Рішення

від 13.10.2022 по справі 910/6831/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2022 м. КиївСправа № 910/6831/22

За позовом: дочірнього підприємства державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - державного підприємства "УКРОБОРОНСЕРВІС";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ЗВАРЮВАЛЬНИЙ ОЛІВЕЦЬ ЛЕБЕДЄВА "ЕЛЬКАС";

про: стягнення 395.232,99 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У:

Дочірнє підприємство державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - державне підприємство "УКРОБОРОНСЕРВІС" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЗВАРЮВАЛЬНИЙ ОЛІВЕЦЬ ЛЕБЕДЄВА "ЕЛЬКАС" (далі - відповідач) про стягнення 395.232,99 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання з поставки товару за укладеним між сторонами спору договором поставки від 28.05.2021 № Д29-4.2/89, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 395.232,99 грн., з яких: 245.000,00 грн. - основна заборгованість, 64.750,00 грн. - пеня, 35.000,00 грн. - штраф, 6.584,79 - 3 % річних та 43.898,20 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду від 03.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6831/22 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалися судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як постачальником, укладено договір поставки від 28.05.2021 № Д29-4.2/89 (далі - Договір), відповідно до предмету якого відповідач зобов`язується передати у власність позивача матеріальні цінності (далі - майно) у встановлений Договором строк, а позивач зобов`язується прийняти та оплатити зазначене майно на умовах Договору (п. 1.1 Договору).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що поставка майна за Договором здійснюється однією партією відповідно до специфікації майна (додаток № 1) протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати оплати авансового платежу, визначеного у п. 4.1.1 Договору.

Положеннями пункту 4.1.1 Договору передбачено, що аванс 70 % ціни Договору, вказаної у п. 3.1 Договору, що складає 250.000,00 грн. без ПДВ буде перераховано позивачем на розрахунковий рахунок відповідача протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання сторонами цього Договору.

Відповідно до пункту 8.4 Договору, у випадку, якщо буде мати місце порушення строків поставки майна, відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1 % від ціни непоставленого в строк майна за кожен день прострочення. При цьому, якщо термін простроченого зобов`язання становить понад 30 (тридцять) календарних днів, відповідач додатково сплачує штраф у розмірі 10 % від ціни непоставленого в строк майна.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, відтак, права і обов`язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Приписом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх грошових зобов`язань за Договором, здійснив на користь відповідача попередню оплату товару в сумі 245.000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 18.06.2021 № 2826, яке наявне в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Проте, відповідачем не здійснено поставку товару на користь позивача, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 395.232,99 грн., з яких: 245.000,00 грн. - основна заборгованість, 64.750,00 грн. - пеня, 35.000,00 грн. - штраф, 6.584,79 - 3 % річних та 43.898,20 грн. - інфляційні втрати.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

Приписом ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Приймаючи до уваги дату здійснення позивачем авансового платежу (18.06.2021) та положення пункту 2.1 Договору, кінцевою датою строку поставки майна за Договором є 17.08.2021.

Так позивач звернувся до відповідача з претензією від 21.04.2022 № 29/1.10-936 про поставку майна за Договором або повернення суми попередньої оплати в розмірі 245.000,00 грн. Проте, така вимога залишена відповідачем без виконання.

Жодного підтвердження факту поставки відповідачем на користь позивача майна або повернення відповідачем суми попередньої оплати в розмірі 245.000,00 грн. на користь позивача сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості у вигляді попередньої оплати є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 245.000,00 грн.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Оскільки відповідачем прострочено строк виконання зобов`язання з поставки майна за Договором, приймаючи до уваги положення пункту 8.4 Договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 64.750,00 грн. та штрафу в сумі 35.000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, підставою для застосування до відповідача відповідальності, зазначеної у частині 2 статті 625 Цивільного кодексу України, яка стосується порушення грошового зобов`язання з повернення авансового платежу, є претензія від 21.04.2022 № 29/1.10-936, яка направлена на адресу місцезнаходження відповідача 21.04.2022, що підтверджується описом вкладення до поштового відправлення, який наявний в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Проте, таке відправлення 22.06.2022 повернуто за зворотною адресою "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Приймаючи до уваги те, що в зазначеній претензії позивач вимагав повернути суму авансового платежу або поставити майно на протязі 7 календарних днів з моменту отримання претензії та враховуючи дату повернення такої претензії, останнім днем виконання, зокрема, грошового зобов`язання відповідача з повернення попередньої оплати є 29.06.2022.

Позовна вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 43.898,20 грн. задоволенню не підлягає, оскільки заявлена в період до 29.06.2022.

Позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню частково, приймаючи до уваги заявлений позивачем до стягнення період 3 % річних (19.08.2021 по 11.07.2022) та перший день прострочення відповідачем грошового зобов`язання з повернення попередньої оплати (30.06.2022), тобто в період 30.06.2022 по 11.07.2022 в сумі 241,64 грн. (245.000,00 грн. Х 3 % / 365 Х 12).

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЗВАРЮВАЛЬНИЙ ОЛІВЕЦЬ ЛЕБЕДЄВА "ЕЛЬКАС" (Україна, 04060, місто Київ, ВУЛИЦЯ РИЗЬКА, будинок 55-А, ідентифікаційний код: 31841041) на користь дочірнього підприємства державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - державного підприємства "УКРОБОРОНСЕРВІС" (Україна, 02093, місто Київ, ВУЛИЦЯ РОССОШАНСЬКА, будинок 3 А, ідентифікаційний код: 21552117) основну заборгованість в сумі 245.000 (двісті сорок п`ять тисяч) грн. 00 коп., пеню в сумі 64.750 (шістдесят чотири тисячі сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп., штраф в сумі 35.000 (тридцять п`ять тисяч) грн. 00 коп., 3 % річних в сумі 241 (двісті сорок одна) грн. 64 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 5.174 (п`ять тисяч сто сімдесят чотири) грн. 87 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац