ПДВ 1 740 297, 72 грн, всього ПДВ на загальну суму 4 099 838 грн, що позбавило позивача права включити вказану суму ПДВ до складу податкового кредиту.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач склав та подав на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні № № 5, 6. Однак, комісією Головного управління ДПС у Житомирській області прийнято рішення про відмову у реєстрації відповідачу податкових накладних № № 5, 6.

Відповідач оскаржив рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в адміністративному порядку шляхом подання скарг до Державної податкової служби України та в судовому порядку.

Як встановлено апеляційним судом, предметом позову у адміністративних справах №240/12027/21 та № 240/12029/21 є визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації

- від 22.03.2021 р. № 2486707/41364910, яким відмовлено ТОВ "УкрСоіл" у реєстрації податкової накладної № 5 від 03.11.2020 р. на суму 14 157 241, 66 грн, де ПДВ 2 359 540,28 грн, та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну ТОВ "УкрСоіл" № 5 від 03.11.2020 р. на суму 14 157 241, 66 грн, де ПДВ 2 359 540, 28 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання;

- від 22.03.2021 р. № 2486708/41364910, яким відмовлено ТОВ "УкрСоіл" у реєстрації податкової накладної № 6 від 03.11.2020 р. на суму 10 441 786,34 грн, де ПДВ 1 740 297,72 грн, та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну ТОВ "УкрСоіл" № 6 від 03.11.2020 р. на суму 10 441 786, 34 грн, де ПДВ 1 740 297,72 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.

Так, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2022 р. у справі № 240/12029/21 було визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.03.2021 р. № 2486707/41364910, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 5 від 03.11.2020 р. на суму 14 157 241, 66 грн. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 5 від 03.11.2020 р. на суму 14 157 241, 66 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання.

Постанова суду набрала законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

З огляду на те, що рішення суду у справі № 240/12029/21 набрало законної сили та, як вказано у резолютивній частині постанови суду, оскарженню не підлягає, тому колегія суддів вважає, що дана обставина є самостійною підставою для відмови в задоволенні клопотання заявника про зупинення провадження у справі № 906/824/21 до вирішення справи №240/12029/21.

Також судом встановлено, що ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.08.2022 р. у справі № 240/12027/21 було прийнято до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрСоіл" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 р. та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2022 у справі № 240/12027/21, якими відмовлено в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрСоіл" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.03.2021 р. № 2486708/41364910, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 6 від 03.11.2020 р. на суму 10 441 786 грн, в т.ч. ПДВ 1 740 297, 72 грн та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 6 від 03.11.2020 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Апеляційним господарським судом не встановлено об`єктивної неможливості розгляду справи № 906/824/21, а також неможливості встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів без вирішення (з`ясування) обставин у справах № 240/12027/21 та №240/12029/21.

Колегія суддів апеляційного суду вказує, що зібрані докази у справі № 906/824/21 дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а за цих обставин згідно із положеннями п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи.

Беручи до уваги вказані положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що вирішення спору у справі № 906/824/21 про стягнення збитків можливе без вирішення спорів у справах № 240/12027/21 та № 240/12029/21, а тому відсутні правові підстави для зупинення провадження у даній справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Разом з тим, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

Отже, необґрунтоване зупинення провадження у справі має наслідком порушення вимог Конвенції щодо дотримання "розумних строків розгляду справи", що може порушити вимоги статті 6 Конвенції щодо забезпечення права на справедливий суд.

Керуючись ст. ст. 207, 228, 234, 235, 281 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсоіл" про зупинення провадження у справі № 906/824/21 до вирішення справ №240/12027/21 та № 240/12029/21, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Бучинська Г.Б.