Ухвала

від 14.10.2022 по справі 916/3806/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" жовтня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3806/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І, розглянувши подання (вх.№ 2-903/22 від 14.10.2022) начальника Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Валентина Войтенко про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника без вилучення паспортного документа, подане у справі №916/3806/19

за позовом Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, код ЄДРПОУ 21602826)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Альфа Стар Плюс (65005, м. Одеса, вул. Дальницька, буд.50, код ЄДРПОУ 36187638)

про стягнення 816 000 грн.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Одеської області судді Мостепаненко Ю.І. перебувала справа №916/3806/19 за позовом Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Стар Плюс» про стягнення 816 000 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.02.2020 року позов Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до товариства з обмеженою відповідальністю Альфа Стар Плюс про стягнення задоволено повністю; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Альфа Стар Плюс в дохід загального фонду Державного бюджету України 408 000 грн. штрафу, 408 000 грн. пені; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Альфа Стар Плюс на користь Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 12 240 грн. витрат по сплаті судового збору.

20.03.2020 на виконання рішення Господарського суду Одеської області видано відповідні накази.

14.10.2022 до суду від начальника Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Валентина Войтенко надійшло подання (вх.№2-903/22), в якому останній просить суд тимчасово обмежити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), як керівника боржника-юридичної особи, у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов`язань по наказах № 916/3806/19, виданих 20.03.2020 господарським судом Одеської області, про стягнення з ГОВ «Альфа Стар Плюс» (код ЄДРПОУ 36187638) 408 000 грн. -штрафу 408 000 грн. - пені та 12 240 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Подання обґрунтоване тим, що на виконанні в Другому Малиновському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває зведене виконавче провадження № 69961372 до якого входять виконавчі провадження №68663815 та №62979728 з примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області №916/3806/19 від 20.03.2020.

Разом з тим, як встановлено в межах зведеного виконавчого провадження № 69961372, керівником боржника-юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Стар Плюс» (код ЄДРПОУ 36187638. місцезнаходження: 65005, м. Одеса, вул. Дальницька. 50) є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

При цьому, на виклик державного виконавця від 01.07.2022 ОСОБА_1 не з`явився, а також не виконав вимоги щодо надання пояснень за фактом невиконання виконавчого документа, надання відомостей про кошти, майно та майнові права, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 Закону № 1404-УІІІ.

Зазначене у сукупності свідчить про те, що керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Стар Плюс» - ОСОБА_1 умисно не вживає заходів щодо повного та своєчасного виконання судового рішення, ухиляється від виконання зобов`язань при виконанні рішення, на виконання якого видано накази №916/3806/19 Господарського суду Одеської області.

Розглянувши подання начальника Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Валентина Войтенко про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника без вилучення паспортного документа, суд вказує наступне.

Відповідно до положень статті 124 Конституції України, які цілком кореспондуються з положеннями ст. 18 ГПК України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Нормами ч.5 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до п. 19 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до положень ст.337 ГПК України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що стаття 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", передбачає можливість тимчасового обмеження права громадянина України, який має паспорт, на виїзд за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання таких зобов`язань. Тобто, Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань та/або судового рішення, а за ухилення від їх виконання. При цьому, під ухиленням від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, необхідно розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним таких обов`язків. Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

При цьому, поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо), і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Суд зауважує, що ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Зважаючи на це, доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного/приватного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Так, на обґрунтування ухилення боржника від виконання судового рішення органом ДВС до матеріалів подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 надано копії документів виконавчого провадження, а саме: накази на примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області №916/3806/19 від 20.03.2020, постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №68663815 та №62979728, постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження ВП №62979728, облікову картку на зведене виконавче провадження та виклик державного/приватного виконавця від 01.07.2022.

Здійснивши оцінку доводів начальника Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Валентина Войтенко, суд дійшов висновку, що останнім не доведено наявності обставин, які б свідчили про необхідність вжиття судом виключного заходу забезпечення виконання судового рішення, оскільки з поданих до суду матеріалів судом не встановлено, що невиконання боржником судового рішення є наслідком саме свідомого ухилення від виконання цього обов`язку.

Поряд з цим, суд зазначає, що не може бути достатньою підставою для визнання обставин ухилення від виконання судового рішення неявка ОСОБА_1 на виклик державного виконавця, оскільки, як встановлено судом, до матеріалів подання не надано доказів надіслання відповідного виклику та його отримання ОСОБА_1 .

Також, не містять матеріали подання інформації щодо перетину боржником державного кордону України та звернення державного виконавця до Державної прикордонної служби України за час, що минув з дати набрання рішенням законної сили.

Фактичні обставини справи в сукупності свідчать про те, що державним виконавцем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань, зокрема: доказів умисного нез`явлення на виклик виконавця, приховування доходів, коштів та майна, на які можна звернути стягнення, незаконного їх відчуження.

В той же час відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтю 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966 передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст.313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

У справі "Гочев проти Болгарії" від 26.11.2009, Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

Враховуючи вищезазначені обставини справи у їх сукупності, з огляду на недоведення начальником Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі обставин навмисного ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, суд вважає, що в даному конкретному випадку таке обмеження не відповідає всім вказаним критеріям, з огляду на що у задоволенні подання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 234, 337 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні подання начальника Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Валентина Войтенко, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника без вилучення паспортного документа (вх.№ 2-903/22 від 14.10.2022) - відмовити.

Ухвала набирає чинності 14.10.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Мостепаненко Юлія Іванівна